Справа № 362/4759/21
Провадження № 2/362/888/22
26 вересня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
при секретарі - Сілецькій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Васильків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Василькіської територіальної громади Обухівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,-
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними правао власності в порядку спадкування за законом в рівних частинах на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність, та зазначив, що с. Кожухівка Фастівського району Київської області не входить до території Васильківської міської територіальної громади.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що на підставі свідоцтва на забудову індивідуальної садиби виданого виконавчим комітетом Васильківської районної ради Депутатів трудящих Київської області ОСОБА_5 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в с. Кожухівка Васильківського району Київської області.
На підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 змінила прізнище на " ОСОБА_6 ".
На підставі свідоцтв про гародження, судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю позивачів.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Васильківської районної державної нотаріальної контори від 29.12.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку спірног житлового будинку, оскільки неможливо встановити право власності.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем є особа, яка через суд пред'являє матеріально - правову вимогу до відповідача (порушника права позивача).
Відповідачем, відповідно, є особа, яка має відповідати за позовом, тобто особою, яка порушила право позивача, про захист якого позивач просить суд, та до якої власне звернуто матеріально - правову вимогу позивача.
Предметом позову, який на даний час перебуває в провадженні суду, є визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, яке територіально відноситься до Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, натомість позовна заява пред'явлена до Васильківської міської територіальної громади.
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 280/4/18.
ВС підкреслив, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Також ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Позаяк, позивачами та їх представником відповідного клопотання заявлено не було.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 (справа № 523/9076/16-ц, провадження 14-61цс18 від 17.04.2018 року дійшла наступних висновків: «Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».
Таким чином, визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи здійснити заміну неналежного відповідача на належного чи залучити належного відповідача до участі у справі в якості співвідповідача.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391, ЦК України; ст.ст. 12, 13, 51, 141, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя М.М. Ковбель