Рішення від 25.01.2022 по справі 911/1054/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2022 р. Справа № 911/1054/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий"

про стягнення 2 369 159,31 гривень

представники сторін не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія"/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий" (далі - ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий"/відповідач) про стягнення 2 369 159,31 гривень, з яких: 2 132 093,88 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 126 134,10 грн пені, 29 484,87 грн 3% річних та 81 446,46 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №420082106 від 17.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення повної та вчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2021 у справі №911/1054/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

14.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2021 у справі №911/1054/21, зокрема:

- прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до розгляду, призначено підготовче засідання на 14.06.2021 та викликано у підготовче засідання представників сторін;

- зобов'язано позивача до 14.06.2021 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 23.04.2021 у даній справі щодо надання: обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат із визначенням підстави походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць/рахунок) та суми фактичної заборгованості, на яку здійснювались відповідні нарахування; письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини списання позивачем частини таких нарахувань або пояснень щодо наявності/відсутності у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі встановлено відповідачу строк для подання відзиву - до 14.06.2021.

11.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення щодо здійснених розрахунків заявлених до стягнення сум та, відповідно, детальна інформація щодо вказаних розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі №911/1054/21 відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

02.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про залучення пояснень та доказів, у тому числі щодо здійснених розрахунків заявлених до стягнення сум та, відповідно, детальна інформація щодо вказаних розрахунків. Вказані пояснення та документи судом прийнято та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/1054/21 відкладено підготовче засідання на 26.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі №911/1054/21 відкладено підготовче засідання на 30.08.2021.

28.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- встановлення заборони ТОВ "ЖЕК ПЕРШИЙ ПАРКОВИЙ" (ідентифікаційний код 39127744) здійснювати передачу третім особам електричних мереж, якими здійснюється електропостачання багатоквартирних житлових будинків 2А, 2Б по вул. Тернівська та будинків 4, 6А, 6Б, 1Б, 1А по вул. Європейській в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області;

- встановлення заборони ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (ідентифікаційний код 23243188) здійснювати переоформлення паспорту точки розподілу на багатоквартирні житлові будинки 2А, 2Б по вул. Тернівська та будинки 4, 6А, 6Б, 1Б, 1А по вул. Європейській в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2021 у справі №911/1054/21 у задоволенні заяви ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі №911/1054/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2021.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 13.09.2021, 28.09.2021, 18.10.2021, 23.11.2021 у справі №911/1054/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.09.2021, 18.10.2021, 23.11.2021 та 14.12.2021 відповідно.

13.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" надійшли письмові пояснення та додані до них документи, у тому числі розрахунки заявлених до стягнення сум.

Приписами ч.ч. 2, 4, 8 ст. 80, ст. 207 ГПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як слідує зі змісту протоколу судового засідання від 28.09.2021, судом розпочато розгляд справи по суті.

Однак позивачем не наведено та не обґрунтовано поважність причин пропуску відповідного процесуального строку для подання вказаних вище пояснень та доданих до них доказів і розрахунків, як і не наведено та не повідомлено у заявах по суті справи про:

- неможливість подання у встановлений законом строк відповідних документів;

- причини, з яких такі документи не може бути подано у встановлений законом строк, у тому числі до закінчення підготовчого провадження у даній справі.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що позивач, як ініціатор позову та судового процесу у даній справі, не був позбавлений можливості бути обізнаним про наявність у нього документів, у тому числі і власних первинно-облікових документів, та перешкоди у їх поданні суду як станом на момент підготовки позову, так і під час підготовчого провадження у даній справі, а неналежне ставлення до власних процесуальних прав та обов'язків тягне відповідні процесуальні наслідки.

За таких обставин суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданих позивачем 13.12.2021 письмових пояснень та доданих до них документів, у тому числі розрахунків заявлених до стягнення сум.

14.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 14.12.2021 та 11.01.2022 у справі №911/1054/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.01.2022 та 25.01.2022 відповідно.

У судове засідання 25.01.2022 представники сторін не з'явились.

Водночас, під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як судом вчинено передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення відповідних учасників про розгляд даної справи.

Так, ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у даній справі ухвали, судом надіслано на вказану позивачем у позовній заяві адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням відповідача згідно даних ЄДР.

Конверти з відповідно надісланою кореспонденцією відповідачу повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою»/«за закінченням встановленого терміну зберігання», тоді як жодних інших поштових адрес відповідача суду не повідомлено.

Також, ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у даній справі ухвали, офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

У судовому засіданні 25.01.2022 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів ТОВ "Київська обласна ЕК" останнє є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в підтвердження чого позивачем надано копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 №429.

Так, відповідно до змісту позовної заяви ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" зауважило, що враховуючи факт споживання відповідачем електричної енергії та проведення часткових платежів, між відповідачем та позивачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420082106 від 17.01.2019 (далі - договір №420082106) шляхом приєднання відповідача до вказаного договору, який розміщено на офіційному веб-сайті позивача, та текст якого позивачем додано до позовної заяви.

Так, з тексту доданого до позовної заяви договору про постачання електричної енергії споживачу (редакція діє з 01.01.2019), зокрема пп. 2.1., 2.3., 3.3., 5.1., 5.10., 5.13. та 13.1. вказаного договору слідує, що:

- за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

- обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії;

- постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №3 до цього договору;

- споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору;

- оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійсненна споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем;

- споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції;

- цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції.

Відповідно до умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії (комерційна пропозиція «Універсал»), текст якої додано до позовної заяви, визначено, що постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Також згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено такі умови оплати:

- споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника в складі тарифу/складових ціни, що встановлюється регулятором;

- остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

- рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Як зауважив позивач, між ним на відповідачем 03.07.2019 укладено додаткову угоду до договору №420082106, згідно умов якої погоджено, зокрема, розміщення документів для здійснення взаєморозрахунків між сторонами в кабінеті юридичного споживача. Копія вказаної додаткової угоди наявна в матеріалах справи.

Стосовно обсягів електроенергії, отриманої відповідачем за договором №420082106, позивач зазначив, що ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надано позивачу у електронному вигляді інформацію про обсяг спожитої відповідачем електричної енергії та на підставі таких даних позивачем сформовано і виставлено рахунки для оплати за період з лютого 2019 року по березень 2021 року.

Згідно наданих представником позивача у судових засіданнях усних пояснень, рахунки за січень-червень 2019 року надсилалися на електронну пошту відповідача, а з липня 2019 року рахунки розміщувались в кабінеті юридичного споживача згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №1, а тому при визначенні моменту по оплаті таких рахунків позивачем обрано кінцеву дату, вказану у відповідних рахунках, про що відповідач не заперечував.

До того ж, за доводами позивача, обставини споживання відповідачем електроенергії підтверджуються підписаними сторонами актами приймання-передавання електричної енергії за період з лютого 2019 року по березень 2021 року.

До позовної заяви долучено копію листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" №04/530/9848 від 29.06.2021 стосовно фактичних обсягів розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ «ЖЕК Перший Парковий» (ЄДРПОУ 39127744), а також копії щомісячних рахунків-фактур та актів приймання-передавання електричної енергії за період з лютого 2019 року по березень 2021 року.

Однак, за доводами позивача, відповідач оплату за спожиту електроенергію у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникала заборгованість, яка згідно доданого до позовної заяви розрахунку складає 2 132 093,88 грн.

В розрізі обставин виникнення відповідної суми боргу позивач зазначив, що 29.10.2019 між сторонами та ЖБК «Трипілля» укладено договір переуступки боргу №11/10-612 (далі - договір переуступки боргу), згідно умов якого на відповідача переведено заборгованість у розмірі 512 547,40 грн та 233 399,42 грн штрафних санкцій. В підтвердження вказаного позивачем надано копії відповідно договору переуступки та актів звіряння розрахунків, підписаних як між сторонами даного спору, так і між позивачем та ЖБК «Трипілля».

Водночас, як зауважив позивач, 29.10.2019 між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості №11/10-613, згідно якого позивач надав відповідачу розстрочення оплати заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 812 744,12 грн та 259 705,02 грн штрафних санкцій, зокрема: 217 660,02 грн пені, 19 097,18 грн 3% річних та 22 947,82 грн інфляційних нарахувань, розрахунки яких відображено в актах звіряння розрахунків від 29.10.2019.

Позивач зазначив, що, враховуючи відсутність будь-яких оплат за договором про реструктуризацію, відповідачу 22.02.2021 надіслано попередження про обмеження електропостачання та претензію щодо сплати заборгованості та, надалі, 31.03.2021 між сторонами підписано акт звіряння розрахунків за договором №420082106, згідно якого підтверджено наявність загальної суми боргу за електроенергію в розмірі 2 132 093,88 грн, а також: пені в розмірі 126 134,10 грн, 3% річних в розмірі 29 484,87 грн та 81 446,46 грн інфляційних втрат.

В підтвердження зазначених вище обставин позивачем надано копії: договору про реструктуризацію заборгованості №11/10-613 від 29.10.2021 (далі - договір реструктуризації), попередження про обмеження електропостачання, претензії та акта звіряння розрахунків від 31.03.2021.

Згідно наданих представником позивача у судових засіданнях усних пояснень, договором про реструктуризацію передбачено право позивача вимагати сплати всієї суми боргу у разі порушення відповідачем графіку оплати, а тому позивачем і заявлено до стягнення всю суму боргу та нараховано пеню, 3% річних, інфляційні на вказану в графіку погашення суму заборгованості.

Стосовно ж проведених відповідачем часткових оплат, позивач, з у рахуванням наданих у судових засіданнях представником позивача пояснень, зазначив, що:

- 02.07.2019 відповідачем сплачено 18 168,86 грн, які позивачем зараховано в рахунок погашення 13 916,25 грн пені, 3 078,22 грн інфляційних та 1 174,39 грн 3% річних за червень 2019 року згідно рахунку-фактури №8749420249 за червень 2019 року від 27.06.2019, а вказане зарахування відображено в рахунку-фактурі за липень 2019 року;

- 02.07.2019 відповідачем сплачено 29 240,40 грн, які позивачем зараховано в рахунок часткового погашення боргу за червень 2019 року згідно рахунку-фактури №8749420249 за червень 2019 року від 27.06.2019;

- 03.03.2021 відповідачем сплачено 3 900,00 грн, 04.03.2021 відповідачем сплачено 20 000,00 грн та 16 000,00 грн, 05.03.2021 відповідачем сплачено 10 000,00 грн, 09.03.2021 відповідачем сплачено 5 000,00 грн, 10.03.2021 відповідачем сплачено 5 000,00 грн та 3 200,00 грн, які позивачем зараховано в рахунок часткового погашення боргу за лютий 2021 року згідно рахунку-фактури №6323495926 за лютий 2021 року від 18.02.2021.

В підтвердження відповідних обставин позивачем надано виписку по рахунку та платіжні доручення.

Крім того, згідно наданих представником позивача у судових засіданнях усних пояснень, доданий до позовної заяви помісячний розрахунок заборгованості містить від'ємні значення в колонці «до сплати» з огляду на корегування сум відповідно до наданих оператором системи розподілу уточнюючих обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, як наслідок обсяги спожитої електроенергії за певні місяці зменшилися, зокрема:

- 31.01.2020 позивачем сформовано рахунок за спожиту у січні 2020 року електроенергію на суму 18 404,40 грн, а також новий, відкоригований рахунок за лютий 2019 року на від'ємну суму -63 218,40 грн, як наслідок у помісячному розрахунку заборгованості відображено від'ємну суму -44 814,00 грн (18 404,40 грн - 63 218,40 грн);

- 30.03.2020 позивачем сформовано рахунок за спожиту у березні 2020 року електроенергію на суму 23 034,48 грн, а 31.03.2020 позивачем сформовано новий, відкоригований рахунок за березень 2020 року на від'ємну суму -118 223,28 грн, як наслідок у помісячному розрахунку заборгованості відображено від'ємну суму -95 188,80 грн (23 034,48 грн - 118 223,28 грн);

- 18.02.2021 позивачем сформовано рахунок за спожиту у лютому 2021 року електроенергію на суму 97 197,55 грн, а також нові, відкориговані рахунки: за лютий 2021 року на від'ємну суму -50 907,36 грн; за жовтень 2020 року на від'ємну суму -204 282,96 грн; за листопад 2020 року на від'ємну суму -33 823,44 грн; за грудень 2020 року на від'ємну суму -45 764,88 грн та за січень 2021 року на від'ємну суму -45 793,44 грн, як наслідок у помісячному розрахунку заборгованості відображено від'ємну суму -283 374,53 грн (97 197,55 грн - 50 907,36 грн - 204 282,96 грн - 33 823,44 грн - 45 764,88 грн - 45 7936,44 грн).

З огляду вказаного вище позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 132 093,88 грн заборгованості за електричну енергію.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 4 ст. 179, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до ст. ст. 46, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Відповідно до пп. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.5., 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

З наявного в матеріалах справи листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" №04/530/9848 від 29.06.2021 слідує, що ТОВ «ЖЕК Перший Парковий» (ЄДРПОУ 39127744) розподілено електричну енергію з лютого 2019 року до травня 2021 року (далі - підтверджені ОСР обсяги енергії).

З огляду наведеного вище суд дійшов висновку, що фактичне споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду без будь-яких заперечень щодо вказаних обставин і, відповідно, укладення сторонами договору постачання електроенергії №420082106 разом з комерційною пропозицією, породжує для відповідача обов'язок з повної оплати вартості електроенергії, спожитої в підтверджених ОСР обсягах, а саме:

- у лютому 2019 року на суму 153 471,16 грн;

- у березні 2019 року на суму 16 228,80 грн;

- у квітні 2019 року на суму 14 550,48 грн;

- у травні 2019 року на суму 26 691,84 грн;

- у червні 2019 року на суму 29 240,40 грн;

- у липні 2019 року на суму 26 149,20 грн;

- у серпні 2019 року на суму 10 612,56 грн;

- у вересні 2019 року на суму 4 048,80 грн;

- у жовтні 2019 року на суму 50 443,68 грн;

- у листопаді 2019 року на суму 37 220,40 грн;

- у грудні 2019 року на суму 45 953,04 грн;

- у січні 2020 року на суму 18 404,40 грн;

- у лютому 2020 року на суму 56 832,72 грн;

- у березні 2020 року на суму 23 034,48 грн;

- у квітні 2020 року на суму 381,36 грн;

- у травні 2020 року на суму 524,16 грн;

- у червні 2020 року на суму 577,92 грн;

- у липні 2020 року на суму 428,40 грн;

- у серпні 2020 року на суму 336,00 грн;

- у вересні 2020 року на суму 371,28 грн;

- у листопаді 2020 року на суму 63 260,95 грн;

- у грудні 2020 року на суму 84 799,28 грн;

- у січні 2021 року на суму 85 787,70 грн;

- у березні 2021 року на суму 22 745,62 грн.

Вказані вище суми вартості спожитої електроенергії відповідають сумам згідно виставлених до оплати рахунків та оформлених актів приймання-передавання електричної енергії за відповідні місяці, а тому обов'язок по оплаті вказаних вище сум у відповідача виник у зазначений в кожному із відповідних рахунків термін, а саме:

- за лютий 2019 року на суму 153 471,16 грн - до 07.03.2019;

- за березень 2019 року на суму 16 228,80 грн - до 05.04.2019;

- за квітень 2019 року на суму 14 550,48 грн - до 08.05.2019;

- за травень 2019 року на суму 26 691,84 грн - до 07.06.2019;

- за червень 2019 року на суму 29 240,40 грн - до 05.07.2019;

- за липень 2019 року на суму 26 149,20 грн - до 07.08.2019;

- за серпень 2019 року на суму 10 612,56 грн - до 06.09.2019;

- за вересень 2019 року на суму 4 048,80 грн - до 07.10.2019;

- за жовтень 2019 року на суму 50 443,68 грн - до 31.10.2019;

- за листопад 2019 року на суму 37 220,40 грн - до 06.12.2019;

- за грудень 2019 року на суму 45 953,04 грн - до 09.01.2020;

- за січень 2020 року на суму 18 404,40 грн - до 07.02.2020;

- за лютий 2020 року на суму 56 832,72 грн - до 03.03.2020;

- за березень 2020 року на суму 23 034,48 грн - до 06.04.2020;

- за квітень 2020 року на суму 381,36 грн - до 08.05.2020;

- за травень 2020 року на суму 524,16 грн - до 27.05.2020;

- за червень 2020 року на суму 577,92 грн - до 30.06.2020;

- за липень 2020 року на суму 428,40 грн - до 04.08.2020;

- за серпень 2020 року на суму 336,00 грн - до 07.09.2020;

- за вересень 2020 року на суму 371,28 грн - до 07.10.2020;

- за листопад 2020 року на суму 63 260,95 грн - до 27.11.2020;

- за грудень 2020 року на суму 84 799,28 грн - до 04.01.2021;

- за січень 2021 року на суму 85 787,70 грн - до 28.01.2021;

- за березень 2021 року на суму 22 745,62 грн - до 01.04.2021.

Водночас, як слідує з доданих до позовної заяви рахунків-фактур та актів приймання-передавання електричної енергії:

- за жовтень 2020 року у рахунку позивачем виставлено до оплати 464 032,68 грн за спожиті 254 585 кВт енергії, тоді як згідно підтверджених ОСР даних відповідачем за жовтень 2020 року спожито 196 862 кВт, а 28.02.2021 сторонами підписано акт приймання-передавання енергії за жовтень 2020 року на від'ємні значення як обсягу спожитої енергії -121 597 кВт, так і її вартості -204 282,96 грн;

- за лютий 2021 року у рахунку позивачем виставлено до оплати від'ємні значення як обсягу спожитої енергії -30 302 кВт, так і її вартості -50 907,36 грн, а згідно підтверджених ОСР даних відповідачем за лютий 2021 року спожито 9 245 кВт, акт приймання-передавання енергії за лютий 2021 року на обсяг спожитої енергії 50 250 кВт вартістю 97 197,55 грн відповідачем не підписано.

Отже, враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку, що належними до сплати є суми вартості електроенергії у підтверджених ОСР обсягах:

- у жовтні 2020 року - 196 862 кВт на суму 330 728,16 грн (виходячи з вказаної у рахунку та акті ціни за 1 кВт - 1,4 грн);

- у лютому 2021 року - 9 245 кВт на суму 17 882,42 грн (виходячи з вказаної у акті ціни за 1 кВт - 1,611900 грн), а строк по оплаті зазначених сум станом на момент прийняття рішення у даній справі є таким, що настав.

Що ж до обсягів спожитої відповідачем електроенергії та, відповідно, необхідних до сплати сум, в розрізі заявленої позивачем до стягнення суми боргу у сумі 2 132 093,88 грн та здійсненого відповідно розрахунку слід зазначити таке.

Так, у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості позивачем наведено як обсяг спожитої у кожному місяці електроенергії, так і виставлені за цей обсяг суми до сплати, зокрема за серпень 2020 року позивачем вказано обсяг спожитої енергії - 626 764 кВт на суму 1 605 452,18 грн, тобто на 626 564 кВт та 1 605 116,18 грн більше ніж, виставлено у рахунку за відповідний місяць та погоджено сторонами згідно підписаного акта приймання-передавання від 31.08.2020.

За приписами статтей 73, 74, 77, 78 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Однак, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин передачі/розподілу відповідачу електричної енергії обсягом 626 564 кВт на суму 1605116,18 грн за договором №420082106 ані у серпні 2020 року, ані у будь-якому іншому місяці за заявлений у даній справі період, у тому числі і шляхом підписання акта приймання-передавання на відповідні обсяг та вартість електроенергії.

В розрізі зазначеного вище судом взято до уваги, що:

- наявні в матеріалах справи відомості ОСР не містять інших підтверджених обсягів розподілу відповідачу електричної енергії у серпні 2020 року, аніж 200 кВт, на які, відповідно, і було виставлено рахунок на оплату та підписано акт приймання-передавання від 31.08.2020;

- вказана у додатку доданого до позовної заяви рахунку-фактури за серпень 2020 року сума сальдо на початок місяця - 1 909 228,10 грн не підтверджена по спожитих обсягах ані у розшифровці до вказаного рахунку та рахунку за попередній місць, ані будь-якими іншими належним доказами.

Надані ж позивачем договір переуступки боргу, договір реструктуризації та акт звіряння розрахунків від 31.03.2021 не є належним та достовірними доказами передачі/розподілу відповідачу електричної енергії обсягом 626 564 кВт на суму 1 605 116,18 грн за договором №420082106, оскільки ані вказані правочини, ані відповідний акт не є первинно-обліковими документами щодо проведення відповідної господарської операції з поставки відповідачу енергії саме за договором №420082106 та у відповідних обсягах, а також такі документи не містять посилань на жодний документ, підтверджуючий відповідний обсяг переданої відповідачу енергії - 626 564 кВт на суму 1 605 116,18 грн.

Окремо, стосовно акта звірки розрахунків від 31.03.2021, в якому зазначено реквізити рахунків за серпень 2020 року на суми 376 757,24 грн та 1 228 358,94 грн, що разом складає 1 605 116,18 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств, як наслідок такий документ має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам же по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб'єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

В розрізі вказаних вище висновків суд вважає за необхідне зазначити, що:

- обов'язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження власних доводів, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Також судом враховано викладену у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позицію, згідно якої: з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Поряд з тим, враховуючи викладені позивачем обставини переведення боргу іншої особи на відповідача, в розрізі доводів про виникнення у останнього заявленої до стягнення суми заборгованості, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як слідує зі змісту наявного в матеріалах справи договору переуступки боргу, зокрема пунктів 1, 2, 3 та 7, сторони погодили таке:

- первісний боржник ЖБК «Трипілля» має заборгованість перед кредитором - ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" згідно договору №420063900 від 01.01.2019 на суму 512 547,40 грн за спожиту електричну енергію та 233 399,42 грн штрафних санкцій;

- первісний боржник, за згодою кредитора, здійснює переведення заборгованості, передбаченої у п. 1 договору на нового боржника на умовах, визначених цим договором, а новий боржник після набрання чинності цим договором зобов'язується виконати грошові зобов'язання на користь кредитора;

- за цим договором кредитор одержує право вимагати від нового боржника належного виконання зобов'язань, які виникли між первісним боржником та кредитором, лише в сумі, зазначеній в п. 1 даного договору;

- право вимоги за цим договором переходить до кредитора після підписання та скріплення печатками даного договору сторонами.

З огляду наведеного вище суд дійшов висновку, що підписання відповідачем як новим боржником договору переуступки боргу свідчить про погодження ТОВ "Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий" з умовами вказаного правочину та, відповідно, свідчить про перехід до відповідача, зокрема обов'язку по сплаті 512 547,40 грн боргу за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як слідує з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, за отриману електричну енергію відповідачем проведено платежі на загальну суму 92 340,40 грн, а саме:

- згідно платіжного доручення 428 від 02.07.2019 - 29 240,40 грн з призначенням платежу «за червень РФ №8749420249 активна енергія»;

- згідно платіжного доручення №2 від 03.03.2021 - 3 900,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004»;

- згідно платіжного доручення №574 від 04.03.2021 - 20 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за спожиту електричну енергію згідно рахунку №6323554250 за лютий 2021р. від 28.02.2021»;

- згідно платіжного доручення №3 від 04.03.2021 - 16 000,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004»;

- згідно платіжного доручення №3 від 05.03.2021 - 10 000,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004»;

- згідно платіжного доручення №3 від 09.03.2021 - 5 000,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004»;

- згідно платіжного доручення №3 від 10.03.2021 - 5 000,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004»;

- згідно платіжного доручення №3 від 10.03.2021 - 3 200,00 грн з призначенням платежу «активна е.е о/р 220082004».

Водночас з наданих до позову розрахунків та пояснень позивача слідує, що вказані вище оплати позивачем зараховано в рахунок часткового погашення боргу за лютий 2021 року згідно рахунку-фактури №6323495926 за лютий 2021 року від 18.02.2021, окрім сплачених відповідачем 02.07.2019 - 29 240,40 грн, що зараховані позивачем в рахунок погашення боргу за червень 2019 року.

Поряд з тим, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Саме вказаний порядок зарахування узгоджується із загальними засадами добросовісності та розумності поведінки сторін зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі №921/942/15-г/15, від 05.02.2014 у справі №920/798/13, постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі №910/9781/18.

Отже, оскільки умовами договору №420082106 сторони не передбачили порядку зарахування сплачених відповідачем коштів у разі наявності/відсутності цільового призначення платежу, суд дійшов висновку, що сплачені відповідачем 03.03.2021, 04.03.2021, 05.03.2021, 09.03.2021 та 10.03.2021 кошти мають відноситися на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що не є логічно обґрунтованим вказаний позивачем порядок зменшення загальної суми заборгованості на відкориговані 31.01.2020, 30.03.2020 та 18.02.2021 від'ємні суми по рахунках за лютий 2019 року, березень, жовтень-грудень 2020 року, січень, лютий 2021 року спадаючим підсумком, в день коригування.

З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що арифметично правильним та логічно послідовним є зарахування сплачених відповідачем коштів та відкоригованих позивачем сум таким чином:

- відкоригована 31.01.2020 за лютий 2019 року на від'ємна сума -63 218,40 грн - в рахунок часткового погашення боргу за лютий 2019 року;

- відкоригована 31.03.2020 за березень 2020 року від'ємна сума -118 223,28 грн - в рахунок повної оплати рахунку за березень 2020 року на суму 23 034,48 грн, залишок від'ємної суми -95 832,72 грн - в рахунок остаточного погашення боргу за лютий 2019 року у сумі 90 252,96 грн та в рахунок часткового погашення боргу за березень 2019 року на суму 4 935,84 грн;

- відкоригована 18.02.2021 за лютий 2021 року від'ємна сума -50 907,36 грн - в рахунок повної оплати вартості спожитої у лютому 2021 року енергії на суму 17 882,42 грн, залишок від'ємної суми -33 024,94 грн - в рахунок остаточного погашення боргу за березень 2019 року у сумі 11 292,96 грн, в рахунок остаточного погашення боргу за квітень 2019 року у сумі 14 550,48 грн та в рахунок часткового погашення боргу за травень 2019 року на суму 7 181,50 грн;

- сплачені згідно платіжного доручення №2 від 03.03.2021 - 3 900,00 грн - в рахунок часткового погашення боргу за травень 2019 року у сумі 19 510,34 грн;

- сплачені згідно платіжного доручення №3 від 04.03.2021 - 16 000,00 грн - в рахунок остаточного погашення боргу за травень 2019 року у сумі 15 610,34 грн та в рахунок часткового погашення боргу за липень 2019 року на суму 389,66 грн;

- сплачені згідно платіжного доручення №574 від 04.03.2021 - 20 000,00 грн - в рахунок часткового погашення боргу за липень 2019 року у сумі 25 759,54 грн;

- сплачені згідно платіжного доручення №3 від 05.03.2021 - 10 000,00 грн - в рахунок остаточного погашення боргу за липень 2019 року у сумі 5 759,54 грн та в рахунок часткового погашення боргу за серпень 2019 року на суму 4 240,46 грн;

- сплачені згідно платіжного доручення №3 від 09.03.2021 - 5 000,00 грн - в рахунок часткового погашення боргу за серпень 2019 року у сумі 6 372,10 грн;

- сплачені згідно платіжних доручень №3 від 10.03.2021 - 5 000,00 грн та 3 200,00 грн - в рахунок остаточного погашення боргу за серпень 2019 року у сумі 1 372,10 грн, в рахунок повного погашення боргу за вересень 2019 року у сумі 4 048,80 грн та в рахунок часткового погашення боргу за жовтень 2019 року на суму 2 779,10 грн;

- відкоригована 18.02.2021 за жовтень 2020 року від'ємна сума -204 282,96 грн - в рахунок часткового погашення боргу за жовтень 2020 року;

- відкоригована 18.02.2021 за листопад 2020 року від'ємна сума -33 823,44 грн - в рахунок часткового погашення боргу за листопад 2020 року;

- відкоригована 18.02.2021 за грудень 2020 року від'ємна сума -45 764,88 грн - в рахунок часткового погашення боргу за грудень 2020 року;

- відкоригована 18.02.2021 за січень 2021 року від'ємна сума -45 793,44 грн - в рахунок часткового погашення боргу за січень 2021 року.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище обставини та визначені судом, правильні суми поставленої/розподіленої відповідачу електричної енергії, а також проведені відповідачем платежі та їх правильне зарахування разом із відкоригованими позивачем сумами, суд дійшов висновку, що арифметично правильний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію загалом складає 466 351,25 грн, з яких:

- за жовтень 2019 року на суму 47 664,58 грн;

- за листопад 2019 року на суму 37 220,40 грн;

- за грудень 2019 року на суму 45 953,04 грн;

- за січень 2020 року на суму 18 404,40 грн;

- за лютий 2020 року на суму 56 832,72 грн;

- за квітень 2020 року на суму 381,36 грн;

- за травень 2020 року на суму 524,16 грн;

- за червень 2020 року на суму 577,92 грн;

- за липень 2020 року на суму 428,40 грн;

- за серпень 2020 року на суму 336,00 грн;

- за вересень 2020 року на суму 371,28 грн;

- за жовтень 2020 року на суму 126 445,20 грн;

- за листопад 2020 року на суму 29 437,51 грн;

- за грудень 2020 року на суму 39 034,40 грн;

- за січень 2021 року на суму 39 994,26 грн;

- за березень 2021 року на суму 22 745,62 грн.

Водночас, враховуючи наведені вище висновки про виникнення у відповідача за договором переуступки боргу грошового обов'язку по сплаті 512 547,40 грн боргу за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що арифметично правильна загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 978 898,65 грн, доказів сплати яких станом на момент розгляду даної справи та ухвалення відповідного рішення не надано.

За таких обставин, враховуючи встановлений судом арифметично правильний розмір заборгованості, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 132 093,88 грн заборгованості за електричну енергію підлягає частковому задоволенню у доказово підтвердженому та доведеному розмірі 978 898,65 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 126 134,10 грн пені, яка, згідно поданого 02.07.2021 розрахунку та наданих представником позивача до нього пояснень, нарахована:

з 01.06.2019 по 30.06.2019 на 153 471,36 грн заборгованості за лютий 2019 року;

з 01.07.2019 по 07.09.2019 на 124 230,96 грн заборгованості за лютий 2019 року;

з 01.06.2019 по 05.10.2019 на 16 228,80 грн заборгованості за березень 2019 року;

з 01.06.2019 по 08.11.2019 на 14 550,48 грн заборгованості за квітень 2019 року;

з 08.06.2019 по 07.12.2019 на 26 691,84 грн заборгованості за травень 2019 року;

з 01.07.2019 по 05.01.2020 на 29 240,40 грн заборгованості за червень 2019 року;

з 08.08.2019 по 07.02.2020 на 26 149,20 грн заборгованості за липень 2019 року;

з 08.09.2020 по 28.02.2021 на 376 757,24 грн заборгованості за липень 2019 року;

з 07.09.2019 по 06.03.2020 на 10 612,56 грн заборгованості за серпень 2019 року;

з 08.10.2019 по 07.04.2020 на 4 048,80 грн заборгованості за вересень 2019 року;

з 31.10.2019 по 30.04.2020 на 53,76 грн заборгованості за жовтень 2019 року;

з 01.11.2019 по 01.05.2020 на 50 389,92 грн заборгованості за жовтень 2019 року;

з 07.12.2019 по 06.06.2020 на 37 220,40 грн заборгованості за листопад 2019 року;

з 10.01.2020 по 09.07.2020 на 45 953,04 грн заборгованості за грудень 2019 року;

з 08.02.2020 по 07.08.2020 на 18 404,40 грн заборгованості за січень 2020 року;

з 01.03.2020 по 03.09.2020 на 56 832,72 грн заборгованості за лютий 2020 року;

з 07.04.2020 по 06.10.2020 на 23 034,48 грн заборгованості за березень 2020 року;

з 09.05.2020 по 08.11.2020 на 381,36 грн заборгованості за квітень 2020 року;

з 08.09.2020 по 28.02.2021 на 1 228 358,94 грн заборгованості за квітень 2020 року;

з 28.05.2020 по 27.11.2020 на 524,16 грн заборгованості за травень 2020 року;

з 01.07.2020 по 30.12.2020 на 577,92 грн заборгованості за червень 2020 року;

з 05.08.2020 по 04.02.2021 на 428,40 грн заборгованості за липень 2020 року;

з 08.09.2020 по 28.02.2021 на 336,00 грн заборгованості за серпень 2020 року;

з 08.10.2020 по 28.02.2021 на 371,28 грн заборгованості за вересень 2020 року;

з 07.11.2020 по 31.01.2021 на 464 032,68 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 01.02.2021 по 18.02.2021 на 204 282,96 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 259 749,72 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 28.11.2020 по 31.01.2021 на 63 260,95 грн заборгованості за листопад 2020 року;

з 01.02.2021 по 18.02.2021 на 33 823,44 грн заборгованості за листопад 2020 року;

з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 29 437,51 грн заборгованості за листопад 2020 року;

з 05.01.2021 по 31.01.2021 на 84 799,28 грн заборгованості за грудень 2020 року;

з 01.02.2021 по 18.02.2021 на 45 764,88 грн заборгованості за грудень 2020 року;

з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 39 034,40 грн заборгованості за грудень 2020 року;

з 29.01.2021 по 31.01.2021 на 85 787,70 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 01.02.2021 по 18.02.2021 на 45 793,44 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 01.02.2021 по 28.02.2021 на 39 994,26 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 26.02.2021 по 28.02.2021 на 46 290,19 грн заборгованості за лютий 2021 року.

Водночас, згідно наданих представником позивача у судових засіданнях до таких розрахунків пояснень, всього нараховано 180 635,44 грн пені, з яких оплачено відповідачем 13 916,25 грн та списано позивачем 40 585,09 грн, в результаті чого і заявлено до стягнення з відповідача 126 134,10 грн пені.

Стосовно ж списаних сум пені, то позивач зазначив, що відповідно нараховану неустойку списано частково: за жовтень 2020 року на суму 6 885,88 грн, за листопад 2020 року на суму 17 340,21 грн та за грудень 2020 року на суму 16 359,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено такий розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України.

Водночас приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вказані вище законодавчі приписи, визначені судом, правильні суми поставленої/розподіленої відповідачу електричної енергії, а також проведені відповідачем платежі та їх правильне зарахування разом із відкоригованими позивачем сумами, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум пені дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання, у тому числі дні проведення відповідачем часткових розрахунків, зокрема:

- неправомірним є нарахування пені на 29 240,40 грн заборгованості за червень 2019 року, оскільки оплата за відповідний місяць проведене відповідачем 02.07.2019, тобто до настання терміну оплати згідно рахунку - 05.07.2019, як наслідок відповідач не вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання на вказану суму;

- неправомірним є нарахування з 01.03.2020 по 03.03.2020 на 56 832,72 грн заборгованості за лютий 2020 року, оскільки останнім днем оплати згідно рахунку є 03.03.2020;

- неправомірним є нарахування пені на 23 034,48 грн заборгованості за березень 2020 року, оскільки позивач визнав обставини коригування 31.03.2020 на від'ємну суму -118 223,28 грн суми оплати за березень 2020 року.

До того ж, позивачем безпідставно нараховано пеню на суми боргу 376 757,24 грн - за липень 2019 року та на 1 228 358,94 грн - за квітень 2020 року, оскільки виникнення у відповідача грошового обов'язку саме на вказані суми позивачем не доведено належними доказами.

Крім того, оскільки згідно приписів наведених вище норм закону для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив, тоді як обов'язок по оплаті вартості електроенергії за жовтень 2020 року та за лютий 2021 року у відповідача виник на підставі підтверджених ОСР даних, а не згідно рахунків позивача, що унеможливлює встановлення судом моменту (дати, місяця, року) виникнення у відповідача обов'язку по сплаті таких сум, а тому і моменту, з якого останній вважається таким, що прострочив відповідне грошове зобов'язання, суд дійшов висновку про необгрунтованість нарахування пені на заборгованість за жовтень 2020 року та за лютий 2021 року за вказані позивачем періоди та на визначені суми боргу.

Отже, суд здійснював обрахунок сум пені з урахуванням наведеного вище та в межах визначених позивачем періодів: