Справа № 600/1285/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
28 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення з 01.04.2019 розміру пенсії йому до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії на підставі уточненої довідки Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.06.2021 № XЖ15772 про розмiр грошового забезпечення та зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01.04.2019 по 31.12.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 без обмежень максимальним розміром такої пенсії, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, з врахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її виплати максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі №600/3985/21-а), без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, з 01.04.2019.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області. В апеляційній скарзі зазначив, що розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної справи не дає підстав для його перерахунку згідно позивних вимог, оскільки відсутні законні підстави для виплати пенсії в більшому, ніж обмеженому розмірі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачу призначено пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі №600/3985/21-а, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до уточненої довідки Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.06.2021 року № ХЖ15772 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вказаного рішення, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням максимального розміру пенсії, а саме: з 01.04.2019 року у розмірі 13874,48 грн; з 01.07.2019 року у розмірі 13915,35 грн; з 01.12.2019 року у розмірі 14931,98 грн; з 01.01.2020 року у розмірі 16380,00 грн; з 01.07.2020 року у розмірі 17120,00 грн; з 01.12.2020 року у розмірі 17690,00 грн; з 01.07.2021 року у розмірі 18540,00 грн; з 01.12.2021 року у розмірі 19340,00 грн.
Представник позивача звертався до відповідача щодо виплати йому пенсії на підставі судового рішення від 06.09.2021 року у справі № 600/3985/21-а.
Однак, відповідач у листі від 18.02.2022 зазначив про відсутність законних підстав для виплати позивачу пенсії у призначеному розмірі без обмежень 10-ма прожитковими мінімумами, оскільки відповідачем забезпечується виплата позивачу пенсії у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обмежуючи позивачеві розмір пенсійних виплат із застосуванням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, відповідач діяв протиправно.
При ухваленні рішення, суд першої інстанції застосував судову практику, що викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, враховуючи висновок суду про протиправність обмеження розміру пенсії позивача, виходячи з повноважень, визначених ст. 245 КАС України, суд дійшов до переконання, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, з 01.04.2019.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Частиною 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ) в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774 від 06.12.2016 до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774 від 06.12.2016 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки судовим розглядом по суті встановлено, що обмежуючи позивачеві розмір пенсійних виплат, із застосуванням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.
Водночас, враховуючи висновок суду про протиправність обмеження розміру пенсії позивача, виходячи з повноважень, визначених ст. 245 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі №600/3985/21-а) без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, з 01.04.2019.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
В свою чергу доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.