Ухвала
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 185/1367/22
провадження № 61-9306ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», яка підписана представником Селівановим Олексієм Анатолійовичем, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року у складі судді: Бондаренко В. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодженням здоров'я, в якому просив стягнути з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» компенсацію моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у сумі 227 000 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 130 000 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1 300 грн.
У вересні 2022 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» через систему «Електронний суд» подало касаційну скаргу, яка підписана представником Селівановим О. А., на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 227 000 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, ця справа є малозначною у силу вимог закону.
У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вказує, що момент звернення з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав (зокрема, в зв'язку з втратою працездатності), неможливо встановити, чи не перевищує ціна позову ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав для віднесення цієї справи до категорії малозначних. Тобто, справа віднесена до категорії малозначних помилково. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1) частини першої статті 176 ЦПК України). З огляду на те, що ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» компенсацію моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у сумі 227 000 грн, ця справа є малозначною у силу вимог закону. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, мінімального та максимального розміру її грошового відшкодування. Внаслідок цього кожен суддя виходячи з власних суб'єктивних переконань самостійно визначає порядок розрахунку та розмір моральної шкоди. Суперечлива судова практика призводить до ситуації правової невизначеності у питанні визначення розміру моральної шкоди під час розгляду аналогічних справ. Проте ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на те, що за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, не свідчить про те, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оскільки розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України). Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Також ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що дана категорія справ має значний суспільний інтерес, є дуже поширеною та стосується інтересів широкого колу працедавців і осіб, які працюють в шкідливих умовах праці, та має виняткове значення для відповідача. Подання позовів про стягнення моральної шкоди внаслідок втрати працездатності у відношенні відповідача має непоодинокий характер. Безпідставне та/або завищене стягнення грошової компенсації моральної шкоди з відповідача буде суттєво впливати на його фінансовий стан, що в кінцевому випадку негативно впливатиме на прибуток підприємства, фонд оплати праці працівників, рівень сплати податків до загального та місцевого бюджету. Разом із тим ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Селівановим Олексієм Анатолійовичем, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков