ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11198/22
провадження № 2/753/6377/22
"28" вересня 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
У вересні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суд із вказаним позовом складає 992,40 грн.
Згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,00 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено, як немайнову так і майнову вимоги.
Позивачем зазначено ціну позову у сумі 3 700 000, 00 грн., тоді як сплачено судовий збір у сумі 7443,00 грн., за ставками судового збору при подачі позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу.
Однак, суддя звертає увагу позивача, що у вказаній категорії справ, не підлягає застосуванню ставка судового збору при подачі позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки вказану позовну заяву про поділ майна подружжя подано позивачем до суду окремо від позовної заяви про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно доплатити судовий збір за максимальною ставкою, з розрахунку 1 відсотка від ціни позову у сумі 4962,00 грн. (12 405,00 грн. - 7443,00 = 4962,00 грн.).
При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва оригінал квитанції про доплату судового збору, для суду та копію відповідно для відповідача.
Керуючись ст.ст.175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).
У разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: