Ухвала
26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 596/1241/21
провадження № 61-9258ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Гусятинського районного суду від 27 травня 2022 року в складі судді: Цвинтарної Т. М., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М. у справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2021 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 668,41 дол. США 3 % річних від простроченої суми заборгованості за тілом кредиту.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2022 року позов АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в сумі 668,41 доларів США, що складає 3% річних від прострочених сум заборгованості за тілом кредиту. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року, підписану представником Свірським Т. В., в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, застосувавши у справі позовну давність.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 668,41 долари США та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, ця справа є малозначною у силу вимог закону.
В касаційні скарзі зазначено, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 625 ЦК України з точки зору правомірності нарахування трьох відсотків річних у разі, якщо в рішенні суду про звернення стягнення на предмет застави в повному обсязі зазначено суму заборгованості, але при цьому заставодавцем є не позичальник, а інша особа. Це спричиняє невизначеність щодо вирішення судами спорів зазначеної категорії. Крім того, в Україні спостерігається надзвичайно велика кількість судових спорів між банківськими установами та позичальниками, які виникли (виникатимуть) у зв'язку з тим, що позичальники не можуть виконати свої валютні кредитні зобов'язання через скрутні економічні процеси в Україні. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Гусятинського районного суду від 27 травня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков