Справа № 285/4962/22
провадження № 3/0285/3832/22
28 вересня 2022 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли
від Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З адміністративних протоколів, що надійшли до суду 28.09.2022 в кількості 11 штук, слідує, що ОСОБА_2 , починаючи з 29.08.2022 по 01.09.2022, по місцю свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_3 , ображаючи його словами грубої нецензурної лайки та погрожуючи застосувати фізичну розправу, чим спричинив шкоду його психічному здоров'ю.
Враховуючи те, що відносно ОСОБА_2 складено 11 протоколів, які взаємопов'язані, вважаю за можливе об'єднати справи в одне провадження, оскільки спільний їх розгляд буде доцільним та дозволить більш повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи. Це відповідатиме принципу процесуальної економії та виключить можливість винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Розглянувши адміністративний матеріал, приходжу до наступного висновку.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення, у якому зазначається відомості, визначені ст.256 КУпАП.
У чинному КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги: він повинен містити, зокрема, викладення суті адміністративного правопорушення.
Підставою для складання відносно ОСОБА_2 працівником поліції 11 протоколів про адміністративне правопорушення стала заява його сина ОСОБА_4 від 15.09.2022, в яких він зазначив, що батько вчиняє відносно нього психологічне насильство, та його письмові пояснення. Разом з тим, свідчення тільки ймовірної потерпілої сторони не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є зацікавленою. Доказів того, що ОСОБА_2 вчиняв вдома насильство, зокрема психологічного характеру, матеріали справи не містять.
Надані докази, які долучені до справи у ксерокопіях, викликають розумні сумніви, наявність яких не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Суду у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Доказова база вини ОСОБА_2 «є суперечливою», що не дає правових підстав для встановлення обставин, викладених у процесуальних документах, а самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення, які були складені усі в один день, не можуть бути достатніми доказами та не звільняють від обов'язку надання особами, уповноваженими на їх складання, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відтак, провадження в справі підлягає закриттю.
Принагідно зазначити, що відсутність заперечень у протоколі самої особи, відносно якої він складений, або погодження з його змістом чи визнання нею вини, є лише її суб'єктивним ставленням до події, що відбулася, та не є безумовним доказом вчинення правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 36, 247 п.1, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -
Об'єднати в одне провадження справу №285/4962/22 (провадження №3/0285/3832/22)
та справи №285/4963/22- №285/4972/22
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
присвоївши об'єднаній справі - №285/4962/22 провадження №3/0285/3832/22.
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 за ст.173-2 КУпАП,
у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин