29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №620/12298/21
адміністративне провадження № К/990/26149/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача зняти його з реєстрації місця проживання та стягнути 1500,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої такими протиправними діями.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови 05 липня 2021 року ОСОБА_1 у знятті його з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
24 вересня 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року в частині відмови в позові щодо відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Предметом спору у цій справі є правомірність відмови реєстраційного органу зняти особу із зареєстрованого місця проживання та відшкодування моральної шкоди.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року розгляд справи призначено та справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
Верховний Суд відхиляє аргументи заявника про те, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення, так як ці мотиви ОСОБА_1 обґрунтував загальними критеріями, що характеризують поняття «моральна шкода», з подальшою оцінкою життєвих обставин, що, на його думку, є свідченням заподіяння такої шкоди іншим особам. Заявник не виклав ці доводи у системному зв'язку з обставинами цієї справи, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для неї. Так, аргументи ОСОБА_1 зводяться до необхідності формування роз'яснень щодо визначення душевних страждань, з посиланням на норми Цивільного кодексу України, загальних висловлювань щодо доказів у таких справах, методики визначення розміру відшкодування, тощо. Однак, у касаційній скарзі відсутні об'єктивні мотиви, що спростовують висновки судів щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 саме у цій справі, оскільки позивач лише наводить власні роздуми щодо необхідності державного захисту у ситуаціях, що можуть виникнути у майбутньому стосовно інших осіб. Суд також зазначає, що такі спори у більшості випадків мають індивідуальний характер, у зв'язку з чим суди надають правову оцінку обставинам та доказам, що їх підтверджують, у залежності від підстав, установлених у кожному конкретному випадку.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує заяви про поновлення строку та звільнення від сплати судового збору.
Водночас відповідно до частини першої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується у разі прийняття Верховним Судом до розгляду скарги та відкриття провадження у справі. Так як підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розгляду не підлягає.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та стягнення коштів відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська