29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/22290/21
адміністративне провадження №К/990/21823/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Шевцової Н.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №380/22290/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
15 серпня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - Офіс) та Львівської обласної прокуратури (далі - Обласна прокуратура) в якому просив:
-визнати протиправними дії П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - 15 Кадрова комісія), в частині розгляду на засіданні 26 серпня 2021 року двадцять третього питання порядку денного про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 ;
-визнати протиправним і скасувати рішення 15 Кадрової комісії «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13 вересня 2021 року №197 (далі - Рішення №197);
-визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов'язків Обласної прокуратури «Про звільнення ОСОБА_1 » від 23 жовтня 2021 року №2342-к (далі - Наказ №2342-к);
-поновити позивача на посаді прокурора Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області (далі - Посада) або на іншій рівнозначній посаді з дати звільнення;
-стягнути з Обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано Рішення №197. Визнано протиправним і скасовано Наказ №2342-к. Поновлено ОСОБА_1 на Посаді з 29 жовтня 2021 року. Стягнуто з Обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35385,12 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Обласної прокуратури середнього заробітку за один місяць в сумі 7044,26 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, допущено до негайного виконання. Стягнуто з Офісу за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року апеляційні скарги керівника Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник, оскаржуючи судові рішення в суді касаційної інстанції, покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у справах цієї категорії щодо застосування вказаних норм матеріального права з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу).
Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділом І, пунктом 2 розділу V цього Порядку;
- пункт 16 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті «підставності» і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача.
Отже, скаржником викладено підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року касаційна скарга залишено без руху. Так, скаржнику необхідно було доплатити судовий збір в установленому законом розмірі.
На виконання вимог цієї ухвали до суду касаційної інстанції 15 вересня 2022 року надійшло платіжне доручення від 12 вересня 2022 року №3771.
Отже, скаржник виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 15 вересня 2022 року.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що вказані обставини підлягають перевірці, а тому наявні обставини для відкриття касаційного провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №380/22290/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/22290/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова