Справа № 640/18671/20
про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «САФЛОРА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії-,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року адміністративний позов Приватного підприємства «САФЛОРА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.
Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з апеляційної скарги, поданої до суду 22 липня 2022 року, апелянтом оскаржується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року.
Таким чином, апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 186 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В даному клопотанні апелянт зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року було отримане ним 08 липня 2022 року, однак доказів вказаного не додає. Крім того посилається на рекомендації Верховного суду на сайті Судової влади щодо того, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню. Твердження апелянта щодо дати отримання рішення не підтвердженні доказами.
Крім того, відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Також, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2020 року.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3153 грн. (2102, 00 грн. * 150%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Разом з апеляційною скаргою представником апелянта подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В даному клопотанні апелянт вказує, що зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку КВЕК 2800 в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.
Положеннями ч. 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік випадків, коли можливим є відстрочення сплати судового збору. Однак, апелянтом в клопотанні не наведеного жодних із таких випадків.
З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «САФЛОРА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Файдюк В.В.