Справа № 758/7928/22
20 вересня 2022 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ПАТ «Страхова компанія «ВЕЛТЛІНЕР» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ПАТ «Страхова компанія «ВЕЛТЛІНЕР» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.
Позивач при зверненні до Подільського районного суду м. Києва в обґрунтування обраної підсудності посилається на п. 8 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Разом із тим, зазначає, що місце виконання не встановлено у договорі добровільного страхування наземного транспорту від 14.06.2018. В зв'язку із викладеним, посилається на ст. 532 ЦК України, якою регламентовано, що якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
На підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2021 приватним виконавцем КВО на виконання договору добровільного страхування стягнуто страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «СК «ВЕЛТЛІНЕР», тобто, на думку позивача, оскільки виконання по грошовому зобов'язанню відбулося за місце знаходження юридичної особи, яка перебуває у Подільському районі міста Києва, у даному випадку при обранні підсудності підлягають до застосування положення ст. 532 ЦК України.
Суд із такими твердженнями позивача не погоджується, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
Загальна підсудність передбачена ст. 109 ЦПК, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Приписами ст. 28 ЦПК України передбачено підсудність за вибором позивача.
Зокрема, Верховний Суд в своїх постановах (зокрема, в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19) виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
При цьому, вказана процесуальна норма жодним чином не конкретизує, що таке виконання договору стосується дії, за якою подається позов.
В той же час, у ч. 8 ст. 28 ЦПК України не зазначено, що предмет спору повинен бути пов'язаний з виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Тобто, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається за умови такого існування в договорі відповідної умови, застосовується ч. 8 ст. 28 ЦПК України, і у позивача в такій справі виникає право вибору, до якого суду він може подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору. Тобто, стаття 28 ЦПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.
У даному випадку правовідносини між сторонами ґрунтуються на договорі добровільного страхування наземного транспорту від 14.06.2018 №КА 052124, місце виконання якого не вказано.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає стягнення за рішенням Київського районного суду м. Одеси на виконання договору добровільного страхування безпідставним, та просить суд визнати укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ВЕЛТЛІНЕР» правочин недійсним з підстав, наведених у позовній заяві, та в обґрунтування подання такої заяви у Подільський районний суд м. Києва зазначає, що виконання по грошовому зобов'язанню за зазначеним договором відбулося за місцезнаходженням юридичної особи ПрАТ «СК «ВЕЛТЛІНЕР».
За таких обставин, неможливо стверджувати що предмет позову у даному випадку стосується безпосередньо виконання договірних зобов'язань, оскільки позивач просить визнати правочин недійсним, а стягнення збитків за яким є похідною вимогою від визнання первісного правочину, а тому правила ч. 8 ст. 28 ЦК України не застосовуються, у зв'язку із чим, позовна заява підлягає розгляду за правилами загальної підсудності, тобто за місця проживання відповідача.
Інші відомості, які б могли свідчити про правомірність розгляду позовної заяви саме Подільським районним судом м. Києва позивачем не зазначені та відповідні докази до позовної заяви не надані, а тому відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
Із позовної заяви вбачається, що адресою місця проживання відповідача є АДРЕСА_1 , а тому, вказаний позов підлягає розгляду Київським районним судом м. Одеси.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За приписами ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи те, що відповідач знаходиться за адресою в межах юрисдикції Київського району м. Одеси, тому цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «ВЕЛТЛІНЕР» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним слід направити за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст. 31 ЦПК України, суддя
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ПАТ «Страхова компанія «ВЕЛТЛІНЕР» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН