Справа №345/2618/22
Провадження № 3/345/993/2022
28.09.2022 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працюючу, ІПН невідомо, громадянина України, за ч.1 ст.130 КУпАП,-
До Калуського міськрайонного суду на розгляд надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 336180 від 04.09.2022, ОСОБА_1 04.09.2022 року о 03.02 год. в с.Добровляни по вул.С.Бандери керувала транспортним засобом марки Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушена мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася у встановленому законом порядку, чим порушила п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання подала клопотання про закриття адміністративного провадження відносно неї за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення, оскільки викладені в матеріалах справи обставини не відповідають фактичним обставинам, які мали місце 04.09.2022 за її участю, а огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням норм чинного законодавства. Вказала, що вона не керувала транспортним засобом, а він був припаркований, а не зупинений під час руху працівниками поліції.
У судовому засіданні представник адвокат Кобзан Р.М. підтримав клопотання ОСОБА_1 з посиланням на обставини, викладені у ньому, та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, наголосивши, що підстав притягувати до відповідальності ОСОБА_1 немає.
Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол та матеріали справи дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256КУпАП.
Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Згідно зазначених норм закону, особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками поліції враховано та дотримано не було.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 336180 від 04.09.2022, ОСОБА_1 04.09.2022 року о 03.02 год. в с.Добровляни по вул.С.Бандери керувала транспортним засобом марки Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушена мова, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася у встановленому законом порядку, чим порушила п.2.5 ПДР України.
В письмовому клопотанні ОСОБА_1 надала пояснення у відповідності до яких, коли 04.09.2022 року вона перебувала зі своїми знайомими в с.Добровляни по вул. С.Бандери біля нежитлової будівлі її нареченого, і вони прийшли забрати ключі від його будинку, які раніше були залишені в автомобілі , який там був припаркований в боковому заїзді до цієї будівлі. Вона підійшла до автомобіля, який відкрив дистанційно її наречений, оскільки ключі від автомобіля знаходилися в нього. Тут до її автомобіля під'їхали патрульні з включеними проблисковими маяками. Коли поліцейські до неї підходили, то вона уже знайшла ключі від хати і вийшла з автомобіля , а хлопець закрив дистанційно автомобіль. Тоді поліцейські обвинуватили її в тому що вона рухалася автомобілем, на пояснення, що вона навіть немає ключів від даного транспортного засобу і автомобіль не заведений та припаркований в заїзді до будівлі , не реагували. Натомість почали її примушувати зізнатися, що вона керувала транспортним засобом, що вона категорично заперечувала. Потім поліцейські стверджували, що вони не питають де вона сиділа, а питають, чи вона буде проходити огляд на стан сп'ягніння. Проте, вона настоювала на тому, що автомобілем не керувала і тільки тому огляд проходити не буде, оскільки не водій.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.130 КупАП під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.
Судом також враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) або відмова від проходження на виявлення стану алкогольного сп'ягніння, тобто виявлення працівником поліції відповідних ознак у водія.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відеозаписом, який переглянутий в судовому засіданні, не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факту зупинки її працівниками поліції, тобто не підтвердженого того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний відеозапис містить тільки фрагменти події, а саме те, що поліцейський автомобіль рухається по дорозі і далеко попереду видніється силует автомобіля, який стоїть в боковому заїзді, а другий фрагмент вже починається коли поліцейський на вулиці пропонує продувати Драгер. При цьому , другий фрагмент відео не містити ні часу, ні дати місця, оскільки відзнятий на телефон поліцейського. Тобто, факту зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та згоди останньої чи відмови на проходження огляду за допомогою приладу Драгер, процедури проходження огляду даний відеозапис не містить.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , вона був не згідна з проведенням огляду, оскільки не водій, про що повідомляла працівників поліції, однак останні на це ніяк не реагували. Також, працівниками поліції не був взятий до уваги той факт, що вона не рухалася транспортним засобом, який і не був заведеним, а була припаркована на заїзді дороги.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що огляд на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог відповідної Інструкції та Порядку, а також з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому огляд слід вважати недійсним.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні, що унеможливлює встановити фактичні обставини справи, а саме: наявний у справі відеозапис є фрагментарним, відсутність доказів керування автомобілем саме ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,124,247,283-287 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушененя закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя: