Справа № 349/1046/22
Провадження № 2/349/330/22
іменем України
23 вересня 2022 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Рибія М. Г.,
за участю секретаря судового засідання Пунько Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником житлового будинку в якому зареєстрований її колишній чоловік, ОСОБА_2 . Він не проживає в цьому житловому будинку з 2019 року, не бере участі в його утриманні, його реєстрація є формальною та спричиняє для позивача зайві витрати при оплаті за комунальні послуги, є перешкодою для оформлення субсидії.
Позивач в судове засідання не з'явилася. В позовній заяві заявила про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач не з'явився в судове засідання, вважається належним чином повідомленим про місце та час його проведення, відзиву не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.03.2008, копією витягу з Державного реєстру правочинів від 12.03.2008, копією договору довічного утримання від 11.03.2008.
Згідно з актом про фактичне проживання від 16.08.2022, складеного комісією в складі депутата Рогатинської міської ради Сороки Христини, позивача ОСОБА_1 , сусідів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає за зазначеною адресою з 2019 року. Проживає за межами України.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19.04.2022.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні норми зазначено в ст. ст. 319, 321 ЦК України: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частина перша ст. 383 ЦК України встановлює, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Частиною першою ст. 156 ЖК УРСР встановлено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.
В частині другій ст. 64 УРСР зазначено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частиною першою ст. 405 ЖК УРСР також передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Суд встановив, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї ОСОБА_1 , адже шлюб між ними розірвано, вони не проживають разом та не ведуть спільне господарство.
Реєстрація місця проживання відповідача у житловому будинку позивача створює перешкоди позивачеві у користуванні цим майном - в частині збільшення розміру оплати за комунальні послуги, створення перешкод для оформленням субсидії, в зв'язку з чим на підставі ст. 391 ЦПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 274, 280 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач мають право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 23.09.2022.
Суддя М. Г. Рибій