Справа № 640/8758/21 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.
28 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, якій призначено пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 № 657, якою підвищено посадові оклади та надбавки працівникам органів прокуратури України, з метою реалізації свого права на перерахунок пенсії він звернувся з відповідною заявою до якої було додано довідку Офісу Генерального прокурора від 06.08.2020 № 21-1558зп, водночас, відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі вказаної довідки без обмеження її граничного розміру.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії, викладених у листі від 28.08 2020 № 2600-0303-8/120115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1558зп від 06.08.2020 у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату заборгованості.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу позивача до розгляду у порядку письмового провадження на 28.09.2022.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву від 21.08.2020 щодо перерахунку пенсії згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» до якої було додано довідку Офісу Генерального прокурора від 06.08.2020 № 21-1558зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення),що враховується для перерахунку пенсії.
Однак, листом від 27.08.2020 № 2600-0303-8/120115, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу наступне: З урахуванням зазначеного та частини другої статті 152 Конституції України, якою закріплено принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, перерахунок пенсії прокурорам Офісу. Генерального прокурора здійснюється з 01.04.2020 року на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 26.03.2020 року. Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум Для осіб, що втратили працездатність, встановлено на рівні 1638,00 грн. з 01.01.2020 року,1712,00грн.-з 01.07.2020 року,1769,00грн.-з 01.12.2020 року. У разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 року згідно наданої Вами довідки від 06.08.2020 року №21-1558зп, виданої Офісом Генерального прокурора, і з урахуванням зазначеного вище, розмір Вашої пенсії з 01.04.2020 року із обмеженням становитиме 16380,00 грн. Оскільки Ви отримуєте пенсію згідно рішення суду в розмірі 19975,01 грн., проводити такий перерахунок недоцільно. Враховуючи зазначене, у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно заяви від 21.08.2020 року Вам відмовлено..
Позивач вважаючи, що йому має бути здійснено з 01.04.2020 перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1558зп від 06.08.2020 у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру звернувся з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури, на підставі постанови КМУ № 657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії. Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена за Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, як такі, що не мають зворотної дії у часі.
Крім того, судом враховано, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2017 у справі № 754/6885/17 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, апеляційну скаргу на яку повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, позов задоволено, визнано неправомірним рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18 - 1729 зп від 14.12.2016 та зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18 - 1729 зп від 14.12.2016 року відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити заборгованість по виплаті пенсії починаючи з 01 червня 2016 року без урахування обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Натомість, апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права щодо відсотка заробітної плати, встановленого наразі законодавством, який враховується для виплати/перерахунку пенсії, а також, з порушенням приписів чинного законодавства, дійшов висновку про незастосування максимального розміру пенсії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірним за доводами апеляційної скарги, є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, у редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI у статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70». Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно із частиною двадцятою цієї статті, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
До правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Тож, на переконання колегії суддів, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.
Отже, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (який набрав чинності 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому, абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Так, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.
На спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Слід звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20.
Щодо аргументів про недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, колегія суддів наголошує на тому, що розмір вже існуючої пенсії позивача внаслідок здійснення нового перерахунку, і так не може бути зменшено у силу норм законодавства.
Щодо посилань суду першої інстанції на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2017 у справі № 754/6885/17, згідно якої зобов'язано пенсійний орган перерахувати пенсію позивача, виходячи з 90% та без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає, що вказане рішення не може впливати на дані правовідносини, адже судове рішення вирішило спір між сторонами саме на момент їх виникнення, та таке не може створювати наслідки на майбутнє. Тож, у даному випадку, посилання суду на приписи ч. ч. 4 та 5 ст. 78 КАС України, є помилковими.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 у справі № 500/3097/21, яка є релевантною до спірних у цій справі питань.
Також, колегією суддів враховано і правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.07.2022 у справі № 420/6156/21, та від 21.09.2022 у справі №580/5755/20.
Тож, позовні вимоги не підлягають задоволенню, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції згідно норм ст. 315 та 317 КАС України.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2022 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко