Ухвала від 29.09.2022 по справі 440/5433/21

УХВАЛА

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа №440/5433/21

адміністративне провадження № К/990/24572/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17516 від 04.02.2021 та №27350 від 09.03.2021; зобов'язано ГУ ДПС виключити ФОП ОСОБА_1 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; здійснено розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили із встановленого факту, що у рішенні № 17516 від 04.02.2021 (поле "Податкова інформація") зазначено: "Участь у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податку на додану вартість", а рішенні № 27350 від 09.03.2021 - "Неспростована податкова інформація щодо формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту". З врахуванням цього, суди попередніх інстанцій виснували, що в рішеннях не зазначено конкретну податкову інформацію, що стала підставою для прийняття рішення (не зазначено суть та характер такої інформації), а також не зазначено конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, виписаних щодо таких операцій. В рішеннях наведено лише зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків без вказівки на відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку.

09.09.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №440/5433/22 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ГУ ДПС у касаційній скарзі не наводить доводів, що суд першої інстанції неправомірно (помилково) розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Колегією суддів, призначеною для вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС, також не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні.

Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС, ГУ ДПС не наведено, судовою колегією такі обставини також не встановлені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко І.А. Васильєва В.П. Юрченко

Попередній документ
106516119
Наступний документ
106516121
Інформація про рішення:
№ рішення: 106516120
№ справи: 440/5433/21
Дата рішення: 29.09.2022
Дата публікації: 30.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (29.09.2022)
Дата надходження: 09.09.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії