про відмову у відкритті апеляційного провадження
29 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/477/21 пров. № А/857/12584/22
пров. № А/857/12585/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Большакової О. О.
суддів -Затолочного В. С.
Качмара В. Я.
перевіривши апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №380/477/21 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Вказана постанова ухвалена у відкритому судовому засіданні.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по справі №380/477/21 - без змін.
16.08.2022 засобами поштового зв'язку Офісом Генерального прокурора подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження судового рішення, апелянт вказав, що відповідно до положень ст. 22 Бюджетного кодексу України та ст. 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора. Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіон як розпорядник коштів державного бюджету нижчого рівня фінансується та здійснює видатки згідно з кошторисом та планом асигнувань загального фонду, які затверджуються Генеральним прокурором. Оскільки судове рішення у вказаній справі зачіпає права Офісу Генерального прокурора як головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури і про вказане судове рішення Офіс Генерального прокурора дізнався 22.07.2022 після надходження листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про надання додаткових коштів для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по справі, апелянт наполягає на поновленні строку апеляційного оскарження та прийнятті скарги до розгляду.
Перевіряючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 294 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Одночасному врахуванню підлягає й те, що відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
З аналізу частини другої статті 299 КАС України видно, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов'язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень.
Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення Львівського окружного адміністративного суду ухвалене 27.05.2021, повний текст рішення складений 01.06.2021.
Апеляційну скаргу Офісом Генерального прокурора, який є суб'єктом владних повноважень, подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 16.08.2022, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.
Як видно з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 264 дні відпустки із розрахунку 442,35 грн. за один день відпустки. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсації за невикористані 264 дні відпустки, виходячи із заробітної плати станом на день звільнення - 8 жовтня 2020 - за посадою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (прирівняною до заступника військового прокурора Західного регіону України), тобто із розрахунку 4409 грн 50 коп. за один день невикористаної відпустки, без будь - яких відрахувань та з урахуванням раніше виплаченої суми. Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.01.2020 по 07.10.2020, виходячи із розрахунку середньомісячної заробітної плати у сумі 16020 грн 69 коп. та середньоденної заробітної плати у сумі 762 грн 89 коп. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання роботодавцем рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.01.2020 по 07.10.2020 включно відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 Кодексу Законів про працю України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці», ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, тобто з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів та з урахуванням раніше виплаченої суми.
У вказаному рішенні суд встановив, що розрахунок відповідача із позивачем при звільненні останнього проведений із порушенням вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України, тобто не у день звільнення. Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонні сфері Західного регіону 08.10.2020 року не було виплачено у належний спосіб та у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, компенсацію за 264 дні невикористаної відпустки та заробітну плату за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. При цьому зазначено, що саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу грошової компенсації за невикористані 264 дні відпустки.
Отже, предметом спору у цій адміністративній справі є законність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.01.2020 по 07.10.2020.
Апеляційний суд наголошує, що відповідач Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону є окремим суб'єктом публічного права і самостійно відповідає за власними зобов'язаннями.
При цьому не є предметом спору у цій справі обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо фінансового забезпечення діяльності органу прокуратури, у тому числі з приводу покриття витрат на виплату належної позивачу заробітної плати (грошового забезпечення).
Вказане спростовує доводи Офісу Генерального прокурора про порушення його прав та інтересів у зв'язку із прийняттям рішення у цій справі.
Отже, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року не ухвалено про права та (або) обов'язки Офісу Генерального прокурора.
Оскільки апеляційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи, що вказаним рішенням не вирішено питання про права та (або) обов'язки Офісу Генерального прокурора, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.
Також слід зазначити, що апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому наводить причини, які, на його думку, є поважними причинами пропуску такого строку.
Однак, суд апеляційної інстанції, враховуючи імперативність норми ч.2 ст.299 КАС України, яка містить заборону поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Керуючись статтями 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар