Справа № 456/2595/22
Провадження № 3/456/1569/2022
22.09.2022 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р. Т. , розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
05 серпня 2022 року о 14 годині 40 хвилин, в м. Стрий по вул. Нижанківського, Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», з явними ознаками алкогольного сп?яніння: різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, не стійка хода, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, в результаті чого ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Зважаючи на належне сповіщення ОСОБА_1 , про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
При прийнятті рішення про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує те, що останній був обізнаний про розгляд даного протоколу в Стрийському міськрайонному суді і в подальшому ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 «Правил дорожнього руху»: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дане правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме: актом огляду на стан сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу від 05.08.2020, поясненнями двох свідків, відеозаписом.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 496,20 (чотириста дев'яносто шість грн.. 20 коп.) грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість грн.. 20 коп.) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Р. Т. Шрамко