Справа № 600/8/22-а
Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
29 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області), в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 03.11.2021 року;
-визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
-зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянути запит від 03.11.2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території Чернівецького району вільних земельних ділянок, для садівництва і городництва з місцями їх розташування.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року закрито провадження у справі.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року скасовано вищезазначену ухвалу та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року закрито провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За правилами ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані позивачем порушення, були виправлені відповідачем і при цьому відсутні підставі вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів ОСОБА_1 неможливе без визнання бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області протиправною.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи є обов'язковою умовою як прийнятності позовної заяви, так і надання особі правового захисту судом (статті 2, 5 КАС України).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В той же час, п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
В рамках адміністративного судочинства дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.
З матеріалів справи з'ясовано, що ОСОБА_2 звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації від 03.11.2021, в якому просила надати інформацію щодо наявності на території Чернівецького району вільних земельних ділянок для садівництва і городництва з місцями їх розташування.
Як зазначає суд першої інстанції у спірній ухвалі, відповідь на заяву позивача була надана ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області 12.11.2021.
На переконання суду першої інстанції, надавши позивачу відповідь, відповідач виконав вимоги Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію", чим поновив право останньої на отримання відповіді на його запит.
Проте, колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Реалізація права на звернення має наслідком виникнення кореспондуючого обов'язку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів його розглянути і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За приписами ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, розпорядники інформації в межах встановленого Законом строку зобов'язані надавати та оприлюднювати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.
В той же час, Закони України «Про звернення громадян» та «Про надання публічної інформації» не встановлюють порядку направлення відповіді на запити, однак вони визначають обов'язок щодо надання відповідної інформації запитувачу.
Проте, зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення конверту без вручення із зазначенням відповідних причин.
На підтвердження факту надіслання позивачу листа-відповіді від 12 листопада 2021 року вих.№ПІ-68/0-69/0/63-21, відповідач надав витяг з реєстру відправки поштової кореспонденції, з якого вбачається, що даний лист відправлено запитувачу інформації в день реєстрації-12 листопада 2021 року.
Інших доказів на підтвердження відправлення відповіді позивачу відповідачем до суду надано не було.
Колегія суддів вважає, що витяг з реєстру відправки поштової кореспонденції не є належним доказом направлення такого листа і, тим більше, його доставлення адресату.
Будь-яких доказів надіслання та/чи вручення саме цього листа (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав, відповідно, не довів виконання свого обов'язку надання відповіді на запит на інформацію.
Варто звернути увагу і на те, що аналогічного висновку дійшов суд апеляційної інстанції у постанові від 19.04.2022, якою скасовано ухвалу про закриття провадження у справі у даній справі та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, суд першої інстанції не звернув увагу і на те, що, крім визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо ненадання відповіді на запит, позивач просила визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо порушення строку надання відповіді на запит.
Згідно із частиною 1 статті 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Частиною 2 цієї статті Закону визначено, що запитувач має право оскаржити, зокрема несвоєчасне надання інформації.
Однак, суд першої інстанції не оцінив чи можливе повне відновлення законних прав та інтересів позивача без визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо несвоєчасного надання відповіді на запит.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що закриття судом першої інстанції провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України є передчасним, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За встановлених обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 250, 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.