Справа № 560/3450/22
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
29 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.09.2018, індексацію грошового забезпечення з 21.03.2008 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, а саме січня 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік , виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.09.2018, індексацію грошового забезпечення з 21.03.2008 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, а саме січня 2008 року.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік по 2018 рік, виходячи з його грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, виходячи з базового місяця - січня 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні позову в іншій частині, а саме щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 21.03.2008 по 01.01.2016 з урахуванням базового місяця січня 2008 року - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні з військової служби позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2017 - 2018 роках додаткову відпустку, як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо індексації грошового забезпечення суд першої інстанції дійшов висновку, що судовим рішенням зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а тому за вказаний період необхідно здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
При цьому рішенням суду не зобов'язано відповідача з 21.03.2008 по 01.01.2016 здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення, а тому підстав для здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року за період з 21.03.2008 по 01.01.2016 немає.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити вказане рішення в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позов повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано та не надано правової оцінки позову в частині щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2008 по 01.01.2016.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що зобов'язання відповідача при розрахунку індексації за період жовтня 2016 - лютий 2018 року застосовувати січень 2008 року як базовий безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 07.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 25.04.2017.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.06.2018 №174 позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом "а" частини 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з урахуванням вимог частини 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
З 04.09.2018 позивача виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Славутського ОМВК Хмельницької області згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №214 від 03.09.2018.
Враховуючи те, що позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.
За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 15.01.2021 №151, в якій повідомив про те, що можливості виплати індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у Міністерстві Оборони України не було.
Вважаючи, що бездіяльністю відповідача порушено його права, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 №560/2196/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 18.01.2022 №172 встановлено, що позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в повному обсязі.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій з проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 21.03.2008 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року.
На вказане звернення листом №172 від 18.01.2022 військова частина НОМЕР_1 відмовила у виплаті компенсації.
Вважаючи, що він має право на виплату сум індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже апеляційний суд не надає правової оцінки постанові суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині за такими доводами.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (Закон №1282-XII).
Так, відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення в розумінні цього закону це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абзац 2).
Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Порядку № 1078 до об'єктів індексації віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-ХІІ).
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
За такого правового врегулювання суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 21.03.2008 по 03.09.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Однак, відповідач - військова частина НОМЕР_1 не здійснювала нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2008 по 03.09.2018. Разом з тим, під час звільнення позивача і виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 21.03.2008 по 03.09.2018 також не було виплачено.
Водночас суд першої інстанції частково задовольняючи позов та зобов'язуючи військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації, з урахуванням раніше виплачених сум вказаних обставин не врахував та протиправно відмовив в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 21.03.2008 по 01.01.2016.
Щодо застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за спірний період колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави Суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.03.2008 по 01.01.2016.
Подібна правова позиція щодо визначення базового місяця січень 2008 року, висловлена Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 по справі №400/1118/21, від 20.04.2022 по справі №420/3593/20 та від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.
Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.03.2008 по 01.01.2016 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 березня 2008 року по 01 січня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виплатити зазначену індексацію грошового забезпечення.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 березня 2008 року по 01 січня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21 березня 2008 року по 01 січня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.