Справа № 357/7992/22
3/357/4541/22
27.09.2022 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній,
за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
24.08.2022 о 17:20 год. по вул. Східна, 10 в м. Біла Церква, громадянин ОСОБА_1 перебував у п'яному вигляді, мав неохайний вигляд, виражався нецензурною лайкою в бік громадян, на їх зауваження не реагував, намагався затіяти бійку, своєю головою розбив ліве бокове пасажирське стікло патрульного автомобіля, заподіявши Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди.
Окрім того, цього ж дня, за цією ж адресою ОСОБА_1 не виконав неодноразові законні вимоги поліцейського припинити правопорушення, поводив себе зухвало та нахабно, шарпав поліцейських за формений одяг.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ №852606 від 24.08.2022 за ст.173 КУпАП, серії ВАБ №852605 від 24.08.2022 за ст. 185 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені правопорушення визнав.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1 У).
Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.
Образливе чіпляння до громадян це нав'язлива розмова або інша дія, спрямована на навмисне приниження честі та гідності оточуючих. Таку поведінку громадян слід відрізняти від більш мирного настирливого докучання, яке є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП (Поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль). Образливе чіпляння характеризується зухвалими, нав'язливими діями хулігана, який завдає моральної чи фізичної шкоди іншій особі, незважаючи на протидію потерпілого. Хулігану властива злісність протиправних проявів, їх багаторазова повторюваність. Така поведінка є несумісною з моральними засадами потерпілого, якого подібні дії ображають і принижують. Йдеться про хапання за одяг, насильницьке тримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині тощо.
До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зараховують: нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Використання в Законі формулювання "інші подібні дії" дозволяє розглядати як дрібне хуліганство всі дії, які за ступенем суспільної небезпеки нижче кримінально караного хуліганства (ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України).
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Згідно приписів ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Під час розгляду справи з'ясовано суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11.04.2013, є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.
Окрім визнання своєї винуватості, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується змістом протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАБ №852605 від 24.08.2022 та серії ВАБ №852606, протоколом про адміністративне затримання від 24.08.2022, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапортом працівника поліції, відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №852606 від 24.08.2022.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення обставини, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян та за ст. 185 КУпАП як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом відповідно до ст. 34, 35 КУпАП не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП є більш серйозним, оскільки за його вчинення встановлено більш суворий захід адміністративного стягнення, ніж правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ст.185 КУпАП.
З урахуванням даних про особу винного, який є не працевлаштованим, тому не має доходу, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тієї обставини, що ОСОБА_1 вперше притягається до відповідальності, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, вважаю за необхідне накласти на нього передбачене санкцією ст.185 КУпАП адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0.2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
З приводу клопотання представника потерпілої особи -Департаменту патрульної поліції про стягення із ОСОБА_1 заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 5850.00 грн. суд дійшов наступного.
Відповідно достатті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Відшкодування шкоди відбувається в порядку, передбаченому главою 82 Цивільного кодексу України.
Відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочинства вирішується за правилами статті 22 ЦК України, відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.08.2022 серії ВАБ № 852606 складеному стосовно ОСОБА_1 , відсутні будь-які відомості щодо розміру заподіяної шкоди Департаменту патрульної поліції у розмірі 5850.00 грн., розмір такої шкоди має доводитися з дотриманням принципів цивільного судочинства, які КУпАП не містить, а тому відповідно до частини 3 статті 40КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, а також того, що вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди є правом суду, а не обов'язком, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо вирішення питання про відшкодування шкоди заподіяної Департаменту патрульної поліції в межах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40, 40-1, 173, 185, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, 185 КУпАП та застосувати до нього на підставі ст. 185 КУпАП адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
У задоволенні клопотання представника потерпілого Департаменту патрульної поліцї про відшкодування заподіяної шкоди відмовити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА