СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12243/22
пр. № 1-кп/759/1289/22
29 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за №12022105080001667, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки за таких обставин.
ОСОБА_3 у невстановлений дізнанням час та місці, надав невстановленій дізнанням особі власну фотокартку та свої анкетні дані для бланку посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 07.03.2017 видане ТСЦ №5341, чим вчинив пособництво в підробленні документу, який видається установою та надає права, з метою подальшого використання.
Так, ОСОБА_3 не отримуючи в установленому законом порядку посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обороті на території України, в невстановлені дізнанням час та місці, знайшов оголошення на одному із сайтів всесвітньої мережі «Інтернет», з надання послуг по виготовленню та продажу водійських прав, при цьому в останнього виник умисел на придбання посвідчення водія для отримання права керування транспортними засобами. Далі ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел направлений на підроблення офіційного документу, а саме посвідчення водія, зв'язався із невстановленою дізнанням особою, з якою домовився про придбання посвідчення водія та оплату його вартості у сумі 5000 грн. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 за допомогою соціальної мережі, надав невстановленій дізнанням особі свої анкетні дані та фото, з метою внесення їх до підробленого водійського посвідчення, чим вчинив пособництво в підробленні документа, який видається установою та надає права.
Після цього, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 07.03.2017 видане ТСЦ № 5341 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1994 року № 340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-22/36902-ДД від 12.09.2022 бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий ТСЦ 5341, 07.03.2017 - не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: у вчиненні пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання.
Крім цього, ОСОБА_3 29.08.2022, приблизно о 21 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Ак. Туполева, 17-В в м. Києві, в порядку ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений поліцейським. Далі ОСОБА_3 на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 07.03.2017, ніби видане на його ім'я, є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції та був викритий останніми. В подальшому вказане посвідчення водія було вилучено працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідома підробленого документа.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, також висловився щодо призначенні йому покарання, а саме: у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у вчиненні пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як вчинення пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимого.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкціях ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а сааме у виді штрафу, із застосуванням положень ст. 70 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України /а.п. 49-51/.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості /а.п. 43/.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання:
за ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штраф у розмірі п'ятисот п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовий доказ: посвідчення водія на бланку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 5341 від 07.03.2017, поміщене в спец пакет №5630080, яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження /а.п. 51/ - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу її зберігання;
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 1510 (одну тисячу п'ятсот десять) гривень 24 копійки.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1