ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9787/22
провадження № 2/753/6063/22
про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю
"26" вересня 2022 р. cуддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію, -
У вересні 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Направляючи позовну заяву для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва позивач виходив з того, що відповідач - ОСОБА_1 мешкає в Дарницькому районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що зазначена заява не підлягає розгляду Дарницьким районним судом м. Києва, з огляду на наступні підстави.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У справі № 462/7217/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.07.2019 зазначив, що правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Також, як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ЦПК України.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені статтях 27-29 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є заборгованість за необліковану електричну енергію, яка подавалася до приватного будинку, розташованого на належній відповідачу земельній ділянці, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 118252029 від 23.03.2018, розташована в межах Золочівської селищної громади Бориспільського району Київської області (колишня - Гнідинська сільська рада).
Таким чином, суддя приходить до висновку, що спір між сторонами у справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки надання житлово-комунальних послуг нерозривно пов'язане з об'єктом нерухомого майна, зокрема приватного будинку, розташованого на земельній ділянці, розташованій в межах Золочівської селищної громади Бориспільського району Київської області, власником якої, згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 118252029 від 23.03.2018 є ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.
За наведених обставин, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у приватного будинку, розташованого на земельній ділянці, розташованій в межах Золочівської селищної громади Бориспільського району Київської області, яка територіально відноситься до Бориспільського району Київської області і територіальної юрисдикції Бориспільського районного суду Київської області, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено позовну заяву з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, суддя вважає за необхідне направити матеріали позовної заяви для розгляду до Бориспільського районного суду Київської області, з огляду на викладені обставини.
Крім того, відповідно до довідки електронного реєстру територіальної громади м.Києва «ГІОЦ/КМДА» отримано інформацію про те, що станом на 22.09.2022 відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , зареєстрованим у м.Києві не значиться, що також виключає розгляд цієї справи Дарницьким районним судом м. Києва за правилами загальної підсудності відповідно до ст. 27 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 258-261 ЦПК України, -
Направити матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію до Бориспільського районного суду Київської області за підсудністю.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя В.Л. Котвицький