Справа №345/2620/22
Провадження № 3/345/995/2022
28.09.2022 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 КУпАП,-
До Калуського міськрайонного суду на розгляд надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №336239 від 03.09.2022, ОСОБА_1 03.09.2022 року о 22.30 год. в с.Копанки по вул.С.Бандери керував транспортним засобом марки Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушена мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Бульба В.М. подав клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення, оскільки викладені в матеріалах справи обставини не відповідають фактичним обставинам, які мали місце 03.09.2022 за участю ОСОБА_1 . Вказав, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, а автомобіль був припаркований біля його місця проживання.
Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол та матеріали справи дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256КУпАП.
Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Згідно зазначених норм закону, особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками поліції враховано та дотримано не було.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №336239 від 03.09.2022, ОСОБА_1 03.09.2022 року о 22.30 год. в с.Копанки по вул.С.Бандери керував транспортним засобом марки Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушена мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
З наданих письмових пояснень ОСОБА_1 слідує , що він 03.09.2022 року близько 22.30 год. перебуваючи дома в с.Копанки по вул. Чорновола, 4 підійшов до свого власного автомобіля марки Фольцваген Пасат, який знаходився припаркованим біля воріт його приватного будинку з метою перевірки автомобіля чи він закритий та забрання особистих речей. Так, перебуваючи біля автомобіля на вулиці він побачив, що в цей час до місця знаходження автомобіля під'їхав із включеними фарами і зупинився якийсь автомобіль. Тоді з вказаного автомобіля вийшли працівники поліції , які без причини почали вимагати в нього пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння, та пред'явити посвідчення водія. Однак, він їм відмовив, по-скільки він автомобілем не керував, а перебував після роботи дома. Дане пояснення працівниками поліції до уваги не було взято та складено протокол за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП та додатково винесено постанову про непред'явлення посвідчення водія. Проте, він настоювала на тому, що автомобілем не керував і тільки тому огляд проходити не буде, оскільки не водій.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.130 КупАП під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.
Судом також враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) або відмова від проходження на виявлення стану алкогольного сп'ягніння, тобто виявлення працівником поліції відповідних ознак у водія.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відеозаписом, який переглянутий в судовому засіданні, не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факту зупинки його працівниками поліції, тобто не підтвердженого того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний відеозапис містить тільки фрагменти події, а саме те, що поліцейський автомобіль рухається по дорозі і далеко попереду видніється силует автомобіля, який стоїть припаркованим, а другий фрагмент вже починається коли поліцейський на вулиці пропонує продувати Драгер або ж відмовитися від проходження на визначення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, другий фрагмент відео не містити ні часу, ні дати місця, оскільки відзнятий на телефон поліцейського. Тобто, факту зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та згоди останнього чи відмови на проходження огляду за допомогою приладу Драгер, процедури проходження огляду даний відеозапис не містить.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , він був не згідний з проведенням огляду, оскільки не керував транспортним засобом, про що повідомляв працівників поліції, однак останні на це ніяк не реагували. Також, працівниками поліції не був взятий до уваги той факт, що він не рухався транспортним засобом, а був припаркований біля житлового будинку.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що огляд на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог відповідної Інструкції та Порядку, а також з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому огляд слід вважати недійсним.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні, що унеможливлює встановити фактичні обставини справи, а саме: наявний у справі відеозапис є фрагментарним, відсутність доказів керування автомобілем ОСОБА_1 та відсутність фіксування самої відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,124,247,283-287 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушененя закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя: