Справа №338/801/22
28 вересня 2022 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,
з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно,
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама
ОСОБА_2 , якій за життя належало вищевказане домоволодіння. За життя спадкодавець склала заповіт, посвідчений 22.08.2001 року секретарем виконавчого комітету Нивочинської сільської ради за №169, згідно з яким все своє майно заповіла їй. Вона являється єдиним спадкоємцем всього майна покійної. З метою оформлення спадкових прав на успадковане майно вона звернулася до нотаріальної контори, однак постановою від 15.05.2015 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно їй відмовлено в зв'язку з тим, що спадкодавець у встановленому порядку право власності на зазначене нерухоме майно не зареєструвала. Оскільки в інший спосіб, окрім звернення до суду, не може підтвердити своє право власності на успадковане домоволодіння, то просить суд ухвалити відповідне рішення.
У підготовче засідання позивачка не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача - Старобогородчанської сільської ради подав заяву про розгляд справи без представника відповідача, щодо задоволення позову не заперечив.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на визнання представником відповідача заявлених вимог, оскільки підстав для відмови у прийнятті визнання позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нивочин Богородчанського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України в день її смерті відкрилася спадщина на все належне їй за життя майно, в тому числі, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Позивачка є спадкоємцем за заповітом належного ОСОБА_2 домоволодіння. Факт належності згаданого майна спадкодавцю підтверджується копією свідоцтва на спадщину АЕА №658259 від 19.06.2001 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала в пордяку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 житловий будинок в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 22.08.2001 року секретарем виконавчого комітету Нивочинської сільської ради за №169, згідно з яким житловий будинок в АДРЕСА_1 заповіла дочці ОСОБА_1 .
Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене домоволодіння, однак постановою державного нотаріуса Богородчанської районної нотаріальної контори Стефанко Г.М. №281/02-31 від 15.05.2015 року у видачі такого їй відмовлено через те, що спадкодавець не здійснила державну реєстрацію права власності на належне їй домоволодіння.
Відповідно до технічного паспорту від 10.03.2015 року до складу домоволодіння в АДРЕСА_1 входять: житловий будинок, площею 44,7 кв.м, позначений літ. А; сарай, площею 19,7 кв.м. (літ.Б); сарай, площею 13,3 кв.м. (літ. В); сарай, площею 24,9 кв.м. (літ. Г); криниця (№1).
Відповідно до довідки Івано-Франківського ОБТІ №252 від 10.03.2015 року право власності на вищевказане домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_3 і інформації про перехід права власності на даний об'єкт не має.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.
Позивачка ОСОБА_1 правомірно, в порядку спадкування за заповітом після смерті мами ОСОБА_2 набула у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
У зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на вищевказане домоволодіння її право власності слід визнати в судовому порядку.
На підставі викладеного, ст.ст. 200, 206, 328, 392, 1233, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий О. А. Шишко