П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4260/21
Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д..
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
представника апелянта - Васильчук І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України без статусу юридичної особи) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» до Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України без статусу юридичної особи) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України без статусу юридичної особи), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Тернопільської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Тернопільська митниця) щодо формування повідомлення від 30 липня 2021 року серія ЄЄ № 011526 про визначення (нарахування) Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» сум відшкодування витрат за зберігання товару на складі Галицької митниці Державної митної служби в розмірі 1196609,93 грн;
- зобов'язати Тернопільську митницю Державної митної служби України повернути ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» грошові кошти в розмірі 1 196 609,93 гривень, сплачених на підставі повідомлення від 30.07.2021, як відшкодування витрат за зберігання на складі Тернопільської митниці Державної митної служби України Товару, задекларованого позивачем за деклараціями №UA209220/2021/002462 стосовно розмитнення полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20000,0 кг; та №UA209220/2021/002668 стосовно розмитнення полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20000,00 кг.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до приписів п.8 Розділу ІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 зазначає, що затримка митного оформлення, яка сталася з ініціативи митниці не включається до витрат на зберігання, які мають бути відшкодовані позивачем, а тому формування повідомлення з покладенням таких витрат на ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» є протиправним.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року позов задоволений.
Визнані протиправними дії Тернопільської митниці Державної митної служби України щодо формування повідомлення від 30 липня 2021 року серія ЄЄ № 011526 про визначення (нарахування) Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» сум відшкодування витрат за зберігання Товару на складі Галицької митниці Державної митної служби в розмірі 1196609,93 грн.
Зобов'язано Тернопільську митницю Державної митної служби України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» грошові кошти в розмірі 1 196 609,93 гривень, сплачених на підставі повідомлення від 30.07.2021, як відшкодування витрат за зберігання на складі Тернопільської митниці Державної митної служби України товару, задекларованого позивачем за деклараціями №UA209220/2021/002462 стосовно розмитнення полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20000,0 кг та №UA209220/2021/002668 стосовно розмитнення полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20000,00 кг.
Стягнуто з Тернопільської митниці Державної митної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» судовий збір у сумі 17949 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн 15 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Тернопільська митниця (відокремленого підрозділу Державної митної служби України без статусу юридичної особи) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що Тернопільською митницею були правомірно вчинені дії по нарахуванню позивачу для оплати витрати за зберігання даного товару на складі митниці, уніфікована митна квитанція МД-1 серії ЄЄ № 011526 від 30.07.2021 року прийнята митницею правомірно, у відповідності до норм законодавства, а тому підстав для її скасування не було.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, зміненим постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду в справі №540/527/21, яка набрала законної сили встановлені наступні обставини, які згідно приписів ч.4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню повторно при вирішенні даної справи.
01.09.2019 між ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» (Покупець) та ПАТ "Нижньокамськнафтохім" (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 50035926 на поставку товару. Відповідно до Специфікації від 27.08.2019 до контракту № 50035926 від 01.09.2019, Продавець зобов'язується постачати, а Покупець вчасно оплачувати товар, зокрема, Полістирол марки 585.
Згідно з п. 3.1 Контракту № 50035926 від 01.09.2019, оплата відповідного товару здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку на попередню оплату.
На виконання Контракту № 50035926 від 01.09.2019, ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками по рахунках з банку № 39946684 від 13.05.2020 (передплата) та № 40266060 від 14.05.2020 (повний розрахунок).
Відповідно до п.п. 5.1.1 п. 5.1 Контракту № 50035926 від 01.09.2019 за умови поставки FCA, CPТ, CIP: право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент завантаження Товару на транспортний засіб першого перевізника, найнятого для перевезення Товару. Датою поставки є дата документа, який підтверджує прийняття Товару першим перевізником.
Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних №81472494 та №81472737, товар відвантажений 16.05.2020 та 17.05.2020 відповідно.
19.05.2020 товар перетнув митну територію України, що підтверджується відміткою Сумської митниці ДФС "під митним контролем".
21.05.2020 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до ВМО № 2 "Тернопіль" Галицької митниці Державної митної служби України подані документи до митного оформлення товару, який постачався згідно із міжнародними ТТН №81472494 та №81472737, саме електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA 209220/2020/008046, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "полістирол марка 585 (в гранулах)" загального призначення - 20 000,00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАТ "Нижньокамськнафтохім"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах".
Також 21.05.2020 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA 209220/2020/008047 (далі - МД), у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "полістирол марка 585 (в гранулах)" загального призначення - 20000,00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАТ "Нижньокамськнафтохім"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах".
22.05.2020 відповідач відмовив у проведенні зазначених вище митних оформлень, про що складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359 відповідно.
Відповідно до карток відмови від 22.05.2020 №UA209220/2020/0358 та №UA 209220/2020/0359, підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів є: застосування спеціальних санкцій до відправника/експортера товару (ПАТ "Нижньокамськнафтохім" Росія, Республіка Татарстан, м. Нижнєкамськ), згідно Указу Президента України від 14.05.2020 № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Не погоджуючись з відмовою відповідача у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 540/2309/20 позовні вимоги ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» задоволено - визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2020 №UA209220/2020/0358 та №UA 209220/2020/0359.
Враховуючи наведене, позивач подав до митного органу нові митні декларації.
10 лютого 2021 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , митниці було подано в електронному вигляді МД типу ІМ40ДЕ № UА209220/2021/002462, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар "полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20 000,00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАР Нижнекамскнефтехим"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах.".
11 лютого 2021 року Позивачу було відмовлено в митному оформленні товару за МД від 10.02.2021 № UА209220/2021/002462, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209220/2021/00121.
Також, 12 лютого 2021 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , митниці подано в електронному вигляді МД типу ІМ40ДЕ № UА209220/2021/002668, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар "полістирол марки 585 (в гранулах) загального призначення - 20 000, 00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАО "Нижнекамскнефтехим"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах.".
12 лютого 2021 року позивачу було відмовлено в митному оформленні товару за МД від 12.02.2021 № UА209220/2021/002668, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209220/2021 /00126.
Причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів у картках відмови від 11.02.2021 № UА209220/2021/00121 та від 12.02.2021 № UА209220/2021/00126 вказано:
"В зв'язку із застосуванням до ПАО "Нижнекамскнефтехим" (Россия, Республика Татарстан, г. Нижнекамск) обмежувальних заходів (санкцій) згідно з Указом Президента України № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та відповідно до ст.ст. 256, 196МК України.".
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, зміненим постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду в справі №540/527/21, яка набрала законної сили, визначено позов задовольнити, а саме:
- визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2021 №UA209220/2021/00121;
- визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2021 №UA209220/2021/00126;
- зобов'язано Галицьку митницю Державної митної служби України завершити митне оформлення за митними деклараціями №UA209220/2021/002462 від 10.02.2021 року та №UA209220/2021/002668 від 12.02.2021 року.
24.06.2021 року ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» звернулось до суду з заявою №16 в якій просило в зв'язку з прийняттям рішення П'ятим апеляційним адміністративним судом в справі №540/527/21, а також у зв'язку з оформленням митних декларацій №UA2092220/2021/002462 від 10.02.2021 року та №UA209220/2021/002668 від 12.02.2021 року видати товар, який знаходиться на складі Тернопільської митниці.
Листом від 30.06.2021 року №7.4-2/21/13/14816 Галицька митниця Держмитслужби повідомила позивача, що згідно положень ст. 242 Митного Кодексу України товар може бути виданий його власнику або уповноваженій особі лише після митного оформлення, відшкодування витрат митного органу на його зберігання та сплати відповідних митних платежів.
30.07.2021 року відповідачем сформовано уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії ЄЄ №011526, в якій визначено суму відшкодування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів на суму 1196609,93 грн за 274 дні зберігання (за ставкою 136,80 грн).
Відповідно платіжного доручення №1126 від 30.07.2021 року ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» сплатило визначену відповідачем суму з метою отримання товару, разом з тим дії відповідача щодо визначення суми відшкодування за складське зберігання вважає неправомірними, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо формування повідомлення від 30 липня 2021 року серія ЄЄ №011526 про визначення (нарахування) Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» сум відшкодування витрат за зберігання Товару на складі Галицької митниці Державної митної служби в розмірі 1196609,93 грн, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 318 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) встановлено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
Згідно з частинами першою та другою статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до частини першої статті 201 МК України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.
Згідно з частинами першою, третьою статті 204 МК України загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі.
Відповідно до частини четвертої статті 204 МК України до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: 1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або 2) передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному органу доходів і зборів для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або 3) відправлені під митним контролем до інших органів доходів і зборів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за межі митної території України.
Товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму, підлягають обов'язковій передачі органу доходів і зборів (пункт 3 частини першої статті 238 МК України).
Товари, які підлягають обов'язковій передачі для зберігання органу доходів і зборів (крім валютних цінностей, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння), зберігаються на складах органів доходів і зборів (частина друга статті 238 МК України).
Згідно з частинами першою та сьомою статті 239 МК України під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів на складах органів доходів і зборів можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається власникам зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженим ними особам.
Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митниць ДФС затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №731).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №731 витрати митниці ДФС відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою (далі - платник) після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.
Згідно з пунктом 6 Розділу ІІ Порядку №731 строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці ДФС для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митницею ДФС і до дня їх видачі зі складу митниці ДФС власникам або вповноваженим особам (крім випадків, обумовлених цим Порядком).
Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Порядку №731 при обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митниці ДФС товарів і транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.
Згідно з пунктом 8 Розділу ІІ Порядку №731 при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються:
час проведення митним органом в рамках процедури митного контролю та митного оформлення досліджень (аналізів, експертиз);
проміжок часу, витрачений на проведення досліджень (аналізів, експертиз), підтверджується копіями документів, що засвідчують факт прийняття рішення митним органом про необхідність таких досліджень (аналізів, експертиз) та дату отримання митним органом відповідної інформації;
час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.
Час затримки митного оформлення з ініціативи митного органу встановлюється за результатами перевірки обставин та причин такого затримання та оформлюється доповідною або службовою запискою на керівника митного органу або особу, яка виконує його обов'язки.
При цьому при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються:
час проведення службового розслідування або перевірки;
строк дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.
Витрати не обраховуються та не відшкодовуються, якщо: строк зберігання товарів, транспортних засобів на складі митниці ДФС не перевищує десяти днів з дня їх розміщення на складі митниці ДФС; товари, транспортні засоби, що зберігаються на складі митниці ДФС, розміщуються їх власником або вповноваженою ним особою у режим відмови на користь держави (пункт 9 Розділу ІІ Порядку №731).
Згідно з пунктом 10 Порядку №731 видача зі складу митниці ДФС товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митниць ДФС за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
Пунктом 11 Порядку № 731 передбачено, що надмірно сплачені суми підлягають поверненню платнику на його вимогу протягом трьох років з дня зарахування цих сум на рахунок митниці ДФС відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
З аналізу викладеного в сукупності вбачається, що відсутність законних підстав для зберігання товару на складі митниці, свідчить про протиправне зобов'язання особи, яка не зі своєї вини зберігала товар на складах органів доходів і зборів під митним контролем, відшкодувати витрати за зберігання товару.
Висновок щодо аналогічного правозастосування наведених норм сформовано Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2021 року по справі № 460/6117/20.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ввезений ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» товар - "Полістирол марка 585 (в гранулах)" загального призначення ТУ 2214-126-05766801-2003 первинно - 22.05.2020 року був розміщений на складі тимчасового зберігання, утримувачем якого є ТОВ "СМП Фірма "Веста" (згідно ЄУД від 22.05.2020 року №368/7.4-28-17/46, №369/7.4-28-17/46). Однак, як вбачається з листа директора ТОВ "СМП фірма Веста" №б/н від 16.09.2020 року в зв'язку з закінченням загального строку тимчасового зберігання розміщеного на цьому складі, товар передано на склад митниці, що підтверджується актом приймання-передавання №55 від 19.10.2020 року.
Таким чином, з 19.10.2020 товар, належний позивачу, поміщено на склад Галицької митниці Держмитслужби.
Оплата за зберігання на складі митниці обраховується з одинадцятого дня поміщення товарів на склад. Тому, загальний строк зберігання товарів саме на складі митниці становить 274 дні (з 29.10.2021 по 30.07.2021 - дату отримання товару), що також підтверджується відповідачем в уніфікованій митній квитанції МД-1 від 30.07.2021. Вказана кількість днів покладена в основу визначеного відповідачем розміру витрат.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, предметом дослідження в даній справі за хронологічними рамками є виключно період зберігання товару на складі митниці з 29.10.2021 по 30.07.2021, який розпочався з моменту передачі товару від складу тимчасового зберігання.
Для перевірки правомірності дій відповідача щодо визначення витрат на зберігання товару, які мають бути відшкодовані ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» суд першої інстанції правильно зазначив, що визначальним є те, чи були вони спричинені затримкою митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.
Так, відповідно до матеріалів справи 19.05.2020 року товар перетнув митну територію України.
21.05.2020 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до ВМО № 2 "Тернопіль" Галицької митниці Державної митної служби України подані документи до митного оформлення товару, який постачався згідно із міжнародними ТТН №81472494 та № 81472737, саме електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA 209220/2020/008046, митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA 209220/2020/008047.
22.05.2020 відповідач відмовив у проведенні зазначених вище митних оформлень, про що складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359 відповідно.
Тобто, 22.05.2020 позивачем вчинено дії щодо митного оформлення ввезеного ним товару, однак виконання митних формальностей не було розпочато у зв'язку з рішеннями митного органу - картками відмови UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не проведення митного оформлення товару при первинній подачі ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» митних декларацій, суд зазначає наступне.
Так, підставою для прийняття карток відмови від 22.05.2020 UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359, визначено відповідачем - застосування спеціальних санкцій до відправника/експортера товару (ПАТ "Нижньокамськнафтохім" Росія, Республіка Татарстан, м. Нижнєкамськ), згідно Указу Президента України від 14.05.2020 № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Суд встановив, що позивач уклав зовнішньоекономічний контракт з ПАТ "Нижньокамськнафтохім" у вересні 2019 року. На виконання умов вказаного договору, сторонами 29.04.2020 року укладено Додаток №10 до контракту №50035926 від 01.09.2019 року, відповідно до якого на умовах передплати у травні 2020 року ПАТ "Нижньокамськнафтохім" має поставити полістирол марки 585 на умовах FCA Нижньокамськ.
29.04.2020 року позивачу виставлено рахунок №30131034, який оплачений 13.05.2020 року та 14.05.2020 року та на підтвердження надано відповідні платіжні доручення(а.с 36-38).
Вказані послідовні дії, направлені на отримання товару, вчинені позивачем до моменту видання указу Президента України від 14.05.2020 року №184/2020, тобто у період, коли нормативно-правовими актами України не було встановлено жодних санкцій щодо ПАТ "Нижньокамськнафтохім".
За загальним правилом, норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події або факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 7 серпня 2019 року у справі № 820/2306/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7866/17.
Враховуючи ту обставину, що позивач, реалізуючи своє право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності при укладенні договору поставки з контрагентом-нерезидентом у вересні 2019 року, керувався чинними нормативно-правовими актами, які не передбачали будь-якої заборони щодо ввезення на територію України товару за номенклатурою - полістирол марки 585 чи заборони здійснення господарської діяльності з ПАТ "Нижньокамськнафтохім", апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає, що митний орган не мав законних підстав для відмови у розмитненні товару.
Більш того, позивач не міг передбачити, що після 14.05.2020 року відносно ПАТ "Нижньокамськнафтохім" будуть встановлені санкції, оскільки сам механізм їх накладення не передбачає будь-якого попереднього висвітлення списку осіб, відносно яких в подальшому будуть введені санкції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ініціюючи імпорт партії полістиролу марки 585 наприкінці квітня 2020 року, позивач не міг передбачити, що його дії в подальшому будуть визнані такими, що не відповідають чинному законодавству України, а оплачений товар не зможе бути розмитненим, а відтак, оплативши товар до набрання чинності Указу Президента України, позивач мав правомірні очікування на отримання цього товару та в подальшому розпорядитись ним у свої господарській діяльності.
Крім цього, вимоги ч. 2 ст. 256 МК України зобов'язують митний орган у рішенні про відмову у митному оформленні зазначити не лише причини відмови, але й навести вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Однак апелянт в картках відмови UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359 не встановив належного характеру поведінки для позивача, дотримуючись якої останній зможе реалізувати своє право на митне оформлення товарів.
Таким чином, позивач, який на момент прибуття товару на митну територію України, набув право власності на цей товар, протиправно був обмежений у праві розпоряджатись своїм майном.
Крім того, сплативши кошти на користь ПАТ "Нижньокамськнафтохім" до введення в дію санкцій у відношенні вказаного підприємства, позивач після введення таких санкцій позбавлений навіть теоретичної можливості отримати свої кошти назад, оскільки Указом Президента України від 14.05.2020 року № 184/2020 зупинено виконання економічних та фінансових зобов'язань ПАТ "Нижньокамськнафтохім".
Таким чином, ТОВ «БОРД ІНВЕСТ», сплативши кошти за товар, не має можливості, а ні розпоряджатись товаром, а ні розмитнити його, а ні повернути сплачені за нього кошти.
У свою чергу, позивач, який дотримався законодавчо визначеної процедури щодо укладення відповідного зовнішньоекономічного контракту та здійснив оплату за товар та вже розпочав процедуру ввезення товару, не повинен нести відповідальність у вигляді обмеження свого права на ввезення вказаного товару, якщо подальші зміни в національному законодавстві встановлюють певні обмеження відносно товару чи його виробника, оскільки вказане суперечить принципу правової визначеності.
З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані всі документи, які підтверджували, що на час початку процедури імпорту полістиролу марки 585 дії позивача не мали неправомірного характеру і не вчинялись в порушення будь-якої норми національного чи міжнародного законодавства, дії відповідача щодо прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2020 року № UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359 є протиправними.
Розділяючи правову позицію суду щодо протиправності прийняття означених карток відмов, ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» ініціювало судове провадження щодо їх скасування. За результатом судового розгляду картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2020 року №UA209220/2020/0358 та №UA209220/2020/0359 визнано протиправними та скасовано з підстав, аналогічних, наведеним судом в даному рішення стосовно дій щодо прийняття таких карток відмов.
Таким чином, дії відповідача щодо визначення витрат на зберігання товару, які мають бути відшкодовані ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» за період з дати поміщення товару на склад митниці (19.10.2020 року) до дати наступного звернення позивача з митними деклараціями (10.02.2021 року) є неправомірними, оскільки затримка митного оформлення сталася з ініціативи митного органу та внаслідок його неправомірних дій та рішень.
В подальшому, уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , митниці було повторно здійснено спробу митного оформлення придбаного товару - подано в електронному вигляді МД типу ІМ40ДЕ № UА209220/2021/002462 та №UА209220/2021/002668.
11 лютого 2021 року позивачу було відмовлено в митному оформленні товару за МД від 10.02.2021 № UА209220/2021/002462, а 12 лютого 2021 року за МД від 12.02.2021 № А209220/2021/002668, про що складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209220/2021/00121 та №UА209220/2021/00126 відповідно.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не проведення митного оформлення товару за наслідком подачі ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» митних декларацій №UА209220/2021/002462 та № UА209220/2021/002668, суд зазначає про наступне.
Причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів у картках відмови від 11.02.2021 № UА209220/2021/00121 та від 12.02.2021 № UА209220/2021/00126 вказано:
"В зв'язку із застосуванням до ПАО "Нижнекамскнефтехим" (Россия, Республика Татарстан, г. Нижнекамск) обмежувальних заходів (санкцій) згідно з Указом Президента України № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та відповідно до ст.ст. 256, 196МК України.".
Таким чином, відповідач повторно відмовив у митному оформленні товару з підстав, аналогічних підставам прийняття двох перших карток-відмов.
Суд зазначає, що оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови в митному оформленні товарів з підстав застосування до контрагента позивача обмежувальних заходів (санкцій) згідно з Указом Президента України № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" вже була надана вище за текстом рішення, а тому суд не вбачає необхідності в повторенні наведеного обґрунтування.
Розділяючи правову позицію суду щодо протиправності прийняття означених карток відмов, ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» ініціювало судове провадження щодо їх скасування. За результатом судового розгляду рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року в справі №540/527/21, залишеним без змін в цій частині постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 року визнані протиправними та скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2021 №UA209220/2021/00121 та від 12.02.2021 №UA209220/2021/00126 з підстав, аналогічних, наведеним судом в даному рішення стосовно дій щодо прийняття таких карток відмов.
Таким чином, дії відповідача щодо визначення витрат на зберігання товару, які мають бути відшкодовані ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» за період з дати подання митних декларацій № UА209220/2021/002462 та № UА209220/2021/002668 (10 та 12 лютого 2021 року) до дати отримання позивачем товару (30.07.2021 року) є неправомірними, оскільки затримка митного оформлення сталася з ініціативи митного органу.
Європейський суд з прав людини у численних рішеннях неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а саме втручання - легітимним і пропорційним.
Також суд вважає за необхідне зазначити й те, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Принцип передбачуваності дій держави щодо формулювання національного законодавства визначений у рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України". У п. 169, 170 визначено, що вислів "згідно із законом" вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права… Отже, ця фраза передбачає, inter alia, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права"
Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 у справі № 1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Фактично передбачуваність законодавства спрямована на конкретизацію одного з аспектів принципу правової визначеності - вимоги розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів протягом певного часу.
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
У свою чергу, позивач, який дотримався законодавчо визначеної процедури щодо укладення зовнішньоекономічного контракту та здійснив оплату за товар та вже розпочав процедуру ввезення товару, не повинен нести відповідальність у вигляді обмеження свого права на ввезення вказаного товару, якщо подальші зміни в національному законодавстві встановлюють певні обмеження відносно товару чи його виробника, оскільки вказане суперечить принципу правової визначеності.
Таким чином, за результатом аналізу спірних правовідносин, судом встановлено, що період зберігання товару на складі митниці з 29.10.2021 року по 30.07.2021 року, який розпочався з моменту передачі товару від складу тимчасового зберігання та закінчився його отриманням ТОВ "Борд Інвест" тривав 274 дні внаслідок вчинення митним органом дій щодо відмови в прийнятті митних декларацій позивача, митному оформленні пропуску товарів ним ввезених з підстав, які визнані протиправними за наслідком розгляду даної справи та шляхом прийняття рішень які визнані протиправними та скасовані за результатами судового розгляду.
Отже, затримка митного оформлення товару позивача сталася з ініціативи митного органу та внаслідок його неправомірних дій та рішень.
Згідно зі ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
У рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Позивач, який на момент прибуття товару на митну територію України, набув право власності на цей товар, протиправно був обмежений у праві розпоряджатись своїм майном. Більш того, за результатом протиправних дій відповідача щодо затримки митного оформлення та підтвердженої в судовому порядку неправомірності прийнятих митним органом рішень, на ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» було покладено весь тягар щодо відшкодування витрат на зберігання товару на складі митниці, що суперечить означеним положенням ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо формування повідомлення від 30 липня 2021 року серія ЄЄ № 011526 про визначення (нарахування) Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» сум відшкодування витрат за зберігання Товару на складі Галицької митниці Державної митної служби в розмірі 1196609,93 грн, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.
Щодо способу поновлення порушених прав позивача, суд зазначає, що п. 11 Розд. ІІ Порядку №731 передбачає, що надмірно сплачені суми підлягають поверненню платнику на його вимогу протягом трьох років з дня зарахування цих сум на рахунок митного органу відповідно до законодавства.
Враховуючи те, що дії відповідача щодо визначення в повідомленні від 30 липня 2021 року серія ЄЄ № 011526 суми відшкодування витрат за зберігання товару на складі Галицької митниці Державної митної служби в розмірі 1196609,93 грн за наслідками розгляду даної справи визнані судом протиправними, сплачені ТОВ "Борд Інвест" кошти згідно платіжного доручення №1126 від 30.07.2021 року слід вважати надмірно сплаченими.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належний спосіб судового захисту суд вбачає в зобов'язанні відповідача повернути такі кошти.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 19, Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 242, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України без статусу юридичної особи) - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 540/4260/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.09.2022 року.
Головуючий суддя Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.