29 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 513/112/22
Головуючий в 1 інстанції: Рязанова К.Ю.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 02.08.2022р. у справі №513/112/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року
02.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області із позовною заявою, у якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що фактична маса транспортного засобу не перевищувала нормативних параметрів, які визначено в п.22.5 ПДР України. Також, оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень не містить інформації про результати зважування, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Крім того, позивач вказав про наявність сумнівів щодо коректності роботи приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі.
Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що позивачем допущено рух транспортного засобу із перевищенням установлених п.22.5 ПДР нормативних параметрів, що підтверджується належними та допустимими доказами. При цьому, відповідач акцентував увагу на тому, що позивач здійснював вантажні перевезення вантажним автомобілем з причепом, який не є контейнеровозом, а тому фактична маса транспортного засобу повинна становити 40т. До того ж, на думку Державної служби України з безпеки на транспорті, товарно-транспортна накладна не є безумовним доказом, яка підтверджує фактичну масу транспортного засобу. Як вказував контролюючий орган фіксація адміністративного порушення здійснена за допомогою вимірювального обладнання автоматичного пункту WIM2,2, яке є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується відповідними свідоцтвами про повірку.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 02.08.2022 року у справі №513/112/22 відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції вказав на те, що зміст оскаржуваної постанови серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП. Також, районний суд зазначив, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 р. № 879. До того ж, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем організовано перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері, з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 тон).
Не погодившись із вищеозначеним рішенням районного суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначено про неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, що на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказував, що спірна постанова серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021року №512. Також, скаржник зазначає, що саме по собі рішення суб'єкта владних повноважень не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що 18.11.2021р. по автошляху М-06 Київ-Чоп, км.54+285 транспортним засобом марки DAF F430, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом марки JANSKY TF-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснювалося перевезення вантажу.
Вказані транспортні засоби належать ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
18.01.2022р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєснік Н.Г. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП (рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси ьтранспортного засобу на 6,7 % (7,434 тон)) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.
Не погодившись із постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку колегія суддів зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища Законом України «Про дорожній рух» визначено правові та соціальні основи дорожнього руху.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 р. № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 установлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, відповідно до пункту 22.5 яких за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Так, згідно із постановою серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, 18.11.2021р. о 12год. 48хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км.54+285 технічним засобом WIM2, 2 зафіксовано транспортний засіб марки DAF F430, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом марки JANSKY TF-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу на 6,7% (7,434т.) перевищує дозволену (40т.).
Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.
Таким чином, оскільки у межах спірних правовідносин контролюючим органом установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу марки DAF F430, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом марки JANSKY TF-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості винесення спірної постанови серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року.
Стосовно належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, згідно із п.2 якого автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пунктів 7, 8, 11-13, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на:
1) автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг;
2) автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій;
3) вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.
Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 21, ст. 830).
Автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Таким чином, положення вищезазначених правових норм надають право посадовим особам Укртрансбезпеки використовувати зафіксовану технічним засобом інформацію як доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, транспортним засобом марки DAF F430, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом марки JANSKY TF-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , зафіксовано технічним засобом WIM2, 2.
З матеріалів справи убачається, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу ІТС «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів, розміщений на автошляху М-06 Київ-Чоп, км.54+285/WIM2, пройшов повірку, за наслідками якої установлено його відповідність вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Означене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №35-02/5819, №35-02/5820, №35-02/5821, №35-02/5822, чинних до 07.10.2022р.
З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом WIM2, 2 інформація про перевищення транспортним засобом марки DAF F430, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом марки JANSKY TF-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення.
Щодо невідповідність постанови серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, колегія суддів вказує про таке.
Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Отже, вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
Між тим, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
За наслідками дослідження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18.01.2022 року, апеляційним судом установлено, що даний акт індивідуальної дії містить: відомості про найменування органу та посадової особи, який її виніс; дату розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічного засобу; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що наведені у спірному рішенні суб'єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.
Відносно інформацію про зазначену в товарно-транспортній накладній від 18.11.2021р. серії 12ААИ №072890 фактичну вагу транспортного засобу, колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
З огляду на вищевикладене, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає можливість перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням вагових норм.
Отже, установлені в межах даного апеляційного перегляду справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 293 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.
Частинами 7, 8 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи позивача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.268, 271, 272, 286, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Саратського районного суду Одеської області від 02.08.2022р. у справі №513/112/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.