Справа №348/324/21
23 вересня 2022 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: представника відповідача, адвоката - Капака В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
10.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
10.03.2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому позов не визнав та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в ньому.
30.03.2021 року позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив.
В судове засідання 23.09.2022 року позивач чи її представник повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлялася заздалегідь та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутності не поступало.
23.09.2022 року в судове засідання відповідач ОСОБА_2 також не прибув. Натомість його представник направив суду заяву, в якій просить судове засідання проводити у його відсутності.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторони позивача про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Провадження у даній справі було відкрито ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2021 року, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті.
Однак, в судові засідання, призначені на 12.07.2021 року, 27.10.2021 року, 29.11.2021 року, 18.05.2022 року представник позивача не прибув, просив відкласти їх, оскільки він бере участь у судових засіданнях в інших судах, проте підтверджуючих дану обставину доказів не представив. Підтверджуючі докази були представлені тільки на судове засідання 29.11.2021 року.
29.06.2022 року в судове засідання позивач чи її представник не прибули, натомість від позивача ОСОБА_3 поступила заява про відкладення розгляду справи, оскільки вона перебуватиме в цей час за межами області.
27.07.2022 року позивач чи її представник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутності не поступало.
23.09.2022 року позивач чи її представник повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлялася заздалегідь та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутності не поступало.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до положень ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таке положення пов'язане з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами та із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свій час та кошти. Так, для відповідача - це можливість заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача(ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду - право звернутися до суду повторно(ч.2 ст.257 ЦПК України).
Відповідно до п.п.1, 3, 5 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Позивач та її представник заздалегідь і належним чином повідомлялися про час та дату розгляду справи, однак в судові засідання не прибули.
В судове засідання у Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 23.09.2022 року позивач ОСОБА_1 та її представник черговий раз не прибули, заяви про відкладення розгляду справи або про продовження розгляду справи у їх відсутність - до суду не надходило.
Суд констатує, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, однак зобов'язує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин з тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення суду переконливості своїх доводів (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України).
Крім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини, констатує, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі «Писатюк проти України»).
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд вважає таку поведінку (дії) позивача ОСОБА_1 та її представника, як зловживання своїми процесуальними правами, а причини їх неявки в судові засідання - неповажними.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З врахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги багаторазову неявку позивача ОСОБА_1 та її представника в судові засідання, належним чином повідомлених про день та час їх проведення, відсутність заяви про розгляд справи без їх участі та відсутність у суду підстав, передбачених чинним процесуальним законодавством для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, що одночасно не порушує право на повторне звернення до суду з тією самою заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.123, 128, 142, 223, 257, 258, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2022 року