Справа № 344/9851/22
Провадження № 2/344/2849/22
28 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Росвен Інвест Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
15.08.2022 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, за участю третіх осіб, в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за №29831 від 18.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №1228pv-07 від 03.07.2007; стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. з відповідача.
В обґрунтування позову, зокрема, зазначено, що нотаріусом посвідчено виконавчий напис без нотаріально посвідченого договору, не з'ясовано строк дії кредитного договору №1228pv-07 від 03.07.2007; не встановлено, коли було здійснено повну оплату за кредитом.
Разом з тим, діяльність приватного нотаріуса Горай О.С. припинена 18.03.2021, тоді ж коли і вчинено оскаржуваний виконавчий напис.
19.08.2022 ухвалою судді відкрито провадження у справі, витребувано докази згідно доданих до позову заяв.
13.09.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення на позов. Зокрема, зазначено, що сам факт подання відповідних документів стягувачу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Про те, що сума не є безспірною позивач повинен довести у судовому засіданні при оскарженні виконавчого напису нотаріуса. Разом, з тим, такий виконавчий напис вчинений з дотриманням трьохрічного строку позовної давності.
Крім цього, представник відповідача просив про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що розумний та реальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу мав би складати 975 грн.
Представник позивача-адвокат Боднарчук А.М. подав заяву у якій просив про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду повідомлялися належним, причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 23.09.2022 не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
18.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, на підставі ст. 87-91 Закону Країни “Про нотаріат” та п. 2 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №29831, за яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , тобто боржником за кредитним договором №1228pv-07 від 03.07.2007, укладеним з ПАТ « Банк Фінанси та Кредит». В свою чергу вказаний банк 12.11.2018 відступив своє право вимоги за таким кредитним договором ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 13.11.2018 по 01.03.2021. Сума заборгованості складає 140 893,17 грн., як прострочена заборгованість за користування кредитом. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 141 393,17 грн.
Самого кредитного договору, за яким було вчинено виконавчий напис суду не надано, зокрема і стороною відповідача. До письмових пояснень такого долученого договір про відступлення прав вимог від 12.11.2018 разом із витягом до реєстру передачі прав до такого договору, у якому лише зазначено дані про боржника, номер та дату кредитного договору.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, яка набрала законної сили з моменту проголошення, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 зробила наступний правовий висновок «…постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Приватний нотаріус неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23».
Таким чином, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, зокрема, недотриманням під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На спростування викладеного стороною відповідача не надано суду докази того, що виконавчий напис від 18.03.2021 був вчинений на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, що є обов'язковим з 22.02.2017.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.
Відповідно до висловленого висновку Верховного Суду КЦС у справі №758/14854/20 від 10.10.2021, неотримання боржником вимоги про усунення порушень від стягувача, означає неможливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Відповідачем на спростування заперечень відповідача не доведено наявності безспірності, враховуючи, що не встановлено строку дії кредитних відносин та період нарахування заборгованості, який складає період з 13.11.2018 по 01.03.2021.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що виконавчий напис було вчинено щодо стягнення заборгованості, яку не можна вважати безспірною.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які встановлені судом.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати , пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Таким чином суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах : від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року справа № 178/1522/18 провадження № 61-3157 св 21.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом ОСОБА_2 - Кабан О.В., суду надано - свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю, ордер від 11.08.2022, договір про надання правничої допомоги від 11.08.2022, розрахунок винагороди, у якому зазначено послуги, що надаються та їхня вартість : 1000 грн. - усна консультація з вивченням матеріалів справи; 500 грн. - вивчення та аналіз судової практики, 2000 грн. - складення та подання позовної заяви, 500 грн. - подання інших процесуальних документів, 2 000 грн., - представництво позивача у судовому засіданні, залежно від кількості; квитанцію до прибуткового касового ордеру №11 від 11.08.2022 про сплату ОСОБА_1 6 000 грн. за договором адвокату Боднарук А.М..
На підставі викладеного, враховуючи заперечення відповідача та виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також враховуючи принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 3 000 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.
На підставі ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, судовий збір сплачений позивачем за подання позовної заяви - 992 грн. 40 коп. слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за №29831 від 18.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №1228pv-07 від 03.07.2007 в загальній сумі 141 393 (сто сорок однієї тисячі триста дев'яносто три гривні) 17 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» в користь ОСОБА_1 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві ) гривні 40 копійок гривень судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» в користь ОСОБА_1 3000 ( три тисячі ) гривень витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача : адвокат Кабан Андрій Михайлович, адреса : АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ: 37616221, адреса: вул. Вацлава Гавела,6 м. Київ;
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. Велика Бердичівська, 35. м. Житомир.
Повне рішення складено та підписано 28 вересня 2022 року.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН