вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
Справа № 356/209/22
№ провадження 2-а/356/7/22
29.09.22 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
При секретарях Стрижак В.О., Бабінець Н.Г.
З участю позивача ОСОБА_1
Представника позивача Семиряко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 03.06.2022 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом) інспектором батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Войновським В.О. На місці складення оскаржуваної постанови позивач заперечував обставину керування транспортним засобом, котра в свою чергу спростовується змістом відеозапису з нагрудних відео реєстраторів інспекторів поліції. Зокрема, за відсутності факту керування та зупинки транспортного засобу на 3:03-ій хвилині та 58:35-ій хвилині відеозапису чітко зафіксований голос працівників поліції, котрі також визнають факт відсутності його керування.
Окрім того, при винесенні оскаржуваної постанови було порушено його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки він не мав належної змоги ознайомитися з посадою та прізвищем особи, що оформляла постанову про адміністративне правопорушення, ознайомитися з матеріалами справи, реалізувати своє право на відвід особі, що складала постанову та щодо котрої є обґрунтовані сумніви в її об'єктивності і неупередженості, а також отримати оскаржувану постанову та скористатися юридичною допомогою адвоката. Позивач заперечує факт вчинення ним правопорушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження його винуватості за ч.4 ст. 126 КУпАП. Відтак, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 570682 від 03.06.2022 року, винесену інспектором батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Войновським В.О. та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити, вважає дії поліцейських незаконними, так як транспортним засобом він не керував.
Представник позивача - адвокат Семиряко О.М. в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, вказав, що працівниками поліції на відеозаписі не зафіксовано момент руху транспортного засобу, яким нібито керував Ясько О.Л.
Відповідач - батальйон патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в судове засідання не направив свого представника, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР).
Відповідно до п.п 2.1. а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2022 року інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Войновським В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАБ № 570682 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 20 400,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи.
В той же час, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В силу приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, окрім оскаржуваної постанови, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху.
Сама ж постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем достатніми, належними та допустимими доказами не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на його користь.
Доводи позивача, викладені у позові, не спростовані відповідачами, хоча у вказаній категорії справ в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 3 частини 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як передбачено ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під час судового розгляду справи не було встановлено у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, немає законних підстав для надіслання справи на новий розгляд, тому постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 90, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 126, 251-252, 280 КУпАП, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ, п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 570682 від 03.06.2022 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 126 КУпАП, винесену інспектором взводу № 2 роти № 3 Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Войновським Віктором Олександровичем.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Р.М. Лялик