Справа № 320/10176/21
про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу апелянтом подано до суду 22 липня 2022 року, який просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга зареєстрована за вих. №2600-0904-7/84380 від 19 липня 2022 року року, підписан Л. Дзядевич (виконавець Чичкань), в якій зазначено інформацію про отримання рішення суду першої інстанції 17 червня 2022 року. Окрім того, до суду подана апеляційна за вих. № 2600-0904-7/10274 від 20 січня 2022 року, підписана начальником Л.Дзядевич (виконавець Луценко). При цьому до апеляційних скарг не додано належних доказів отримання рішення (копію конверта,тощо).
В матеріалах справи наявне клопотання апелянта від 01 серпня 2022 року про отримання копії рішення суду першої інстанції (а.с. 31).
Вважаю клопотання не є обгрунтованим, оскільки апелянтом не наведено поважних причин такого пропуску та не надано належних доказів неможливості подання апеляційної скарги вчасно. У зв'язку з тим, що апелянтом зазначаються різні дати отримання рішення суду, що ускладнює вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що апеляцйна скарга подана з пропуском строку встановленого п. 1 ч. 1 ст. 295 КАС України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, водночас просить про звільнення від сплати судового збору, не вказуючи поважних причин, цитує норми закону.
Вважаю, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог Закону України “Про судовий збір”, з урахуванням змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів призначених на цю мету, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у адміністративній справі № 640/3521/21 від 27 січня 2022 року.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, поданого фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у 908 грн. 00 коп.
Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 1 362 грн. 00 коп. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101, 101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8) Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або навести належні підстави для звільнення від його сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Безименна Н.В.