Справа № 459/2526/22 Провадження № 3/459/1166/2022
27 вересня 2022 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Червоноградського РВП ГУ НП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 621194 від 20.09.2022, ОСОБА_1 20.09.2022 близько 19:00 год, перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , під час якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, вдарив рукою по голові, що не спричинило тілесні ушкодження, своїми діями в'язнив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю та просив суд його суворо не карати.
Вислухавши пояснення порушника, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно із ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У сукупності із визнанням вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується також письмовими доказами наявними у матеріалах справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 621194 від 20.09.2022;
-поясненнями ОСОБА_2 , згідно з якими остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 та зазначає, що останній перебував у агресивному стані, ображав її нецензурною лайкою, вдарив її рукою по голові, та копнув по нозі, тілесних ушкоджень вона не отримала, але відчула фізичну біль, після чого вдарив рукою по дверях, а саме побив шибу і сильно пошкодив руку;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №203883 від 20.09.2022.
Таким чином, вина порушника доведена належними і допустимими доказами.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу, що буде згідно із ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Відповідно до ст.401 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. 401, ч.1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. В. Мельникович