Копія
14 липня 2010 р. Справа № 2а-2854/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,
представника позивача - Жаренка В.Ф.
представника відповідача - Богатиренко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом підприємства облспоживспілки "Роменський ринок" до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення ,-
Підприємство облспоживспілка "Роменський ринок" (далі по тексту - позивач, ПО Роменський ринок) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (далі по тексту -відповідач, Держцінінспекція), в якому, просило скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 14 від 12.02.2010 року.
Свої вимоги ПО Роменський ринок мотивує тим, що рішення № 14 від 12.02.2010 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог зазначив, що договори оренди торгових площ з підприємцями були укладені позивачем ще до набрання чинності Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р., № 638/109 (далі -Порядок №638/109). Інших договорів оренди з моменту набрання чинності вказаного Порядку № 638/109 позивач не укладав, а тому ПО Роменський ринок, посилаючись на норми ст.ст. 11, 632 Цивільного кодексу України, вважає, що підприємство не було зобов'язане застосовувати встановлений Сумською обласною державною адміністрацією граничний рівень рентабельності до вже діючих договорів, що були укладені раніше, та здійснювати перерахунок орендної плати, а тому висновки, викладені в акті перевірки щодо отримання підприємством необґрунтованої виручки не відповідають чинному законодавству.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 14 від 12.02.2010 вважає таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Порядку № 638/109, Закону України “Про ціни і ціноутворення”. Відповідач стверджує, що з набранням чинності розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 25.05.2009 за № 275 “Про державне регулювання вартості послуг з оренди торгових приміщень (площ) та устаткування” (далі -Розпорядження № 275), а також - 20.07.2009 - Порядку № 638/109, позивач повинен був привести ціну на оренду об'єктів нерухомості у відповідність з нормами чинного законодавства та провести із споживачами перерахунки плати за послуги з оренди об'єктів нерухомості, розміри плати на яку застосовані з порушенням діючого законодавства. З огляду на дані обставини відповідач вважає, що Держцініспекцією правомірно було визначено суму необґрунтовано отриманої виручки та у відповідності до Закону України “Про ціни і ціноутворення” нарахований штраф.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позицію з підстав, зазначених у запереченні (а.с. 29-32), підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що договори були укладені на невизначений строк, а тому з набранням чинності Порядку № 638/109 позивач повинен був привести договори оренди у відповідність з нормами чинного законодавства, шляхом укладення додаткових угод з визначенням нової ціни, просив рішення Держцінінспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 14 від 12.02.2010 залишити в силі, відмовивши у задоволенні позову.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ПО Роменський ринок зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 01562193).
08.02.2010 службовою особою Держцінінспекції було проведено планову перевірку позивача. Перевіркою Держцінінспекцією було встановлено порушення ПО Роменський ринок п.п. 1,5 Порядку № 638/109 від 30.06.2009, п. 1 Розпорядження № 275, на підставі чого відповідачем зроблено висновок, що ПО Роменський ринок за період з 01.08.2009 по 31.01.2010 одержало необгрунтовану виручку в сумі 65128,50 грн., розрахунок якої проведено відповідно пункту 2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін та копією акта № 25 від 08.02.2010 (а.с. 10-14).
На підставі ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” відповідачем 12.02.2010 було винесено рішення № 14 “Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін”, згідно якого було вирішено вилучити у позивача 65128,50 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути з ПО Роменський ринок 130257,00 грн. штрафу. Загальна сума стягнення, яка підлягала перерахуванню до Державного бюджету складала 195385,50 грн. (а.с. 9).
Однак, зроблені відповідачем висновки суд вважає необґрунтованими та зазначає наступне.
Статтями 6, 17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 Положення № 1819 визначені основні завдання Держцінінспекції, до яких відноситься, зокрема, організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів), проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках. Згідно п.5 вказаного Положення №1819 Держцінінспекція має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів). Згідно ст.13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.
Як вбачається із встановлених в судовому засідання обставин справи, підставою до прийняття оскаржуваного рішення стало виявлене в ході перевірки порушення ПО Роменський ринок державної дисципліни цін за рахунок застосування вільних цін (тарифів) на оренду об'єктів нерухомості за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування розміру орендної плати з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний, а саме: порушення вимог п.п. 1, 5 Порядку № 638/109 та п. 1 Розпорядження № 275.
При цьому, в пункті 1 Порядку № 638/109 зазначено, що даний Порядок визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. Згідно п. 5 Порядку №638/109, собівартість надання в оренду 1 кв. м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат (згідно з пунктом 3 цього розділу) на загальну площу торговельних місць згідно з планом території ринку, які надаються в оренду. Залежно від розташування та облаштування торговельного місця або виду продукції, що реалізується, орендодавець має право диференціювати вартість оренди 1 кв. м. торговельного місця у межах загальної вартості витрат, пов'язаних з наданням в оренду всіх торговельних місць на ринку. У разі наявності у орендаря приладів обліку витрат водо-, тепло-, газо-та електропостачання оплата послуг із обслуговування приміщень (площ) здійснюється за показниками цих приладів залежно від кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло-, газо-, водопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. за № 278 “Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи”(далі Постанова КМУ №278), якою внесені зміни до Постанови КМУ №1548, було постановлено, в тому числі, обласним державним адміністраціям вжити заходів до недопущення зростання цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та запровадити на період до подолання фінансово-економічної кризи у порядку, встановленому законодавством, регулювання цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. На виконання постанови КМУ №278 Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.05.2009 року за №275 було встановленого граничний норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування в торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі не вище 20 відсотків (а.с. 15). Дане Розпорядження набрало чинності 05.06.2009 (а.с. 15). Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів був затверджений спільним наказом Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р., № 638/109, який в свою чергу набрав чинності з 20.07.2009 (Офіційний вісник України від 20.07.2009р., №52). Саме з набранням чинності 20.07.2009 вказаного Порядку відповідач вважає, що ПО Роменський ринок повинно було привести у відповідність ціни на оренду об'єктів нерухомості та провести із споживачами перерахунок плати за послуги з оренди об'єктів нерухомості, розміри плати на яку застосовані з порушенням діючого законодавства.
Проте суд не погоджується із висновками Держцінінспекції, оскільки з досліджених матеріалів справи, зокрема копій договорів оренди об'єкта нерухомості (а.с. 58-103), вбачається, що договори оренди об'єктів нерухомості були укладені позивачем у період з 15 травня 2007 року по 01 травня 2009 року. Ціна на момент укладення договорів була встановлена між сторонами договору "за домовленістю". Договори були укладені на визначений строк - в п. 4.1 кожного договору зазначено термін дії договору. При цьому, варто зазначити, що на момент набрання чинності Порядку № 638/109 (20.07.2009 року) підприємці внесли попередню орендну плату.
В судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування позиції зазначив, що договори були укладені на невизначений строк, при цьому посилаючись на норми ст. 632 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України Держцінінспекція наголошує, що з набранням чинності нормативних документів щодо Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів та державного регулювання вартості послуг з оренди торгових приміщень (площ) шляхом встановлення граничного рівня рентабельності, підприємство позивача повинно було провести розрахунок розміру орендної плати відповідно до діючого законодавства шляхом укладення додаткових угод. Однак, таку позицію відповідача суд вважає безпідставною, оскільки, зокрема, в кожному договорі та додатковій угоді до нього визначений конкретний термін його дії, на момент перевірки термін дії жодного договору не закінчився, а тому стверджувати що вони були укладені на невизначений строк, у відповідача не було підстав. Крім того, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, на яку також посилається і відповідач, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 58-103), договори оренди з підприємцями були укладені позивачем у період травень 2007 року - травень 2009 року, - на той час Порядок № 638/109 ще не набрав чинності, законодавством не було встановлено державне регулювання орендних цін, а тому сторонами договорів, правомірно у відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України орендну ціну в договорах було визначено “за домовленістю”. Нових договорів після 01.06.2009 позивачем з підприємцями не укладались, що підтверджується поясненнями сторін та дослідженими матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок - затвердження Порядку №638/109, прийняття Розпорядження №275 та набрання ними чинності і повинен був стати, на думку відповідача, підставою до проведення позивачем перерахунків плати за послуги з оренди об'єктів нерухомості.
Разом з тим, така позиція спростовується наступним. В п. 2 Порядку № 638/109 зазначено, що цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках. Тобто, як свідчить аналіз вказаної норми, Порядок регулює відносини між суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди, однак, в ньому не зазначено, що суб'єкти господарювання повинні розірвати вже діючі договори та укласти нові або додаткові угоди. В матеріалах справи також міститься лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, спільним наказом (з Міністерством економіки України) якого був затверджений вказаний Порядок №638/109. В даному листі вказано, що вимоги Порядку №638/109 поширюються на правовідносини, що виникли між суб'єктами господарювання при укладенні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ), та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках після набрання чинності цього Порядку.
Також, варто зазначити, що стаття 5 Цивільного кодексу України визначає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. При цьому відповідно до пп. 4 п. 5 Положення №1819 вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства для розрахунків із споживачами Держцінінспекція має право у випадку, якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено. Однак, як вбачається з досліджених матеріалів справи, станом на момент набрання чинності Порядку № 638/109 та на час перевірки, підприємцями, з якими позивачем укладено договори оренди об'єкта нерухомості.
Таким чином, в судовому засіданні, не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем порушення норм чинного законодавства, на момент укладення договорів оренди об'єкта нерухомості Порядок № 638/109 не набрав чинності, державне регулювання орендних цін на той час не було встановлено. Враховуючи вищевикладене, висновки Держцінінспекції про отримання підприємством позивача необґрунтованої виручки є безпідставними, рішення № 14 від 12.02.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не може бути таким, що прийняте з дотриманням норм ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання такого рішення незаконним та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов підприємства облспоживспілки "Роменський ринок" до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення № 14 від 12 лютого 2010 року - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної інспекції контролю за цінами в Сумській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12 лютого 2010 року № 14 в сумі 130257,00 грн. (сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят сім грн. 00 коп.)
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 19 липня 2010 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек