Справа № 761/29110/18
Провадження №1-кп/761/551/2022
іменем України
08 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_4.,
при секретарі ОСОБА_5.,
за участю прокурора ОСОБА_6.,
обвинуваченої ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
25.06.2018 року о 12 год. 25 хв., ОСОБА_1 зайшла до приміщення магазину «Червоний маркет», який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Старовокзальна, 21 та попрямувала до відділу з продажу засобів гігіени та парфумів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел який виник 25.06.2018 року о 12 год. 25 хв, під час відвідування магазину «Червоний маркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 взяла з полиці відділу продажу засобів гігієни та парфумів (одну): туалетну воду Bi-es «Paradise flowers», 100 мл., артикул 5907699488131, вартістю 167 ( сто шістдесят сім) грн. 92 коп. (без ПДВ) та жіночу туалетну воду La Rive «Love Dance», 90 мл., артикул 5906735232257, вартістю 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 92 копійки (без ПДВ) та помістила до власної сумки чорного кольору, яка знаходилась на плечі, з метою їх викрадення, та після чого направилась 10 Виходу з магазину.
Вийшовши з приміщення магазину «Червоний маркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21 ОСОБА_1 була зупинена службою охорони магазину.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та показала, що в зв'язку з плином часу не пам'ятає чітко усіх обставин інкримінованого їй кримінального правопорушення, однак пам'ятає, що в той час вона проживала спільно з хлопцем, який змушував її займатись крадіжками. У вчиненому вона щиро кається.
Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинувачену, як особу.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 , а її дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_1 , а саме те, що вона є раніше не судимою, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити, в межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України, покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті на момент вчинення злочину.
На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових правопорушень.
При цьому суд вважає за необхідне відмітити, що не зважаючи на те, що з моменту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України пройшло вже більш ніж 3 роки 7 місяців, що за загальним правилом повинно було б бути підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, таке звільнення у даному випадку застосованим бути не може, оскільки у період з 03 червня 2020 року по 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у розшуку у зв'язку з переховуванням від суду, а тому, в силу положень ч. 2 ст. 49 КК України, строк давності для звільнення її від кримінальної відповідальності у даному випадку становить 5 років. До аналогічного висновку прийшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2021 року у справі №328/1109/19.
Цивільний позов, в рамках кримінального провадження не заявлено.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні, у тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 , під час судового провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до правил, передбачених ч. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 49, 185 КК України, ст. 128, ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази:
-СD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Червоний маркет», що зберігається прокурором при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
-Жіночу туалетну воду Bi-es «Paradise flowers» та жіночу туалетну воду La Rive «Love Dance», 90 мл., передані на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_2 , після вступу вироку в законну силу - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя