ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11584/22
провадження № 2-о/753/442/22
"30" вересня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа-Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті, у порядку ст. 317 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи про встановлення факту смерті, у розумінні вимог чинного законодавства України, розглядається за правилами окремого провадження, відповідно до приписів розділу ІV ЦПК України, за вийнятком положень щодо змагальності та меж судового судового розгляду.
Заява про встановлення факту повинна відповідати загальним вимогам ст. 175 ЦПК України із урахуванням особливостей, передбачених ст. 318 ЦПК України.
Так, приписами ст. 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Вказану заяву подано з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 175, 318 Цивільного процесуального кодексу України.
Зокрема, порушення ч. 3 ст.175 ЦПК України заявником у заяві не зазначено:
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) заінтересованої особи, а також прізвище ім'я по батькові заявника, номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України заявника, офіційну електронну адресу та адреси електронної пошти.
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, зокрема, документи, що підтверджують родинні зв'язки заявника з померлим, оскільки заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
- підтвердження заявника про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України заявником зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви. Разом з тим заявником не вказано, чи всі докази ним подано до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змісту частини 4 статті 294 ЦПК України, вбачається, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, при ознайомлені із матеріалами заяви судом встановлено, що заява викладена частково російською мовою, з чого припускається, що заявник не врахувала втрату чинності на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-р/2018 від 28.02.2018 Закону «Про засади державної мовної політики», як такого, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Так, Конституційний Суд України постановив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) Закон України «Про засади державної мовної політики» від3липня 2012року №5029-VI зі змінами. Суд постановив, що Закон України «Про засади державної мовної політики» від3липня 2012року №5029-VI зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно втратила чинність й стаття 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», якою встановлювалось право суду за згодою сторін здійснювати провадження регіональною мовою (мовами) у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови); допускалась подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу, а також без додаткових для цих осіб витрат - надання послуг перекладача з регіональної мови або мови меншини, у разі необхідності, а державою гарантувалась можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою (мовами).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 638/17598/17, провадження № 61-26527 св 18) визнав правомірним залишення без руху позовної заяви у зв'язку із невідповідністю вимогам щодо її змісту, в тому числі і викладенням позовної заяви російською мовою. Так Верховний Суд зазначив, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).
Як вбачається із наданої заяви, вимоги закону при її складенні у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Так, положеннями ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що Розділом ІV «Окреме провадження» ЦПК України не врегульовано питань щодо залишення заяви без руху у зв'язку з недодержанням вимог, викладених, зокрема у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, враховуючи положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку загальні норми цивільно-процесуального закону стосовно залишення без руху заяви про визнання громадянина померлим з наданням строку для усунення недоліків.
У зв'язку з невідповідністю заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, за правилами ч. ч. 1-2 ст.185 ЦПК України дану заяву слід залишити без руху з наданням заявнику строку для приведення заяви у відповідність з зазначеними вимогами законодавства.
У зв'язку з викладеним, заявнику необхідно подати уточнену редакцію заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, а також додатки до заяви посвідченні належним чином, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 294, 306, 317, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа-Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати двох днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: