Справа № 456/3980/19
Провадження № 1-кп/456/92/2022
28 вересня 2022 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, громадянина України, українця, з вищою освітою, слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, одруженого, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
сторона захисту обвинувачений ОСОБА_3
захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 09.10.2019 перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 вересня 2022 року ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 369-2 КК України, й призначено йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у органах Національної поліції України строком на 3 /три/ роки. Обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили. Обвинуваченого ОСОБА_3 затримано негайно і взято його під варту. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання і взяття його під варту до набрання вироком законної сили. У порядку, передбаченому ч.5 ст.72 КПК України зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк тримання його під вартою з 25 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ВС/ККС у справі № 686/9636/18 від 14.06.2021 вказав, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження. Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження. Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Зважаючи на порушення, допущені стороною обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне порушити питання про відповідальність прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та повідомити Офіс Генерального прокурора про порушення, допущені Львівською обласною прокуратурою під час розгляду вказаного кримінального провадження.
Так, положеннями ст.324 КПК України передбачено, що якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «розумний строк» оцінюється з урахуванням низки критеріїв, у тому числі - специфіки кримінальної справи, кількості епізодів звинувачення, поведінки сторін тощо, та не може визначатись однаково для кожної справи.
У відповідності до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням певних критеріїв, серед яких складність справи та поведінка заявника (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції», «Вергельський проти України»).
У розумінні ЄСПЛ сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Оцінюючи поведінку заявника, необхідно брати до уваги, зокрема, і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
В ухвалі Верховного Суду у справі №676/7346/15-к від 30.05.2018 вказано про те, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права.
В ухвалі Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019 зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».
Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.
Розгляд кримінального провадження впродовж трьох років неодноразово було відкладено у зв'язку з неявкою сторін кримінального провадження, що визнано судом зловживанням процесуальними правами, та про що чисельними листами повідомлено як сторін кримінального провадження, так і відповідні уповноважені органи. Понад десять місяців, суд позбавлений був можливості завершити розгляд кримінального провадження через неявку в судове засідання обвинуваченого, прокурора та захисників, які почергово не прибували в судове засідання. З приводу наведеного, на адресу сторін кримінального провадження скеровано чисельні листи, в яких повідомлено процесуальні наслідки неявки в судові засідання.
Обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився у судові засідання 28.09.2020, 22.10.2020, 21.12.2020, 01.06.2021, 29.04.2022, про які був належним чином повідомлений, що є порушенням його обов'язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 та ч. 8 ст. 182 КПК України. Про час та дату вказаних судових засідань обвинувачений був повідомлений належним чином у розумінні ч. 1 ст. 136 КПК України.
Заслуговують на увагу також і судові засідання, які були відкладені у зв'язку з хворобою обвинуваченого на підставі заяв обвинуваченого: від 12.11.2019 (Т.1 а.с.62); від 05.12.2019 (Т.1 а.с.80); від 06.12.2020 (Т.2 а.с.79); від 28.05.2021 (Т.2 а.с.187з); від 09.08.2021 (Т.2 а.с.212); від 01.09.2021 (Т.2 а.с.224); від 05.11.2021 (Т.4 а.с.79); від 16.11.2021 (Т.4 а.с.85); від 21.02.2021 (Т.4 а.с.147); від 30.03.2022 (Т.4 а.с.188); від 05.04.2022 (Т.4 а.с.194); від 20.04.2022 (Т.4 а.с.218); від 04.05.2022 (Т.4 а.с.244); від 15.06.2022, з приводу яких суд неодноразово звертався до медичних закладів та Департаменту охорони здоров'я з метою проведення перевірки законності складання та видачі медичних документів обвинуваченому.
Згідно довідки за результатами проведеної перевірки Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/812/02/13 від 12.07.2022, медична документація, в тому числі щодо обвинуваченого ОСОБА_3 велася та видавалася Стрийською ЦРЛ з порушенням чинного законодавства.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.05.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами. Роз'яснено обвинуваченому наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.323 КПК України, зокрема якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022 визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 28 вересня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 22 жовтня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 21 грудня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 01 червня 2021 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2189 /дві тисячі сто вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 29 квітня 2022 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. 00 коп.
На підтвердження сплати грошового стягнення, обвинувачений ОСОБА_3 не надв суду оригінали платіжних доручень.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022, звернуто в дохід держави заставу в розмірі 153680 /сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят/ грн. 00 коп., внесену 26 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_12 за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2019 року у справі №463/3309/19, через неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На переконання Суду, така поведінка обвинуваченого, під час судового розгляду справи, була формою перешкоджання кримінальному провадженню, що є суттєвим аргументом в аспекті оцінки ризиків переховування обвинуваченого від суду та можливості подальшого перешкоджання ним кримінальному провадженню.
На адресу суду впродовж розгляду кримінального провадження надходили чисельні заяви обвинуваченого про відкладення розгляду справи, які в більшості випадків не підтверджено було жодними доказами у справі. Крім цього, в судових засіданнях встановлено, що обвинувачений без поважних причин не з'являвся в судові засідання. Однак сторона обвинувачення жодним чином на вказані порушення закону обвинуваченим не реагувала та не застосовувала процесуальні механізми, передбачені КПК України для забезпечення явки обвинуваченого в судові засідання. Неявка прокурора в судові засідання позбавляла суд можливості застосувати до обвинуваченого заходи процесуального примусу, передбачені законом. Для суду не зрозумілою залишилася позиція сторони обвинувачення впродовж розгляду кримінального провадження, щоразу, коли обвинувачений не прибував з тих чи інших причин в судові засідання, прокурор не вживав жодних заходів, передбачених законом, і не прибував в судові засідання, вважаючи, що неявка обвинуваченого надає йому таке право.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.05.2022 встановлено умисний характер дій прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, суд вважав такими, що спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження та порушення розумних строків його розгляду процесуальні дії прокурора ОСОБА_6 , щодо якого 05.05.2022 на адресу суду надійшов лист за вих. №31/1-364вих-22 від 03.05.2022, за підписом начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 , в якому повідомлено суд про те, що за результатами службового розслідування, 19.04.2022 комісією з проведення службового розслідування складено висновок про наявність в діях прокурора ОСОБА_6 окремих порушень службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №62019140000000358. Незважаючи на наведене, прокурор ОСОБА_6 в судові засідання не прибував, не вживав заходів щодо явки в судове засідання свідка ОСОБА_14 , жодним чином не реагував на неповажність причин неприбуття в судові засідання як обвинуваченого, так і захисників, клопотань передбачених КПК України, суду не подавав, що позбавляло суд можливості завершити розгляд кримінального провадження.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2022 встановлено умисний характер дій прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема суд звернув увагу на те, що впродовж розгляду кримінального провадження надходять чисельні заяви обвинуваченого про відкладення розгляду справи, які в більшості випадків не підтверджено жодними доказами у справі. Крім цього, в судових засіданнях встановлено, що обвинувачений без поважних причин не з'являвся в судові засідання. Однак сторона обвинувачення жодним чином на вказані порушення закону обвинуваченим не реагує та не застосовує процесуальні механізми, передбачені КПК України для забезпечення явки обвинуваченого в судові засідання. Неявка прокурора в судові засідання позбавляє суд можливості застосувати до обвинуваченого заходи процесуального примусу, передбачені законом. Для суду не зрозуміла позиція сторони обвинувачення впродовж розгляду кримінального провадження, щоразу, коли обвинувачений не прибуває з тих чи інших причин в судові засідання, прокурор не вживає жодних заходів, передбачених законом, і не прибуває в судові засідання, вважаючи, що неявка обвинуваченого надає йому таке право. Однак суд вважав за необхідне звернути увагу сторони обвинувачення на правові приписи КПК України, згідно яких неявка обвинуваченого в судові засідання не є підставою для неприбуття прокурора до зали суду, оскільки за відсутності обвинуваченого суд вправі вирішити процесуальні питання, пов'язані з неявкою обвинуваченого та інше. Суд вважав такими, що спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження та порушення розумних строків його розгляду процесуальні дії прокурора ОСОБА_6 , який впродовж тривалого часу не з'являвся в судові засідання, не вживає жодних заходів для завершення розгляду кримінального провадження та прибуття обвинуваченого до зали суду, зокрема в судовому засіданні 23.06.2022 судом визнано неповажними причини неприбуття обвинуваченого до зали суду, неявка прокурора позбавила суд можливості застосувати до обвинуваченого правові приписи КПК України та забезпечити його явку в наступне судове засідання.
Окрім цього, чисельними листами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, суд повідомляв Офіс Генерального прокурора та Львівську обласну прокуратуру про те, що за клопотанням прокурора ОСОБА_6 суд неодноразово відкладав судові засідання для виклику свідка ОСОБА_14 , роз'яснюючи прокурору про те, що забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання покладено на сторону обвинувачення. Незважаючи на наведене, прокурор явку в судове засідання свідка не забезпечував та заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою свідка в судове засідання.
При цьому суд зауважує, що 05.05.2022 на адресу суду надійшов лист за вих. №31/1-364вих-22 від 03.05.2022, за підписом начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 , в якому повідомлено суд про те, що за результатами службового розслідування, 19.04.2022 комісією з проведення службового розслідування складено висновок про наявність в діях прокурора ОСОБА_6 окремих порушень службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №62019140000000358.
Слід зауважити, що на письмовий запит суду, начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_15 , суду, яким було ініційовано питання про притягнення прокурора ОСОБА_6 до відповідальності, копію висновку не надав.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2022 витребувано у Львівської обласної прокуратури інформацію про те, які саме окремі порушення службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадження №62019140000000358 було допущено прокурором ОСОБА_6
10.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 про те, що порушення закону, допущені прокурором ОСОБА_6 будуть враховані при визначенні результатів щорічного оцінювання за 2022 рік.
З наведеного вбачається, що Львівська обласна прокуратура, встановивши в діях прокурора ОСОБА_6 процесуальні порушення закону, жодних заходів, передбачених КПК, при цьому не вжила, на неодноразові запити суду інформації жодної не надала, на чисельні листи суду про порушення, допущені прокурором ОСОБА_6 жодним чином не відреагувала.
Суд звертає увагу, що злочин, учинений ОСОБА_3 відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних кримінальних правопорушень.
Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення на переконання Суду є значною, оскільки потенційно може проявлятися у падінні авторитету правоохоронних органів, підриві демократичних інститутів і цінностей, справедливості. Загалом, корупція серед поліцейських є однією з головних загроз українському суспільству та функціонуванню демократичної держави.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, зокрема, корупційне, обіймаючи посаду старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. На цій відповідальній посаді обвинувачений мав реалізовувати головні цілі - служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Натомість обвинувачений вчинив зазначене кримінальне правопорушення, яке підриває авторитет правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі.
Зазначені обставини, на переконання Суду, указують на виняткову зухвалість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та його підвищену суспільну небезпеку.
Суд звертає увагу на позицію сторони обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні щодо ініціювання угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу за вчинене кримінальне правопорушення.
Так, 22 червня 2022 року між прокурором першого відділу процесуальнго керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України укладено угоду про визнання винуватості, в затвердженні якої відмовлено судом, оскільки умови угоди суперечать КПК України та інтересам суспільства.
В судових дебатах, прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавити права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 1 рік 6 місяців.
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури. Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів (прокурорів) та Стандарти професійної відповідальності та основні обов'язки і права прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів 1999 року, а також Рекомендації щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 2000 року, передбачають, що прокурори повинні виконувати свої обов'язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями. Зокрема, вони повинні виконувати свої обов'язки відповідно до принципів безсторонності та діяти об'єктивно.
Відповідно до ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру» невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про прокуратуру» орган уповноважений здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурора є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
Таким чином, у зв'язку з порушеннями закону, допущеними прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне порушити питання про відповідальність прокурора перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Зважаючи на бездіяльність Львівської обласної прокуратури, яка виразилася у відсутності реагування на десятки листів суду та письмові запити, суд вважає за необхідне про наведене повідомити Офіс Генерального прокурора для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством.
Керуючись ст. 324 КПК України, суд, -
Повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність в діях прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку у зв'язку з встановленням умисного характеру дій прокурора, направленого на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів питання про дисциплінарну відповідальність прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Повідомити Стрийський міськрайонний суд Львівської області у передбачений законодавством строк про результати розгляду даної ухвали.
Повідомити Офіс Генерального прокурора про порушення закону, допущені Львівською обласною прокуратурою під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 369-2 КК України для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством.
Копію ухвали надіслати на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.
Головуючий суддя ОСОБА_1