Вирок від 28.09.2022 по справі 456/3980/19

Справа № 456/3980/19

Провадження № 1-кп/456/92/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, громадянина України, українця, з вищою освітою, слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, одруженого, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_3

захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом начальника Головного управління Національної поліції в Львівській області № 791 о/с від 27.11.2018 призначений на посаду старшого слідчого слідчого відділу Стрийського відділу поліції ГУНП в Львівській області.

Відповідно до положення ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники Національної поліції відносяться до правоохоронних органів.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Водночас, ОСОБА_3 , незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду старшого слідчого слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області, і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, знехтував вимогами законодавства і висловив прохання надати та в подальшому одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за наступних обставин.

Так, 04.12.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140130001668 внесено відомості за фактом збуту наркотичних та психотропних речовин, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Цього ж дня, заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділу Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено старшому слідчому слідчого відділу Стрийського відділу поліції ГУ НП в Львівській області ОСОБА_3 .

У відповідності до п. 2 ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим кримінальним процесуальним кодексом України; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласний слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав передбачених статтею 284 цього Кодексу; здійснювати інші повноваження передбачені цим Кодексом.

Під час проведення досудового розслідування, на виконання завдань кримінального процесуального законодавства України, 12.04.2019 слідчим ОСОБА_3 , в межах розслідування кримінального провадження № 12018140130001668 від 04.12.2019, на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019, проведено обшук в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «ім. Нижанківського», що в м. Стрий, по вул. Нижанківського, який перебуває в користуванні ОСОБА_13 та в ході якого виявлено та вилучено п'ять полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору з характерним різким специфічним запахом, блокнот та купюру, номіналом 2 грн., на поверхні яких знаходились залишки порошкоподібної речовини, яка за своїми ознаками схожа не речовину «Амфетамін».

В подальшому, маючи умисел на власне незаконне збагачення, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , 17.04.2019 перебуваючи в приміщенні Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що розташований за адресою: м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, після допиту ОСОБА_13 , як свідка, повідомив останнього про необхідність зустрітись цього ж дня після роботи поза межами Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, надавши при цьому ОСОБА_13 номер свого мобільного телефону НОМЕР_2 .

Цього ж дня, близько о 19 год., ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_13 на номер НОМЕР_3 та вони домовились про зустріч 18.04.2019.

Надалі 18.04.2019 на підставі рапорту ОСОБА_3 від 17.04.2019 про виявлення наркотичних речовин під час обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «ім. Нижаніквського», що в м. Стрий по вул. Нижанківського, який перебуває в користуванні ОСОБА_14 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12019140130000453, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено ОСОБА_3

18.04.2019, близько 15 год. 30 хв., під час зустрічі біля кінотеатру ім. Богдана Хмельницького, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 , здійснюючи досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12018140130001668 від 04.12.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України та № 12019140130000453 від 18.04.2019 за ч. 1 ст. 309 КК України, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи це, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_13 про можливість вирішення питання щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, у разі надання йому неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, що становило, станом на 18.04.2019, згідно курсу НБУ - 53375,15 грн.

Після цього, 19.04.2019 ОСОБА_13 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів з метою припинення протиправної діяльності ОСОБА_3 і надалі діяв під контролем вищевказаних органів.

25.04.2019 близько 10 год. 30 хв., старший слідчий слідчого відділу Стрийського ВП ГУ НП в Львівській області ОСОБА_3 , з абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 зателефонував на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_13 , та призначив останньому зустріч.

Цього ж дня, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Галицькій в м. Стрий, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що становило, станом на 25.04.2019, згідно курсу НБУ - 53188,40 грн. за вплив на прийняття рішення відповідною особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, чим вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Ч.2 ст.369-2 КК України - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Санкція ч.2 ст.369-2 КК України (на час вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Історія провадження.

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 09.10.2019 перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Зміна прокурором обвинувачення в судовому засіданні, в порядку ст.338 КПК України.

12 травня 2022 року прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , за погодженням із заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_15 , в порядку ст.338 КПК України, змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому раніше обвинувачувався ОСОБА_3 з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України.

Твердження сторін.

Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 12 травня 2022 року прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , за погодженням із заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_15 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_3 , 25.04.2019, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Галицькій в м. Стрий, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що становило, станом на 25.04.2019, згідно курсу НБУ - 53188,40 грн. за вплив на прийняття рішення відповідною особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, чим вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експертів, показаннях свідків, речових доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Під час виступу у судових дебатах прокурор вважав, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим ОСОБА_3 покази щодо пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України визнав повністю, просить суд врахувати показання, надані ним під час вирішення судом питання про затвердження угоди про визнання винуватості, вказав, що повністю визнає фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті. Зокрема вказав, що він дійсно розслідував в 2018 році кримінальне провадження за ст.307 КК України, отримав відповідні матеріали, проводив обшук за місцем проживання ОСОБА_13 . Під час обшуку в гаражі ОСОБА_13 було виявлено та вилучено наркотичні засоби. Після завершення слідчої дії він проводив допит ОСОБА_13 , останній запитав у нього, чи може він вирішити в подальшому питання про призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Він відповів, що спробує і назвав відповідну плату за це - 2 000 доларів США. Ці події відбувалися біля примішення Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, після допиту ОСОБА_13 . Вони того дня обмінялися телефонами. За декілька днів ОСОБА_13 зателефонував до нього і вони домовилися про зустріч. Під час зустрічі, ОСОБА_13 передав йому грошові кошти в сумі 2000 доларів США, після чого він був затриманий працівниками ДБР. Гроші йому ОСОБА_13 передавав за вирішення питання про призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Погоджується з викладом обставин, вказаних у обвинувальному акті, просить їх врахувати, вказав, що такі відповідають дійсності. Просить суд призначити йому покарання у виді штрафу та врахувати, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина та мати, яка хворіє на онкозахворювання, крім цього його дружина перебуває у декретній відпустці. Ствердив, що розкаюється у вчиненому і усвідомив незаконність своїх дій.

Сторона захисту впродовж судового розгляду справи, який тривав близько трьох років за ч.3 ст.368 КК України наполягала на тому, що пред'явлене обвинувачення є надуманим, оскільки ґрунтується на припущеннях, докази обвинувачення зібрані з порушенням вимог КПК України.

Після зміни обвинувачення, захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні просить суд призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу та врахувати особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину та непрацездатну матір, яка хворіє на онкозахворювання, а також той факт, що обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення.

Після зміни обвинувачення, захисник ОСОБА_11 вказав, що сторона захисту не оспорює кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України, а відтак, не вдається до аналізу досліджених судом доказів. Однак просить суд врахувати, що визнання обвинуваченим своєї провини відбулося не під тиском зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а за власною ініціативою обвинуваченого, оскільки сумніви у достовірності та допустимості доказів залишилися.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за яким обвинувальний акт надійшов до суду не визнавав, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази. При цьому стороною захисту подано ряд клопотань про визнання доказів недопустимими. Після зміни обвинувачення клопотань про повторне або додаткове дослідження відповідних доказів сторонами кримінального провадження подано не було.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд встановив, що пред'явлене обвинувачення доведено в повному обсязі.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що в 2019 році у його помешканні було проведено обшук слідчо-оперативною групою, якою керував обвинувачений ОСОБА_3 , який на той час був слідчим Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Нічого виявлено та вилучено у його помешканні не було. В гаражному приміщенні було виявлено речовини, схожі на наркотичні засоби, він був при цьому присутній. По вказаному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після обшуку слідчий ОСОБА_3 його допитував. Він розумів наслідки, тому хотів пом'якшити покарання. Під час допиту слідчий ОСОБА_3 запропонував зустрітися на вулиці. Він погодився. Наступного дня вони зустрілися по вул. Б.Хмельницького близько обіду і під час зустрічі ОСОБА_3 пояснив йому, що для умовного терміну покарання йому потрібно заплатити 2 тисячі доларів США, але кому саме, він не сказав. Він почав шукати гроші, не міг знайти. Знайомі порадили йому звернутися в ДБР. Через день він звернувся в ДБР, що розташоване у м. Львів і в подальшому написав відповідну заяву, в цьому йому допоміг слідчий. Його підготували до зустрічі з ОСОБА_3 і передачі грошей. Близько до тижня часу вони зустрілися з ОСОБА_3 по вул. Львівській у м. Стрий, перед тим здзвонилися, домовилися про зустріч. Під час зустрічі він передав гроші ОСОБА_3 , які йому попередньо видали слідчі ДБР. Жодної розмови при цьому не було. Він запитав у ОСОБА_3 , чи все буде добре, той відповів, що так. Гроші він передавав ОСОБА_3 за умовний термін покарання. Гараж, у якому проводився обшук, йому не належить, він там тримав деякі особисті речі, зокрема будівельні матеріали. Речовина, схожа на наркотичний засіб була у газовій плиті. Він знайшов цю газову плиту біля колії, бачив, що там щось є всередині, хотів наступного дня повідомити про це працівників поліції. Вони з ОСОБА_3 спільно домовилися в день обшуку поговорити. Пропозиція зустрітися на вулиці була від слідчого ОСОБА_3 . Розмова між ними тривала близько 10 хв. За два дні вони знову мали зустрітися з метою передачі коштів. Він на зустріч прийшов пішки, ОСОБА_3 приїхав на автомобілі, хтось другий був за кермом. Він передав кошти ОСОБА_3 через вікно автомобіля в сумі 2000 доларів США. Він запитав у ОСОБА_3 , чи все буде добре, той відповів, що так. До цього він ОСОБА_3 не знав. Його було звільнено з ВЧ НОМЕР_4 у 2018 році, на час цих подій він ніде не працював. Дружина на той час була вагітна, він підзаробляв кошти. 19.04.2019 він прийшов до ДБР у м. Львові, черговому пояснив ситуацію, він сказав зачекати. Потім вийшов якийсь чоловік, провів його до себе в кабінет, де він написав заяву. Потім він надав письмові пояснення, чи того дня, не пригадує. Після цього він двічі був в ДБР: 19.04.2019 писав заяву, а 25.04.2019 отримав кошти вранці і ввечері писав письмові пояснення. Під час вручення йому грошових коштів в кабінеті було багато людей, хто вони, він не знав. Працівник ДБР приніс кошти, розклав їх на столі, потім їх помітили. Номінали купюр він не пригадує. Йому вручили грошові кошти в сумі 2000 доларів США. Перед самою зустріччю на нього надягли аудіо та відео техніку, пояснили, як нею користуватися. На даний час номер його мобільного телефону змінився. Слідчий ОСОБА_3 повинен був вирішити питання з покаранням, щоб його не позбавили волі. Він вважав, що слідчий може вирішити це питання, останній дав йому це зрозуміти. В кабінеті у слідчого він запитував, як можна вирішити його проблему, а слідчий натомість запропонував зустрітися на вулиці. Він зрозумів, що його волі не позбавлять. Автомобіль, у якому перебував ОСОБА_3 зупинився навпроти ВПУ №35, по телефону ОСОБА_3 ним керував, куди йому йти. Він підійшов до автомобіля з боку пасажирського сидіння, ОСОБА_3 відчинив вікно і він передав йому кошти. І той поїхав, пообіцявши, що все буде добре. Ввечері того ж дня він надавав пояснення в ДБР. Відразу після цієї події оперативні працівники зняли з нього техніку на вулиці. Він телефонував до ОСОБА_3 з номеру мобільного телефону: НОМЕР_5 , він зараз не діючий. В подальшому його визнали винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України та призначили покарання у виді 3 років позбавлення воді, з іспитовим строком 3 роки. Йшла мова про вирішення його проблеми з призначення умовного покарання і ОСОБА_3 обіцяв її вирішити за 2000 доларів США. Між 19 і 25 квітня вони з ОСОБА_3 зідзвонювалися, він казав йому, що збирає кошти. Кошти йому передали працівники ДБР біля епіцентру в м. Стрий і до місця зустрічі він йшов пішки. Вони спочатку мали зустрітися з ОСОБА_3 24.04.2019, однак той не зміг і переніс зустріч на 25.04.2019. Він не може пригадати, чи кошти помічалися в той день, коли він їх передавав;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 про те, що він був процесуальним прокурором у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України. ОСОБА_3 був слідчим, а він старшим групи процесуальних прокурорів у вказаному кримінальному провадженні. На території м. Стрий в той час вони розробляли групу осіб, які торгують наркотичними засобами. Вони проводили негласні слідчі дії, оперативні працівники Стрийського ВП здійснювали супровід. В ході досудового розслідування надійшов ініціативний рапорт оперуповноважених працівників про те, що ОСОБА_13 може зберігати за місцем свого проживання або в гаражному приміщенні, або в транспортному засобі наркотичні засоби або психотропні речовини. Вони звернулися до слідчого судді з клопотанням про обшук, такий було задоволено. В гаражному приміщенні під час проведення обшуку було вилучено 200 грам наркотичної речовини. Слідчим було прийнято рішення про призначення та проведення експертизи. В квітні 2019 року до нього в кабінет зайшов заступник Стрийського місцевого прокурора і повідомив, що ОСОБА_3 затримано працівниками ДБР в порядку ст.208 КПК України. У зв'язку з чим ОСОБА_3 було затримано, їм не було відомо. По факту виявлення наркотичних речовин було внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.309 КК України. В подальшому дане кримінальне провадження було скеровано до суду. Після вилучення наркотичних засобів, ОСОБА_13 був допитаний слідчим ОСОБА_3 . Питання, які слідчий ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 виносив на експертизу перед слідчим суддею, з ним узгоджувалися. Висновок експертизи підтвердив, що вилучена речовина - амфетамін. Жодних розмов зі слідчим ОСОБА_3 про уникнення ОСОБА_13 відповідальності між ними не було. У вказаному кримінальному провадженні в подальшому змінювалися слідчі. ОСОБА_3 не повідомляв ОСОБА_13 про підозру, оскільки ще не було висновку експертизи. Такий висновок вони отримали лише в червні-липні 2019 року. Вказав, що слідчий у кримінальному провадженні згідно вимог КПК України вправі повідомити або не повідомити про підозру, за погодженням з процесуальним прокурором; закрити кримінальне провадження, без погодження з процесуальним прокурором у випадку, коли жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину; закрити кримінальне провадження, без погодження з процесуальним прокурором у зв'язку з закінченням строків. Якщо слідчий скеровує постанову про закриття процесуальному прокурору, той вправі впродовж 20 днів її скасувати. Але на практиці слідчі такі постанови не скеровують і процесуальні прокурори бачать їх уже в реєстрі, тоді самі витребовують матеріали кримінального провадження і вивчають законність прийнятих слідчими рішень. Слідчий погоджує повідомлення про підозру з процесуальним прокурором. ОСОБА_13 пішов на співпрацю зі слідством, тому до суду було скеровано обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості. У них були відсутні докази, що ОСОБА_13 здійснює торгівлю наркотичними засобами. Наркотичні засоби, вилучені в гаражному приміщенні були розфасовані;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що в ДБР його запросили на слідчу дію - огляд грошових коштів в сумі 2000 доларів США. Кошти були помічені зеленою речовиною і світилися на світлі. Кошти помітили, записали номери купюр. Потім сказали прийти наступного дня. Наступного дня, в приміщенні ДБР був чоловік, який мав передавати ці кошти. Потім він та свідок ОСОБА_18 поїхали в м. Стрий, де проводився обшук автомобіля, в якому кошти не вилучалися. Кошти були на землі, біля автомобіля. Водій автомобіля казав, що ці кошти йому не належать і він не знає, що це за кошти. Потім звірялися номера купюр і такі зійшлися з тими, які помічалися в ДБР. Він з ОСОБА_18 того дня перебували в кафе, підійшли працівники СБУ, представилися, показали посвідчення, запропонували бути понятими при проведенні слідчих дій, вони погодилися, так як їм було цікаво. Їм роз'яснили обов'язки, сказали, що будуть помічати грошові кошти. Кошти помічали в ДБР на ІІ поверсі. Були слідчі, двоє чоловіків з камерою, працівники СБУ, він і ОСОБА_18 . Кошти розклали на столі і перевіряли. Потім знімали з них копії. Все читали і перевіряли. Чи був присутній при цьому чоловік, якому потім передавали кошти, він не пригадує. В його присутності чоловіку середнього зросту вручали грошові кошти. Протокол за результатами слідчої дії складали, оголошували і вони його підписували. В місто Стрий вони поїхали наступного дня на службовому автомобілі з працівниками СБУ. На його очах, до чоловіка, який сидів на пасажирському сидінні, підійшов працівник СБУ, представився, за кермом автомобіля була жінка. Ввімкнули камери і почали проводити зйомку та оглядати автомобіль. Кошти вилучалися. В автомобілі коштів не було. Кошти лежали на землі. Цей мужчина, що був в автомобілі, сказав, що кошти не його. В їхній присутності робили змиви з рук у підозрюваної особи. Рукавиці, змиви поклали в конверт, опечатали це все, вони розписалися. З автомобіля нічого не вилучалося. На місці події було складено протокол, вони розписалися. В подальшому його допитували в ДБР про вказані обставини. Він дійсно був кілька раз понятим по інших справах, які розслідували правоохоронні органи. В кафе з ОСОБА_18 вони були близько 15-20 хв, це був обідній час, близько 13.30 год., коли до них підійшли працівники СБУ. Вони при собі мали мобільні телефони. Скільки часу помічали грошові кошти, він не пригадує. Працівники ДБР всі слідчі дії проводили в їхній присутності. Працівники СБУ на місці події гроші збирали в рукавицях. Протокол огляду місця події вони підписували в ДБР того ж дня. Чи оглядали в його присутності у м. Львів автомобіль, не пригадує. На протоколі огляду і помічення грошових коштів стоять його підписи, він їх впізнає. Можливо це і було о 09.24-09.40 год., точно не може пригадати. Як і не може пригадати, в який саме день вручалися грошові кошти. В протоколі огляду автомобіля стоять його підписи. Дійсно було таке, що жінка-експерт оглядала автомобіль, робила змиви. Йому хтось передзвонив, з ним був і ОСОБА_18 . Все знімали на відео. Коли помічалися кошти, працівники були у рукавицях. Все, що викладено у протоколах відповідає дійсності, за спливом часу він не пригадує деталей, однак на протоколах стоять його підписи;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що станом на квітень-травень 2019 року він працював на посаді заступника начальника Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, начальником слідчого відділу. ОСОБА_3 був його підлеглим. Йому відомо, що в квітні 2019 року ОСОБА_3 проводив обшук, в ході якого було вилучено порошкоподібну речовину, яку було поміщено в пакети. ОСОБА_3 здійснював досудове розслідування, призначав експертизи. 25.04.2019 о 15.00 год. йому стало відомо про затримання ОСОБА_3 у зв'язку з отриманням неправомірної вигоди. На той час слідчий ОСОБА_3 був закріплений за сектором розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Про наміри ОСОБА_3 щодо отримання неправомірної вигоди, йому нічого не було відомо. Вони обговорювали з ОСОБА_3 кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 , він наголошував слідчому на необхідності проведення експертиз. Чи надавав він вказівки, не пригадує. ОСОБА_3 вправі був, за наявності підстав закрити кримінальне провадження за відсутністю події, складу кримінального правопорушення. Вилучені наркотичні засоби були об'ємною вагою, пофасовані. На нараді з керівником, ОСОБА_3 показував постанову про призначення експертизи у вказаному кримінальному провадженні, мова йшла про збір на підозрювану особу характеризуючих даних. Над закритими кримінальними провадженнями здійснює контроль слідче управління та прокуратура. Йому відомо зі слів, що ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 про те, що в квітні 2019 року він працював начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, після обіду того дня, його повідомили про затримання ОСОБА_3 працівниками СБУ за отримання хабара. Його про це повідомив начальник слідчого відділу ОСОБА_12 . Потім з'ясувалося, що хабар ОСОБА_3 отримав від особи, відносно якої було кримінальне провадження за ст.307 КК України. У вказаному кримінальному провадженні за ст.307 КК України було проведено обшуки, вилучено наркотичні речовини. Працівники ВП під розписку повідомляються про корупційну відповідальність. На оперативних нарадах обговорюються перспективи завершення кримінальних проваджень. Кожна справа була на контролі. Про призначення ОСОБА_3 експертизи, йому нічого не відомо. Слідчий вправі прийняти рішення про закриття кримінального провадження, постанова для відома надсилається в прокуратуру;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 про те, що в 2019 році Стрийським ВП ГУНП у Львівській області документувалася група осіб, яка збувала наркотичні засоби на території міста Стрий та у Стрийському районі. Під час проведення НСРД їм стало відомо про ОСОБА_13 та його можливу причетність до скоєння вказаних кримінальних правопорушень. Проведеними оперативними заходами не вдалося встановити його причетність до збуту наркотичних засобів і тому було прийнято рішення про проведення обшуку. Він написав відповідний рапорт і за ухвалою слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_13 ним, ОСОБА_21 та слідчим ОСОБА_3 було проведено обшук в житлі та гаражному приміщенні ОСОБА_13 . В гаражному приміщенні в духовці було виявлено та вилучено поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною. Все було знято на відеокамеру. В подальшому опечатано. 19.04.2019 проводився обшук, а 24.04.2019 він забрав у ОСОБА_3 речові докази і помістив їх в камеру зберігання речових доказів. Вони чекали на ухвалу суду. 25.04.2019 вони отримали ухвалу суду, 26.04.2019 він повіз речові докази у Львів для проведення експертизи. Під час допиту у слідчого ОСОБА_13 визнавав, що вилучені наркотичні засоби належать йому. Після 19.04.2019 речові докази зберігалися у ОСОБА_3 . 24.04.2019 ОСОБА_3 передав речові докази йому, цілісність пакетів не була порушена. ОСОБА_13 говорив, що вилучені наркотичні засоби - це амфетамін. Після ОСОБА_3 вказане кримінальне провадження розслідував ОСОБА_22 ;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 про те, що йому відомо, що кілька років тому ОСОБА_3 затримали за підозрою у вчиненні корупційного злочину. Це було весною 2019 року та було пов'язано з розслідуванням кримінального провадження за ст.309 КК України відносно ОСОБА_13 . Після ОСОБА_3 вказане кримінальне провадження розслідувала ОСОБА_23 , а потім його передали йому. Це було влітку, або восени 2019 року. Він допитував свідків, понятих, оперативних працівників, які проводили обшук, отримував тимчасовий доступ до речей і документів, готував проект підозри. Справа в подальшому була скерована до суду. Коли йому передали справу, у ній вже було проведено обшуки, відібрано відбитки пальців у ОСОБА_13 , проведено відповідні експертизи. ОСОБА_13 на підставі ст..63 Конституції України відмовлявся від дачі показань. Він розслідував провадження 2-3 місяці, пригадує, що ОСОБА_13 тривалий час не з'являвся на допити. Син власника гаражу, як в подальшому було з'ясовано, здав цей гараж в оренду ОСОБА_13 . Згідно переданих йому матеріалів, ОСОБА_13 вину не визнавав. 25.04.2019 власник гаражу був встановлений. Про затримання ОСОБА_3 йому стало відомо того ж дня. Коли він повернувся з лікарняного, справа вже була передана до суду. На нарадах вказане кримінальне провадження обговорювалося;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 про те, що вона, як слідча Стрийського ВП ГУНП у Львівській області закінчувала кримінальне провадження за ст.309 КК України, змінювала підозру і надавала матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Прізвище підозрюваної особи не пригадує. Справа була скерована до суду. Вона жодних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні не проводила. В матеріалах провадження був протокол допиту підозрюваного. Хто саме призначав у вказаному провадженні експертизи, вона не пригадує. Справа була закінчена за ч.3 ст.309 КК України;

листом заступника начальника Управління - начальника спецпідрозділу БКОЗ ОСОБА_24 , адресованого в.о. директора Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_25 від 19.04.2019 за вих. № 62/14/2-1108, відповідно до якого у ході виконання завдань із забезпечення державної безпеки за лінією боротьби з корупцією та організованою злочинністю в органах Національної поліції України, отримано інформацію, яка свідчить про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, з боку старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, який займаючи відповідальне становище та зловживаючи ним всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, вимагає від мешканця м. Стрий неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за нібито вчинення злочину пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, про що скеровано рапорт про виявлене кримінальне правопорушення для прийняття відповідного процесуального рішення /Т. 2 а.с. 4/;

рапортом ст. оперуповноваженого в ОВС 2 відділу спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , адресованого заступнику начальника Управління - начальникe спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_27 від 19.04.2019, відповідно до якого отримано оперативну інформацію, яка свідчить про можливе вчинення правопорушення з боку старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який займаючи відповідальне становище та зловживаючи ним всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, вимагає від мешканця м. Стрий ОСОБА_13 , неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів /Т. 2 а.с. 5-6/;

листом слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_28 , адресованого виконувачу обов'язків Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_25 від 19.04.2019, про те що 19.04.2019 ним отримано для розгляду матеріали УСБУ у Львівській області щодо неправомірних дій старшого слідчого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. Відповідно просив дозвіл на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення старшим слідчим Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України /Т. 2 а.с. 7/;

заявою ОСОБА_13 , адресованою в.о. директора ТУДБР у місті Львові від 19.04.2019, в якій ОСОБА_13 просить вжити заходів до слідчого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який вимагає від нього грошові кошти в сумі 2000 доларів США, за не притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018140130001668 /Т. 2 а.с. 8/;

письмовою згодою на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_13 від 19.04.2019, адресованої слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , відповідно до якої ОСОБА_13 даною письмовою згодою підтвердив дійсність своїх намірів про залучення його до конфіденційного співробітництва та інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 за фактом висловлення старшим слідчим СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 прохання про передачу неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США за не притягнення його до можливої кримінальної відповідальності. ОСОБА_13 роз'яснено, що при виконанні перелічених негласних слідчих (розшукових) дій заборонено провокувати осіб на вчинення злочину та що відповідно до ст. 43 Кримінального кодекс України він як особа, що здійснюю спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження розкриття злочину, кримінальну відповідальність не несе. Про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування за ст. 387 КК України ОСОБА_13 попереджено /Т. 2 а.с. 10/;

постановою слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_30 про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 19.04.2019, відповідно до якої визнано необхідним залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій з 19.04.2019 громадянина ОСОБА_13 , з метою отримання під час досудового розслідування відомостей та речей, які мають значення для розслідування /Т. 2 а.с. 11-12/;

заявою ОСОБА_13 від 19.04.2019, адресованою слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , про долучення до матеріалів кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019 копії ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019 про надання дозволу на проведення обшуку /Т. 2 а.с. 13/;

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019, відповідно до якої надано старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській облості ОСОБА_3 дозвіл проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_13 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів їх аналогів. В задоволенні клопотання старшого слідчого ОСОБА_3 , в частині виявлення вилучення інших предметів, обіг яких заборонений чинним законодавством відмовлено /Т. 2 а.с. 14/;

протоколом огляду слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_30 від 19.04.2019, відповідно до якого проведено огляд даних Інтернет ресурсів, а саме - офіційного інформаційного ресурсу Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://public.nazk.gov.ua/ та офіційного інформаційного ресурсу ГУ НП у Львівській області за посиланням https://lv.npu.gov.ua/. Оглядом Інтернет ресурсу - офіційного інформаційного ресурсу Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що на зазначеному Інтернет ресурсі міститься вкладка інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». За наслідками введення параметрів для пошуку, а саме - « ОСОБА_3 » отримано дані про подання останнім декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік. Оглядом декларації ОСОБА_3 , встановлено що остання подана, як старшим слідчим слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Оглядом Інтернет ресурсу - офіційного інформаційного ресурсу ГУ НП у Львівській області встановлено, що на зазначеному Інтернет ресурсі міститься вкладка «Структура ГУ НП у Львівській області/Стрийський відділ поліції». Оглядом інформації встановлено, що Стрийський відділ поліції розташований за адресою: м. Стрий, вул. Драгоманова, 2 /Т. 2 а.с. 15-16/;

інформацією про суб'єкта декларування, відповідно до якої щорічна декларація подана за звітний 2018 рік ОСОБА_3 , який працює в Стрийському ВП ГУ НП у Львівській області та займає посаду старшого слідчого /Т. 2 а.с. 17-25/;

інформацією із інтернет ресурсу - офіційного інформаційного ресурсу ГУ НП у Львівській області, відповідно до якої Стрийський відділ поліції розташований за адресою: м. Стрий, вул. Драгоманова, 2 /Т. 2 а.с. 26/;

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.04.2019, відповідно до якої ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0, 12 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4625380900:01:022:0060 /Т. 2 а.с. 27-29/;

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.04.2019, відповідно до якої ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,4759 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625380900:03:000:0245. Дана земельна ділянка передана в оренду, відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ «Галичина-Захід» /Т. 2 а.с. 30-31/;

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.04.2019, відповідно до якої ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0, 6736 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4625380900:02:000:0349/ Дана земельна ділянка передана в оренду, відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ «Галичина-Захід» /Т. 2 а.с. 31-34/;

протоколом обшуку з додатком до нього на електронному носію та описом вилучених документів та речей, слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_31 від 25.04.2019, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 проведено обшук в кабінеті №11 приміщення Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: м. Стрий, вул. Драгоманова, 2. У ході проведення обшуку виявлено та вилучено окремі матеріали та документи, що стосуються кримінального провадження №1201814130001668, зокрема: довідки, протокол допиту свідків, довідку про рух справи, витяги з ЄРДР, протокол обшуку від 12.04.2019, ухвалу суду від 20.03.2019, ухвалу про проведення експертизи від 23.04.2019, ноутбук марки «Самсунг», на якому міститься інформація, що стосується кримінального провадження та флеш носій, який знаходиться при ноутбуці /Т. 2 а.с. 37-46/;

протоколом обшуку з додатком до нього на електронному носію та описом вилучених документів та речей, слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_34 від 25.04.2019, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_35 , ОСОБА_36 проведено обшук в житлі ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку виявлено пакет експертної служби МВС України, в якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, висновок експерта № 344, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_37 з карткою Приват Банк НОМЕР_6 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_38 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_39 , особистий запис на аркуші із зазначенням невідомого номеру мобільного телефону, особистий запис на аркуші, в який запаковано також комп'ютерний диск та зазначений невідомий мобільний номер телефону /Т. 2 а.с. 49-58/;

протоколом огляду, помічення та вручення грошових коштів, слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 24.04.2019, відповідно до якого за участю старшого оперуповноваженого СП БКОЗ УСБ України у Львівській області ОСОБА_40 та заявника ОСОБА_13 , у відповідності до норм ст. ст. 104, 237, 271, 273 КПК України, в присутності понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 в приміщенні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, оглянуто грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, які для перевірки по заяві добровільно надав ОСОБА_13 . Як пояснив останній, старший слідчий слідчого відділу Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 висловив йому прохання про надання вказаних грошових коштів в якості неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності. Купюри мають наступні серії та номери: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КG 35775316 В, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КF 69611881 В, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НL 09122893 G, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 00993674 X, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 48068917 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АL 98705219 В, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії ІС 33868726 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е. З вказаних грошових коштів знято світлокопії на 6 аркушах формату А 4, які долучені до протоколу. У подальшому вказані грошові кошти з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після цього грошові кошти повернуто ОСОБА_13 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 /Т. 2 а.с. 59-66/;

постановою про проведення освідування прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудових розслідувань кримінальних правопорушень, підслідних державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 22.04.2019, якою прийнято рішення провести освідування ОСОБА_3 для виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення. Проведення освідування доручено слідчому Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , в рамках кримінального провадження №62019140000000358 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України /Т. 2 а.с. 71-72/;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 25.04.2019, відповідно до якого, у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 о 15:45 год., перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ст. ст. 40,104,131,208-211,213 КПК України затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим слідчим слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, мірам адміністративного чи громадського впливу не підлягав, військовозобов'язаного. Підстави затримання: особу застали під час вчинення злочину; безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказували на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Слідчий ОСОБА_29 на підставі ч.3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, в присутності понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , здійснив обшук ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено речі зазначені в протоколі особистого обшуку /Т. 2 а.с. 73-75/;

протоколом особистого обшуку слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 25.04.2019, відповідно до якого, за участю співробітників УСБУ у Львівській області ОСОБА_42 , ОСОБА_26 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , у присутності понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 у ході проведення обшуку 25.04.2019 о 15:45 год., біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено особу, яка представилась старшим слідчим слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національої поліції у Львівській області ОСОБА_3 . Надалі присутнім оголошено протокол огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019, згідно якого цього ж дня в приміщення Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. М.Кривоноса, 6, оглянуто грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США. Купюри мають наступні номери та серії: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е. Як пояснив ОСОБА_13 , старший слідчий слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національої поліції у Львівській області ОСОБА_3 висловив йому прохання про надання вказаних грошових коштів в якості неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності /Т. 2 а.с. 111-114/;

протоколом огляду місця події слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_45 від 25.04.2019, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_46 , ОСОБА_17 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , а також за участю співробітників ВБКОЗ УСБУ у Львівській області: старшого оперуповноваженого в ОВС підполковника ОСОБА_26 та старшого оперуповноваженого капітана ОСОБА_47 , проведено огляд та встановлено, що місцем події є прибудинкова територія житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 . На вказаному місці події, 25.04.2019, в порядку ст. 208 КПК України був затриманий, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_3 , який обіймає посаду старшого слідчого слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національої поліції у Львівській області. В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що до місця події ОСОБА_3 прибув на автомобілі «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_7 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_48 . На момент проведення слідчої дії вказаний автомобіль знаходився на місці події. До місця події ОСОБА_49 та його дружина прибули втікаючи від працівників правоохоронних органів, після фактичного отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США. Окрім цього слідством встановлено, що в момент прибуття ОСОБА_3 на місце події останній викинув зі своїх рук предмет неправомірної вигоди. Надалі на місці події, між пішохідною доріжкою, яка веде до вищезазначеного будинку та парканом виявлено предмети схожі на грошові кошти, а саме долари США, які складають суму 2000 (дві тисячі) доларів США. При цьому вказана сума складається із купюр, які мають наступні серії та номери: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е. В подальшому, виявлені предмети, схожі на грошові кошти - долари США, у загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, розгорнуто та освітлено ультрафіолетовою лампою. В ході освітлення з'ясовано, що вказані грошові кошти світяться світло-зеленим кольором. В свою чергу, підозрюваний ОСОБА_3 , в ході проведення огляду місця події повідомив, що виявлені грошові кошти йому не належать, йому не відомо хто їх власник та яким чином вказані грошові кошти опинились на місці події /Т.2 а.с. 131-135/;

витягом з наказу начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_50 №791 о/с від 27.11.2018, з якого вбачається, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП, у порядку просування по службі, звільнивши його з посади слідчого слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП, з 27 листопада 2018 року /Т.2 а.с. 146/;

витягом з наказу начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_50 №796 о/с від 30.11.2018, з якого вбачається, що відповідно до ст. ст. 81,82 ЗУ «Про Національну поліцію», а також наказу МВС від 12.03.2016 №177 «Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за №498/28628, присвоєно спеціальне звання поліції старшому лейтенантові поліції ОСОБА_3 старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП /Т.2 а.с. 147/;

копією наказу ГУНП у Львівській області № 47 від 24.04.2017 про затвердження положень про територіальні (відокремлені) підрозділи ГУНП у Львівській області /Т.2 а.с. 148/;

положенням Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області (додаток до наказу ГУНП у Львівській області від 24.04.2017 №47), яким визначено організацію діяльності, основні повноваження та завдання відділу поліції /Т.2 а.с. 149-154/;

копією посадової інструкції старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , затвердженої начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_19 в 2019 році та з якою ознайомлений старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 155-156/;

копією посадової інструкції старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , затвердженої начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_19 27.06.2018 та з якою ознайомлений старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 157-158/;

довідкою начальника Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 , про те, що старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 станом на 25.04.2019 у щорічній оплачуваній відпустці та на лікарняному не перебував. Згідно внутрішнього розпорядку перебуває на службі /Т.2 а.с.159/;

службовою характеристикою на старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 1988 року народження, українець, освіта вища юридична, в органах внутрішніх справ з липня 2007 року; в Національній поліції з листопада 2015 року, на займаній посаді з листопада 2018 року. Капітан поліції ОСОБА_3 у 2011 році закінчив Кіровоградський юридичний інститут за спеціальністю «правознавство». За період служби в поліції та на займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, відповідальний, наполегливий працівник. Вміє організувати роботу, нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують роботу поліції знає добре та правильно керується ними в повсякденній практикуючій діяльності. Правильно орієнтується у складній обстановці, в критичній ситуації не розгублюється. До виконання покладених на нього завдань та службових обов'язків ставиться сумлінно. Добре володіє зброєю, фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий, акуратний. У стосунках з колегами по роботі та громадянами ввічливий. Користується повагою в колективі. Державною мовою володіє добре /Т.2 а.с. 160/;

копією журналу доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, з якого вбачається, що ОСОБА_13 17.04.2019 о 13:45 записаний в даному журналі /Т.2 а.с. 161-164/.

розпискою - попередженням від 07.12.2017, з якої вбачається, що ОСОБА_3 попереджений щодо неприпустимості випадків порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), перебування у такому стані на службі, у службовому приміщенні, чи у однострої /Т.2 а.с.165/;

попередженням від 10.11.2018, з якого вбачається, що слідчий Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 ознайомлений з основними положеннями ЗУ «Про запобігання корупції», розділом ХVII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг», зокрема статтями: стаття 364 Зловживання владою або службовим становищем; стаття 365 Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; стаття 366 Службове підроблення; статя 366-1 Декларування недостовірної інформації; стаття 367 Службове підроблення; стаття 368 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вимоги службовою особою; стаття 368-2 Незаконне збагачення; стаття 369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі; стаття 369-2 Зловживання впливом; стаття 370 Провокація підкупу та попереджений про відповідальність, що в разі скоєння корупційного правопорушення, посадових або інших загально-кримінальних злочинів, його буде звільнено зі служби у Національній поліції України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу /Т.2 а.с. 166/;

протоколом огляду слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 19.06.2019, відповідно до якого проведеним оглядом носія інформації (флеш носій) Toshiba 16 GB із записами із камер відеоспостереження Стрийського ВП ГУНП у Львівській області за період з 08:00 год. по 18:00 год. 17.04.2019, який є додатком до листа Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, яким встановлено що на флеш носії наявні 22 файли із записами з камер відеоспостереження Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області за період 08:00 год. по 18:00 год. 17.04.2019. Оглядом файлу 18_07_R_042019130531.dav встановлено наступне: 13:41:15 год. ОСОБА_13 в супроводі співробітників Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області підходить до входу Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2; 13:41:29 год. ОСОБА_13 в супроводі співробітників Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області заходить до Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2. Оглядом файлу 7­_02_ R_042019130531.dav встановлено наступне: 13:41:41 год. ОСОБА_13 в супроводі співробітників Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, проходячи повз чергову частину заходить на перший поверх Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2; 13:42:47 ОСОБА_13 в супроводі співробітників Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області підходить до чергового Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області та записується в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського ВП; 13:43:30 год. ОСОБА_13 в супроводі співробітників Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області заходить на перший поверх Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2. Оглядом файлу 10_02_ R_042019160000.dav встановлено наступне: 16:16:04 год. ОСОБА_13 виходить з дверей першого поверху Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, підходить до чергового Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області та записується у журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського ВП. Оглядом файлу 21_07_ R_042019160000.dav встановлено наступне: 16:16:30 ОСОБА_13 виходить з Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2. /Т.2 а.с. 167-172/;

висновком експерта №2246 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 11.07.2019 судового експерта ОСОБА_51 , відповідно до якого на поверхнях: диска фільтрувального паперу із змивами з долоні та пальців правої руки гр. ОСОБА_3 (пакет №1), диска фільтрувального паперу із змивам з долоні та пальців лівої руки гр. ОСОБА_3 (пакет №3), є нашарування спеціальної хімічної речовини із яскравою зеленувато-жовтою люмінесценцією; спеціальної хімічної речовини із яскравою зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях диска фільтрувального паперу із змивами з долоні та пальців правої руки гр. ОСОБА_3 (пакет №1), диски фільтрувального паперу із змивами з долоні та пальців лівої руки гр. ОСОБА_3 (пакет №3), має спільні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданим на поверхнях диска фільтрувального паперу /Т.2 а.с. 186-187/;

висновком експерта №2245 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 11.07.2019 судового експерта ОСОБА_51 , відповідно до якого на поверхнях /з двох сторін/ сімнадцяти банкнот номінальною вартістю 100 доларів США з позначенням серії та номерів: КК 55316438 С, НЕ 51651291 С, КК 54678406 А, НВ 74666332 R, KG 35775316 B, КК 47948593 С, КВ 71932085 F, KF 69611881 D, КВ 08974415 Е, HL 09122893 G, СG 46159458 А, АВ 67540852 D, LB 00993674 X, LB 48068917 A, LG 16082386 A, LF 33094472 A, LL 98869343 F та шести банкнот номінальною вартістю 50 доларів США з позначенням серії та номерів: AL 98705219 B, АА 27770255 А, АВ 15760094 Е, IC 33868726 A, В 57275028 А, АВ 34470787 Е, є нашарування спеціальної хімічної речовини із яскраво зеленувато-жовтою люмінесценцією; спеціальна хімічна речовина із яскраво зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях сімнадцяти банкнот номінальною вартістю 100 доларів США з позначенням серії та номерів: КК 55316438 С, НЕ 51651291 С, КК 54678406 А, НВ 74666332 R, KG 35775316 B, КК 47948593 С, КВ 71932085 F, KF 69611881 D, КВ 08974415 Е, HL 09122893 G, СG 46159458 А, АВ 67540852 D, LB 00993674 X, LB 48068917 A, LG 16082386 A, LF 33094472 A, LL 98869343 F та шести банкнот номінальною вартістю 50 доларів США з позначенням серії та номерів: AL 98705219 B, АА 27770255 А, АВ 15760094 Е, IC 33868726 A, В 57275028 А, АВ 34470787 Е, має спільні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданої на поверхнях диска фільтрувального паперу /Т.2 а.с. 191-192/;

висновком експерта №2248 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358, складеного 11.07.2019, судовим експертом ОСОБА_51 , відповідно до якого на поверхнях: двох дисків фільтрованого паперу із змивами з переднього пасажирського сидіння автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (пакет №1) з двох дисків фільтрувального паперу із змивами з гачка ручки відкривання правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (пакет №2), двох дисків фільтрувального паперу із змивами з ручки правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (пакет №3), двох дисків фільтрувального паперу із змивами зі стійки правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (пакет №5) є нашарування спеціальної хімічної речовини із яскраво зеленувато-жовтою люмінесценцією; спеціальна хімічна речовина із яскраво зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях двох дисків фільтрувального паперу із змивами з переднього пасажирського сидіння автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (об. №1) з двох дисків фільтрувального паперу із змивами з гачка ручки відкривання правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (об. №2), двох дисків фільтрувального паперу із змивами з ручки правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (об. №3), двох дисків фільтрувального паперу із змивами зі стійки правої передньої пасажирської дверки автомобіля Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 (об. №4), має спільні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданої на поверхнях диска фільтрувального паперу /Т.2 а.с. 195-197/;

висновком експерта №2247 судово-технічної криміналістичної експертизи друкарських форм за матеріалами кримінальному провадженні №62019140000000358, складеного 05.06.2019, судовим експертом ОСОБА_52 , відповідно до якого п'ять банкнот, схожих на банкноти USD, номіналом 100 $ зразка 2009 року, з серійними номерами: LB 00993674 X, LB 48068917 A, LG 16082386 A, LF 33094472 A, LL 98869343 F, виготовлені способом, який використовується для виробництва таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 100 $ зразка 2009 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США. Дванадцять банкнот схожих на банкноти USD, номіналом 100 $ зразка 1996 року, з серійними номерами: КК 55316438 С, НЕ 51651291 С, КК 54678406 А, НВ 74666332 R, KG 35775316 B, КК 47948593 С, КВ 71932085 F, KF 69611881 B, КВ 08974415 Е, HL 09122893 G, СG 46159458 А, АВ 67540852 D виготовлені способом, який використовується для виробництва таких же банкнот, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 100 $ зразка 1996 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США. Одна банкнота схожа на банкноти USD, номіналом 50 $ зразка 2004 року, з серійними номерами: НОМЕР_8 виготовлені способом, який використовується для виробництва таких же банкнот, зразка 2004 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 50 $ зразка 2004 року, виготовленими та випущененими в обіг Федеральною Резервною Системою США в 2004 році. Чотири банкноти, схожі на банкноти USD, номіналом 50 $ зразка 1996 року, з серійними номерами: AL 98705219 B, АА 27770255 А, АВ 15760094 Е, АВ 34470787 Е виготовлені способом, який використовується для виробництва таких же банкнот, зразка 1996 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 50 $ зразка 1996 року, виготовленими та випущене ними в обіг Федеральною Резервною Системою США. Одна банкнота схожа на банкноти USD, номіналом 50 $ зразка 1969 року, з серійними номерами: В 57275028 А виготовлена способом, який використовується для виробництва таких же банкнот, зразка 1969 року, що випускалися в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 50 $ зразка 1969 року, виготовленими та випущененими в обіг Федеральною Резервною Системою США /Т.2 а.с. 201-206/;

висновком експерта №2244 судової компютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №62019140000000358, складеного 02.09.2019, судовим експертом ОСОБА_53 , відповідно до якого у каталогах жорсткого диску ноутбуку виявлені текстові файли, що містять ключові слова « ОСОБА_54 », «12019140130000453, та/або «12018140130001668». Серед текстових файлів, які були видалені із жорсткого диску ноутбуку та які можна відновити, відсутні файли, що містять слова « ОСОБА_54 », «12019140130000453, та/або «12018140130001668» /Т.2 а.с. 209-211/;

постановою про визнання речових доказів слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 26.04.2019, якою визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019 наступні предмети: Iphone 7 plus з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»; флеш-накопичувач чорного кольору; ноутбук марки «Samsung» модель N1-RV 509; флеш накопичувач марки «KFS»; обеззолені фільтри зі змивами з пальців та долонь правої та лівої рук ОСОБА_3 . Також, визнано речовими доказами, долучено до матеріалів кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019 та передано на відповідальне зберігання у Західне ГРУ «Приватбанк», за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 13а грошові кошти в сумі 2000 доларів США наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е /Т.2 а.с.216-219/;

протоколом огляду предметів слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 06.05.2019, з якого вбачається, що в приміщенні кабінету № 212 Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові, за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 6, у відповідності до ст.ст. 99,104,105,106,237, 223 КПК України, проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 12018140130001668 від 04.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, які вилучені 25.04.2019 під час обшуку приміщень Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. В подальшому оглядом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140130001668 від 04.12.2018 розпочато за рапортом оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Крім того, оглядом встановлено, що в 1 томі кримінального провадження №12018140130001668 від 04.12.2018 наявні: витяг з ЄРДР №12018140130001668 від 04.12.2018; рапорт оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 від 05.02.2019 щодо встановлення місця проживання ОСОБА_13 та ініціювання обшуку; копія довідки про особу ОСОБА_13 ; відповідь Стрийського міжрайонного БТІ від 04.02.2019; копія журналу обліку гаражних приміщень гаражного кооперативу ім.. Нижанківського, м. Стрий; протокол допиту свідка ОСОБА_55 від 04.02.2019. Інших документів, які б мали значення для кримінального провадження у ході огляду не виявлено /Т.2 а.с. 220-221/;

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12018140130001668 від 04.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України /Т.2 а.с. 222/;

рапортом оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 від 05.02.2019, адресованого начальнику Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 , з якого вбачається, що в нього на виконанні знаходиться доручення по кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР №12018140130001668 від 04.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. В ході виконання вказаного доручення та проведеними оперативно-розшуковими заходами по кримінальному провадженні № 12018140130001668 від 04.12.2018, було встановлено, що гр. ОСОБА_13 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , зберігає в своєму помешканні та гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , гаражного кооперативу «ім. Нижанківського», що в м. Стрий, по вул. Нижанківського, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, з метою подальшого збуту мешканцям Львівської області, в тому числі зброю та викрадені речі громадян. Також, встановлено, що гр. ОСОБА_13 користується автомобілем марки: Mitsubishi Galant, польської реєстрації № НОМЕР_9 , синього кольору, на якому пересувається та розповсюджує наркотики /Т.2 а.с. 223/;

відповіддю Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 04.02.2019 № 202, з якої вбачається, що матеріали інвентаризації на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 в технічному архіві Стрийського МБТІ відсутні /Т.2 а.с. 225/;

журналом обліку гаражних приміщень ім. Нижанківського м. Стрий /Т.2 а.с.226-227/;

протоколом допиту свідка оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 від 04.02.2019, відповідно до якого допитано свідка ОСОБА_55 , який пояснив, що гр. ОСОБА_13 є його знайомим, який проживає в АДРЕСА_5 . Останній систематично вживає та збуває психотропну речовину «Амфетамін», також скупляє в наркозалежних осіб м. Стрий та Стрийського району, на його думку, крадені речі, які і зберігає за вищевказаною адресою та в гаражному приміщенні, що по АДРЕСА_6 . Дані факти він бачив неодноразово, оскільки був присутнім під час покупки останнім, в наркозалежних, крадених речей. Неодноразово бачив як ОСОБА_13 обмінював викрадені речі на «Амфетамін», а також продавав його за грошові кошти. Все це відбувалось як на вулиці, поблизу адреси свого проживання, так в помешканні квартири за вищевказаною адресою. Про те, що вищевказані речі можуть бути краденими, свідчить те, що його знайомі ніде не працюють, являються наркозалежними та неодноразово були засуджені за майнові злочини. ОСОБА_56 , на скільки йому відомо, теж ніде не працює, а тому вищевказані викрадені речі, які він купує в наркозалежних, в подальшому він реалізовує іншим жителям м. Стрий та Стрийського району. Останній може зберігати за адресою свого проживання наркотики, оскільки він неодноразово був присутнім при збуті ОСОБА_13 наркотичних речовин мешканцям міста Стрий. Доповнив, що ОСОБА_13 є наркозалежним, та, за допомогою внюхування, систематично вживає психотропну речовину «амфетамін» /Т.2 а.с.228-231/;

протоколом огляду з флеш носієм з записом огляду Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 17.05.2019, відповідно до якого в присутності понятих: ОСОБА_57 , ОСОБА_17 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , а також слідчих Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та старшого судового експерта Львівського НДІСЕ ОСОБА_61 17.05.2019 о 09:54 год., біля входу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за адресою: м. Львів, вул. М. Кривоноса, 6, виявлено автомобіль марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка дала письмову згоду на добровільний огляд вказаного автомобіля. Після цього, з метою проведення огляду вказаного автомобіля, останній, під керуванням ОСОБА_60 переміщено до залічного боксу ДП НДІ «Система». У подальшому, експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_61 салон автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 освітлений ультрафіолетовою лампою, в ході чого встановлено, що на передньому пасажирському сидінні, гачку відкривання дверей та ручці передньої право дверки наявне забарвлення світло-зеленого кольору характерного для спецхімперепарату «Промінь-1». Надалі, експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_61 , вдягнено полімерну рукавицю та за допомогою ультрафіолетової лампи освітлено обеззолений фільтр, який при освітленні жодного забарвлення не давав. За допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із переднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , який поміщено у паперовий пакет № 1, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Надалі, за допомогою обеззоленого фільтру, просвіченого ультрафіолетовою лампою та який жодного забарвлення не давав зроблено змиви з гачка відкривання передньої пасажирської дверки автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , який поміщено у паперовий пакет № 2, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Також, за допомогою обеззоленого фільтру, просвіченого ультрафіолетовою лампою та який жодного забарвлення не давав зроблено змиви з ручки правої передньої пасажирської дверки автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , який поміщено у паперовий пакет №3, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Полімерна рукавичка, якою проводились змиви сидіння, гачка відкривання передньої пасажирської дверки, ручки правої передньої пасажирської дверки автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 поміщено у паперовий пакет №4, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Надалі, експертом Львівського НДІСЕ ОСОБА_61 , вдягнено полімерну рукавицю та за допомогою ультрафіолетової лампи освітлено обеззолений фільтр, який при освітленні жодного забарвлення не давав. За допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із стійки правої пасажирської дверки автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , який поміщено у паперовий пакет №5, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Полімерна рукавичка, якою проводились змиви із стійки правої пасажирської дверки автомобіля марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 поміщено у паперовий пакет №6, що опечатаний печаткою «для пакетів» Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Інших речей, які мають значення для кримінального провадження у ході обшуку не виявлено /Т.2 а.с. 232-235/;

постановою про визнання речових доказів слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 17.05.2019, відповідно до якого визнано речовими доказами, долучено їх до матеріалів кримінального провадження № 62019140000000358 від 19.04.2019 та вирішено зберігати в кімнаті зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові наступні предмети: обеззолені фільтри зі змивами із переднього пасажирського сидіння автомобіля Volkswagen Passat 2011 року д.н.з. НОМЕР_7 , з гачка відкривання передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля, з ручки правої передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля та із стійки правої пасажирської дверки зазначеного автомобіля /Т.2 а.с.240-241/;

протоколом огляду документів слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 17.05.2019, відповідно до якого у приміщенні кабінету №212 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за адресою: м. Львів, вул. М. Кривоноса, 6, слідчий провів огляд матеріалів кримінального провадження №12019140130000453 від 17.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які вилучені під час обшуку приміщень Стрийського ВП ГУ НП в Львівської області. Оглядом вищевказаних матеріалів, які перебували в поліетиленовому пакеті №3, який опечатаний печаткою «Для пакетів №2 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові», встановлено, що останні складають 1 том. Подальшим оглядом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140130000453 від 17.04.2019, за фактом виявлення та вилучення працівниками Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області 17.04.2019 в ході обшуку в гаражному приміщенні, яке розташоване на території гаражного кооперативу в м. Стрий п'яти полімерних пакетів наповнених порошкоподібною речовиною білого кольору, розпочато за рапортом старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.04.2019. Крім того, оглядом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження № 12019140130000453 від 17.04.2019 наявні: рапорт старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.04.2019; витяг з ЄРДР № 12019140130000453 від 17.04.2019; повідомлення про призначення групи прокурорів від 18.04.2019; постанова про призначення групи прокурорів від 18.04.2019; ухвала слідчого судді Стрийського міськорайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019 про надання дозволу на проведення обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «ім. Нижанківського»; протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 від 17.04.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 17.04.2019; ухвала слідчого судді Стрийського міськорайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019 про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «Mitsubishi Galant», польської реєстрації НОМЕР_9 ; ухвала слідчого судді Стрийського міськорайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_64 , за адресою: АДРЕСА_5 ; клопотання про проведення комплексної експертизи від 18.04.2019; протокол обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «ім. Нижанківського» від 17.04.2019; супровідний лист слідчому судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2019; ухвала слідчого судді Стрийського міськорайонного суду Львівської області про проведення експертизи від 23.04.2019. Інших документів, які б мали значення для кримінального провадження у ході огляду не виявлено /Т.2 а.с.242-243/;

рапортом старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 адресованого начальнику Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 , з якого вбачається, що в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, 17.04.2019 працівниками Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області, у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу ім. Нижанківського в м. Стрий, яким користується громадянин ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_5 , було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено п'ять полімерних пакетів на герметизуючу застібку з порошкоподібною речовиною білого кольору з різким специфічним запахом, блокнот, на поверхні якого знаходилися залишки порошкоподібної речовини та купюру, номіналом 2 гривні із залишками речовини білого кольору, які можуть містити психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін. Таким чином, є достатні дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що потребує окремої кримінально - правової кваліфікації та окремого обліку /Т.2 а.с.244/.;

витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування, з якого вбачається, що 18.04.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України за № 12019140130000453 /Т.2 а.с.245/;

повідомленням про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_65 від 18.04.2019 та постановою про призначення групи прокурорів заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_65 від 18.04.2019, з якої вбачається, що у кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019, призначино групу прокурорів у складі: прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_66 , прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_67 , прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_68 /Т.2 а.с.246-247/;

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019, відповідно до якої старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції Головного правління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 надано дозвіл на проведення обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «ім. Нижанківського», що в м. Стрий по вул. Нижанківського, яким користується ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_5 , та який належить громадянину ОСОБА_69 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів. /Т. 2 а.с. 248-249/;

копією протоколу обшуку старшого слідчого ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.04.2019, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_70 , ОСОБА_71 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 . Об'єктом обшуку є приміщення квартири АДРЕСА_7 . Вхід до квартири здійснюється через вхідні одностворкові металеві двері на яких є табличка з №16. Двері зачиняється за допомогою врізного замка, цілісність дверей та замка, під час обшуку не порушено. В коридорі з лівої сторони знаходиться дерев'яна шафа з одягом, поруч із шафою знаходиться дитяча колиска. З лівої сторони є вхід в приміщення кухні, в якій з лівої сторони знаходиться холодильник, біля стіни зліва газова плитка. Під час обшуку в приміщенні кухні перебувала дружина ОСОБА_13 . В приміщенні кухні наркотичних засобів та психотропних речовин не виявлено. З лівої сторони коридору є вхід в приміщення кімнати №1, в якій з лівої сторони знаходиться дерев'яна стінка, по правій є диван. Під час обшуку кімнати №1 зазначених в ухвалі суду предметів не виявлено. По правій стороні коридорного приміщення є вхід в кімнату №2, з лівої сторони в якій знаходиться шафа купе з одягом, посередині кімнати знаходиться двохспальне ліжко, з лівої та правої сторони якого знаходяться дерев'яні тумби. Проведеним обшуком кімнати №2, зазначених в ухвалі суду предметів не виявлено /Т.3 а.с.1-7/;

протоколом допиту свідка старшого слідчого ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.04.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 повідомив, що 17.04.2019 за місцем його проживання по АДРЕСА_5 було проведено обшук, в результаті якого заборонених законом предметів не виявлено. Жодних зауважень до протоколу обшуку в нього та в дружини не було. Окрім цього, в кінці обшуку в нього слідчим запитувалось, чи має він у власності або в користуванні автомобіль та гаражне приміщення. Він повідомив, що користується автомобілем марки «Мітсубісі Галант», який йому дав візуально знайомий чоловік по імені ОСОБА_72 , але на даний час автомобіля в нього нема, оскільки він в ремонті. На запитання, чи має він гараж, ОСОБА_13 повідомив, що користується гаражним приміщенням № НОМЕР_1 , що знаходиться в гаражному кооперативі «ім. Нижанківського», власником якого є ОСОБА_73 . В подальшому він з працівниками поліції поїхали до вказаного гаражного приміщення, де слідчим було зачитано ухвалу про обшук. На запитання слідчого, чи зберігає він в гаражі наркотичні засоби, ОСОБА_13 повідомив, що вчора близько 11:00 год. біля гаражів знайшов газову плитку, всередині якої виявив полімерний пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка може бути наркотичним засобом та про яку хотів повідомити працівників поліції, але вони його випередили і прийшли швидше. Також, з даного приводу повідомив, що під час допиту перехвилювався і вказав неправдиву інформацію, оскільки в газовій плитці знаходилось п'ять полімерних пакетів із психотропною речовиною амфетамін, яку він особисто придбав у невідомої особи на ім'я ОСОБА_74 в центрі м. Стрий, для особистого вживання, за ціною 2000 грн. В подальшому працівниками поліції в газовій плитці було знайдено п'ять полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білою кольору. Під час зважування на електронній вазі, загальна маса речовини з п'яти пакетів становила 236 грам. Крім цього в газовій плитці знаходився блокнот, в якому було розсипано порошкоподібну речовину. Під час обшуку було вилучено три мобільних телефони,- «Бравіс», «ЮСБ» та «Самсунг». В результаті обшуку вказані речовини та предмети були опечатані в спеціальні пакети з порядковими номерами. Жодних зауважень до протоколу обшуку в нього не було /Т.3 а.с.8-11/;

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019, відповідно до якої старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції Головного правління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Mitsubishi Galant», польської реєстрації НОМЕР_9 , синього кольору, яким користується ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів. /Т. 3 а.с. 12-13/;

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_63 від 20.03.2019, відповідно до якої старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції Головного правління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів /Т. 3 а.с. 14-15/;

клопотанням про проведення комплексної експертизи старшого слідчого ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 від 18.04.2019, яким слідчий просить по кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019 призначити комплексну експертизу (дактилоскопічну, молекулярно-генетичну, та експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів), до проведення якої залучити експертів НДЕКЦ МВС України /Т.3 а.с. 16-18/;

протоколом обшуку старшого слідчого ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 12.04.2019, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_70 , ОСОБА_71 проведено обшук в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 в АДРЕСА_6 , яким користується ОСОБА_13 . Об'єктом обшуку є приміщення гаражу № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «ім. Нижанківського» в м. Стрий. Гаражне приміщення охороняється собакою породи Алабай. Відчинивши металеві двері гаражного приміщення ОСОБА_13 повідомив, що всередині гаражу зберігає газову плиту, яку знайшов вчора, тобто 16.04.2019 біля гаражів. Всередині даної плитки він виявив полімерний пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору з різким запахом. Всередині приміщення з правої сторони є отвір, який веде ліворуч в інше приміщення (підвальне), в якому з лівої сторони знаходиться газова плитка, бойлер дві пральні машини, на поверхні одної знаходиться блокнот форми А-4 зі слідами порошкоподібної речовини білого кольору, 2-гривнева купюра із слідами порошкоподібної речовини білого кольору (скрутка). Всередині газової плити виявлено паперову коробку, всередині якої знаходились полімерні пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору з різким запахом. Під час обшуку приміщення було виявлено: п'ять полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору з різким запахом, які були упаковані у спеціальні пакети з порядковими номерами: 3554305, 3554022, 3554304, 3554306, 3554021; блокнот та купюра номіналом 2 (дві) гривні, які упаковано в спеціальний пакет з порядковим номером 4218540; три мобільних телефони марки «Бравіс», «ЮСБ», «Самсунг», які поміщено в спеціальні пакети /Т.3 а.с. 19-25/;

супровідним листом старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівськійц області ОСОБА_3 за вих.№453/59/7/19 від 18.04.2019 про скерування слідчому судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області клопотання про проведення експертизи у кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019, яке згідно штампу суду отримано 22.04.2019 /Т.3 а.с.26/;

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_75 від 23.04.2019, відповідно до якої в кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019 призначено комплексну експертизу дактилоскопічну, молекулярно-генетичну та експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, до проведення якої залучено експертів НДЕКЦ МВС України /Т.3 а.с. 27-29/;

висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області від 15.05.2019, затвердженого начальником ГУ НП у Львівській області ОСОБА_76 , з якого вбачається, що дисциплінарною комісією у складі: голови комісії - інспектора ВІОС УКЗГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_77 та членів комісії - старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_78 та оперуповноваженого Львівського управління ДВБ НП України ОСОБА_79 , на підставі наказу ГУНП від 26.04.2019 № 1375, проведено службове розслідування за фактом порушень службової дисципліни окремими працівниками Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. 25 квітня 2019 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 16:00 по вул. Галицькій у м. Стрий, співробітниками СП БКЗО УСБУ у Львівській області та ТУ ДБР розташованого у м. Львові, в межах кримінального провадження №62019140000000358, розпочатого 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та ОСОБА_60 /Т.3 а.с.30-36/;

довідкою заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури від 24.09.2019 за №05-48-2366вих-19, наданої слідчому слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , з якої вбачається, що Стрийським ВП ГУНП у Львівській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015140130001080 від 25.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України /Т.3 а.с.43/;

ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_80 від 24.07.2019, відповідно до якої надано слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, - ОСОБА_29 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 та прокурорам відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 тимчасовий доступ з можливістю вилучення у приміщенні Львівського НДЕКЦ, за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 24 завіреної належним чином копії висновку судового експерта ОСОБА_91 №3/1024 від 9 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні №12015140130001080 від 25 червня 2015 року /Т.3 а.с. 44/;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 26.07.2019, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_80 від 24.07.2019 про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий ознайомився із завіреною належним чином копією висновку судового експерта ОСОБА_91 № 3/1024 від 09.10.2017 у кримінальному провадженні №12015140130001080 від 25 червня 2015 року. При ознайомлені зі змістом речей встановлено, що висновок експерта складається з 11 арк., вилучений та зберігається при матеріалах кримінального провадження /Т.3 а.с. 45-47/.;

висновком експерта ОСОБА_91 №3/1024 від 09.10.2017 у кримінальному провадженні №12015140130001080 від 25 червня 2015 року, згідно якого на вирішення судової експертизи було поставлено наступні питання: - чи відноситься порошкоподібна речовина наявна в поліетиленових пакетах, до наркотичних засобів, психотропних речовин, аналогів чи прекурсорів, якщо так, то до яких саме та який чистий вміст наркотику?; - яка загальна маса вилученого під час огляду наркотичного засобу, психотропної речовини, прекурсорів та їх аналогів?; - чи містяться у саморобному приладі для куріння марихуани наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, якщо то, які саме та який чистий вміст наркотику?; - чи містяться у восьми використаних медичних шприцах, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, якщо так, то які та який чистий вміст наркотику? Згідно даного висновку в порошкоподібних речовинах білого кольору, які містяться в полімерному та паперовому пакетах, слідів наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не виявлено. Відповісти на питання №2 не видалось можливим, оскільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не виявлено. В нашаруваннях речовини коричневого кольору, яка міститься на поверхнях полімерної пляшки з обрізаною нижньою частиною (в області горловини), скляної банки (в області горловини) та корка з наперстком, виявлено екстракт канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса екстракту канабісу у висушеному стані становить 0,2174 грам. На внутрішніх поверхнях шести порожніх одноразових медичних шприців слідів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не виявлено. Речовина бурого кольору, залишки якої знаходяться на двох одноразових медичних шприцах об'ємом по 5 мл є, ймовірно, кров'ю. Дослідження крові на предмет наявності наркотичних засобів, психотропних речовин та. прекурсорів виходить за межі компетенції експерта /Т.3 а.с.48-58/;

постановою про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 09.08.2019, згідно якої розсекречено матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019. Розсекреченню підлягають у встановленому законодавством порядку наступні матеріальні носії інформації: протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 14/2-1539, від 11.06.2019 року, на 3 арк., таємно; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного терміналу, який знаходився в ОСОБА_13 , №14/2-1540, від 11.06.2019, на 3 арк., таємно; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного терміналу, який знаходився в ОСОБА_3 № НОМЕР_10 , від 11.06.2019, на 3 арк., таємно; протокол про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_3 №14/2-1542, від 11.06.2019 року, на 2 арк., таємно; протокол про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_13 №14/2-1543, від 11.06.2019, на 2 арк., таємно; протокол про результати проведення візуального спостереження за особою ОСОБА_3 № 14/2-1544, від 11.06.2019, на 1 арк., таємно; протокол про результати проведення візуального спостереження за особою ОСОБА_13 № 14/2-1545, від 11.06.2019, на 1 арк., таємно; DVD-R р.н. №14/191/12-2420, таємно 1 шт.; DVD-R p.н. №14/191/12-2422, таємно 1 шт.; DVD p.н. №14/191/12-2421, таємно 1 шт.; Micro SD 16 GB № 14/191/12-2419 таємно, 1 шт., повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 188т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно; клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №174т від 22.04.2019 на 4 арк., таємно; клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №175т від 22.04.2019 на 4 арк., таємно; ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №01584т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно; ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшуковик) дій №01585т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно; доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій №187т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно; супровідний лист про скерування клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвал про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №207т від 06.05.2019 на 1 арк., таємно; постанова обл. № 15/4/1-1202т від 23.04.2019 на 3 арк., таємно прим. №1; постанова обл. № 15/4/1-157ІТ від 04.06.2019 на 3 арк., таємно прим. №1; доручення № 15/4/1-1203т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно прим. №1; доручення № 15/4/1-1204т від 23.04.2019 на 2 арк., таємно прим. №1 /Т.3 а.с.106-108/;

постановою про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудових розслідувань кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтимання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 23.04.2019, згідно якої для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов'язаної з одержанням неправомірної вигоди старшим слідчим слідчого відділення Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 встановлення його вини у скоєнні даного злочину, впродовж квітня - травня 2019 року, починаючи з 22.04.2019, здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих та помічених грошових коштів, технічних засобів аудіо- відео контролю особи, візуального спостереження за ним у публічно доступних місцях. Контроль за проведенням та проведення вказаного слідчого експерименту в частині ідентифікації та помічення грошових коштів з використанням спеціальних хімічних речовин, аудіо-, відеозапису чи фотографування та виготовлення процесуальних документів доручити слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань,розташованого у м. Львові ОСОБА_29 . Технічне забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій у встановленому порядку доручити УСБУ у Львівській області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучити громадянина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /Т.3 а.с. 123-125/;

постановою про припинення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_92 , якою припинено у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, який проведений на підставі постанови прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_41 від 23.04.2019 № 15/4/1-1202, також припинено проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно старшого слідчого слідчого відділу Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та ОСОБА_13 /Т.3 а.с. 128-130/;

протоколом про результати аудіо- відео контролю особи від 11.06.2019, згідно якого співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01584т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - аудіо-,відеоконтролю особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю ВОД УСБУ у Львівській області, з дотриманням вимог статей 104, 246, 258, 260 КПК України, 25.04.2019, проведено негласну слідчу (розшукову) дію, якою зафіксоване наступне: о 15 год. 42 хв. до ОСОБА_13 який стояв поруч проїжджої частини вулиці, під'їхав автомобіль Фольксваген «Пасат» чорного кольору, на передньому пасажирському сидінні якого знаходиться ОСОБА_3 . ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_3 дістав з гаманця грошові кошти схожі на долари США та передав через вікно ОСОБА_3 . О 15 год. 42 хв. вказаний автомобіль від'їхав і розмова закінчилась /Т.3 а.с. 131-132/;

протоколом про результати аудіо- відео контролю особи від 11.06.2019, згідно якого співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області підполковника ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01585т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - аудіо-,відеоконтролю особи ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за участю ВОД УСБУ у Львівській області, з дотриманням вимог статей 104, 246, 258, 260 КПК України, 25.04.2019, проведено негласну слідчу (розшукову) дію, якою зафіксоване наступне: 25.04.2019 ОСОБА_13 , йдучи вулицями м. Стрия Львівської області о 15 год. 23 хв. домовляється про зустріч з ОСОБА_3 , о 15 год. 42 хв. ОСОБА_13 зустрівся з ОСОБА_3 та передав йому грошові кошти схожі на долари США /Т.3 а.с.133-134/;

протоколом про результати візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження особи від 11.06.2019, згідно якого співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01585т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - візуального спостереження за особою ОСОБА_13 в публічних доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, з дотриманням вимог ст. 104, 246,258,269 КПК України, за участю ВОД УСБУ у Львівській області проведено негласну слідчу дію, якою зафіксоване наступне: 25.04.2019 о 15 год. 14 хв. ОСОБА_13 від ТЦ «Епіцентр», що розташований за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Олега Ольжича,18 йде вулицями міста. ОСОБА_13 прийшов на вул. Львівську м.Стрий, де о 15 год. 42 хв. до нього під'їхав автомобіль Фольксваген «Пасат» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_11 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_3 , за кермом знаходилась жінка на вигляд 30-35 років. ОСОБА_13 підійшов до переднього пасажирського вікна, яке було на половину спущене та переговоривши із ОСОБА_3 щось йому передав, після чого вказаний автомобіль поїхав. Візуальне спостереження за ОСОБА_13 припинилось /Т.3 а.с. 135/;

протоколом про результати візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження особи від 11.06.2019, згідно з яким співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01584т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - візуального спостереження за особою ОСОБА_3 в публічних доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, з дотриманням вимог ст. 104, 246,258,269 КПК України, за участю ВОД УСБУ у Львівській області проведено негласну слідчу дію, якою зафіксоване наступне: 25.04.2019, о 15 год. 42 хв. до ОСОБА_13 , який стояв на вул. Львівській в м. Стрий Львівської області, під'їхав автомобіль Фольксваген «Пасат» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_7 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_3 , за кермом знаходилась жінка на вигляд 30-35 років. ОСОБА_13 підійшов до переднього пасажирського вікна, яке було на половину спущене та переговоривши із ОСОБА_3 щось йому передав, після чого вказаний автомобіль поїхав. ОСОБА_3 разом із вказаною жінкою, рухаючись вулицями м.Стрия приїхали на вул. Галицьку до будинку № 3, де до них підійшли співробітники правоохоронних органів та почали проводити відповідні слідчі дії /Т.3 а.с.136/;

протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.06.2019, згідно з яким співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01584т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, мобільного терміналу, в якому працює сім картка оператора мобільного зв'язку, ПрАТ «Київстар» абонентський номер НОМЕР_2 , який перебував в користуванні ОСОБА_3 у період з 24.04.2019 по 10.06.2019, з дотриманням вимог ст.ст. 104,246, 258, 263 КПК України, за участю ЦОТЗ УСБУ у Львівській області, провів вказану негласну слідчу (розшукову) дію. За результатами проведення заходу отримано фактичні дані, що знаходяться на магнітному носії інформації - DVD-R р. №14/191/12-2422 та можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. За участю спеціаліста ЦОТЗ Управління СБ України у Львівській області прослухано та зроблено на МНІ записи /Т.3 а.с.137-139/;

протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.06.2019, згідно з яким співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , на виконання доручення № 187т від 23.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01585т від 23.04.2019 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукову) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, мобільного терміналу, в якому працює сім картка оператора мобільного зв'язку, ТзОВ «Лайфселл» абонентський номер НОМЕР_3 , який перебував в користуванні ОСОБА_13 у період з 24.04.2019 по 10.06.2019, з дотриманням вимог ст. ст. 104,246, 258, 263 КПК України, за участю ЦОТЗ УСБУ у Львівській області, провів вказану негласну слідчу (розшукову) дію. За результатами проведення заходу отримано фактичні дані, що знаходяться на магнітному носії інформації - DVD-R р. №14/191/12-2420 та можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. За участю спеціаліста ЦОТЗ Управління СБ України у Львівській області прослухано та зроблено на МНІ записи /Т.3 а.с. 140-142/;

речовими доказами по справі № 456/3980/19-к про обвинувачення ОСОБА_3 , а саме флеш накопичувачем - 1 шт., дисками - 3 шт. /Т.3 а.с. 143/;

протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 11.06.2019, згідно з яким старшим оперуповноваженим в ОВС спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 на виконання доручення № 15/4/1-1204т від 23.04.2019 прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_94 , наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, щодо проведення НС (Р)Д - контролю за вчиненням злочину, на підставі ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01584т від 23.04.2019, № 01585т від 23.04.2019 складений протокол про те, що 24.04.2019 в приміщенні Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, в присутності учасників слідчої дії, було вручено ОСОБА_13 грошові кошти в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США; 25.04.2019 о 10:39 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 ; 25.04.2019 близько 14:00 год. в м. Стрий Львівської області, ОСОБА_13 було вручено спеціальні технічні засоби аудіо- відеоконтролю з метою фіксації дій старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 ; 25.04.2019 о 15:07 год. ОСОБА_13 зателефонував старшому слідчому СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та домовився про зустріч; 25.04.2019 о 15:22 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 та цікавився, де останній перебуває; 25.04.2019 о 15:29 год. ОСОБА_13 телефонував старшому слідчому СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який сказав йти ОСОБА_13 на площадку біля технікуму, що останній і зробив; 25.04.2019 о 15:36 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 та сказав останньому підійти до ПТУ №35 та стати при дорозі, що ОСОБА_13 і зробив; 25.04.2019 близько 15:40 год. до ОСОБА_13 на вул. Львівській в м. Стрий Львівської області під'їхав автомобілі «Фольксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_7 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_3 , за кермом знаходилась жінка на вигляд 30-35 років. ОСОБА_13 підійшов до переднього пасажирського вікна, яке було на половину спущене та переговоривши з ОСОБА_3 передав останньому вищевказані, ідентифіковані грошові кошті в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США; отримавши грошові кошти, ОСОБА_3 разом із вказаною жінкою, рухаючись вулицями м.Стрий приїхали на вул. Галицьку, де до них підійшли співробітники УСБУ у Львівській області, Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові та почали проводити відповідні слідчі дії. В ході вказаних слідчих дій, були виявленні попередньо ідентифіковані грошові кошти в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, про що був складений відповідний протокол /Т.3 а.с.144-146/;

протоколом огляду речей та документів з фототаблицею до протоколу огляду речей та документів у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_29 від 26.09.2019, згідно якого проведено огляд речей, вилучених 25.04.2019 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , огляду місця події, обшуку Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області та огляду автомобіля Volkswagen Passat 2011 року д.н.з. НОМЕР_7 . Під час огляду виявлено: паперовий пакет із експертною позначкою «№2246 сл. Незнайко підпис експерта» із змивами правої руки ОСОБА_3 ; паперовий пакет із експертною позначкою «№2246 сл. Незнайко підпис експерта» із змивами лівої руки ОСОБА_3 ; поліетиленовий пакет цілісний, без видимих пошкоджень, опечатаний біркою з відтисками печатки «Для пакетів №2 - Державне бюро розслідувань, Територіальне управління, розташоване у місті Львові» з мобільним телефоном Iphone 7+ чорного кольору, у гумовому чохлі аналогічного кольору, посвідчення старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 №0078284, особистий жетон ОСОБА_3 № НОМЕР_12 , карткою-замінником ОСОБА_3 №110 від 03.01.2018 та флеш накопичувачем чорного кольору. Оглядом встановлено, що телефон містить код блокування, у зв'язку з цим інформації, яка б мала значення для кримінального провадження, оглядом не виявлено. Оглянутий мобільний телефон та флеш накопичувач поміщений до поліетиленового пакету, який після цього опечатано та скріплено підписами слідчого, на бірку нанесені пояснювальні написи; паперовий пакет із експертною позначкою «№2245 сл. Незнайко підпис експерта» з грошовими коштами (предмети схожі на грошові кошти) у валюті - долари США, в загальній сумі 2000 доларів США, які були отримані ОСОБА_3 як неправомірна вигода, які були виявлені, упаковані та вилучені в ході огляду місця події 25.04.2019; паперовий пакет цілісний, без видимих пошкоджень, опечатаний біркою з відтисками печатки «Для пакетів №2 - Державне бюро розслідувань, Територіальне управління, розташоване у місті Львові» з флеш накопичувачем марки KFC. Після відкриття вказаного пакету виявлено флеш накопичувач марки KFC сірого кольору. Оглядом вказаного флеш накопичувача встановлено, що наявні файли «00094» «00095» з відеозаписами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 та « НОМЕР_13 » та відеозаписом проведення обшуку в гаражному приміщенні, яке винаймається ОСОБА_13 ; поліетиленовий пакет із експертною біркою «№2244 від 02.08.2019, печаткою «для пакетів» ЛНДІСЕ» з ноутбуком марки «Samsung» модель N1-RV509 S/VAZHF930B300314R та зарядний пристрій до нього; паперовий пакет із експертною позначкою «№2248 сл. Незнайко підпис експерта» із обезоленим фільтром із змивами з переднього пасажирського сидіння автомобіля VW Passat р.н. НОМЕР_7 ; паперовий пакет із експертною позначкою «№2248 сл. Незнайко підпис експерта» із змивами з гачка ручки відкривання передньої пасажирської дверки автомобіля VW Passat р.н. НОМЕР_7 ; паперовий пакет із експертною позначкою «№2248 сл. Незнайко підпис експерта» із змивами з ручки правої передньої пасажирської дверки автомобіля VW Passat р.н. НОМЕР_7 ; паперовий пакет із експертною позначкою «№2248 сл. Незнайко підпис експерта» із змивами зі стійки правої пасажирської дверки автомобіля VW Passat р.н. НОМЕР_7 /Т.3 а.с.147-160/;

висновком почеркознавчого експертного дослідження спеціаліста ТОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експертно-криміналістичних досліджень» ОСОБА_95 від 15.01.2021, згідно з яким виконавцем рукописних записів, які послужили оригіналами для їх зображень в електрографічних копіях: клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.04.2019 відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019, складеного слідчим першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Львові ОСОБА_28 (т.2 а.с.250-253); ухвали про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) дій від 23.04.2019 відносно ОСОБА_3 , складена слідчим суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_96 (т.2 а.с.262, 263); клопотання про надання дозволу на проведення негласних (розшукових) дій від 22.04.2019 відносно ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019, складеного слідчим першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_28 (т.2 а.с.254-257); ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.04.2019 відносно ОСОБА_13 , складена слідчим суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_96 (т.2 а.с.264,265) є одна особа /Т.4 а.с. 11-13/;

довідкою захисника-адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, згідно якої у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019 на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.03.2021 про надання тимчасового доступу до речей і документів, стороною захисту від Стрийської окружної прокурори Львівської області, було отримано інформацію в електронному вигляді, записану на електронні носії CD-R «ARІTA» про вхідні та вихідні дзвінки абонентів, з прив'язкою до базових станцій, розташування базових станцій, які забезпечували зв'язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання, тривалість з'єднання, передавання з серійних номерів мобільних телефонів, що належать ОСОБА_13 , зокрема, мобільного номера телефону НОМЕР_14 , який знаходиться у матеріалах кримінального провадження №12019140130000453 від 17.04.2019 про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України. З отриманих роздруківок трафіку вхідних та вихідних дзвінків мобільного телефону ОСОБА_13 оператора стільникового зв'язку по номеру НОМЕР_14 з привязкою до місцевості мобільного номера телефону, вбачається, що 19, 24 та 25 квітня 2019 року номер телефону працював на території м. Стрий та Стрийського району, що підтверджують здійснені дзвінки /Т4 а.с. 14-20/;

копією відповіді на адвокатський запит Львівського НДЕКЦ МВС України від 17.12.2019 №19/114/15-5625, адресованої адвокату ОСОБА_97 , з якого вбачається, що 26.04.2019 о 13:40 год. наручно представником Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області до Львівського НДЕКЦ МВС України було доставлено ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_98 про призначення по кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019 комплексної, молекулярно-генетичної та експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та об'єкти дослідження. Зазначена експертиза в той же день облікована працівниками сектору документального забезпечення в журналі реєстрації вхідних матеріалів (том №3), які надійшли на експертизу у Львівський НДЕКЦ МВС (інв. №2268) за вх. №2858 (стор. №77) /Т.4 а.с.28-31/.

копією відповіді на адвокатський запит ТУ Державного бюро розслідування, розташованого в м. Львові від 20.12.2019 №Д-95/1-19, адресованої адвокату ОСОБА_9 , з якого вбачається що станом на 20.12.2019, грошові кошти для проведення слідчих дій кошторисом ТУДБР у м. Львові на 2019 рік не передбачені Крім того, грошові кошти із каси по кримінальному провадженню № 62019140000000358 від 19.04.2019 не видавались /Т.4 а.с.34-36/;

копією відповіді на адвокатський запит Управління Служби Безпеки України у Львівській області від 20.12.2019 № 62/14/Д-702/14, адресованої адвокату ОСОБА_9 , згідно з якою, відомості щодо цільового призначення коштів, цінностей, цінних паперів, документів суворої звітності у фінансових підрозділах СБУ, а також відомості щодо фінансового забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів СБУ становлять службову інформацію, отже є публічною інформацією з обмеженим доступом і розголошенню не підлягають /Т.4 а.с. 39-40/;

копією відповіді на адвокатський запит Львівського НДІСЕ від 28.12.2019 №5790/01-19, з якої вбачається, що у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз інструкція про хід (обіг) речових доказів не передбачена /Т.4 а.с.43/.;

фототаблицею до протоколу затримання ОСОБА_3 від 25.04.2019 /Т.4 а.с.44-58/;

копією протоколу допиту свідка слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 19.04.2019, з якої вбачається, що у приміщенні кабінету №212 ТУ Державного бюро розслідувань, з дотриманням вимог ст. ст. 65, 66, 95,104-106, 223, 224 КПК України, допитано у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 свідка ОСОБА_13 , який дав наступні покази: у 2009 році він переїхав жити в квартиру по АДРЕСА_5 , з 2015 року винаймає у свого знайомого ОСОБА_99 гаражне приміщення № НОМЕР_1 ГК «ім. Нижанківського». 16.04.2019 близько 11:00 год., проходячи біля сміттєзвалища в районі ГК «ім. Нижанківського», він побачив газову плитку «ARDO», яку попросив особу ромської національності, яка проходила повз, допомогти занести в гараж. Після того, занісши дану плитку в гараж, він відкрив дверку духовки і побачив пакет синього кольору, в якому була коробка від медичних рукавиць, всередині якої було декілька пакетів з білою речовиною. Після цього, він поклав все це на місце і вирішив наступного дня віднести вказану речовину у відділ поліції. Однак, 17.04.2019 близько 09:00 до нього в квартиру прийшли працівники поліції, а саме слідчий ОСОБА_3 та ще троє працівників, яких він не пам'ятає і провели обшук, але нічого не виявили. Надалі, слідчий повідомив йому про ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 ГК «ім. Нижанківського», і вони поїхали до відповідного приміщення. Перед входом в гараж він повідомив працівників поліції, що знайшов газову плитку, в якій знаходилась невідома йому хімічна речовина. В ході обшуку співробітниками поліції було виявлено вказані пакети з хімічною речовиною та вилучено. В подальшому вони поїхали у слідчий відділ Стрийського ВП і його було допитано в якості свідка. Після завершення допиту, ОСОБА_3 надав йому свій номер телефону НОМЕР_2 та зазначив про необхідність зустрічі з ним в той самий день після робочого дня. 17.04.2019 близько 19:00 год. він зі свого номера НОМЕР_3 зателефонував на номер НОМЕР_2 , однак ОСОБА_3 не підняв слухавки. Через пару хвилин ОСОБА_3 йому віддзвонив і вони домовились зустрітись 18.04.2019. 18.04.2019 близько 15:00 год. ОСОБА_3 з номера НОМЕР_2 зателефонував йому на номер НОМЕР_3 і вони домовились зустрітись через 20 хв. біля кінотеатру ім. Б. Хмельницького. В той самий день близько 15:30 год. вони зустрілись в обумовленому місці і ОСОБА_3 йому повідомив, що говорив зі своїм керівництвом та прокурором, які зазначили про можливість не притягнення його до кримінальної відповідальності у разі передачі 2000 доларів США, із розрахунку 1500 доларів США прокурору та 500 доларів США їм. В подальшому він повідомив ОСОБА_3 , що згідний заплатити, але йому потрібний час, щоб знайти гроші і вони домовились зідзвонитись і домовитись про наступну зустріч /Т.4 а.с.60-63/;

речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні, а саме: Iphone 7 plus з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»; флеш-накопичувачем чорного кольору; ноутбуком марки «Samsung» модель N1-RV 509; флеш накопичувачем марки «KFS»; обеззоленними фільтрами зі змивами з пальців та долонь правої та лівої рук ОСОБА_3 ; купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КG 35775316 В, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КF 69611881 В, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії НL 09122893 G, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 00993674 X, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 48068917 А, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 А, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 А, купюри номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АL 98705219 В, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії ІС 33868726 А, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А, купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е; обеззоленими фільтрами зі змивами із переднього пасажирського сидіння автомобіля Volkswagen Passat 2011 року д.н.з. НОМЕР_7 , з гачка відкривання передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля, з ручки правої передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля та із стійки правої пасажирської дверки зазначеного автомобіля.

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

доручення начальника Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_100 , адресованого слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 19.04.2019, який доручив провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване за №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вимагав вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки /Т. 2 а.с. 9/;

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про обшук від 23.04.2019, відповідно до якої надано слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_29 , ОСОБА_101 , ОСОБА_31 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , та прокурорам групи прокурорів: ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 дозвіл на обшук адміністративної будівлі Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, у тому числі в підсобних та інших приміщеннях, за місцем виконання своїх службових обов'язків старшим слідчим СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , з метою виявлення та вилучення матеріалів кримінального провадження №12018140130001668, фігурантом якого є ОСОБА_13 , процесуальних документів, які його стосуються, грошових кошти, банківських карток, майна, речей і цінностей, здобутих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, флеш накопичувачів, комп'ютерної чи іншої техніки, яка може зберігати електронні копії документів, іншої інформації про зазначену діяльність, мобільних телефонів із сім-картками операторів мобільного зв'язку, які використовувались у протиправній діяльності, записників, зошитів, журналів, нотаток, листів з вільними зразками почерку, оптичних (магнітних) чи паперових носіїв інформації, що містять відомості про вчинення злочину /Т. 2 а.с. 35-36/;

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про обшук від 23.04.2019, відповідно до якої вирішено надати слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального правління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_29 , ОСОБА_101 , ОСОБА_31 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , та прокурорам групи прокурорів: ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_113 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 дозвіл на обшук за місцем проживання старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі в підсобних та інших приміщеннях, з метою виявлення та вилучення матеріалів кримінального провадження № 12018140130001668 фігурантом якого є ОСОБА_13 , процесуальних документів, які його стосуються, грошових коштів, банківських карток, майна, речей і цінностей, здобутих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, флеш- накопичувачів, комп'ютерної чи іншої техніки, яка може зберігати електронні копії документів, іншої інформації про зазначену діяльність, мобільних телефонів із сім-картками операторів мобільного зв'язку, які використовувались у протиправній діяльності, записників, зошитів, журналів, нотатків, листів з вільними зразками почерку, оптичних (магнітних) чи паперових носіїв інформації, що містять відомості про вчинення злочину /Т. 2 а.с. 47-48/;

лист слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 25.04.2019 вих №5708вих-19, адресованого Стрийському ВП ГУ НП у Львівській області з вимогою невідкладно надати завірені копії наступних документів: наказ про призначення, посадову інструкцію старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 ; наказ про присвоєння звання старшому слідчому СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 ; положення про слідчий відділ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області; документи щодо ознайомлення останнього з Законом України «Про запобігання корупції» та заборон вчинення корупційних правопорушень; записи з камер відеоспостереження Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області в 08 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. 17.04.2019; копію журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області за 17.04.2019; інформацію щодо перебування 25.04.2019 на робочому місці старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 ; наказ про призначення, посадову інструкцію слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 143-144/;

супровідний лист начальника Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 , адресованого слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , яким надано запис з камер відеоспостереження адмінбудівлі Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області по вул. Драгоманова, 2 за період з 08:00-18:00 17.04.2019 /Т.2 а.с. 145/;

ухвалу про обрання запобіжного заходу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2019, якою ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24.06.2019 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень / Т.2 а.с. 176-178/;

повідомлення Львівської установи виконання покарань (№19) адресованого слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , прокурору відділу організації і процесуального керівництва досудового розслідування, яке здійснюється слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 , слідчому судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_80 , про те, що 26.04.2019 ОСОБА_3 , щодо якого ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2019 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнений із Львівської установи виконання покарань (№19) у зв'язку з внесенням застави громадянином ОСОБА_114 за ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 179/;

ухвалу про арешт майна слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2019, якою накладено арешт на Iphone 7 plus з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»; флеш-накопичувач чорного кольору, вилучені 25.04.2019 під час особистого обшуку ОСОБА_3 ; пакет експертної служби МВС України, в якому знаходяться порошкоподібна речовина білого кольору; висновок експерта №344, вилучені 25.04.2019 в ході обшуку за місцем проживання старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ; грошові кошти в сумі 2000 доларів США наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е, які співпадають з грошовими коштами, описаними в протоколі огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019 та були вилучені 25.04.2019 в ході огляду місця події; автомобіль Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_115 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ключ від вказаного автомобіля; земельну ділянку кадастровий номер 4625380900:01:022:0060, площею 0,12 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 180-182/;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обмеження, з якого вбачається, що на земельну ділянку кадастровий номер 4625380900:01:022:0060, площею 0,12 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добрівляни, накладено арешт на підставі ухвали, виданої 26.04.2019 Личаківським районним судом м. Львова /Т.2 а.с.183/.;

ухвалу про доручення на проведення експертизи слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2019, якою в кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено криміналістичну експертизу спеціальних хімічних речовин на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи наявні на представлених для експертного дослідження обеззолених фільтрах із змивам долонь і пальців правої та лівої рук ОСОБА_3 сліди спеціального хімічного препарату «Промінь-1»? 2) чи має спеціальна хімічна речовина, нашарована на обеззолених фільтрах із змивами з правої та лівої рук (долонь та пальців рук) ОСОБА_3 спільну родову належність (є однорідним) із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» нашарованому на обеззоленому фільтрі (зразок)? Проведення експертизи доручено експертові Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (м. Львів, вул. Липинського, 54) /Т.2 а.с. 184/;

ухвалу про доручення на проведення експертизи слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2019, якою в кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено криміналістичну експертизу спеціальних хімічних речовин на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи наявні на грошових коштах в сумі 2000 доларів США, наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е сліди спеціального хімічного препарату «Промінь-1»? 2) чи має спеціальна хімічна речовина, нашарована на казаних купюрах спільну родову належність (є однорідним) із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», нашарованій на обеззоленому фільтрі (зразок)? Проведення експертизи доручено експертові Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (м. Львів, вул. Липинського, 54) /Т.2 а.с.188-189/;

ухвалу про доручення на проведення експертизи слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2019, якою в кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено криміналістичну експертизу спеціальних хімічних речовин на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи наявні на та в автомобілі Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , сліди спеціального хімічного препарату «Промінь-1»? 2) чи має спеціальна хімічна речовина, нашарована на та в автомобілі Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , спільну родову належність (є однорідним) із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», нашарованому на обеззоленому фільтрі (зразок)? Проведення експертизи доручено експертові Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (м. Львів, вул. Липинського, 54) / Т.2 а.с. 193/;

ухвалу про доручення на проведення експертизи слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2019, якою в кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено криміналістичну експертизу з дослідження друкарських форм на вирішення якої поставлено наступні питання: чи грошові кошти в сумі 2000 тисячі доларів США, наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е; купюра номіналом 100 доларів США серії МЕ №61453894 А виготовлені підприємством, яке здійснює виготовлення грошових знаків для США (чи є вони справжними)? Проведення експертизи доручено експертові Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (м. Львів, вул. Липинського, 54) /Т.2 а.с. 198-199/;

ухвалу про доручення на проведення експертизи слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2019, якою в кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено компютерно-технічну експертизи на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи наявні в пам'яті жорсткого диску ноутбуку марки «Samsung» модель N1-RV 509 файли з наступними ключовими словами: (Шарчук. кримінальне провадження №12019140130000453, кримінальне провадження №12018140130001668)? 2) Чи є в пам'яті жорсткого диску ноутбуку марки «Samsung» модель N1-RV 509 інформація, що була знищена, і чи можна її відновити? Проведення експертизи доручено експертові Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (м. Львів, вул. Липинського, 54) /Т.2 а.с. 207/;

заяву ОСОБА_3 , адресованою слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , якою ОСОБА_3 віддано паспорти для виїзду за кордон серії НОМЕР_15 та НОМЕР_16 .2 а.с. 212/;

конверт, в якому містяться паспорти ОСОБА_3 для виїзду за кордон/Т.2 а.с. 213/;

повідомлення Територіального сервісного центру №4641 Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області МВС України, про те, що на транспортний засіб Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_62 , в НАІС ДДАІ накладено обмеження: арешт та/або заборона відчуження /Т.2 а.с.214,215/;

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21.06.2019 у справі № 463/4922/19 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /Т.3 а.с.37-39/;

вимогу Управління інформаційної-аналітичної підтримки ГУНП у Львівській області від 19.06.2019 вих №03/1-8399вих-19 про надання довідки про судимість відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження. Згідно довідки № 19177588214276985216 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 25.04.2019 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. 26.04.2019 - звільнений у зв'язку з внесенням застави /Т.3 а.с.40/;

довідку КНП «Стрийська ЦРЛ» №768 від 03.07.2019, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець с. Добрівляни Стрийського району Львівської області, на обліку в лікаря-нарколога не перебував /Т.3 а.с.41/;

ухвалу Стрийського міськрайонногор суду Львівської області від 23.03.2021 у справі №456/3980/19 про надання стороні захисту - адвокату ОСОБА_10 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3809 від 30.07.2009) та адвокату ОСОБА_9 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №00167 від 16.01.2015) тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: інформації в друкованому та електронному вигляді про вхідні та вихідні дзвінки абонентів, з прив'язкою до базових станцій, адреси розташування базових станцій, які забезпечували зв'язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання, з'єднання (вхідні та вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дата, час, тривалість з'єднання; надання телекомунікаційних послуг у тому числі отримання послуг їх тривалості, змісту, маршрутів, передавання з серійних номерів мобільних телефонів, що належать ОСОБА_13 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12019140130000453 від 17.04.2019 відносно ОСОБА_13 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, та перебуває у володінні Стрийської окружної прокуратури Львівської області за адресою: 82400, м. Стрий, вул. Шевченка,89, з можливістю отримання її копії /Т.3 а.с.79-80/.

доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 23.04.2019 за № 187 у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України /Т.3 а.с.94-95/.

клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 , про надання у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .3 а.с.96-99/;

клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 , про надання у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .3 а.с.100-103/;

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_80 від 24.07.2019, відповідно до якої продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, до шести місяців, тобто до 20.10.2019, включно /Т.3 а.с. 104-105/;

клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по абонентському номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 , що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 /Т.3 а.с. 109-112/;

клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_13 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_3 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 ; візуальне спостереження за ОСОБА_13 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_13 /Т.3 а.с.113-116/;

ухвалу про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 від 23.04.2019, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по абонентському номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 , що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 /Т.3 а.с. 118-119/;

ухвалу про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 від 23.04.2019, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_13 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 ; візуальне спостереження за ОСОБА_13 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_13 /Т.3 а.с. 121-122/;

доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_92 від 23.04.2019 №15/4/1-1204м, якою прокурор просить Управління СБУ у Львівській області провести у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 негласну слідчу (розшукову) дію /Т.3 а.с. 126-127/;

супровідний лист Стрийської окружної прокуратури Львівської області вих. № 14.57/05-42-627вих21 від 06.04.2021, згідно якого на виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.03.2021 адвокату ОСОБА_10 було надано копію інформації в електронному вигляді, записану на електронні носії CD-R «ARІTA» про вхідні та вихідні дзвінки абонентів, з прив'язкою до базових станцій, розташування базових станцій, які забезпечували зв'язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання, з'єднання (вхідні, вихідні дзвінки, СМС, ММС, GPRS, переадресація), дата, час, тривалість зєднання; надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отриманні їх тривалості, змісту, маршрутів, передавання з серійних номерів мобільних телефонів, що належать ОСОБА_13 , які знаходяться у матеріалах кримінального провадження №12019140130000453 від 17.04.2019 про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України (Т.4 а.с. 21);

адвокатський запит адвоката ОСОБА_9 адресованого директору Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_116 про надання інформації коли саме (дата та година) поступила на виконання ухвала слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_98 від 23.04.2019 про призначення по кримінальному провадженні №12019140130000453 від 18.04.2019 комплексної, молекулярно-генетичної та експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та хто саме з працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області доставляв ухвалу суду та речові докази /Т.4 а.с. 26-27/;

адвокатський запит адвоката ОСОБА_9 , адресованого в.о. директора ТУ державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_117 про надання копії кошторису ТУ Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові на 2019 рік; надання інформації чи передбачено у кошторисі ТУ Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові на 2019 рік грошові витрати на здійснення слідчих дій, в якому розмірі; чому гр. ОСОБА_13 , відповідно до протоколу помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019 надав власні кошти у сумі 2000 доларів США, для проведення контролю за вчиненням злочину; якщо видавались грошові кошти із каси, надати підтвердження про отримання грошових коштів, для проведення НРСД у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України /Т.4 а.с. 32-33/;

адвокатський запит адвоката ОСОБА_9 , адресованого начальнику Управління Служби Безпеки України у Львівській області ОСОБА_118 про надання копії кошторису УСБУ у Львівській області на 2019 рік; надання інформації чи передбачено у кошторисі УСБУ у Львівській області на 2019 рік грошові витрати на здійснення слідчих дій, в якому розмірі; чому гр. ОСОБА_13 , відповідно до протоколу помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019 надав власні кошти у сумі 2000 доларів США, для проведення контролю за вчиненням злочину; якщо видавались грошові кошти із каси, надати підтвердження про отримання грошових коштів, для проведення НРСД у кримінальнму провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України /Т.4 а.с.37-38/;

адвокатський запит адвоката ОСОБА_9 , адресованого директору Львівського НДІСЕ ОСОБА_119 про надання інформації, чи передбачено у експертній установі інструкцію про хід (обіг) речових доказів, та надання завіреної копії інструкції про хід (обіг) речових доказів /Т.4 а.с. 41-42/;

доручення начальника Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_100 , адресованого слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 18.04.2019, який доручив провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване за №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вимагав вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки /Т.4 а.с.59/.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Так, вищенаведеними доказами, які є належні, допустимі та достовірні, в сукупності - достатні та узгоджені, поза розумним сумнівом доведено те, що 19.04.2019, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Галицькій в м. Стрий, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що становило, станом на 25.04.2019, згідно курсу НБУ - 53188,40 грн. за вплив на прийняття рішення відповідною особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, чим вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.

Згідно з послідовною практикою ЄСПЛ необхідним елементом справедливості судового провадження є наявність в обвинуваченого можливості реалізувати своє право за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції шляхом безпосереднього допиту свідка в присутності судді, який ухвалює остаточне рішення у справі.

В судовому засіданні встановлено, що зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у обвинуваченого нормальні робочі відносини, зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_17 - ніякі, а відтак, у свідків відсутні підстави наговорювати на обвинуваченого та обмовляти його.

Без сумніву визначальними для суду є показання свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні чітко та послідовно надав показання про обставини знайомства з обвинуваченим, про його пропозицію до обвинуваченого допомогти у вирішенні питання з призначенням покарання та згодою обвинуваченого на вирішення вказаного питання за грошову винагороду. Вказані показання прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженні, пов'язані з часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка його вчинила, мотивами вчинення кримінального правопорушення тощо.

Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 є чіткими, послідовними і не викликають сумнівів у їх достовірності, так як узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення. Вказані показання спростовують версію сторони захисту про недопустимість окремих доказів та невинуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Застереження щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_18 .

Стороною обвинувачення на виконання вимог ст.349 КПК України під час розгляду кримінального провадження за ч.3 ст.368 КК України заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_120 та забезпечено явку в судові засідання на 31.01.2022, 08.04.2022, 29.04.2022, однак суд був позбавлений можливості допитати свідка через неявку обвинуваченого в судові засідання. Після зміни прокурором обвинувачення 12.05.2022 на ч.2 ст.369-2 КК України, жодною із сторін кримінального провадження питання про допит свідка ОСОБА_18 не ставилося, жодна зі сторін не клопотала про його допит. Натомість обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину визнав повністю і сторона захисту клопотала перед судом про завершення розгляду справи. Також суд зауважує, що питання про допит вказаного свідка виникло у зв'язку з клопотаннями сторони захисту про недопустимість доказів, питання про що, після зміни обвинувачення стороною захисту не ставилося через повне визнання обвинуваченим своєї вини. Суд також звертає увагу, що вказаний свідок був понятим при слідчій дії - огляді, помічення та вручення грошових коштів ОСОБА_13 , оцінку вказаному доказу та чи визначальними були б показання вказаного свідка для вирішення питання про допустимість вказаного доказу, суд надасть у відповідній частині вироку, коли буде вирішувати відповідне клопотання адвоката ОСОБА_9 .

Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено. Оцінка окремих доказів, на недопустимість яких вказує сторона захисту буде надана судом при спростуванні відповідної позиції захисників. Що стосується інших письмових доказів, питання про допустимість, належність, достовірність яких сторона захисту не ставить, то такі, зважаючи на наведене, детально судом описані у вироку і окремого аналізу не потребують.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Щодо критеріїв, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості.

Сторона захисту стверджує про недопустимість доказів, сторони обвинувачення, з підстав отримання зазначених доказів, з порушеннями КПК та внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З огляду на це, Суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (ч. 3 ст. 62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абз. 5 п. 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 12 - рп/2011 від 20.10.2011).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК).

Водночас КПК не містить положення про те, що будь - яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).

Безспірним є те, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).

У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

У зв'язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

Фактичні дані, отримані внаслідок процесуальних порушень, віднесених до першої групи, можна поділити на: (1) ті, що отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (які прямо передбачені КПК або встановлені судом); (2) ті, що мають похідний характер від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини; (3) ті, що отримані внаслідок інших порушень прав і свобод людини, які будуть мати різний алгоритм перевірки на предмет допустимості в залежності від характеру допущеного порушення.

Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, Суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) у чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в ч. 2 ст. 87 КПК - послатись на конкретний пункт цієї норми.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, Суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі ч. 1 - 3 ст. 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК.

Вказані висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 08.10.2019 у справі № 639/8329/14 - к, від 12.11.2019 у справі № 236/863/17, від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19.

У разі встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотних), Суд у кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями ЄКПЛ, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, Суд у кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих у результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані Судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового пуризму ); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, Суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.

Такі висновки Суду відповідають практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15 - к, від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18, від 22.10.2021 у справі № 347/840/19.

Виходячи з наведених вище критеріїв перевірки доказів на допустимість, Суд буде перевіряти доводи захисту у такій послідовності: (1) щодо наявності порушень вимог КПК України при здобутті доказів; (2) щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Водночас, процесуальний закон зобов'язує суд оцінити кожний доказ з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення вимог КПК істотним та встановити, яким чином таке порушення перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Така оцінка має здійснюватися за внутрішнім переконанням суду та ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

З огляду на це, суд вважає, що, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частин 2 або 3 ст. 87 КПК, суд у вироку обов'язково повинен зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для ухвалення такого рішення. Якщо ж доказ визнається судом недопустимим з підстав передбачених ч. 1 ст. 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого конкретно фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Окрім того, обґрунтовуючи наявність цього порушення, суд зобов'язаний зазначити конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби, на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Суд також зауважує, що у такому випадку, суд має обґрунтувати свою позицію, вказавши, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

Що ж стосується інших порушень прав і свобод людини, крім істотних, то в разі встановлення таких, суд у кожному конкретному випадку має перевірити, серед іншого, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду.

А щодо порушень процесуального закону, допущених при отриманні доказів, то суду належить встановити: чи спричинило таке порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії, чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушенням КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що визнавати недопустимими слід лише ті докази, які отримані внаслідок процесуальних порушень, які призвели до істотного порушення прав і свобод людини, або якщо допущені при збиранні доказів порушення викликали сумніви у їх достовірності, і ці сумніви не вдалось усунути у справедливому змагальному судовому процесі.

Разом із тим, важливо також зауважити, що на переконання суду, засада законності, у т.ч. у частині порядку отримання доказів покликана запобігти свавіллю держави та заохочувати доброчесну поведінку правоохоронних органів та їх посадових осіб. Поряд із цим, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок здійснення досудового розслідування, чи окремих процесуальних дій, які втім не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися, з урахуванням балансу конкуруючих інтересів, з одного боку потреби суспільства у розкритті корупційного кримінального правопорушення і покарання особи, яка його вчинила, а з іншого - важливість тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду кримінального провадження в цілому.

Наведені вище висновки суду узгоджуються з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах ККС ВС, зокрема: від 08 жовтня 2019 року, справа № 639/8329/14-к; від 28 січня 2020 року, справа № 359/7742/17; від 01 грудня 2020 року, справа № 318/292/18; від 06 липня 2021 року, справа № 720/49/19; від 12 жовтня 2021 року, справа № 166/867/18; від 22 жовтня 2021 року, справа № 487/5684/19.

Власне, саме такий підхід, суд застосовуватиме під час оцінки доказів сторони обвинувачення та наводитиме свої мотиви з приводу доводів сторони захисту.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 757/30683/16-к) - чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.

Спростування доводів сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів.

За наведених в клопотаннях доводів, позиція захисту зводилась до різних та взаємовиключних версій подій. Так, захист заявляв про провокацію злочину, що не виключає самого факту вчинення злочину, про недоведеність вини у зв'язку з недопустимістю доказів, разом з цим, як зазначено в клопотаннях захисника ОСОБА_9 , останній взагалі заперечував факт отримання особою неправомірної вигоди, ставив під сумнів походження грошових коштів та на підтвердження цього навів відповідні доводи про невчинення обвинуваченим інкримінуємого злочину. При цьому, на переконання суду, жодного логічного та послідовного пояснення щодо подій, які були предметом судового розгляду, сторона захисту не надала.

Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов'язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 555/2067/18).

За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об'єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою.

Виходячи із зазначеного вище, суд розглядає різні версії захисту в межах доводів, викладених у клопотаннях та у виступах в судових засіданнях, а тому суд, з урахуванням доводів сторони захисту перевіряє допустимість доказів, якими обґрунтовано вину обвинуваченого, в тому числі з підстав наявності провокації вчинення злочину та доведеність вини обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо допустимості доказів, які зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, що неможливо усунути та отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії та чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних, або якщо порушення є суттєвими, такими, що породжують сумніви у достовірності доказів, проте такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.

Відповідний висновок також ґрунтується на практиці Верховного Суду. Так, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25 вересня 2018 року у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі №334/5670/18).

Саме виходячи з наведеної вище класифікації недопустимих доказів та критеріїв перевірки доказів на допустимість суд перевіряє доводи захисту в цій частині в такій послідовності: щодо недопустимості доказів, отриманих з порушеннями КПК; щодо недопустимості доказів, отриманих з істотним порушенням прав та свобод людини; щодо наявності провокації злочину.

Так, адвокат ОСОБА_9 подав на адресу суду клопотання /Т.2 а.с.237-239/, в якому просить визнати протокол огляду автомобіля від 17 травня 2019 року, складений слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , а також додатки до нього недопустими доказами. В обґрунтування клопотання покликається на те, що хід огляду транспортного засобу безперервно фіксувався на відеозапис за допомогою відеокамери. Разом з тим, відповідно до відеозапису вказаної слідчої дії, з метою переміщення автомобіля до боксу, слідчим було запропоновано ОСОБА_121 сісти за кермо автомобіля, понятим та оператору також було запропоновано розміститись в салоні автомобіля. Отже, двоє понятих ОСОБА_122 та ОСОБА_17 та оператор перебували в салоні автомобіля в момент його слідування до боксу без рукавиць на руках. Окрім цього оператор в період переміщення автомобіля з пункту стоянки до боксу фіксував на відео переднє сидіння пасажира, однак з 07 хв. 10 с. по 07. хв. 24 с. на відео зафіксовано передню панель автомобіля. Тобто в цей період неможливо прослідкувати, чи доторкувались поняті руками до дверки автомобіля, чи не доторкувались. А також, в ході огляду ОСОБА_123 зробив зауваження, що на печатках якими опечатано дверки з правової сторони автомобіля відсутні написи. Після чого слідчий обмежився поясненням, що написи погано видно, оскільки автомобіль тривалий час перебував на вулиці і написи “стухли”. Однак незрозуміло, чому із лівої сторони автомобіля написи чіткі, а з правої вони “стухли”, як і незрозуміло тривалого часу перебування автомобіля під відкритим небом з моменту вилучення до моменту огляду, це при тому, що на місці затримання у сторони обвинувачення були всі можливості оглянути автомобіль. Разом з тим, у відповідності до протоколу огляду місця події від 25 квітня 2019 року, автомобіль марки “Фольксваген”, модель “ Пасат”, р.н. НОМЕР_7 було зачинено та опечатано бирками із наявними на них відтисками печатки “для пакетів №2” Однак, при перегляді відеозапису вказаної слідчої дії (огляду місця події) встановлено, що факт опечатування автомобіля, про який зазначено в протоколі не зафіксований на відеозаписі слідчої дії- тобто відсутній. Окрім цього, не відображено у протоколі огляду місця події та на відеозаписі інформації, яким чином автомобіль транспортувався із місця події до місця подальшого перебування; стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України не відкривались матеріали, які б надавали інформацію, яким чином було здійснено транспортування транспортного засобу з місця події до місця подальшої стоянки. За таких обставин, є підстави для сумніву, що під час траспортування автомобіля жодна особа не проникала в салон автомобіля, а також те, що опечатування було здійснено до траспортування, а не після. У відповідності до п.1 ч.3 ст. 104 КПК України, протокол складається із вступної частини, яка повинна містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії, особу яка проводить процесуальну дію, всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місце проживання), протокол підписують всі учасники які брали участь у проведенні процесуальної дії ( ч.5 ст. 104 КПК України). Однак, всупереч зазначеній процесуальній нормі протокол огляду автомобіля не підписаний ОСОБА_124 .

Спростовуючи вказані доводи сторони захисту суд зауважує таке.

Як випливає зі змісту ст. 233 КПК України , закон відрізняє проникнення до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою володільця від проникнення до них на підставі ухвали слідчого судді, а також на підставах, зазначених у ч. 3 ст. 233 КПК України. При цьому, за усталеною судовою практикою для з'ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою такої особи, суд має виходити із сукупності обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмової згоди, адже встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку частини третьої статті 233 КПК України.

Як убачається з протоколу огляду автомобіля від 17 травня 2019 року, складеного слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , 17 травня 2019 року в присутності понятих: ОСОБА_57 , ОСОБА_17 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , а також слідчих Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 та старшого судового експерта Львівського НДІСЕ ОСОБА_61 17.05.2019 о 09:54 год., біля входу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за адресою: м. Львів, вул. М. Кривоноса, 6, виявлено автомобіль марки «Фольксваген», модель «Пасат», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка дала письмову згоду на добровільний огляд вказаного автомобіля.

Оцінюючи добровільність згоди ОСОБА_60 на проведення огляду автомобіля, суд враховує присутність ОСОБА_60 та обвинуваченого під час проведення цієї процесуальної дії, а також відсутність скарг та заперечень, як під час, так і після його проведення, усвідомлення правових наслідків такої згоди, що підтверджується протоколом огляду, відеозаписом проведення вказаної слідчої дії. За таких обставин, сторона захисту не надала будь-яких доказів, які би ставили під сумнів добровільність цієї згоди та відсутність процесуальних гарантій, що захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

Твердження захисника про незазначення у протоколі огляду будь-якого додатку до нього, який підтверджує здійснення безперевного відеозапису процесуальної дії, суд відхиляє, оскільки безпосередньо у тексті протоколу вказано, що під час огляду проводився безперервний відеозапис із застосуванням технічних засобів фіксації - відеокамери марки CANON, модель LEGRIA, що також підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом проведення процесуальної дії.

Суд також відхиляє твердження сторони захисту щодо процесуальних порушень, які за версією сторони захисту мали місце під час проведення слідчої дії, таких судом не встановлено. Відсутність на протоколі підпису ОСОБА_58 не впливає на допустимість вказаного доказу.

До того ж, за подібних обставин ВС у своїй постанові у справі № 318/292/18 від 01 грудня 2020 року зазначив, що норма п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України не передбачає, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. В разі, якщо суд дійде висновку про необхідність визнати недопустимими докази, отримання яких потребує попереднього дозволу суду і такий дозвіл був отриманий, суд повинен зазначити, в чому саме полягають порушення при наданні судом відповідного дозволу і яких саме суттєвих умов вони стосуються.

Доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи відомостей про транспортування транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки не передбачені правовими присписами КПК України. Твердження щодо доступу сторонніх осіб до автомобіля та відсутність написів на печатках є припущеннями сторони захисту, не спростованими у передбаченому законом порядку.

Отже, доводи сторони захисту є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стверджуваних порушень норм КПК України, які регулюють підстави та порядок проведення НСРД /клопотання сторони захисту /Т.3 а.с.235-238//.

Адвокат ОСОБА_9 просить суд визнати протокол про результати контролю за вчиненням злочину №14/2-1539 від 11.06.2019; протокол про результати проведення аудіо- відеоконтролю особи ОСОБА_3 №14/2-1542 від 11.06.2019; протокол про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_13 №14/2-1542 від 11.06.2019; протокол про результати візуального спостереження за особою ОСОБА_3 №14/2-1544 від 11.06.2019; протокол про результати візуального спостереження за особою ОСОБА_13 №14/2-1545 від 11.06.2019, складені співробітником спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області, підполковником ОСОБА_26 та додатки до цих протоколів (матеріальні носії інформації) недопустими доказами з огляду на таке. Так, захисник вважає, що у постанові (рішенні прокурора) про проведення контролю за вчиненням злочину №15/4/1-1202т від 23.04.2019, складеній прокурором ОСОБА_107 не наведено жодних відомостей (обставин), які б свідчили про відсутність провокування особи ( ОСОБА_3 ) на вчинення злочину, під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. У своєму рішенні (постанові), прокурор ОСОБА_107 обмежився лише загальним формулюванням, зазначивши наступне: «перевіркою матеріалів досудового розслідування ознак провокації вчинення злочину не встановлено». Однак, всупереч вже згаданій нормі КПК України - конкретних відомостей (обставин), які б підтверджували факт відсутності провокації зазначено не було. Таким чином, рішення (постанова) прокурора, як підстава проведеної негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, у даному кримінальному провадженні, не містить усіх обов'язкових даних, передбачених КПК України. В порушення вимог КПК України, незважаючи на факт закінчення контролю за вчиненням злочину щодо ОСОБА_3 відкритим фіксуванням (фактичним затриманням останнього співробітниками УСБУ у Львівській області та Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові на вул. Галицькій м. Стрия Львівської області), що підтверджується матеріалами справи, зібраними за результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: вищезгаданими протоколом, додатками до нього - матеріальними носіями інформації, та іншими доказами, цей документ (протокол) не було складено негайно та у присутності ОСОБА_3 . Всупереч ч.4. ст 271 КПК, з невідомих причин, протокол було складено лише 11.06.2019 у час з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. та скеровано (з додатками) прокурору у невідомий час, натомість, завершення контролю за вчиненням злочину з відкритим фіксуванням (фактичним затриманням ОСОБА_3 ) відбулося 25.04.2019 близько 15 год. 40 хв. Таким чином, протокол за результатами проведеної негласної слідчої (розшкуової) дії - контролю за вчиненням злочину, у даному кримінальному провадженні, було складено (оформлено) з порушенням строку, встановленому КПК України. А також, в результаті такого порушення кримінально-процесуальної форми, ОСОБА_3 фактично був позбавлений права висловлювати свої заперечення та/або зауваження, стосовно проведених щодо нього процесуальних дій, а отже - було порушено право на захист, як однієї з фундаментальних засад кримінального провадження (п.13 ч.1 ст. 7 КПК України). В даному кримінальному провадженні, усі негласні слідчі (розшукові) дії (відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_13 ) було припинено постановою №15/4/1-1571т від 04.06.2019, складеною прокурором ОСОБА_107 . Однак, з невідомих причин, усі вже згадані протоколи, були складені, слідчим лише 11.06.2019, з очевидним порушення строку, встановленого ч.3 ст 252 КПК України щодо їх передання з додатками прокурору. Даний факт підтверджуються реквізитами цих протоколів (датою, часом початку та часом закінчення їх складання).

Суд зазначає, що ним не встановлено порушень щодо фіксації ходу і результатів НСРД.

Надаючи оцінку допустимості протоколам про результати контролю за вчиненням злочину від 11.06.2019, суд ураховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15, провадження № 13-37кс18), та від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к, провадження № 13-43кс19), в яких зазначено, що судом під час оцінки доказів, отриманих в результаті НСРД, повинні перевірятися та враховуватися процесуальні рішення, які виступають правовою підставою їх проведення, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII від 02 червня 2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тому, висновки про те, що суд повинен оцінити докази, отримані у результаті НСРД у комплексі із правовою підставою для проведення НСРД не викликають сумнівів.

За таких обставин, суд у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 оцінює докази, отримані в результаті НСРД в сукупності з процесуальними документами, які стали підставою для її проведення.

Зокрема, стороною обвинувачення під час судового розгляду для підтвердження допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД надано наступні процесуальні документи:

1)доручення начальника Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_100 , адресованого слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 18.04.2019, який доручив провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване за №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вимагав вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки

2)доручення начальника Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_100 , адресованого слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 19.04.2019, який доручив провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване за №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вимагав вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки;

3)постанову слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_30 про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 19.04.2019, відповідно до якої визнано необхідним залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій з 19.04.2019 громадянина ОСОБА_13 , з метою отримання під час досудового розслідування відомостей та речей, які мають значення для розслідування;

4)заяву ОСОБА_13 , адресовану в.о. директора ТУДБР у місті Львові від 19.04.2019, в якій ОСОБА_13 просить вжити заходів до слідчого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який вимагає від нього грошові кошти в сумі 2000 доларів США, за не притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018140130001668;

5)письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_13 від 19.04.2019, адресованої слідчому Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , відповідно до якої ОСОБА_13 даною письмовою згодою підтвердив дійсність своїх намірів про залучення його до конфіденційного співробітництва та інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 за фактом висловлення старшим слідчим СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 прохання про передачу неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США за не притягнення його до можливої кримінальної відповідальності. ОСОБА_13 роз'яснено, що при виконанні перелічених негласних слідчих (розшукових) дій заборонено провокувати осіб на вчинення злочину та що відповідно до ст. 43 Кримінального кодексу України він як особа, що здійснює спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження розкриття злочину, кримінальну відповідальність не несе. Про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування за ст. 387 КК України ОСОБА_13 попереджено;

6)клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 , про надання у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

7)клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 , про надання у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

8)ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_80 від 24.07.2019, відповідно до якої продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, до шести місяців, тобто до 20.10.2019, включно;

9)клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по абонентському номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 , що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 ;

10)клопотання слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_13 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_3 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 ; візуальне спостереження за ОСОБА_13 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_13 ;

11)ухвалу про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 від 23.04.2019, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по абонентському номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 , що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 ;

12) ухвалу про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 від 23.04.2019, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_13 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 ; візуальне спостереження за ОСОБА_13 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_13 ;

13)доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_92 від 23.04.2019 №15/4/1-1204м, якою просить Управління СБУ у Львівській області провести у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 негласну слідчу (розшукову) дію;

14)постанову про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудових розслідувань кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтимання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 23.04.2019.

Судом за результатами розгляду кримінального провадження також встановлено, що докази, отримані в ході контролю за вчиненням злочину, у сукупності з документами, які стали підставою для його проведення були повністю відкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування. Також, до них надано доступ у порядку визначеному ст. 290 КПК України.

При цьому суд зауважує, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України).

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 271 КПК України прокурор, приймаючи рішення про проведення контролю за вчиненням злочину, зобов'язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора ОСОБА_41 від 23.04.2019, для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов'язаної з одержанням неправомірної вигоди старшим слідчим слідчого відділення Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 встановлення його вини у скоєнні даного злочину, впродовж квітня - травня 2019 року, починаючи з 22.04.2019, здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих та помічених грошових коштів, технічних засобів аудіо- відео контролю особи, візуального спостереження за ним у публічно доступних місцях. Контроль за проведенням та проведення вказаного слідчого експерименту в частині ідентифікації та помічення грошових коштів з використанням спеціальних хімічних речовин, аудіо-, відеозапису чи фотографування та виготовлення процесуальних документів доручити слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань,розташованого у м. Львові ОСОБА_29 . Технічне забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій у встановленому порядку доручити УСБУ у Львівській області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучити громадянина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Результати вказаної постанови оформлені відповідними процесуальними документами (протоколами з додатками).

Зазначені протоколи були долучені до матеріалів кримінального провадження та були відкриті стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України.

Проведення спеціального слідчого експерименту за фактом в т.ч. передачі предмету неправомірної вигоди з подальшим затриманням підозрюваного є засобом збирання доказів обвинувачення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 271 КПК України спеціальний слідчий експеримент є формою контролю за вчиненням злочину, що полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, спостереження за їх поведінкою.

В процесі проведення спеціального слідчого експерименту важлива роль належить таким негласним слідчим (розшуковим) діям як аудіо-, відео- контроль особи та місця, які проводяться в комплексі зі спеціальним слідчим експериментом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отриманні під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Для глибшого розуміння природи спеціального слідчого експерименту та ґрунтовнішого його дослідження слід проаналізувати сукупність ознак, які йому властиві.

Першою ознакою спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, а саме перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.

Другою ознакою спеціального слідчого експерименту є умови (обстановка), в яких він проходить.

Законодавець закріпив положення про те, що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної» (п.п.1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5).

Слід визначити, яким вимогам повинна відповідати така обстановка, за винятком законодавчого положення про те, що не допускається підбурювання особи до вчинення злочину. Такими вимогами слід вважати: 1) обстановка повинна складатись на основі інформації про злочинну діяльність особи, яка є у слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.

Однією із ознак спеціального слідчого експерименту є те, що він не повинен містити ознак «провокації». Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою подальшого його викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.

Також ознакою спеціального слідчого експерименту є те, що його проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої він проводиться, дії цієї особи є самостійними. Ця ознака є характерною для всіх форм контролю за вчиненням злочину і нормативно закріплена у ч. 3 ст. 271 КПК України.

Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий та оперативні працівники повинні обов'язково дотримуватись таких вимог: а) не провокувати особу до здійснення протиправних дій; б) не ставити особу в умови, що утруднюють задоволення її потреб законним способом; в) не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення; г) не створювати небезпеку для здоров'я осіб у кримінальному провадженні.

Отже, спеціальний слідчий експеримент - це НСРД, яка полягає у створенні та контролі уповноваженим законом суб'єктом обстановки, максимально наближеної до реальної з метою перевірки дійсних намірів конкретної особи, спостереження за її поведінкою та прийняттям рішення, за відсутності ознак провокації, коли таке проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої одержано інформацію про причетність до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Окрім того, вказаний вид НСРД не є похідним від негласних слідчих (розшукових) дій, дозвіл на які надається на підставі ухвал слідчого судді. Лише частина заходів, вчинених в межах контролю за вчиненням злочину охоплюється дією негласних слідчих (розшукових) дій, що можуть бути проведені лише на підставі ухвал слідчого судді.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину крім відомостей, передбачених ст. 251 цього Кодексу, зобов'язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час НСРД провокування особи на вчинення злочину. Цих вимог прокурором було дотримано. В постанові про надання дозволу на НСРД - контролю за вчиненням злочину зазначено, що для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов'язаної з одержанням неправомірної вигоди старшим слідчим слідчого відділення Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 встановлення його вини у скоєнні даного злочину, впродовж квітня - травня 2019 року, починаючи з 22.04.2019, здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих та помічених грошових коштів, технічних засобів аудіо- відео контролю особи, візуального спостереження за ним у публічно доступних місцях.

Таким чином, такі дії не призвели до підбурювання, через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 червня 1998 року у справі «Тейшейро де Кастро проти Португалії» вказав на те, що підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Проте судом під час судового розгляду не встановлено факту підбурювання ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, не наведено стороною захисту і доводів, які би свідчили про активні дії правоохоронних органів у ході здійснення контролю за вчиненням злочину. Натомість з матеріалів кримінального провадження видно, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019140000000358 від 19 квітня 2019 року була заява ОСОБА_13 , адресована в.о. директора ТУДБР у місті Львові від 19.04.2019, в якій ОСОБА_13 просить вжити заходів до слідчого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який вимагає від нього грошових коштів в сумі 2000 доларів США, за не притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018140130001668.

З урахуванням викладеного, суд, оцінивши докази, здобуті у результаті контролю за вчиненням злочину у комплексі із правовими підставами для їх проведення, дійшов висновку про те, що вони отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому, є допустимими доказами з урахуванням змісту ч. 1 ст. 86 цього Кодексу.

У ч. 4 ст. 271 КПК України зазначено, що про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Згідно постанови про припинення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_92 , якою припинено у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, який проведений на підставі постанови прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_41 від 23.04.2019 № 15/4/1-1202, також припинено проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно старшого слідчого слідчого відділу Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 та ОСОБА_13 .

Водночас, зі змісту цього протоколу вбачається, що його складено через деякий проміжок часу та за відсутності ОСОБА_3 .

Одночасно як вбачається з постанови про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 09.08.2019, розсекречено матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62019140000000358 від 19.04.2019.

Оцінюючи вказаний доказ на предмет допустимості, суд враховує зміст п. 5.9 Інструкції, де зазначено, що після завершення проведення НСРД грифи секретності матеріальних носіїв інформації (далі - МНІ) щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів НСРД як доказів після проведення таких дій у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

У п. 5.10. цієї ж Інструкції зазначено, що таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

В Інструкції передбачено певну процедуру для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД, відповідно до якої керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено МНІ, клопотання. У подальшому, після одержання такого клопотання про необхідність скасування грифів секретності створюється експертна комісія з питань таємниць, якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності. Експертна комісія створюється у складі не менше трьох осіб (залежно від органу: слідчий суддя, слідчий, прокурор у конкретному кримінальному провадженні, працівники режимно-секретних підрозділів, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми (п. 5.11 - 5.13 Інструкції).

Рішення комісії оформляється актом скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, який затверджується керівником органу (п. 5.22 Інструкції). Після розсекречення зазначених МНІ щодо проведення НСРД приймається рішення про їх зняття з обліку та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому КПК України порядку (п. 5.27 Інструкції).

Таким чином, за результатом системного аналізу Розділу V цієї Інструкції, судом зроблено висновок, що слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, не є самостійним суб'єктом розсекречення матеріалів. Секретні МНІ підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який зобов'язаний звернутися з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць, яка й приймає рішення про розсекречення.

Це питання комісія вирішує з урахуванням державних інтересів щодо збереження інформації у таємниці. Тільки після розсекречення таких процесуальних документів про дозвіл на проведення НСРД прокурор може долучити їх до матеріалів кримінального провадження у встановленому у КПК України порядку.

Із змісту протоколу про результати контролю за вчиненням злочину вбачається, що його складено в умовах режиму таємності, який знято у встановленому порядку.

Таким чином, виконання закріпленого в ч. 3 ст. 271 КПК України щодо складання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у присутності особи щодо якої проведено НСРД, неминуче тягне за собою відсутність об'єктивної можливості повного дотримання вимог законодавства, що регулює питання розсекречення інформації, що містить державну таємницю, з огляду на необхідність прийняття рішення про її розсекречення відповідною комісією.

При цьому слід також ураховувати, що обов'язок, передбачений ч. 4 ст. 271 КПК України, міг бути виконаний виключно після вчинення низки дій, передбачених Інструкцією щодо розсекречення, що вимагає певного проміжку часу та у випадку невиконання, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із Законом України «Про державну таємницю».

Тому, очевидно, що зміст ч. 4 ст. 271 КПК України охоплює не всі випадки, які виникають під час відкритого фіксування контролю за вчиненням злочину, оскільки не враховує особливостей процедури зняття грифу секретності з процесуальних документів НСРД, результат здійснення якої залежить від рішення експертної комісії з питань таємниць.

З цих підстав суд робить висновок, що уповноважена законом особа не мала можливості скласти протокол про результати контролю за вчиненням злочину у присутності ОСОБА_3 до моменту розсекречення цього документу. Тому, на думку суду, у даному випадку відсутнє порушення вимог ч. 4 ст. 271 КПК України.

Суд також робить висновок про відсутність підстав для визнання недопустимим доказом вказаного протоколу через порушення терміну його складання, визначеного у ч. 3 ст. 252 КПК України. Так, у цій нормі зазначено, що протоколи про проведення НСРД з додатками передаються прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.

На переконання суду, направлення прокурору протоколу НСРД з порушенням 24 годин після складання, не є підставою для визнання його недопустимим доказом. Підтвердженням цього висновку суду є перелік підстав для визнання недопустимості доказів, визначений у ч. 1, 2 ст. 87 КПК України, віднести до якого цей випадок суд не знайшов підстав.

Крім цього, суд враховує, що недотримання органом досудового розслідування 24-годинного строку передачі прокурору протоколу (ч. 3 ст. 252 КПК) про результати проведення НСРД не є істотним порушенням КПК (Постанова ВС від 18.12.2019, Справа № 588/1199/16-к, Провадження № 51-3127км19).

Закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов'язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Пропуск строку виконання обов'язку, на відміну від пропуску строку реалізації права, спричиняє застосування до осіб, що пропустили строк, дисциплінарних стягнень, якщо строк пропущений оперативним підрозділом, слідчим, прокурором, слідчим суддею або суддею, або заходів забезпечення кримінального провадження, якщо строк пропущений учасником кримінального провадження (постанова ККС ВС від 08.04.2020 у справі № 263/15845/2019).

У контексті вирішення цього аргументу слід враховувати мету встановлення процесуального строку, що розглядається. Цією метою є забезпечення оперативності у виконанні прокурором обов'язків та заборон, передбачених статтею 255 КПК, - знищення відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення НСРД, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, заборона їх використання для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.

Таким чином, встановлення процесуального строку, на який звертає увагу захисник, й відповідні правові наслідки, пов'язані з його можливим порушенням, жодним чином не впливають на допустимість отриманих доказів чи зменшення їх доказового значення, а спрямовані на недопущення порушень прав та законних інтересів (1) осіб, які не притягуються до кримінальної відповідальності, та (2) обвинувачених, шляхом можливого використання неналежної до кримінального провадження інформації (наприклад, приватного характеру). Саме у зв'язку із цим відповідні протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених НСРД мають передатися прокурору (частина 3 статті 252 КПК), який цим забезпечує заборону використання неналежних матеріалів або ознайомлення з ними будь-яких осіб (частина 2 статті 255 КПК) та невідкладно забезпечує їх знищення (частини 1, 4 статті 255 КПК).

Будь-яких відомостей чи аргументів, що стверджуване захисником порушення частини 3 статті 252 КПК спричинило будь-яке порушення прав людини, не наведено.

У зв'язку із викладеним, Суд не бере до уваги цей аргумент захисника.

Суд також вважає, що відсутні порушення вимог частини 2 статті 246 КПК, зважаючи при цьому на правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 132/2210/15-к, у відповідності до якої, за обставин проведення НСРД у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину з подальшою зміною кваліфікації на менш тяжкий злочин, суд касаційної інстанції констатував відсутність порушень вимог частини 2 статті 246 КПК та не визнав відповідні результати НСРД недопустимими доказами.

Отже, доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Спростування доводів сторони захисту щодо недопустимості як доказу протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року /клопотання адвоката Т.2 а.с.67-70, Т4 а.с.69-72/

Адвокат ОСОБА_9 просить суд визнати протокол огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року, складений слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , а також додатки до нього світлокопії грошових коштів на 6-ти аркушах формату А-4, та взірець спецхімпрепарату “ Промінь-1”, а саме оброблений обеззолений фільтр (який не долучено до протоколу) недопустимими доказами. В обґрунтування клопотання покликається на те, що протокол огляду, помічення та вручення грошових коштів не підписаний заявником ОСОБА_13 , про що свідчить відсутність його підпису в графі “Заявник” на другому аркуші зазначеного протоколу. Додаток до протоколу ідентифікації грошових коштів від 24.04.2019, а саме ксерокопії грошових коштів 17-ть сто доларових купюр та 6-ть купюр номіналом по п'ятдесять доларів США не засвідчені підписами усіх учасників даної процесуальної дії, а саме відсутній підпис слідчого ОСОБА_29 , а взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме обезолений фільтр, який поміщено у паперовий пакет під №1, не підписано старшим оперуповноваженим СП БКОЗ УСБ України у Львівській області ОСОБА_125 , який проводив огляд та оброблення грошових коштів, а також відібрання взірця. Окрім цього, як слідує із змісту протоколу огляду, помічення грошових коштів далі по тексту: з вказаних грошових коштів знято світлокопії на 6 аркушах формату А-4, які долучені до протоколу. Однак відсутня інформація у згаданому протоколі, що взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме обезолений фільтр, який поміщено у паперовий пакет під №1 долучено до протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року. А також, в ході огляду помічення та вручення грошових коштів слідчим не було здійснено відібрання контрольного чистого взірця обезоленого фільтру, та його поміщення у пакет, для подальшого використання вказаного взірця в ході проведення освідування. Окрім цього, як вбачається із змісту вищевказаного протоколу слідчу дію розпочато об 09 год. 24 хв., а закінчено об 09 год. 40 хв., тобто тривалість слідчої дії з моменту її початку і до закінчення 16 хвилин. На сайті ratatyre.ua розміщено інформацію (інфографіку швидкості друку), відповідно до інформації розміщеної на вказаному сайті середня швидкість друку 220 знаків у хвилину. Перша сторінка вказаного протоколу містить 1700 знаків, це відповідає 8,5 хвилинам. Отже, слідчий при складенні вказаного протоколу не тільки друкував, а також приймав участь у виготовлені додатків, окрім цього із протоколом ознайомлювались поняті, учасники, процес упакування, і т.д., оскільки у відповідності до ч.2 ст. 106 КПК України до складу слідчої ( розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії. Тобто, 16-ть хвилин, це явно замало для того, щоб скласти відповідний протокол із додатками до нього, відповідно обставини, які зазначені в протоколі, а саме час складання його (протоколу) не відповідають фактичним обставинам. А також, під час виконання вимог ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів іншій стороні) сторона обвинувачення не надала для огляду стороні захисту оригінали вказаних грошових коштів. В матеріалах кримінального провадження також відсутня постанова прокурора або керівника органу досудового розслідування про виготовлення імітанційних засобів. В порядку ст.290 КПК України стороні захисту не відкривалася. Також адвокат зазначає, що відповідно до змісту протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року, грошові кошти в сумі 2000, 00 доларів США, які для перевірки по заяві добровільно надав громадянин ОСОБА_13 . Окрім цього, на сторінці №2 вказаного протоколу зазначено: після цього грошові кошти повернуто ОСОБА_13 . Разом з тим, 13.11.2020 в ході судового засідання було допитано гр. ОСОБА_13 , який показав, що приймав участь у слідчій дії: огляду, помічення та вручення грошових коштів, та показав, що грошові кошти в сумі 2000, 00 доларів США, це не його гроші, йому їх надав працівник ДБР. На уточнююче запитання головуючого судді, коли саме ОСОБА_13 було надано грошові кошти, останній ствердно відповів, що йому дали грошові кошти 25 квітня 2019 року, перед зустріччю. Відповідно до відповіді Начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_126 на адвокатський запит, станом на 29.12.2019, грошові кошти для проведення слідчих дій кошторисом ТУ ДБР у м. Львові за 2019 рік не передбачено. Окрім цього, повідомляє, що грошові кошти із каси по кримінальному провадженню № 620191400000000358 від 19.04.2019 не видавались. Під час допиту свідок ОСОБА_13 , показав, що він після 19.04.2019 (день написання заяви про злочин), ще був два рази у приміщенні ДБР, а саме 25.04.2019, зранку та ввечері. Отже, із показів ОСОБА_13 слідує, що він не був у приміщенні ДБР 24.04.2019, тобто в день складання протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів. Окрім цього, ОСОБА_13 , будучи 13.10.2020 допитаний в судовому засіданні, показав, що в день, коли він писав заяву про вчинення злочину в приміщенні ДБР 19.04.2019, а також у дні коли за його участю проводились слідчі дії він користувався абонентським номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 . 23 березня 2021 року за клопотанням сторони захисту судом винесено ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: інформації в друкованому та електронному вигляді про вхідні та вихідні дзвінки абонентів, з прив'язкою до базових станцій, адреси розташування базових станцій, які забезпечують зв'язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання (вхідні та вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дата час тривалість з'єднання; надання телекомунікаційних послуг у тому числі отримання послуг їх тривалості, змісту, маршрутів, передавання з серійних номерів мобільних телефонів, що належить ОСОБА_13 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12019140130000453 від 17.04.2019 відносно ОСОБА_13 за ч.3 ст. 309 КК України з можливістю отримання її копії. В подальшому стороною захисту отримано відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області інформацію, зазначену у згаданій ухвалі. Отже, за результатами аналізу інформації про вхідні та вихідні дзвінки абонентів НОМЕР_3 , з прив'язкою його до базових станцій, адреси розташування базових станцій, які забезпечували зв'язок в зоні покриття ретрансляційних антен операторів, місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання, з'єднання (вхідні та вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, пере адресація) дата, час, тривалість з'єднання надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання їх тривалості, змісту, маршрутів, передавання з серійних номерів мобільних телефонів, що належать ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_5 , які знаходяться, у матеріалах кримінального провадження за №12019140130000453 від 17.04.2019 про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, яка міститься в електронному вигляді на компакдиску CD -R «ARITA», встановлено наступне: 24.04.2019 мобільний термінал з номером НОМЕР_14 , яким користувався ОСОБА_13 на протязі доби працював в межах м. Стрий та Стрийського району. За таких обставин, зрозуміло, що ОСОБА_13 , 24.04.2019 не вручались грошові кошти, оскільки він не був присутній при складанні вищевказаного протоколу. З огляду на вказані обставини, очевидно чому відсутній підпис ОСОБА_13 у протоколі огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року. Незрозуміло, які саме грошові кошти вилучав слідчий ДБР під час огляду місця події 25 квітня 2019 року, оскільки, як зазначено вище ОСОБА_13 в день складання протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів в приміщені ДБР 24 квітня 2019 року не перебував, власні кошти, як зазначено у протоколі не надавав, а надавав їх працівник ДБР. Отримав грошові кошти ОСОБА_13 відповідно до його допиту перед зустріччю, протокол про вручення ОСОБА_13 грошових коштів 25.04.2019 не складався. Відповідно не подано до суду доказів походження грошей, які були вилученні під час огляду місця події від 25.04.2019, а відповідно до ст. 92 КПК України, саме на сторону обвинувачення покладено обов'язок доказування обставин передбачених ст. 91 КПК України.

Спростовуючи вказані доводи сторони захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів можливе лише при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів, слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 від 24.04.2019, за участю старшого оперуповноваженого СП БКОЗ УСБ України у Львівській області ОСОБА_40 та заявника ОСОБА_13 , у відповідності до норм ст. ст. 104, 237, 271, 273 КПК України, в присутності понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 в приміщенні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, оглянуто грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, які для перевірки по заяві добровільно надав ОСОБА_13 . Як пояснив останній, старший слідчий слідчого відділу Стрийського ВПГУНП у Львівській області ОСОБА_3 висловив йому прохання про надання вказаних грошових коштів в якості неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності. Купюри мають наступні серії та номери: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КG 35775316 В, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КF 69611881 В, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НL 09122893 G, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 00993674 X, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LВ 48068917 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АL 98705219 В, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії ІС 33868726 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А, купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е. З вказаних грошових коштів знято світлокопії на 6 аркушах формату А 4, які долучені до протоколу. У подальшому вказані грошові кошти з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після цього грошові кошти повернуто ОСОБА_13 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .

Вказаним протоколом слідчим Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , у присутності понятих оглянуто і вручено ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, з метою одержання доказів злочинної діяльності ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, пов'язаної із готуванням до одержання неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності. У цьому протоколі також зазначено, що вручені ОСОБА_13 кошти належать останньому та надаються для проведення слідчих дій. Під час цієї процесуальної дії за допомогою копіювального апарату зроблено копії оглянутих купюр, які є додатком до цього протоколу. Із його змісту також вбачається, що в ході проведення огляду зазначених грошових коштів їх оброблено з обох сторін спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору.

Судом при дослідженні протоколу також установлено, що на такому містяться підпис заявника та понятих, присутніх при огляді, поміченні і врученні грошових коштів. У протоколі зазначено, що зауважень від учасників цієї слідчої дії не надходило. Вказану процесуальну дію - огляд, помічення і вручення грошових коштів, проведено під час контролю за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора з дотриманням вимог ст. 273 КПК України.

Крім цього, суд зауважує, що за результатом дослідження доказів сторони обвинувачення встановлено, що рішення про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів під час проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину викладено у постанові прокурора від 23.04.2019. Зокрема, у п.1 резолютивної частини зазначено здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих та помічених грошових коштів.

Тому, очевидно, що рішення про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів прийнято прокурором у спосіб, передбачений в ч. 3 ст.110, ч. 1 ст. 273 КПК України.

Судом також встановлено, що протокол огляду і вручення грошових коштів за формою і змістом відповідає вимогам ст. 104 КПК України.

Судом також перевірено доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказами грошових коштів в сумі 2 000 доларів США через те, що їх не було відкрито учасникам провадження на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України.

Під час дослідження доказів судом установлено, що у протоколі огляду, помічення і вручення ОСОБА_13 грошових коштів; огляду речей і документів; протоколі особистого обшуку відображено номери, серії, номінал купюр, вилучених під час цих процесуальних дій. На підставі постанов ці гроші у сумі 2 000 доларів США визнано речовими доказами, приєднано до матеріалів справи, та у подальшому передано на зберігання в камеру речових доказів. Згідно з постановою слідчого по цих грошах проведено експертні дослідження складу хімічної речовини, яку виявлено на їх поверхні, та їх відповідності грошовим знакам країни виробника Федеральної Резервної Системи США. Судом також встановлено, що всі купюри грошових коштів відображено в ілюстрованих таблицях, доданих до експертних висновків у цьому провадженні. Під час дослідження змісту ілюстрованої таблиці судом встановлено, що на рисунках чітко видно номери, серії, номінали кожної із купюр. За цими ознаками ці гроші ідентифіковано судом при дослідженні доказів.

Судом також установлено, що стороною обвинувачення на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України відкрито стороні захисту всі перелічені вище документи. У цьому аспекті суд також звертає увагу, що сторона захисту під час досудового розслідування та в суді жодного разу не ставила під сумнів факт наявності цих грошей та їх кількість. Передача грошових коштів, що були отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_13 підтверджується зібраними у справі доказами. Крім цього, грошові кошти безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

Крім цього, захисником в суді не надано обґрунтування того, яким чином вплинуло на допустимість речових доказів факт того, що він не оглянув вказані гроші на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України.

Суд визнає очевидним факт того, що стороні захисту на час ознайомлення з матеріалами справи у порядку ст. 290 КПК України було достовірно відомо номери, серії, номінал і кількість купюр грошей у сумі 2 000 доларів США, які визнано речовими доказами. Зображення цих купюр містились у додатках до протоколів та ілюстрованих таблицях до висновків експертиз. Компетентність експертів, які безпосередньо досліджували вказані гроші, ніким під сумнів не ставиться.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

З урахуванням змісту цієї норми, сторона захисту не була позбавлена права наполягати на ознайомленні з оригіналами вилучених грошей при виконанні вимог ст. 290 КПК України. Водночас відсутність у протоколі під час надання матеріалів для ознайомлення зафіксованої вимоги про реалізацію такого права, розцінюється судом як небажання скористатися правом оглянути гроші і переконатись у їх справжності.

Тому, суд робить висновок, що безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права доступу до оригіналів цих грошей на стадії виконання ст. 290 КПК України не тягне за собою автоматично недопустимість їх як доказу. Більш того, право оглянути ці кошти було реалізовано стороною захисту під час дослідження їх в судовому засіданні, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17; провадження № 51-218кмо19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к; провадження № 13-43кс19) в частині дотримання вимог ст. 290 КПК України при відкритті стороні захисту речових доказів у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд визнає допустимим доказом грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США та висновки експертиз, які проведено на їх підставі.

Щодо доводів сторони захисту про походження грошових коштів, вручених свідку для надання неправомірної вигоди, суд зазначає таке.

Верховний Суд у своїх рішеннях також зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками.

Так, за рішенням прокурора під час проведення НСРД можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби (частина 1 статті 273 КПК).

У цьому провадженні прокурор прийняв постанову про контроль за вчиненням злочину із зазначенням про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів.

На виконання цієї постанови слідчий при врученні ОСОБА_13 грошових коштів - 2000 доларів США, які мали використовуватись як предмет злочину, заздалегідь визначив їхні індивідуальні ідентифікаційні ознаки, шляхом визначення та фіксування кількості, номіналу, серії та номеру грошових купюр, що надало можливість достовірно відстежити рух цих коштів та встановити їхню приналежність при проведенні відповідної слідчої дії.

Посилання захисту на те, що кошти, які використовувалися як предмет неправомірної вигоди в цьому провадженні, не були залучені у встановленому порядку, Суд уважає безпідставними, оскільки огляд грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані , незаперечення факту надання цих коштів особисто ОСОБА_13 під час допиту в суді виключає у Суду будь-які сумніви у джерелі походження цих коштів і законності їх використання під час спеціального слідчого експерименту.

Кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено вимог стосовно підготовки проектів процесуальних документів. Такі можуть готуватися в будь-якому місці та в будь-який час із урахуванням законодавчих обмежень стосовно обігу інформації з обмеженим доступом. Отримання неправомірної вигоди відбувалося в межах здійснення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину. Також ні КПК України, ні Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (спільний Наказ № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року) не передбачають імперативної вимоги для проведення такої НС( Р )Д - контролю за отриманням неправомірної вигоди - долучення до матеріалів кримінального провадження фінансових документів, які підтверджують отримання працівниками правоохоронних органів грошових коштів для проведення НС(Р)Д.

Стверджуючи про неналежність грошових коштів органу досудового розслідування, сторона захисту не надає докази їх приналежності будь-якій іншій особі. Відсутність документу про видачу слідчому коштів для використання їх при проведенні НСРД у цьому кримінальному провадженні не обумовлює недопустимість фактичних даних щодо видачі грошових коштів ОСОБА_13 чи результатів НСРД, не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого. У зв'язку із цим, зазначений аргумент захисту Судом відхиляється.

Крім того, на переконання Суду, встановлення джерела походження грошових коштів може бути доцільним в контексті перевірки версії захисту про провокацію та не впливає на правову кваліфікацію чи допустимість відповідного доказу, оскільки така характеристика грошей (предмета неправомірної вигоди) як власність того чи іншого суб'єкта не є обов'язковою характеристикою елемента об'єктивної сторони інкримінованого злочину та вимогою КПК до проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Відсутність підпису ОСОБА_13 на протоколі не є підставою для визнання доказу недопустимим, оскільки останній в судовому засіданні підтвердив факт проведення вказаної слідчої дії та помічення і вручення йому грошових коштів. Крім цього, вказані показання підтверджено в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 , який був понятим при проведенні вказаної слідчої дії.

Відсутність підписів на окремих аркушах протоколу не свідчать про недопустимість доказу, а доводи про тривалість виготовлення документу- протоколу не впливають на висновки суду про винуватість обвинуваченого.

Щодо доводів сторони захисту про те, що в день вручення грошових коштів ОСОБА_13 не перебував у м. Львів, оскільки зона дії його мобільного телефону у цей та наступним за ним день - м. Стрий, то такі є припущеннями сторони захисту, оскільки ОСОБА_13 , перебуваючи у м. Львів міг при собі і не мати мобільного телефону та не користуватися ним у зазначений в клопотанні час.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновки суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

При цьому суд зауважує, що питання про допит свідка ОСОБА_18 , на допиті якого наполягала сторона захисту, після зміни обвинувачення, не ставилося, жодна зі сторін не клопотала перед судом про його виклик. Показання свідка ОСОБА_18 не є визначальними для суду, оскільки в судовому засіданні допитані заявник та інший понятий, які надали суду чіткі та послідовні показання щодо порядку та законності проведення вказаної слідчої дії.

Адвокат ОСОБА_10 подав на адресу суду клопотання /Т.4 а.с.64-67/, в якому просить визнати висновок експерта №2246 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 складений 11.07.2019 недопустимим доказом. В обґрунтування клопотання покликається на те, що із розділу 1 вказаного висновку експертизи «Огляд речових доказів» вбачається, що органом досудового розслідування на експертизу було скеровано: «Заклеєний паперовий конверт A4 білого кольору, склеєний біркою на яку нанесено два відтиски печатки «Для пакетів №2 Державне бюро розслідувань Територіальне управління, розташоване у місті Львові», друковані та рукописні написи «Пакет №1 Слідчий ОСОБА_29 «підпис» Поняті 1. «Підпис» ОСОБА_18 «Підпис» Змиви з правої руки ОСОБА_3 ». При огляді вмісту пакета було виявлено диск фільтрувального паперу. «Заклеєний паперовий конверт A4 білого кольору, склеєний біркою на яку нанесено два відтиски печатки «Для пакетів №2 Державне бюро розслідувань Територіальне управління, розташоване у місті Львові», друковані та рукописні написи «Пакет №1 Слідчий ОСОБА_29 «підпис» Поняті 1. «Підпис» ОСОБА_18 2 «Підпис» Змиви з Лівої руки ОСОБА_3 ». При огляді вмісту пакета було виявлено диск фільтрувального папepy. «Заклеєний паперовий конверт A4 білого кольору, склеєний біркою на яку нанесено два відтиски печатки «Для пакетів №2 Державне бюро розслідувань Територіальне управління, розташоване у місті Львові», друковані та рукописні написи «Пакет №1 Слідчий ОСОБА_29 «підпис» Поняті 1. «Підпис» ОСОБА_18 2 «Підпис» Огляд помічення грошових коштів в кримінальному провадженні №62019140000000358. Взірець спецпрепарату «Промінь 1». При огляді вмісту пакета було виявлено диск фільтрувального паперу із нашаруванням дрібнодисперсної речовини. Зразки №1 та №2 (змиви з правої та лівої руки ОСОБА_3 ) сторона обвинувачення отримала в ході проведення слідчої дії - особистого обшуку, проведеного 25.04.2019. З протоколу особистого обшуку від 25.04.2019 вбачається, що слідча дія проведена в порядку вимог ст.208 КПК України. Саме до частини 3 цієї статті КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу. Надані на експертизу зразки №1 та №2 (змиви з правої та лівої руки ОСОБА_3 ) отримані не у порядку визначеному процесуальним законом, а саме, КПК України визначає, що з метою виявлення на тілі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення, слідчий, прокурор здійснює освідування, про що складається протокол. Однак в кримінальному провадженні №62019140000000358 слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 фактично підмінено слідчу дію освідування, іншою слідчою дією особистим обшуком, що не передбачено вимогами КПК України. Внаслідок чого до підозрюваного ОСОБА_3 , не виконано вимоги ч.3, 5 ст.241 КПК України. У матеріалах кримінального провадження №62019140000000358 міститься постанова про проведення освідування від 22 квітня 2019 року складена та підписана прокурором ОСОБА_127 . У відповідності до змісту постанови прокурор постановив: «Провести освідування ОСОБА_3 для виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення; проведення освідування доручити слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , в рамках кримінального провадження №62019140000000358 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України». Однак слідчим вказана слідча дія проведена не була. Окрім, цього вилученні протоколом особистого обшуку Зразки №1 та №2 (змиви з правої та лівої руки ОСОБА_3 ) оформленні з порушенням ст. 105 КПК України, яка визначає, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні або вилученні таких додатків. Дотримання визначених дій необхідне для виключення можливості підміни вилучених зразків в період часу з моменту їх огляду і направлення на експертизу. Як вбачається з протоколу особистого обшуку від 25.04.2019 його проведено слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , за участю співробітників УСБ України у Львівській області ОСОБА_128 , ОСОБА_26 , ОСОБА_40 , ОСОБА_44 у присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , однак скеровані на експертизу паперові конверти формату A4 із змивами з рук ОСОБА_3 , були підписані лише, слідчим та понятими, без підписів інших учасників. Що стосується зразка №3 «Заклеєний паперовий конверт A4 білого кольору, склеєний біркою на яку нанесено два відтиски печатки «Для пакетів №2 Державне бюро розслідувань Територіальне управління, розташоване у місті Львові», друковані та рукописні написи «Пакет №1 Слідчий ОСОБА_29 «підпис» Поняті 1. «Підпис» ОСОБА_18 2 «Підпис» Огляд помічення грошових коштів у кримінальному провадженні №62019140000000358. Взірець спецпрепарату «Промінь 1». При огляді вмісту пакета було виявлено диск фільтрувального паперу із нашаруванням дрібнодисперсної речовини. Контрольний зразок спеціальної речовини, якою було оброблено предмет неправомірної вигоди, орган досудового слідства отримав в ході проведення слідчої дії огляд, помічення та вручення грошових коштів, яка зафіксована Протоколом від 24.04.2019. Саме з Протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019 вбачається, що взірець спецхімікату «Промінь-1», а саме оброблений обеззоловий фільтер, поміщено в паперовий пакет №1, який опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки «Для пакетів» Територіального управління ДБР розташованого у м. Львові та підписано учасниками і присутніми. Огляд та оброблення грошових коштів, відібрання взірця, проводилось старшим оперуовноваженим СП БКОЗ УСБ України у Львівській області ОСОБА_129 . Згідно вказаного протоколу слідчу дію проведено слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , за участю працівника УСБ України у Львівській області ОСОБА_40 , заявника ОСОБА_13 , та двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . У відповідності до висновку експерта №2246, 07 травня 2019 року від слідчого Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 надійшли взірці, які були «Заклеєні в паперовий конверт A4 білого кольору, склеєний біркою на яку нанесено два відтиски печатки «Для пакетів №2 Державне бюро розслідувань Територіальне управління, розташоване у місті Львові», друковані та рукописні написи «Пакет №1 Слідчий ОСОБА_29 «підпис» Поняті 1. «Підпис» ОСОБА_18 2 «Підпис» Огляд помічення грошових коштів у кримінальному провадженні №62019140000000358. Взірець спецпрепарату «Промінь 1». При огляді вмісту пакета було виявлено диск фільтрувального паперу із нашаруванням дрібнодисперсної речовини. Тобто на криміналістичну експертизу речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 складену 11.07.2019 №2246, було подано взірці спеціальної речовини, які оформлені з порушенням ст. 105 КПК України, тоді як, під час проведення слідчої дії, додатки були підписанні заявником ОСОБА_130 , та працівником УСБ України у Львівській області ОСОБА_131 , що може свідчити про їх підміну. За наведеного, сторона захисту вважає, що на експертизу надано контрольний зразок спецхімікату «Промінь-1», що не відповідає тому зразку, який фактично був оброблений та поміщений в паперовий пакет №1, який опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки «Для пакетів» Територіального управління ДБР розташованого у м. Львові та підписано учасниками і присутніми у відповідності до Протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24.04.2019. Метою проведення експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 складену 11.07.2019 №2246 є встановлення тотожності хімічного складу спеціальної речовини, якою було оброблено предмет неправомірної вигоди, зі змивами з рук вилученими в підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Отже за вказаних обставин, висновок експерта №2246 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №62019140000000358 складений 11.07.2019 грунтується на недопустимих доказах. Скеровані стороною обвинувачення зразки на експертизу, отриманні в позапроцесуальний спосіб та у відповвідності до ст.86 КПК України є недопустимими доказами.

Щодо вказаних доводів сторони захисту, суд зазначає, що висновок експерта, який сторона захисту просить визнати недопустимим доказом повністю відповідає ч. 1 ст. 102 КПК та Додатку 2 до Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС від 17 липня 2017 року № 591.

Згідно з ч. 1 ст. 102 КПК у висновку експерта повинно бути зазначено: (1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; (2) місце і час проведення експертизи; (3) хто був присутній при проведенні експертизи; (4) перелік питань, що були поставлені експертові; (5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; (6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; (7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Відповідність висновку експерта положенням ст. 102 КПК є ключовим, оскільки саме вимогам КПК має відповідати джерело доказів, а саме статтям 1, 17, 22, 84-86 КПК.

У додатку 2 до Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України зазначається, що лише у разі потреби можуть бути стисло викладені обставини, які безпосередньо стосуються проведення експертизи. Отже, зазначене вказує на те, що покликання сторони захисту на відсутність певних відомостей у висновку не відповідають дійсності та не можуть слугувати підставою для недопустимості висновку експерта.

Підстави вважати, що на експертизу надісланий контрольний зразок спецхімікату «Промінь-1», що не відповідає тому зразку, який фактично був оброблений та поміщений в паперовий пакет №1 відсутні, і є лише припущенням сторони захисту, яке не підтверджено жодними належними доказами.

Щодо інших доводів сторони захисту, які стосуються недопустимості висновку експерта, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Згідно з ч. 3 цієї ж статті, висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Під час виконання дослідження, експерт самостійно визначає методи та способи виконання експертизи. Водночас, об'єктивних даних, які б викликали обґрунтовані сумніви у використаних експертом під час проведення експертизи методиках, захистом не наведено. Висновок експерта за своїм змістом є послідовним, логічним, а викладені у них дані не є суперечливими. Ба більше, фаховість експерта, його стаж експертної роботи та попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, переконують суд у достовірності висновку експерта.

При цьому суд зауважує, що гарантії незалежності судового експерта та відповідальність за її порушення чітко визначена у національному законодавстві.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо, зокрема, існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.

Однак сторона захисту таким правом не скористалась.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання фактичних даних, які містяться у висновку експерта недопустимими доказами, а доводи сторони захисту вважає припущеннями, які не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Щодо доводів сторони захисту про порушення порядку проведення освідування ОСОБА_132 , то детальний аналіз таким буде надано при оцінці доказу - протоколу особистого обшуку від 25.04.2019.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу особистого обшуку від 25.04.2019 /клопотання захисника Т.2 а.с.115-130/.

Адвокат ОСОБА_9 просить суд визнати протокол особистого обшуку від 25 квітня 2019 року, складений слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Дежавного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 недопустимим доказом. В обґрунтування клопотання покликається на те, що із змісту протоколу особистого обшуку від 25 квітня 2019 року, о 15.45 хв. слідує, що біля будинку, за адресою: АДРЕСА_3 виявлено особу яка представилась старшим слідчим слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 . В подальшому, як вбачається із змісту відеозапису (Файл під назвою MVI 022 МР4) вказаної слідчої дії слідчим ОСОБА_29 повідомлено, що ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, та зачитано права підозрюваного. Окрім цього, в ході вказаної слідчої дії (особистого обшуку) слідчим ОСОБА_29 зачитано вголос постанову прокурора про проведення освідування від 22 квітня 2019 року, після чого почалась сама процедура освідування, а саме з рук ( правої та лівої) ОСОБА_3 були взяті змиви. В подальшому після завершення процедури освідування, відразу розпочався обшук ОСОБА_3 . Відповідно із змісту відеозапису вбачається, що протокол освідування особи слідчим не складався, вказаний протокол у відповідності до вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривася, під час судового засідання для дослідження суду також не надавався. Окрім цього у відповідності до постанови про проведення освідування, прокурором ОСОБА_107 доручено проведення освідування ОСОБА_3 саме слідчому ОСОБА_29 . Як вбачається із змісту самого протоколу особистого обшуку так і відеозапису слідчої дії, освідування ОСОБА_3 проводив співробітник УСБ України у Львівській області ОСОБА_26 . В порядку ст. 290 КПК України доручення слідчого, відповідно до якого ОСОБА_26 було залучено до вказаної слідчої дії не відкривалось, також під час судового розгляду не надано суду. Відповідно саме освідування проводилось неуповноваженою на те особою. Разом з тим, в ході судового розгляду, судом досліджено протокол затримання ОСОБА_3 в пордяку ст. 208 КПК України, відповідно до змісту якого о 15 год. 45 хв. останнього було затримано у м. Стрию по вул. Галицькій, поблизу будинку № 5. Як вбачається із змісту відеозапису (Файл під назвою MVI 022 MP4) слідчої дії на 17 хвилині, співробітник УСБ України у Львівській області ОСОБА_133 розпаковує медичні рукавички, однак на відеозаписі не видно самого моменту розпаковки, а також не видно, чи взагалі рукавички були запаковані. В подальшому на 19 хвилині відеозапису слідчий ОСОБА_29 тримає у руках поліетиленовий мішечок, в якому знаходяться обеззолені фільтри, сам мішечок не опечатаний, відповідно не виключено факту, що на обеззолених фільтрах могли бути частини спецхімпрепарату “ Промінь” у такій кількості, що могли не просвічуватись під дією ультрафіолетової лампи. Разом з тим, відповідно до змісту протоколу огляду, помічення та вручення грошових коштів від 24 квітня 2019 року, складеним слідчим Першого слідчого відділу (Відділ розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , ним (слідчим) не було здійснено відібрання контрольного чистого взірця обезоленого фільтру, та його поміщення у пакет з подальшим опечатуванням, для подальшого використання вказаного взірця в ході проведення освідування, а як зазначено вище використовувався обезолений фільт, який діставався із неопечатаного мішечка, у якому знаходились, і інші фільтри. Окрім цього, затриманий ОСОБА_134 перебував у шоковому стані, йому було погано, що підтверджується на 25 хвилині відеозапису, де ОСОБА_123 заявив, що себе погано почуває дослівно (мені погано) , відповідно він був не в стані контролювати процес освітлення ультрафіолетовою лампою обеззоленних фільтрів, конвертів, рукавичок і т.д. А також, до моменту проведення освідування ОСОБА_135 передувало його фізичне затримання співробітниками УСБУ у Львівській області, яке (затримання) фіксувалось на відеокамеру. У відповідності до змісту відеозапису (Файл під назвою MVI 021 МР4), в момент самого фізичного затримання ОСОБА_135 , два співробітники УСБУ у Львівській області своїми руками, які були не одягненні в рукавиці торкаються обох рук ОСОБА_3 . Разом з тим, протокол особистого обшуку від 25 квітня 2019 року підписано понятими, учасниками, а саме ОСОБА_136 , ОСОБА_125 , ОСОБА_137 , та слідчим ОСОБА_138 , відповідно до копій наданих ОСОБА_139 в ході досудового розслідування. В подальшому вказаний протокол чорним чорнилом підписано, ще двома учасниками слідчої дії. При перегляді відеозапису, який долучено до протоколу особистого обшуку, вбачається, що участь у вказаній слідчій дії приймали 10 (десять) співробітників УСБ України у Львівській області, проте протокол всупереч закону підписали лише четверо співробітників УСБ України у Львівській області із десяти. Отже резюмуючи, в протоколі особистого обшуку від 25 квітня 2019 року, який складений слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Дежавного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 не зазначено всіх осіб, які приймали участь у слідчій дії, а також не підписали протокол особи, які приймали участь у слідчій дії. Вупереч процесуальному закону пакети із додатками під номерами, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 не підписані особами, які брали участь у їх виготовлені, а підписані лише слідчим та понятими. А також, як вбачається із змісту вищевказаного протоколу особистого обшуку від 25 квітня 2019 року, вище перелічені додатки до протоколу, які поміщені у паперові пакети під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, не долучені до протоколу особистого обшуку, (посилання про їх долучення в самому тексті протоколу відсутнє).

Оцінивши вказані доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, зібраних під час затримання та особистого обшуку, Суд дійшов висновку, щодо необхідності їх відхилення, з огляду на таке.

Суд зазначає, що затримання ОСОБА_3 та проведення його особистого обшуку визнається цим Судом законними.

Факт затримання ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження належним чином зафіксований у складеному слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.04.2019.

Хід відповідної процесуальної дії також було зафіксовано на відеозаписі, який досліджено Судом під час судового розгляду.

Як вбачається із змісту протоколу затримання, з зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019140000000358 від 19.04.2019 о 15:45 год., перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ст. ст. 40,104,131,208-211,213 КПК України затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України: ОСОБА_3 , працюючого старшим слідчим слідчого відділу Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Підстави затримання: особу застали під час вчинення злочину; безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказував на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Слідчий ОСОБА_29 на підставі ч.3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст.. 236 КПК України, в присутності понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , здійснив обшук ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено речі зазначені в протоколі особистого обшуку.

На час затримання ОСОБА_3 слідчий не мав на те дозволу слідчого судді.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадк у якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

Згідно з протоколом затримання, саме це положення КПК стало правовою підставою для затримання ОСОБА_3 ..

Встановлені Судом на підставі досліджених доказів обставини указують на те, що фактичні підстави затримання ОСОБА_3 відповідали зазначеній нормі закону.

Так, затриманню ОСОБА_3 безпосередньо передували події щодо одержання ним грошових коштів від ОСОБА_13 о 15.40 год. по вул. Галицькій в м. Стрий.

На підставі зазначеного, Суд доходить висновку, що затримання ОСОБА_3 було здійснено з дотриманням визначених КПК вимог.

Далі, Суд зазначає, що у протоколі затримання зрозумілою для ОСОБА_3 мовою було зазначено підстави його затримання, а також наведені дані, які є достатніми для розуміння останнім того, у вчиненні якого злочину він підозрювався. Зміст протоколу затримання після його складання був оголошений ОСОБА_3 , а тому він був обізнаний із цією інформацією.

Також, Суд зазначає, що зі змісту протоколу затримання та відеозапису цієї процесуальної дії вбачається, що ОСОБА_3 , як затриманому, були роз'яснені його права мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього.

При цьому твердження сторони захисту про порушення права на захист при затриманні ОСОБА_3 та його особистому обшуку на увагу не заслуговують.

З цього приводу Суд враховує правову позицію, викладену в рішеннях Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 204/6541/16-к, від 15.06.2021 справа № 204/6541/16-к, від 27.10.2021 справа № 712/2374/18, згідно з якими саме по собі затримання в порядку, встановленому КПК за визначенням є несподіваною для його учасників подією. Власне сам факт того, що закон надає уповноваженим особам можливість проводити затримання без попереднього судового дозволу, означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання. Вимога присутності адвоката при затриманні є практично нездійсненною і не передбачена будь-яким положенням КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Встановлення такого правила судом зведе нанівець будь-яку процесуальну діяльність правоохоронних органів, оскільки практично неможливо забезпечити присутність адвоката в той час і в тому місці, де може відбутися затримання за підозрою у вчиненні злочину. Отже, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону.

Беручи до уваги вищенаведені висновки Верховного Суду, які є релевантними до обставин цієї справи, Суд зазначає про відсутність підстав для висновків, що під час затримання ОСОБА_3 мало місце порушення його права на захист, а також, що вилучені речові докази у ОСОБА_3 були отримані внаслідок цих порушень у значенні ч. 1 ст. 87 КПК. З огляду на це, Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість таких доказів.

Отже, Судом не було встановлено порушень КПК, під час проведення затримання та особистого обшуку ОСОБА_3 , які б мали своїм наслідком недопустимість доказів.

Враховуючи встановлені вище фактичні обставини та матеріали провадження, які не дають суду підстав ставити під сумнів хід та результати проведення процесуальної дії відображеної в протоколі, твердження сторони захисту про недопустимість як доказу вищевказаного протоколу через те, що у них не зазначено всіх осіб, які були присутні під час проведення зазначеної дії є безпідставними. Відсутність у протоколі тих даних, які зазначені стороною захисту, не є в цьому провадженні тим істотним порушенням, яке б мало наслідком недопустимість вказаного протоколу (постанова ККС ВС від 19 квітня 2021 року у справі №288/1418/17).

Щодо відсутності окремого протоколу, складеного за результатами освідування, то суд відзначає, що норми ст. 241 та ст. 104 КПК України дійсно зобов'язують сторону обвинувачення фіксувати хід і результати освідування у відповідному протоколі та надати учасникам можливість внести до нього свої зауваження та доповнення. Вказаний порядок фіксування досудового розслідування забезпечує належне закріплення та засвідчення юридично значимих фактів (доказів) та слугує засобом реалізації учасниками кримінального провадження своїх прав.

Водночас, той факт, що хід і результати освідування були відображені не в окремому протоколі, а вписані до іншого протоколу, сам по собі не може свідчити про грубе порушення права особи на захист чи про негативний вплив на змагальність процесу доказування. Так, визначальним у цьому випадку є те, що стороною обвинувачення було детально закріплено хід та результати проведеної слідчої дії, а сторона захисту безперешкодно могла ознайомитись із текстом відповідного протоколу і внести до нього свої доповнення та зауваження.

Так само і відсутність захисника при проведенні огляду місця події та освідуванні особи, суд не вважає порушенням прав обвинуваченого, оскільки нормами кримінального процесуального закону не вимагається забезпечення участі захисника при його проведенні (аналогічна правова позиція висловлена у постанові ККС ВС від 10 грудня 2020 року у справі № 751/602/18).

Щодо доводів про проведення освідування неповноважною особою, то суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Суд звертає увагу на те, що приписами ч. 3 ст. 41 КПК передбачено, що доручення слідчого, дізнавача, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.

З урахуванням зазначеного та наведених вище норм КПК суд не ставить під сумнів наявність доручень слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні, а тому аргументи сторони захисту про протилежне вважає необґрунтованими.

Крім цього, згідно постанови Верховного Суду у справі №727/8945/17 від 31.03.2021 участь оперативного співробітника під час проведення слідчим слідчої дії та виконання таким співробітником доручень слідчого не вказує на те, що ця дія проведена неуповноваженою особою, оскільки організація проведення слідчої дії, залучення її учасників, які необхідні слідчому для проведення такої дії і які, зокрема, допомагають слідчому провести слідчу дію, покладається на розсуд останнього, в межах його компетенції з урахуванням складності і обсягу слідчої дії.

Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 241 КПК передбачено, що слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Аналіз правил ст. 241 КПК, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, дає можливість виокремити наступні етапи проведення цієї цієї слідчої (розшукової) дії: (1) пред'явлення постанови прокурора перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, як єдиної, визначеної кримінальним процесуальним законодавством, підстави для проведення цієї слідчої (розшукової) дії; (2) після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово; (3) про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами КПК, а у випадку, коли освідування проводилося примусово, то особі надається копія протоколу освідування.

Варто також зауважити, що освідування особи є відмінним від особистого обшуку особи, оскільки саме під час освідування уповноважені суб'єкти можуть виявляти безпосередньо на тілі особи, яка підлягає освідуванню, сліди кримінального правопорушення. Процесуальні підстави для проведення освідування (наявність постанови прокурора) виступають гарантією забезпечення поваги до людської гідності, прав та свобод кожної особи, оскільки фізична цілісність та недоторканність тіла особи мають бути пріоритетними для органів досудового розслідування під час здійснення ними своїх повноважень.

Суд вважає, що відібрання змивів із рук ОСОБА_3 відбулося без істотного порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, оскільки було пред'явлено процесуальне рішення (постанову прокурора), як підставу для проведення освідування обвинуваченого з метою виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення.

Також Верховний Суд, у постанові від 11 січня 2020 року у справі № 942/1889/19 зазначив, що присутність під час слідчої (розшукової) дії інших осіб не зумовлює сама по собі її недопустимість, оскільки вона проводилась під керівництвом того суб'єкта, якому на це було надано дозвіл.

Адвокат ОСОБА_9 подав також на адресу суду клопотання /Т.2 а.с.137-140/, в якому просить визнати протокол огляду місця події від 25 квітня 2019 року та додатки до нього складений слідчим Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управляння Дежавного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_140 недопустим доказом. В обґрунтування клопотання покликається на те, що із змісту протоколу огляду місця події від 25 квітня 2019 року слідує, що місцем події є прибудинкова територія житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 . На вказаному місці події, в порядку ст. 208 КПК України був затриманий за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України громадянин ОСОБА_3 . Окрім цього в протоколі зазначено, що ОСОБА_3 перед початком слідчої дії «огляду місця події», який проводився за його участю роз'яснено права та обов'язки передбачені ч. ч. 3, 5, 6, 7 ст. 42 КПК України. При перегляді відеозапису вказаної слідчої дії, додатку до протоколу, встановлено, що дані які відображені слідчим у протоколі огляду місця події не відповідають фактичним обставинам проведення вказаної слідчої дії, оскільки як вбачається із відеозапису слідчої дії слідчим ОСОБА_141 перед початком слідчої дії не роз'яснено ОСОБА_139 права підозрюваного в порядку ст. 42 КПК України, хоча на момент проведення огляду місця події ОСОБА_123 перебував у статусі підозрюваного в розумінні статей 42, 208, 209 КПК України. Окрім цього, відповідно до відеозапису слідчої дії-додатку до протоколу, слідчий ОСОБА_142 повідомляє учасників слідчої дії, що на годиннику 17 год. 15 хв., та наголошує, що слідчу дію завершено, учасники переміщаються в приміщення Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові та складання протоколу огляду місця події. А також зазначено, що протокол складено об 22 год.05 хв. Натомість в протоколі огляду зазначено, що огляд закінчено о 17 год. 45 хв., тобто час закінчення слідчої дії яка зазначена в протоколі не відповідає фактичним обставинам. Окрім цього 23 квітня 2019 року прокурором ОСОБА_143 винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину в порядку 271 КПК України. Обставини зафіксовані на відеозаписі вказують на те, що обставини викладені у протоколі огляду місця події від 25 квітня 2019 року не в повній мірі відповідають процесуальним діям, які фактично відбувались, оскільки слідчим ОСОБА_141 було проведено не огляд місця події, а в даному випадку мало місце відкрите фіксування завершальної стадії контролю за вчиненням злочину відповідно до ч.4 ст. 271 КПК України з фактичним затриманням особи та вилученням грошей. Однак всупереч вимогам ч. 4 ст. 271 КПК протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений не негайно, а 11 червня 2019 року та за відсутності підозрюваного. Проведена процесуальна дія є затримання особи, яка з цього моменту набуває права на захист згідно ч.1 ст. 42 КПК України. Обставини, викладені у протоколі огляду місця події від 25 квітня 2019 року та відповідному відеозаписі цієї слідчої дії, не відповідають змісту процесуальних дій, які фактично здійснювались. Уповноважені особи органу досудового розслідування фактично провели не огляд місця події, а відкрите фіксування під час завершальної стадії контролю за вчиненням злочину з фактичним затриманням ОСОБА_3 . Разом з тим, у відповідності до відеозапису фіксування процесу особистого обшуку ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_144 дає вказівку оперуповноваженому зібрати гроші із проїжджої частини в одну купу. В подальшому оперуповповажений збирає гроші голими руками не одягаючи рукавиць, вказане є недопустим в даній ситуації.

Спростовуючи вказані доводи сторони захисту, Суд звертає увагу на те, що більшість доводів, яка міститься у вказаному клопотанні була спростована раніше судом, однак вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень кримінального процесуального закону огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.

За змістом ч. 1, 2 ст. 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, що проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Відповідно ж до ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Суд вважає, що проведений органом досудового розслідування огляд місця події здійснений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому згідно з ч. 1 ст. 233 КПК встановлені внаслідок таких слідчих дій докази є допустимими та можуть бути використані при винесенні процесуальних рішень.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу на увагу не заслуговують, і є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення. Дійсно, ОСОБА_3 був затриманий на прибудинковій території житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , однак після отримання ним неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США від ОСОБА_13 . Під час вказаної слідчої дії здобуто докази, які мають значення для кримінального провадження, такі докази здобуто в порядку, встановленому КПК України, а той факт, що фактично слідчим одночасно проведено огляд місця події, затримання та освідування ОСОБА_3 , то такі доводи на висновки суду не впливають, оскільки законом не передбачено такої заборони, зважаючи на негайне виявлення злочину та необхідність невідкладної його фіксації.

Спростування доводів сторони захисту, висловлених в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів у справі.

Верховний Суд у справі № 334/5670/18 від 05.08.2020 наголосив, що при оцінці існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 звернув увагу на формулювання, що міститься в рапорті «уникнути реального терміну ув'язнення», вказав, що матеріалами справи не підтверджено суб'єкта, який відібрав заяву в ОСОБА_13 . Крім цього, в письмовій заяві ОСОБА_13 вказано неправильно дату його народження, що викликає сумнів в законності вказаного документа. Вважає, що обшук автомобіля, без законних на це підстав, проведено без ухвали слідчого судді. Крім цього, просить суд звернути увагу, шо клопотання і ухвали по НСРД написані однією і тією ж особою, а протокол про помічення та вручення грошових коштів в резолютивній частині не містить даних про відсутність ознак провокації. Окрім цього, відеофайлом, оглянутим в судовому засіданні не підтверджено факту передачі коштів ОСОБА_13 ОСОБА_3 .

Вказані доводи сторони захисту на увагу не заслуговують, оскільки формулювання у рапорті не є визначальним в подальшому для проведення тих чи інших слідчих дій та з'ясування підстав для їх проведення, крім цього, в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_13 просив у обвинуваченого вирішити питання про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, що навпаки підтверджує вканане формулювання оперативного працівника, і що мова про отримання грошових коштів була саме про термін покарання.

Вказівка у заяві на суб'єкта, який її відібрав не передбачена жодними нормативно-правовими документами, і тим паче КПК України, наявність відповідних реквізитів на такій свідчить про подання заяви до уповноваженого органу, а відтак, жодної іншої фіксації не потребує.

Щодо неточностей в даті народження ОСОБА_13 , то така технічна помилка на законність проведення слідчих дій та допустимість доказів, які отримані, жодним чином не впливає.

Огляд автомобіля був невідкладною слідчою дією, єдиною метою цієї слідчої дії було відшукання речей, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду, подія, яка була предметом розслідування відбувалася в салоні автомобіля, який не можна вважати місцем самої події - передачі коштів /постанова від 03 червня 2020 року Верховного Суду (справа № 753/4091/16-к, провадження № 51-6549км19)/.

Щодо доводів сторони захисту про те, що клопотання та ухвали про проведення НСРД написані однією і тією ж особою, суд такі до уваги не бере та зауважує, що процесуальне рішення суду постановлене на підставі мотивованого клопотання слідчого, за наявності об'єктивних даних та передбачених законом підстав. Ухвали слідчого судді є законними, підписаними складом суду, а відтак, відсутні підстави для визнання недопустимими доказів, здобутих на їх виконання.

Висновки суду щодо доводів сторони захисту про недопустимість окремих доказів.

Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури, Суд вважає, що її порушення може бути підставою до визнання недопустимими доказів, зібраних у кримінальному провадженні лише за тих умов, якщо судом буде встановлено, що таке порушення вплинуло на забезпечення прав людини і основоположних свобод під час кримінального провадження або на справедливість судового розгляду в цілому.

У протилежному випадку, визнання недопустимими всіх доказів, зібраних стороною обвинувачення у кримінальному провадженні лише з підстав не виконання формальностей, без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод обвинуваченого чи несправедливості судового розгляду в цілому, вказувало б на те, що Суд фактично, вдався б до такого явища, як формалізм або правовий пуризм, що означає надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм.

Суд зазначає, що зважаючи на серйозність наслідків та з огляду на суспільні та інші інтереси, які зачіпає кримінальне провадження, визнання недопустимими одночасно всіх доказів у справі, з огляду на недотримання певних формалізованих процедур, слід використовувати з обережністю, у виняткових випадках, після належного розгляду та мотивованого рішення по суті. Адже в окремих випадках такі рішення здатні спричинити брак справедливості. Виправдувальний вирок, з таких підстав, слід застосовувати лише у виняткових випадках. Водночас, у мотивах, якими користується суддя, встановлюючи формальні порушення, в прямій формі має бути встановлений зв'язок між такими порушеннями та істотним порушенням конкретних прав людини чи основоположних свобод.

Відповідні висновки Суду узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду у справі № 711/2233/18 від 07.09.2021, згідно з якими для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.

Суд зауважує, що захисником під час судового розгляду не доведено, що докази, на які посилається прокурор при доведенні вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України є недопустимими оскільки, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК). При цьому КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).

Суд вважає, що захисники у клопотаннях про визнання доказів недопустими та під час судового розгляду виходять із власного тлумачення та суб'єктивного аналізу й переоцінки окремих доказів, при цьому аналіз і оцінку доказів та фактичних обставин здійснюють тенденційно, вибірково, відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Захист також вказував, що кримінальне правопорушення вчинено в результаті провокації зі сторони ОСОБА_13 .

Заява захисту про провокацію злочину не є вочевидь необґрунтованою, тому підлягає перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).

Судовою практикою ЄСПЛ вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів на відмінність провокації до вчинення злочину, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях: матеріально-правового та процесуального тестів на провокацію.

У межах матеріально-правового тесту підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет активності їх дій. Як перший крок, суд має з'ясовувати, (1) чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати, (2) чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви (Tchokhonelidze v. Georgia, заява № 31536/07, від 28.06.2018, § 46). Коли участь поліції обмежується наданням допомоги приватній стороні в реєстрації здійснення незаконної діяльності іншої приватної сторони, (3) визначальним фактором залишається поведінка цих двох осіб (Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), заява № 55146/14, § 56). Також ЄСПЛ наголошує на (4) необхідності чіткої та передбачуваної процедури санкціонування слідчих заходів, а також для їх належного контролю, документування дій учасників таким чином, щоб в подальшому можливо було проводити їх незалежну перевірку (Matanoviж v. Croatia, заява № 2742/12, від 04.04.2017, § 124). Якщо згідно з цим критерієм на підставі наявної інформації Суд міг би з достатньою мірою впевненості визначити, що (5) внутрішні органи розслідували діяльність заявника в основному пасивним способом і не підбурювали його до вчинення злочину, як правило, цього буде достатньо для того, щоб Суд дійшов висновку що подальше використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємних заходів, не викликали спірних питань відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (Matanoviж v. Croatia, § 133).

Однак, якщо Суд в результаті матеріального тесту підбурювання дійде висновку про нез'ясованість певних обставин через відсутність інформації у справі, відсутність розкриття інформації або протиріч у тлумаченні подій, що висуваються сторонами, або якщо Суд визнає, на підставі матеріального тесту, що заявника було піддано підбурюванню до вчинення злочину, всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд повинен буде здійснити другий крок - вдатися до процесуального тесту підбурювання (Matanoviж v. Croatia, § 134).

ЄСПЛ застосовує ці тести для того, щоб з'ясувати, чи були вжиті необхідні заходи для виявлення обставин спірного мотиву підбурювання національними судами, які зобов'язані були проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з'ясувати, чи мало місце підбурювання. Обсяг національного судового перегляду повинен містити причини, чому була розпочата таємна операція, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину і характер будь-якої провокації вчинення злочину або тиску, якого зазнав заявник. Обов'язок національних судів забезпечувати загальну справедливість судового розгляду вимагає, зокрема, щоб таємні агенти і інші свідки, які могли давати свідчення з питання підбурювання повинні бути заслухані в суді і повинен бути проведений перехресний допит стороною захисту, або, принаймні, повинні бути надані докладні підстави для його невиконання (Tchokhonelidze v. Georgia, § 46).

З огляду на серйозність породжуваних корупцією проблем і загроз для стабільності й безпеки суспільства, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку України й принципу верховенства права, очевидною є важливість заходів боротьби з корупцією, запроваджених в Україні. Незважаючи на це, право на справедливе правосуддя, закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції все ж посідає настільки чільне місце, що ним не можна пожертвувати заради доцільності.

Отже, суд переконаний, що слідчі органи за жодних умов не повинні перевіряти здатність особи протистояти спокусі вчинити злочин, у т.ч. корупційній, якщо така можливість їй пропонується. Вільне волевиявлення особи не повинно піддаватись маніпуляціям з боку правоохоронців. Водночас, людина не може нести відповідальність за дії, вчинені нею під впливом правоохоронних органів. Слідчі методи і тактики, зокрема таємні можуть застосовуватись виключно для розкриття вже вчиненого кримінального правопорушення, а не для створення злочину, який би особа не вчинила, якби її до цього не підштовхнули правоохоронні органи.

Для прикладу, на думку суду, відсутня провокація у ситуації, коли особа, якій запропонували надати неправомірну вигоду, звернулась до правоохоронного органу із відповідною заявою, і лише після цього останні розпочинають розслідування, в процесі якого надають заявнику відповідні вказівки (інструкції), про те як діяти, забезпечують відповідними засобами аудіо-, відеозйомки, з метою фіксації дій особи тощо. У такому разі, особа, яка запропонувала неправомірну вигоду вже вчинила кримінальне правопорушення, і правоохоронні органи фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.

На противагу цьому, провокація матиме місце у разі, якщо агент під прикриттям, діючи за вказівками правоохоронного органу, сам вимагає у особи неправомірну вигоду, стверджуючи про необхідність її надання. У цьому випадку правоохоронні органи виходять за межі розслідування злочинної діяльності, позаяк відсутні докази того, що раніше особа вже вчиняла корупційні кримінальні правопорушення.

При перевірці доводів захисту Суд першочергово має з'ясувати: (1) чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 ; (2) чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НСРД стосовно обвинуваченого; (4) чи був злочин в процесі вчинення; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.

Чи були підстави для початку слідчим кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .?

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (частина1 статті 214 КПК).

Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтею ч.3 ст. 368 КК, здійснювалося слідчим відділом (Відділом з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань.

Кримінальне провадження за ч.3 ст.368 КК України було розпочато ДБР 19.04.2019.

Підставою для його реєстрації стали лист заступника начальника Управління - начальника спецпідрозділу БКОЗ ОСОБА_24 , адресованого в.о. директора Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_25 від 19.04.2019 за вих. № 62/14/2-1108; рапор ст. оперуповноваженого в ОВС 2 відділу спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_26 , адресованого заступнику начальника Управління - начальникe спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_27 від 19.04.2019, лист слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_28 , адресованого виконувачу обов'язків Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_25 від 19.04.2019, заява ОСОБА_13 , адресована в.о. директора ТУДБР у місті Львові від 19.04.2019.

Отже, первинним джерелом об'єктивних даних щодо протиправних дій обвинуваченого був ОСОБА_13 , який повідомив про це правоохоронні органи. Це повідомлення містило конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, механізм передачі неправомірної вигоди). Вказане підтверджується сукупністю відомостей з заяви ОСОБА_13 від 19.04.2019, судовими показаннями ОСОБА_13 .

Таким чином, станом на 19.04.2019 у слідчого ДБР були об'єктивні дані про ймовірно злочинні дії обвинуваченого, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР та перевірки засобами кримінального процесу.

Чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви?

У зв'язку з тим, що про корупційні дії обвинуваченого повідомив ОСОБА_13 , як приватна особа, Суд перевіряє наявність у нього будь-яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_3 на вчинення злочину з метою його подальшого викриття.

Сторона захисту стверджувала, що відносно ОСОБА_13 існувало кримінальне провадження за ст.307 КК України. Вказане, на думку захисника, є можливим мотивом участі ОСОБА_13 у провокації обвинуваченого.

В судовому засіданні захисники обвинуваченого не змогли пояснити яким чином, на їх думку, участь ОСОБА_13 у НСРД має вплинути на його становище у кримінальному провадженні відносно нього, погіршити його чи поліпшити.

КК не містить жодних правових норм, які б враховували участь підозрюваного (обвинуваченого) у негласних заходах з метою викриття злочинної діяльності в іншому кримінальному провадженні як обставину, що пом'якшує його становище. Крім того, обставини (епізоди) імовірної злочинної діяльності ОСОБА_13 розслідувалися іншими органами досудового розслідування, аніж ДБР.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_13 перебував під тиском правоохоронних органів, чи був якимось чином від них залежним, раніше брав участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, був таємним агентом правоохоронців, немає.

Крім того, Суд враховує обставини знайомства ОСОБА_13 та ОСОБА_3 - який був слідчим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 . Пропозиція надання неправомірної вигоди була висунута у перший же день знайомства, коли ОСОБА_13 було викликано для допиту у кримінальному провадженні за ст.307 КК України. Тобто, на той момент, у ОСОБА_13 не могло бути жодних прихованих мотивів щодо ОСОБА_3 , оскільки вони навіть не були знайомі до того. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що саме обвинувачений ОСОБА_3 був ініціатором зустрічі з ОСОБА_13 , останній самостійно зателефонував до нього та вони домовились про зустріч 18.04.2019. Під час цієї зустрічі ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_13 про можливість не притягнення його до кримінальної відповідальності, у разі надання йому неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США.

Отже, з наявних у провадженні матеріалів вбачається, що будь-яких прихованих мотивів у ОСОБА_13 провокації відносно обвинуваченого не було.

Чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинуваченого застосовано НСРД?

Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого, отримання доказів в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих негласних заходів фіксації фактичних даних було неможливим.

Проведення стосовно слідчого оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням слідчого слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина 4 статті 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття 260 КПК).

За клопотаннями слідчого Першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_29 , ухвалами про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчого судді Львівського апеляційного суду від 23.04.2019 надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по абонентському номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 , що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_3 ; на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_13 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_13 ; візуальне спостереження за ОСОБА_13 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контроль ОСОБА_13 .

Крім того, згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудових розслідувань кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтимання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_41 від 23.04.2019, для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов'язаної з одержанням неправомірної вигоди старшим слідчим слідчого відділення Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 встановлення його вини у скоєнні даного злочину, впродовж квітня - травня 2019 року, починаючи з 22.04.2019, здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих та помічених грошових коштів, технічних засобів аудіо- відео контролю особи, візуального спостереження за ним у публічно доступних місцях. Контроль за проведенням та проведення вказаного слідчого експерименту в частині ідентифікації та помічення грошових коштів з використанням спеціальних хімічних речовин, аудіо-, відеозапису чи фотографування та виготовлення процесуальних документів доручити слідчому Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань,розташованого у м. Львові ОСОБА_29 . Технічне забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій у встановленому порядку доручити УСБУ у Львівській області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучити громадянина ОСОБА_13 .

Отже, негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися із додержанням встановленого КПК порядку їх санкціонування (стаття 247 КПК), з дозволу слідчого судді апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а відносно особи, що є поліцейським - з дотриманням відповідних додаткових гарантій, передбачених Законом «Про Національну поліцію», - такий дозвіл надавався слідчим суддею за клопотанням слідчого ДБР. Негласні слідчі дії у формі спеціального слідчого експерименту здійснювались (або планувались) за постановою прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації та процесуального керівництва досудових розслідувань кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.

При цьому процедура надання дозволів на проведення НСРД була ясною та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК та переслідувало легітимну мету.

Отже, НСРД стосовно обвинуваченого були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.

Чи був злочин в процесі вчинення?

Суд констатує, що перша зустріч ОСОБА_13 та ОСОБА_3 не була зафіксована за допомогою будь-яких технічних засобів та відбувалась до початку досудового розслідування.

Відповідно до показань ОСОБА_13 під час допиту в Стрийському ВП ГУ НП у Львівській області, як особи, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України слідчий ОСОБА_3 запропонував йому поговорити у неформальній обстановці та повідомив, що може надати йому допомогу у вирішенні питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, при цьому надавши ОСОБА_13 номер свого мобільного телефону.

Зважаючи на відсутність матеріалів НСРД щодо цієї зустрічі, достовірно зміст вказаної розмови між ними, Суд не може встановити, разом з тим може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічі та змісту наступних їх переговорів, вже зафіксованих в ході НСРД.

Так, 18.04.2019, близько 15 год. 30 хв., під час зустрічі біля кінотеатру ім. Богдана Хмельницького, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 , здійснюючи досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12018140130001668 від 04.12.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України та № 12019140130000453 від 18.04.2019 за ч. 1 ст. 309 КК України, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи це, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_13 про можливість вирішення питання щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, у разі надання йому неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США.

Згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 11.06.2019, старшим оперуповноваженим в ОВС спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області підполковником ОСОБА_26 на виконання доручення № 15/4/1-1204т від 23.04.2019 прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_94 наданого в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019140000000358 від 19.04.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, щодо проведення НС (Р)Д - контролю за вчиненням злочину, на підставі ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_93 № 01584т від 23.04.2019 року, № 01585т від 23.04.2019 року складений протокол про те, що 24.04.2019 в приміщенні Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, в присутності учасників слідчої дії, було вручено ОСОБА_13 його власні грошові кошти в загальній суму 2000 (дві тисячі) доларів США; 25.04.2019 о 10:39 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 ; 25.04.2019 близько 14:00 год. в м. Стрий Львівської області, ОСОБА_13 було вручено спеціальні технічні засоби аудіо- відеоконтолю з метою фіксації дій старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 ; 25.04.2019 о 15:07 год. ОСОБА_13 зателефонував старшому слідчому СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 та домовився про зустріч; 25.04.2019 о 15:22 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 та цікавився де останній перебуває; 25.04.2019 о 15:29 год. ОСОБА_13 телефонував старшому слідчому СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , який сказав йти ОСОБА_13 на площадку біля технікуму, що останній і зробив; 25.04.2019 о 15:36 год. старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_13 та сказав останньому підійти до ПТУ №35 та стати при дорозі, що ОСОБА_13 і зробив; 25.04.2019 близько 15:40 год. до ОСОБА_13 на вул. Львівській в м. Стрий Львівської області під'їхав автомобілі «Фольксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_7 на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_3 , за кермом знаходилась жінка на вигляд 30-35 років. ОСОБА_13 підійшов до переднього пасажирського вікна, яке було на половину спущене та переговоривши з ОСОБА_3 передав останньому вищевказані, ідентифіковані грошові кошті в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США; отримавши грошові кошти, ОСОБА_3 разом із вказаною жінкою, рухаючись вулицями м.Стрий приїхали на вул. Галицьку, де до них підійшли співробітники УСБУ у Львівській області, Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові та почали проводити відповідні слідчі дії. В ході вказаних слідчих дій, були виявленні попередньо ідентифіковані грошові кошти в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, про що був складений відповідний протокол.

Суд вважає, що стороною захисту не висунуто жодної логічної версії іншого трактування здобутих доказів, аніж ті, що наведені вище. Обґрунтованих підстав для констатації факту провокації з боку ОСОБА_13 та/чи правоохоронців відносно ОСОБА_3 , судом не встановлено, тому суд дійшов висновку, що на момент приєднання ДБР злочин вже був у процесі вчинення.

Який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення?

Суд, спираючись на судові показання ОСОБА_13 , згідно з якими він погодився на пропозицію ОСОБА_3 , встановив, що ОСОБА_13 , починаючи з 19.04.2019 діяв як таємний агент держави (правоохоронців).

Спростовуючи версію провокації, суд виходить з таких мотивів: (1) протоколи за результатами проведення НСРД, протокол огляду документів свідчать про те, що в значній мірі ініціатива стосовно спілкування з ОСОБА_13 виходила від обвинуваченого; (2) зустрічі зафіксовані під час НСРД також не вказують на активне схиляння до вчинення злочину; (3) відсутні у кримінальній справі і докази створення працівниками правоохоронних органів обставин, які б схиляли чи змушували обвинуваченого вчинити злочинне діяння, якого він не вчинив б за власною ініціативою; (4) перше позапроцесуальне спілкування слідчого з ОСОБА_13 17.04.2019 було ініційоване саме обвинуваченим, в якого виник умисел на отримання неправомірної вигоди, саме такий перебіг подій пояснюється розумно, адже, по-перше, у слідчого відсутні повноваження на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, а, по-друге, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_3 , отримавши пропозицію отримати неправомірну вигоду, письмово повідомив про таку пропозицію безпосереднього керівника (обов'язок, передбачений частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції»).

У рішенні від 02.01.2013 у справі Veselov and others v. Russia (заяви № 23200/10, 24009/07 та 556/10, § 92) ЄСПЛ наголосив, що будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв'язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до співчуття заявника при згадках про ознаки «відмови» (Ramanauskas v. Lithuania, заява № 74420/01, § 67; Vanyan v. Russia, заява № 53203/99, від 15.12.2005, §§ 11 та 49, Malininas v. Lithuania, заява № 10071/04, від 01.07.2008, § 37).

Саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання не було (рішення у справах Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, § 118; постанова ККС ВС у справі № 1715/6764/12 від 10.06.2020).

Враховуючи описану вище поведінку ОСОБА_13 при зустрічах з ОСОБА_3 , Суд на підставі матеріально-правового тесту на провокацію злочину приходить до висновку, що сторона обвинувачення довела пасивний спосіб ведення розслідування шляхом залучення ОСОБА_13 , який як агент держави не проявив активність у фіксуванні протиправної діяльності обвинуваченого, переконуючи останнього продовжити вчинення розслідуваного злочину.

У той же час Суд звертає увагу, що мотив ОСОБА_3 у цьому випадку не має правового значення для кваліфікації поведінки саме ОСОБА_13 , характеристики якого відповідно до матеріального тесту провокації злочину мають значення.

Отже, Суд констатує відсутність будь-якої ролі ОСОБА_13 в підбурюванні ОСОБА_3 до вчинення ним кримінального правопорушення..

В усталеній практиці ЄСПЛ йдеться про те, що суспільний інтерес у боротьбі зі злочинністю не може виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це може призвести до ризику остаточного позбавлення обвинуваченого справедливого судового розгляду з самого початку (рішення у справі Teixeira de Castro v. Portugal, від 09.06.1998, § 35-36, Ramanauskas v. Lithuania, заява № 74420/01, § 54; Edwards and Lewis v. the United Kingdom, заява № 39647/98 та 40461/98, §§ 46, 48, Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, §123).

Таким чином, беручи до уваги висновки щодо інших критерії тестів на провокацію, які викладені вище, та враховуючи, що: (1) докази, досліджені в судовому засіданні спростовують версію про надмірну активність ОСОБА_13 в контексті провокації, яка перевіряється; (2) твердження захисту про наявність провокації щодо обвинуваченого, висловлені в судовому засіданні не містять відомостей про схиляння до вчинення злочину саме обвинуваченгого, Суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_13 щодо ОСОБА_3 не містила ознак провокації (підбурювання) на вчинення злочину та не становила таку допомогу ОСОБА_3 вчинити злочин, без якої такий злочин не був би вчинений. Відтак суд не вбачає ознак провокування в діях ОСОБА_13 .

Щодо меж оцінки доводів сторони захисту

Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання вказували на недопустимість зібраних у справі доказів.

Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.

Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначаються. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

Обвинувачений в повному обсязі реалізував своє право на свободу від самовикриття, передбачене ст. 63 Конституції України. Суд також бере до уваги, що § 51 рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. UK, заява № 18731/91) передбачено: «Питання в кожному конкретному випадку полягає в тому, чи надані обвинуваченням докази достатньо вагомі, щоб потребувати відповіді. Національний суд не може доходити висновку про вину обвинуваченого лише тому, що він воліє мовчати. Тільки якщо докази проти обвинуваченого «потребують» пояснень, які обвинувачений має бути в змозі надати, ненадання будь-яких пояснень «може, з погляду здорового глузду, становити підстави вважати, що пояснень немає, і що обвинувачений винний».

Щодо зміни обвинувачення прокурором в судовому засіданні з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України.

За правилами частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Вказана норма кореспондує зі змістом приписів підпунктів «а», «b» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; порушення яких неодноразово констатував ЄСПЛ у своїх рішеннях.

У кримінальних справах точна і повна інформація про обвинувачення, висунуте проти особи, та юридичну кваліфікацію дій винного є основною умовою справедливості провадження. Обвинувальний акт у цьому контексті відіграє вирішальну роль, оскільки саме з дня його складення, особа, відносно якої здійснювалося кримінальне переслідування, має можливість бути поінформованою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї остаточних обвинувачень.

Підпункти «a» і «b», про які зазначалося вище, надають обвинуваченому право організувати свій захист від пред'явленого йому обвинувачення без обмеження можливостей і часу для вживання усіх засобів захисту під час судового розгляду. У іншому випадку не повідомлення особи про характер і причини обвинувачення, позбавляє її можливості підготувати свій захист, що є головною метою принципу, визначеного підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Водночас, виходячи із рішень ЄСПЛ у справах «Де Сальвадор Торрес проти Іспанії» (De Salvador Torres v. Spain), 21525/93, 24 жовтня 1996 року; Юха Нуутінен проти Фінляндії (Juha Nuutinen v. Finland) № 45830/99, 24 квітня 2007 року, зміна кваліфікації дій особи не може вважатися для неї непередбачуваною, якщо вона є невід'ємною складовою обвинувачення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 338 КПК України прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що прокурор у судовому засіданні 12 травня 2022 року після дослідження письмових доказів та допиту свідків заявив клопотання про зміну обвинувального акту. Суд відклав розгляд кримінального провадження для вручення копії всім учасникам провадження. Копію обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням було вручено обвинуваченому та захисникам.

В одному з наступних судових засідань прокурор зачитав змінений обвинувальний акт, в якому більш детально були викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 338 КПК України прокурор має право змінити обвинувачення, копію зміненого обвинувального акта було направлено всім учасникам й суд надав можливість для ознайомлення з ним, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався.

В подальшому сторони клопотань про повторне дослідження доказів не подавали, а відтак, суд постановив закінчити з'ясування обставин та перевірку їх доказами і перейти до судових дебатів.

При цьому суд зауважує, що частина 2 статті 369-2 КК покладає на особу відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.

Згідно обвинувального акту, дії ОСОБА_3 кваліфікуються за частиною 2 статті 369-2 КК, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Отже, незаконні дії ОСОБА_3 , у виді пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, знайшли своє відображення у формулюванні висунутого обвинувачення та підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами.

ОСОБА_3 , будучи обізнаним про суть пред'явленого йому обвинувачення, не був позбавлений можливості здійснювати належний правовий захист, зокрема у частині обвинувачення, яка була доведена в суді під час розгляду справи.

Підстави для розгляду кримінального провадження вказаним складом суду.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».

У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому неодноразово було заявлено відвід, у ракурсі доданих до заяви про відвід доказів, не простежувалася будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість головуючого судді щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ'єктивність при її розгляді.

Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаною суддею та викликали необхідність відводу або самовідводу судді.

Як і не встановлено інформацію, яка б указувала на те, що головуючий суддя не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальними рішеннями у інших справах, не є підставою його відводу.

У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 Верховний Суд сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи сторони захисту про те, що вирок по угоді, постановленому вказаним складом суду відносно ОСОБА_13 за ч.2 ст.309 КК України, який є заявником у вказаному кримінальному провадженні має відношення до вказаного кримінального провадження є необґрунтованими і спростовуються ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року (головуючий-суддя ОСОБА_145 ), якою відмовлено в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_11 , у відводі головуючого судді ОСОБА_1 з цих підстав. Ухвала набрала законної сили.

Вказані доводи сторони захисту є безпідставними з огляду і на те, що вирок по угоді затверджено в підготовчому судовому засіданні і дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт) у даному кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ст. ст. 91, 92, 277, 291 КПК (висновок об'єднаної Палати Верховного Суду у постанові від 18 травня 2020 року, справа № 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім цього, чинний КПК не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи.

Більше того, інші процесуальні кодекси так само передбачають обмежену преюдиціальність вироку чи ухвали суду, постановлених в кримінальному провадженні.

Згідно правового висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2019 року (справа № 759/10575/16-к), обставини, встановлені вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, не можуть мати преюдиціального значення при розгляді кримінального провадження щодо іншої особи.

У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що вирок суду на підставі угоди не може мати преюдиціального значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви № 46632/13 і № 28671/14) підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження.

У висновках Верховного Суду, які містяться в постанові у справі №263/15273/17 від 26 травня 2021 року та постанові у справі №161/3459/17 від 26.03.2020 судом визнано безпідставними посилання засудженого та його захисника на розгляд кримінального провадження неповноважним складом суду через ухвалення обвинувального вироку стосовно особи тією самою головуючою суддею, яка раніше ухвалила вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та іншою особою, обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення. Так, Верховний Суд вказав, що вирок суду на підставі угоди не може мати преюдиціального значення в кримінальних провадження щодо інших осіб. По-перше, чинний КПК України не містить норми, яка би вказувала на преюдиціальне значення таких вироків для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб (ст. 90 цього Кодексу вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів). По-друге, обставини вчинення злочину у вироку на підставі угоди не встановлюються на підставі повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури за участю всіх фігурантів інкримінованого правопорушення, а набувають значення правової презумпції в силу визнання цих обставин сторонами угоди та затвердження її судом. По-третє, надання вироку на підставі угоди преюдиціального значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб порушуватиме гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними у вказаному кримінальному провадженні і повністю підтверджують законність вказаного складу суду при розгляді кримінального провадження.

При цьому суд зауважує, що вирок по угоді постановлено відносно ОСОБА_13 за ч.2 ст.309 КК України і пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 розглядається за вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з корупційними діями обвинуваченого як слідчого, і фактичні обставини, окрім того, що засуджений ОСОБА_13 є завником у справі ОСОБА_3 , жодним чином не співпадають і не пов'язані між собою. Той факт, що суд під час розгляду вказаного кримінального провадження досліджував документи зі справи ОСОБА_13 на вказані висновки суду не впливають, оскільки оцінка таким у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 не надавалася, вказані документи судом не досліджувалися, оскільки вирок постановлено в підготовчому судовому засіданні на підставі обвинувального акту та угоди про визнання винуватості.

Окрім цього, суд зауважує, що в судовому засіданні головуючим суддею про факт розгляду угоди про визнання винуватості відносо ОСОБА_13 було повідомлено сторін кримінального провадження, і жодним учасником заяви про відвід не подавалося. Лише після тривалого розгляду справи, у зв'язку з неодноразовими листами суду на адресу уповноважених осіб з повідомленням про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами, адвокатом ОСОБА_11 було подано заяву про відвід, яка розцінена як така, що спрямована на затягування розгляду кримінального провадженні в задоволенні такої іншим складом суду відмовлено.

У рішенні від 23.02.2016 у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov vRussia, заяви № 46632/13 і № 28671/14) Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила - обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди.

Саме така правозастосовна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 759/10575/16-к (провадження № 51-1951км19).

До того ж, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності незалежно від невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні. Водночас вирок на підставі угоди про визнання винуватості відносно ОСОБА_13 не містить жодних посилань на обставиними кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 , що свідчить про відсутність встановлених преюдиціальних фактів щодо обвинуваченого.

Підстави, з яких суд прийшов до висновку про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 22 червня 2022 року.

Умови угоди суперечили вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

В угоді та наданих сторонами матеріалах не містилося даних про ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_3 у проведенні щодо нього досудового розслідування, тобто співпрацю зі слідством під час досудового розслідування, вказані обставини не було встановлено і судом під час розгляду угоди. Навпаки, судом було встановлено, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду обвинувачений, скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, взагалі не надавав будь-яких показань. Крім цього, в угоді були відсутні обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання, що не дозволяли суду зробити висновок про те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому. Отже, під час укладання угоди прокурором не враховано всіх обставин, передбачених ст. 470 КПК України, а сторонами суду не надано підтвердження їхнього існування, у зв'язку з чим, на думку суду, умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Умови угоди суперечать інтересам суспільства.

Умови угоди про визнання винуватості будуть відповідати інтересам суспільства, виключно тоді, коли пом'якшення покарання, визначене в угоді, буде збалансоване з обставинами, які є корисними для суспільства. До таких факторів слід віднести: суспільну значущість дій обвинуваченого щодо викриття інших злочинів, його сприяння у проведенні кримінального провадження, вчинення дій з метою усунення негативних наслідків, спричинених суспільно-небезпечним діянням, тощо. Тільки за наявності таких факторів суспільство може бути зацікавленим у здійсненні швидкого судочинства у певному кримінальному провадженні. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачалося, що при її укладенні прокурором враховано виключно беззастережне визнання вини та обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, позитивну характеристику обвинуваченого, відсутність потерпілого та цивільного позову у кримінальному провадженні, а також той факт, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. При цьому суд зауважив, що впродовж досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження обвинувачений повністю заперечував свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, стороною захисту подано безліч клопотань про визнання доказів недопустимими, обвинувачений впродовж розгляду кримінального провадження як за ч.3 ст.368 КК України, так і за ч.2 ст.369-2 КК України викривальних показань не надавав, при цьому досудове розслідування та судовий розгляд тривав близько трьох років, зважаючи на процесуальну поведінку саме сторони захисту. Пунктом 3 угоди передбачено, що ОСОБА_3 повністю та беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Разом з тим, ОСОБА_3 беззаперечно визнає обставини вчинення ним кримінального правопорушення, описані в п.1 даної угоди, а також вірність кваліфікації його дій за ч.2 ст.369-2 КК України. При цьому під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/ обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення (Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015). У постанові Верховного суду в справі № 344/2514/19 від 15 квітня 2020 року вказано, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності. У постанові Верховного суду в справі №487/4245/18 від 09 грудня 2021 року вказано, що показання обвинуваченого є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, вони мають бути ретельно перевірені й оцінені судом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду (ч. 2 ст. 94 КПК України). На думку суду беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини це правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Таким чином, у будь-якому випадку упродовж досудового розслідування та судового розгляду державний процесуальний механізм притягнення особи до кримінальної відповідальності був задіяний у повному обсязі і процесуальні витрати, пов'язані з розглядом кримінального провадження, вже понесені. Тому скорочення часу на розгляд цього кримінального провадження в суді не може свідчити про швидке судове провадження. За умов відсутності інших корисних для суспільства обставин, лише досягнення сторонами угоди згоди на її укладення не свідчить про дотримання інтересів суспільства та фактично має своєю єдиною метою задоволення приватного інтересу обвинуваченого ОСОБА_3 у призначенні йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Крім того, наведені вище обставини свідчать, що суспільний інтерес в проведенні повноцінного судового розгляду цього кримінального провадження значно перевищує суспільний інтерес в затвердженні такої угоди, і не може нівелювати негативних наслідків потенційного затвердження такої угоди. З огляду на викладене, суд констатував, що у випадку затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, покарання, яке просять призначити сторони провадження не будуть співмірними з обставинами та тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, а також із передбаченою кримінальним законом мірою покарання за його вчинення. При цьому суд зауважив, що ОСОБА_3 обвинувачується прокурором у корупційному злочині. На переконання суду, в результаті затвердження угоди, із зазначеним у ній покаранням, не буде забезпечено попереджувального впливу цього покарання. Не буде досягнуто як загальної так і спеціальної превентивної функції. Суд зазначив, що корупція загрожує ідеалам демократії, правам людини і правопорядку в цілому, руйнує належне управління, доброчесність і соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові, підриває моральні засади суспільства. Більше того, корупція щільно пов'язана з іншими формами злочинності, зокрема, організованою злочинністю й економічною злочинністю. Корупція також охоплює колосальні обсяги активів, які можуть становити значну частку суспільних ресурсів і які ставлять під загрозу політичну стабільність, сталий розвиток держави та її національну безпеку. З огляду на зазначене, умови угоди про визнання винуватості будуть відповідати інтересам суспільства, виключно тоді, коли пом'якшення покарання, визначене в угоді, буде збалансоване з обставинами, які є корисними для суспільства. До таких факторів слід віднести: суспільну значущість дій обвинуваченого щодо викриття інших злочинів, його сприяння у проведенні кримінального провадження, вчинення дій з метою усунення негативних наслідків, спричинених суспільно-небезпечним діянням, тощо. Тільки за наявності таких факторів суспільство може бути зацікавленим у здійсненні швидкого судочинства у певному кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів. Однак, судом під час розгляду угоди не встановлено фактів будь-якого сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього чи викриття інших суспільно-небезпечних діянь. Таким чином, оскільки умови угоди не відповідали вимогам цього Кодексу та інтересам суспільства, не буде співмірним із обставинами і тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та передбаченим кримінальним законом покаранням за його вчинення, а також шкодою суспільним відносинам, зважаючи на несприйняття та осуд таких дій суспільством, боротьбою держави Україна з таким ганебним явищем як «корупція», не виправдає очікувань суспільства, а отже угода не відповідала за метою укладення інтересам суспільства, оскільки спрямована винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого щодо пом'якшення покарання. Враховуючи те, що угода про визнання винуватості не відповідала обставинам, які необхідно врахувати під час укладення угоди, а також невідповідність умов угоди інтересам суспільства, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.

Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов'язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

З огляду на сформульоване обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК України, у даній справі встановленню підлягали такі ознаки зазначеного складу злочину:

-одержання неправомірної вигоди обвинуваченим для себе;

-вчинення таких дій обвинуваченим за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

-спеціальний суб'єкт - особа, яка має реальну можливість вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які підтверджуються наступним.

Відповідно до Примітки до ст. 364-1 КК України, зокрема, у ст. 369-2 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

При цьому суд звертає увагу, на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2022 у справі № 758/5744/17, провадження № 51-5191км19, де, суд фактично за аналогічних обставин прийшов до висновку про наявність в діях слідчого, який отримав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави складу злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

З урахуванням зазначеного, Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінально правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:

-обвинувачений ОСОБА_3 відповідає загальним юридичними ознакам суб'єкта кримінального правопорушення;

-обвинувачений ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

-у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 наявний прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення на підтвердження вказаних вище обставин посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, висновки експертів, показання свідків, речові докази.

Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України.

На обґрунтування цього висновку Суд у вироку навів відповідні мотиви, які включають результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, з огляду на елементи їх складу.

Щодо ознак суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України, може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність і яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (вказане узгоджується із правовою позицією Об'єднаної палати ККС ВС, висловленою у постанові від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к)

Обвинувачений ОСОБА_3 є суб'єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення працював на посаді старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Зазначене підтверджується даними, які містять надані стороною обвинувачення документи, а саме:

інформацією про суб'єкта декларування, відповідно до якої щорічна декларація подана за звітний 2018 рік ОСОБА_3 , який працює в Стрийському ВП ГУ НП у Львівській області та займає посаду старшого слідчого /Т. 2 а.с. 17-25/;

інформацією із інтернет ресурсу - офіційного інформаційного ресурсу ГУ НП у Львівській області, відповідно до якої Стрийський відділ поліції розташований за адресою: м. Стрий, вул. Драгоманова, 2 /Т. 2 а.с. 26/;

витягом з наказу начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_50 №791 о/с від 27.11.2018, з якого вбачається, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП, у порядку просування по службі, звільнивши його з посади слідчого слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП, з 27 листопада 2018 року /Т.2 а.с. 146/;

витягом з наказу начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_50 №796 о/с від 30.11.2018, з якого вбачається, що відповідно до ст. ст. 81,82 ЗУ «Про Національну поліцію», а також наказу МВС від 12.03.2016 №177 «Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за №498/28628, присвоєно спеціальне звання поліції старшому лейтенантові поліції ОСОБА_3 старшому слідчому слідчого відділення Стрийського відділу поліції ГУНП /Т.2 а.с. 147/;

копією наказу ГУНП у Львівській області № 47 від 24.04.2017 про затвердження положень про територіальні (відокремлені) підрозділи ГУНП у Львівській області /Т.2 а.с. 148/;

положенням Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області (додаток до наказу ГУНП у Львівській області від 24.04.2017 №47), яким визначено організацію діяльності, основні повноваження та завдання відділу поліції /Т.2 а.с. 149-154/;

копією посадової інструкції старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 затвердженої начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_19 в 2019 та з якою ознайомлений старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 155-156/;

копією посадової інструкції старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 затвердженої начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_19 27.06.2018 та з якою ознайомлений старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 155-156/;

довідкою начальника Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 , про те, що старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 станом на 25.04.2019 у щорічній оплачуваній відпустці та на лікарняному не перебував. Згідно внутрішнього розпорядку перебуває на службі /Т.2 а.с.159/;

службовою характеристикою на старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 /Т.2 а.с. 160/;

розпискою - попередженням від 07.12.2017, з якої вбачається, що ОСОБА_3 попереджений щодо неприпустимості випадків порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), перебування у такому стані на службі, у службовому приміщенні, чи у однострої /Т.2 а.с.165/;

попередженням від 10.11.2018, з якого вбачається, що слідчий Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 ознайомлений з основними положеннями ЗУ «Про запобігання корупції», розділом ХVII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг», зокрема статтями: стаття 364 Зловживання владою або службовим становищем; стаття 365 Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; стаття 366 Службове підроблення; статя 366-1 Декларування недостовірної інформації; стаття 367 Службове підроблення; стаття 368 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вимоги службовою особою; стаття 368-2 Незаконне збагачення; стаття 369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі; стаття 369-2 Зловживання впливом; стаття 370 Провокація підкупу та попереджений про відповідальність, що в разі скоєння корупційного правопорушення, посадових або інших загально-кримінальних злочинів, його буде звільнено зі служби у Національній поліції України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу /Т.2 а.с. 166/.

Водночас, на момент вчинення відповідного злочину, примітка до ст. 369-2 КК України при визначенні поняття «особою, уповноваженою на виконання функцій держави» відсилала до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», який, натомість, втратив чинність у зв'язку з набранням та введенням в дію Закону України «Про запобігання корупції».

Суду в такому разі належить встановити, чи могла бути у цьому кримінальному провадженні з огляду на положення ч. 4 ст. 3 КК України та ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосована ч. 2 ст. 369-2 КК України, якщо на час вчинення відповідного діяння примітка до цієї статті відсилала до положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які на той час втратили чинність.

Верховний Суд у рішенні від 03 червня 2020 року у справі № 722/28/17 дійшов висновку, що ч. 4 ст. 3 КК України забороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Стаття 7 Конвенції передбачає, що нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Верховний Суд встановив, що обов'язкові ознаки складу злочину визначаються не в примітці до статті КК України, а в її диспозиції, тоді як примітка має підпорядковану (допоміжну) роль при з'ясуванні змісту окремих понять, які вживаються в диспозиції. І хоча в багатьох випадках зміст примітки має вирішальне значення для встановлення ознак складу того чи іншого злочину, у цьому конкретному випадку примітка конкретизує, кого слід розуміти під зазначеними у диспозиції цієї статті «особами, уповноваженими на виконання функцій держави», за вплив на прийняття рішення якими особа приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду (ч. 2). Так, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у примітці до ст. 369-2 КК України в період з 26 квітня 2015 року до 20 березня 2020 року посилання на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який у цей період уже не був чинним, не означає нечинності ст. 369-2 КК України в цілому, а вимагає лише застосування вузького підходу до тлумачення поняття «особи, уповноваженої на виконання функцій держави». Більше того, Верховний Суд враховує те, що наявність у примітці посилання на Закон, який втратив чинність, обумовлена тим, що замість нього було ухвалено новий спеціальний закон - Закон України «Про запобігання корупції», який так само, як і попередній, відносить прокурорів та судді до числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Це вказує на відсутність наміру законодавця декриміналізувати склад злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України.

Із урахуванням обставин цього кримінального провадження, застосування ч. 2 ст. 369-2 КК України у даному випадку не виходить за межі вузького тлумачення поняття «особи, уповноважені на виконання функцій держави», що міститься в диспозиції цієї статті, і не ґрунтується на аналогії закону, водночас, зміст диспозиції ч. 2 ст. 369-2 КК України був достатньо ясним і передбачуваним для ОСОБА_3 , який не міг не розуміти, тим паче, як поліцейський, що одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення прокурором або суддею є кримінально-караним діянням.

Відповідно до п.п. «и» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у редакції, чинній на момент вчинення злочину, поліцейські відносились до осіб, відповідальних за корупційні правопорушення.

Отже, ОСОБА_3 , як поліцейський, старший слідчий СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області на момент вчинення злочину, був особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Вирішуючи питання про те, чи здатен був ОСОБА_3 здійснити вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, суд виходить з таких міркувань.

Під можливістю впливу, в значенні ст. 369-2 КК України, слід розуміти спроможність особи схилити іншу особу, яка уповноважена на виконання функцій держави, до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних із ними можливостей в інтересах того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду. Це означає, що між такими особами є особливі відносини, які дозволяють суб'єкту переконати відповідну особу діяти певним чином і свідчать про вагу його думки для такої особи, його авторитет для неї, і як наслідок, здатність втрутитись у її діяльність і внести корективи в процес прийняття нею рішення. При цьому, якщо таким суб'єктом виступає службова особа, можливість здійснення нею впливу залежить саме від індивідуальних стосунків із особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а не від його прямих службових/владних повноважень щодо такої особи.

Зважаючи на зміст розмов обвинуваченого із ОСОБА_13 , обвинувачений однозначно підтверджував можливість впливу на прокурора або суддю у вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_13 , не пов'язаного з позбавленням волі за вчинення злочину у сфері незаконного оббігу наркотичних засобів.

Враховуючи, характер висловлювань обвинуваченого, останній створив у свідомості ОСОБА_13 переконання у можливості здійснити вплив на прокурора або суддю для того, щоб останній прийняв бажане для ОСОБА_13 рішення. При цьому, не має значення, чи відбувався реально такий вплив і чи мав він позитивний результат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 на момент вчинення злочину був фізичною, осудною особою, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність та яка, фактично і за усвідомленням заявника, могла здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а отже був суб'єктом інкримінованого йому злочину.

Щодо ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема прокурора - на стадії досудового розслідування в частині укладення угоди про визнання винуватості із узгодженням покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та суд - на стадії судового розгляду в частині призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі або звільнення від його відбування з випробуванням, не будучи уповноваженим на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про призначення покарання у кримінальному провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і в суді, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи по вул. Галицькій в м. Стрий, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що становило, станом на 25.04.2019, згідно курсу НБУ - 53180 грн. за вплив на прийняття рішення відповідною особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо призначення ОСОБА_13 покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів, чим вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави

Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369-2 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які одержують без законних на те підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав від громадянина ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 2000 доларів США в якості неправомірної вигоди.

Учинення обвинуваченим зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідків, документами, висновками експертів та речовими доказами.

Отримання грошових коштів слідчим за здійснення ним впливу на прийняття рішення прокурором або суддею прямо заборонено законодавством про запобігання корупції і такі дії є кримінально караними, тому законних підстав їх одержувати від ОСОБА_13 обвинувачений не мав. З огляду на це, вказані грошові кошти, відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України, є неправомірною вигодою.

Встановлена на підставі вищенаведених доказів сукупність фактичних обставин, на переконання Суду, виключає будь - яке інше розуміння, пояснення подій, що є предметом цього судового розгляду, окрім того, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення було учинене обвинуваченим за обставин, викладених у цьому вироку.

Суду також належить встановити, чи мав ОСОБА_3 реальну можливість здійснити вплив на прокурора або суддю для прийняття ними обумовленого рішення.

Так, ОСОБА_3 на момент скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, перебував на посаді старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. Таким чином, хоча і не перебуваючи у дружніх відносинах чи відносинах підпорядкування, однак мав можливість шляхом умовляння, запевнення вплинути на прокурора або суддю, або іншим чином спонукати їх до вчинення дій на користь ОСОБА_13 . Загальновідомо, що такі відносини засновані на довірі та взаємодопомозі. А тому беручи до уваги, що вплив за своєю суттю є дією, яку певна особа чинить стосовно іншої особи з метою досягнення бажаної для неї мети, у обвинуваченого могла бути можливість для здійснення впливу на прокурора або суддю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази підтверджують факт одержання ОСОБА_3 неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_13 за здійснення впливу на прийняття рішення прокурором або суддею, тобто свідчать про виконання обвинуваченим об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

Щодо ознак суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

З суб'єктивної сторони, злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, може бути вчинений лише з прямим умислом.

Прямий умисел у злочинах з формальним складом (яким є інкримінований ОСОБА_3 злочин) характеризується психічним ставленням виключно до діяння.

Тож, для встановлення прямого умислу на вчинення злочину з формальним складом слід з'ясувати, чи усвідомлює особа суспільно-небезпечний характер свого діяння (інтелектуальна ознака умислу) і чи бажає вчинити таке суспільно-небезпечне діяння (вольова ознака умислу).

Враховуючи специфіку діяння, яке становить об'єктивну сторону інкримінованого обвинуваченому злочину, суду необхідно надати відповіді на такі питання:

1) чи усвідомлював обвинувачений факт одержання ним грошових коштів в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави?

2) чи усвідомлював обвинувачений суспільно-небезпечний характер своєї поведінки і чи бажав діяти саме таким чином?

Вирішуючи вказані питання, суд виходить з таких міркувань.

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_3 , вчиняючи вищенаведене кримінальне правопорушення, діяв умисно.

Зазначені обставини суб'єктивної сторони кримінального правопорушення на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідків, а також фактичними даними, які були одержані стороною обвинувачення за наслідками проведення НСРД.

Також, з відеозаписів НСРД, на які Суд посилався вище, вбачається, що обвинувачений чітко усвідомлював те, що кошти, які він мав отримати від ОСОБА_13 це неправомірна вигода, яку останній передавав за вплив на прийняття рішення відповідною особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо призначення покарання не пов'язаного із позбавленням волі за зберігання наркотичних засобів

І хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_13 інколи спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак із змісту їх розмов встановлено, що співрозмовники, без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками.

Згідно з доказами, наданими Суду, поза розумним сумнівом доведено, що в обвинуваченого ОСОБА_3 не було визначених законодавством підстав для отримання коштів від ОСОБА_13 , а тому ним умисно та виключно з корисливого мотиву вчинялись дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 28 Конвенції ООН проти корупції, що ратифікована Законом України № 251-V від 18 жовтня 2006 року, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи.

Із показань свідка ОСОБА_13 чітко вбачається, що свідок усвідомлював, що звертається до старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області за допомогою у вирішенні питання про призначення більш м'якого покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Також він усвідомлював, що така справа перебуває на досудовому розслідуванні і перебуватиме на розгляді у суді та те, що він передавав кошти обвинуваченому саме за укладення з прокурором на стадії досудового розслідування угоди про визнання винуватості та/або ухвалення рішення у справі на його користь суддею.

Вищезазначене також усвідомлював обвинувачений, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_13 про обставини їх знайомства, в тому числі, і тим, що обвинувачений запевнив щодо можливості допомогти у позитивному вирішені справи.

Про бажання діяти саме таким чином свідчить також і те, що обвинувачений неодноразово допускав позапроцесуальне спілкування із ОСОБА_13 , зокрема, самостійно зустрічався з ним за межами службового кабінету, обговорював деталі його справи. Вказане підтверджується як результатами аудіо- та відеоконтролю, на яких зафіксоване таке позапроцесуальне спілкування, так і показаннями свідка ОСОБА_13 , який в ході допиту зазначив, що їхні стосунки із слідчим дозволяли особисто телефонувати йому та звертатись за допомогою. Крім того і сам обвинувачений в ході його допиту підтвердив, що самостійно дзвонив на особистий телефон ОСОБА_13 і повідомляв про зустріч.

Наявність таких позапроцесуальних відносин слідчого із підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому він здійснює досудове розслідування є категорично неприпустимим, з огляду на вимоги Закону України «Про Національну поліцію» і законодавства у сфері запобігання корупції, та створює умови для неправомірного впливу на нього.

Тож, встановлені судом обставини однозначно свідчить про повне усвідомлення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного характеру своїх дій та бажання їх вчинити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, а тому в його діях наявні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Щодо тривалості кримінального провадження та справедливості в цілому

На думку суду, тривалість даного кримінального провадження не спричинила порушень прав обвинуваченого, інших учасників в контексті ст. 6 Конвенції щодо розумного строку, а була обумовлена такими об'єктивними причинами, як запроваджений карантин, поведінка учасників процесу. Судом були дотримані визначені ст.ст. 314, 316 КПК України строки призначення підготовчого судового засідання та судового розгляду, не допускалися випадки призначення судових засідань із значними інтервалами.

Тривалість даного кримінального провадження в цілому складає 3 роки 5 місяців, у тому числі, досудове розслідування - 5 місяців.

На думку суду, під час розгляду даного кримінального провадження були у повному обсязі дотримані засади кримінального провадження та основні гарантії справедливості щодо забезпечення права на захист, була забезпечена рівність та змагальність сторін у повному обсязі. З дотриманням принципів незалежності та неупередженості, всебічно і повно були досліджені усі обставини кримінального правопорушення, перевірені та проаналізовані представлені сторонами версії і оцінені надані на їх підтвердження докази.

Процесуальна поведінка сторін кримінального провадження.

Розгляд кримінального провадження впродовж трьох років неодноразово було відкладено у зв'язку з неявкою сторін кримінального провадження, що визнано судом зловживанням процесуальними правами, та про що чисельними листами повідомлено як сторін кримінального провадження, так і відповідні уповноважені органи. Понад десять місяців, суд був позбавлений можливості завершити розгляд кримінального провадження через неявку в судове засідання обвинуваченого, прокурора та захисників, які почергово не прибували в судове засідання. З приводу наведеного, на адресу учасників кримінального провадження скеровано чисельні листи, в яких повідомлено процесуальні наслідки неявки в судові засідання.

Суд неодноразово встановлював умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_11 , направлені на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами та повідомляв про наведене уповноважені органи, зокрема керівника Львівської обласної прокуратури та Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, однак вказані повідомлення залишилися без належного реагування.

Окрім цього, в судовому засіданні суд неодноразово робив зауваження стороні захисту щодо порушення адвокатами правових приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики та вказував на недопустимість такої поведінки в майбутньому. При цьому суд зауважує, що така поведінка сторони захисту була спрямована не на захист інтересів обвинуваченого, а на навмисне затягування розгляду кримінального провадження та свідчила про зловживання процесуальними правами.

Висновки суду.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об'єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з'ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:

факт одержання ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_3 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст. 369-2 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме:

-призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України,

-керується при цьому положеннями Загальної частини КК України, а саме - нормами, що регламентують цілі, систему покарань (ст. ст. 50, 51 КК України), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст. ст. 53-64 КК України), а також регулюють інші питання, що пов'язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст. ст. 52, 67-72 КК України);

-враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують та/або обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене санкцією статті Особливої частини КК України. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених КК України.

Так, санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України в редакції, що діяла на час вчинення злочину, передбачала, що одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Крім того, керуючись ч. 2 ст. 55 КК України, суд має право призначити як додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю навіть, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, однак, за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Тож, суд має обрати одне з двох альтернативно передбачених у санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України видів основних покарань і вирішити питання про необхідність приєднання до нього додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 182/9765/14-к зазначено, що призначаючи покарання, суд має вивчити та врахувати, зокрема, посткримінальну поведінку винної особи, з метою додержання принципу справедливості при призначенні покарання та відповідного мотивування обраної міри покарання у вироку суду.

Обираючи вид і розмір основного покарання, суд виходить з таких міркувань.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)

Крім того, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі №№ 166/1065/18.)

Однак, у матеріалах зазначеного судового провадження стосовно ОСОБА_3 відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений розкаявся у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, натомість оглядом матеріалів кримінального провадження встановлено, що впродовж трьох років обвинувачений всіляко уникав розгляду справи судом, десятки раз не з'являвся в судові засідання, і такими своїми діями перешкоджав розгляду кримінального провадження в розумні строки, встановлені КПК України. Судовими рішеннями неодноразово встановлено факт зловживання обвинуваченим процесуальними правами, у зв'язку з чим накладено на обвинуваченого штраф та стягнуто в дохід держави заставу, внесену за обвинуваченого заставодавцем.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , хоча і надав показання щодо обставин вчинення злочину, однак він не висловив жалю з приводу цього, осуду своєї поведінки, а також готовності нести покарання, що свідчить про відсутність критичної оцінки вчиненого та відповідно щирого каяття. Доводам про щире каяття, висловленими обвинуваченим під час судових дебатів та останнього слова, суд не надає віри, зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд вважає мотивом таких тверджень - це бажання обвинуваченого не понести покарання у виді позбавлення волі та уникнути відповідальності за вчинене шляхом призначення йому судом покарання у виді штрафу.

За таких обставин пом'якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_3 обставин, передбачених ст. 66 КК України суд не вбачає.

Обтяжуючи вину обставин, передбачених ст.67 КК України судом не встановлено.

На переконання суду, такий злочин як «Зловживання впливом», враховуючи мету з виявлення прихованої корупції, має найбільш корозійний вплив у суспільстві, оскільки створює уявлення у пересічного громадянина наскрізної корумпованості всіх державних органів, в даному випадку прокуратури та суду.

Поза увагою суду не може залишитися той факт, що обвинувачений сам створив умови, за яких змусив іншу особу надати йому неправомірну вигоду, створив видимість законних намірів, посилаючись на свою посаду слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, а тому такі дії, на переконання суду, руйнують засади здорового суспільного життя та послаблюють віру громадян у справедливість правосуддя.

Окрім цього, суд бере до уваги, що злочин, учинений ОСОБА_3 відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних кримінальних правопорушень. У зв'язку з цим, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд ураховує визначену у ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 69 КК України заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, за корупційні кримінальні правопорушення.

Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення на переконання Суду є значною, оскільки потенційно може проявлятися у падінні авторитету правоохоронних органів, підриві демократичних інститутів і цінностей, справедливості. Загалом, корупція серед поліцейських є однією з головних загроз українському суспільству та функціонуванню демократичної держави.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, зокрема, корупційне, обіймаючи посаду старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. На цій відповідальній посаді обвинувачений мав реалізовувати головні цілі - служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Натомість обвинувачений вчинив зазначене кримінальне правопорушення, яке підриває авторитет правоохоронних органів.

Зазначені обставини, на переконання Суду, указують на виняткову зухвалість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та його підвищену суспільну небезпеку.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 , має задовільний стан здоров'я, одружений, має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину, обіймає посаду старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений не усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому не розкаявся, раніше не судимий, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі.

Вчинення кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до не тяжких злочинів, а також, що наведені захисником обставини, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, не дають можливості застосувати покарання у виді штрафу. Суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу за своїм розміром - буде явно несправедливим внаслідок м'якості і його не можна визнати необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

При цьому суд зауважує, що закон наділяє суд дискреційними повноваженнями визначати, чи знижують встановлені під час судового розгляду обставини ступінь тяжкості вчиненого злочину, і призначати таке покарання, яке за видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення особи й попередження вчинення нових злочинів.

Таких обставин у ході розгляду кримінального провадження не встановлено. А тому за відсутності обставин, що пом'якшують покарання у відповідності до приписів статті 66 КК, і даних, які би свідчили про зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд вважає, що основне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки відповідає приписам статей 50, 65 КК.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові в справі №758/5744/17 від 24.01.2022, які є релевантними до даного кримінального провадження, де суд, за аналогічних обставин, слідчому, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України призначив покарання у виді позбавлення волі, при цьому Верховний Суд зазначив, що доводи сторони захисту про його невідповідність ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок суворості є безпідставними.

При цьому Верховний Суд зауважив, що згідно статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Окрім того суд враховує те, що ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу, розмір якого на час вчинення кримінального правопорушення становив від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є значно меншим як від розміру грошового забезпечення обвинуваченого, так і від розміру неправомірної вигоди, яку отримав обвинувачений. Тому, застосування до обвинуваченого такого виду покарання буде несправедливим, і неспівмірним та не забезпечуватиме його мету.

На переконання Суду, призначене покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також, відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності осіб, які займають посади в органах поліції.

Частиною 2 ст. 55 КК України передбачено, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить із усталеної судової практики, з урахуванням п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання , відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.

Ураховуючи ту обставину, що вчинення злочину було пов'язане з посадою ОСОБА_3 , з метою ефективного запобігання вчинення нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого та обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення його права обіймати посади, зазначені у ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», встановивши строк зазначеного додаткового покарання тривалістю три роки.

Призначаючи саме таке покарання, суд звертає увагу, що злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України є злочином невеликої тяжкості, однак такий злочин є корупційним та вчинений з корисливих мотивів слідчим органу поліції, стосується впливу на органи прокуратури та суду, метою діяльності яких є підтримання правопорядку в країні, захист прав громадян. Вчинення корупційного злочину слідчим, пов'язаного з впливом на посадових осіб органів прокуратури та суду істотно підриває авторитет держави, органів прокуратури та суду, руйнує довіру суспільства до цих інститутів, підриває основи існуючого правопорядку в країні.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов не заявлявся.

Спеціальна конфіскація не застосовується.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

У даному провадженні не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застововано спеціальної конфіскації, а тому наявні підстави для скасування арешту майна на підставі ст.174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2019 року у справі №463/3309/19 обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680,00 грн. /Т.1 а.с.115-118/.

26 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_146 за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено заставу в розмірі 153680,00 грн. на рахунок ТУ ДСА у Львівській області, після чого обвинуваченого ОСОБА_3 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії обов'язків закінчився у зв'язку з відсутністю клопотань сторони обвинувачення про їх продовження та неявкою прокурора в судові засідання.

Ухвалою Стриського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022 звернуто в дохід держави заставу в розмірі 153680 /сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят/ грн. 00 коп., внесену 26 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_146 за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2019 року у справі №463/3309/19.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких також належить запобіжний захід.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд, ухвалюючи рішення щодо обрання запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, виходить із того, що ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного Судом за цим вироком у виді позбавлення волі.

Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов'язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, зокрема, і з огляду на можливість безперешкодного перетину ним державного кордону.

Суд також враховує, що в силу займаної посади слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській бласті обвинувачений може мати тісні соціальні зв'язки із колишніми та діючими службовими особами правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою переховування від суду.

Наявність в обвинуваченого певних сімейних зв'язків за місцем проживання не усуває зазначеного ризику, а тому, Суд доходить висновку про необхідність обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризику, переховування ОСОБА_3 від суду та, як наслідок, ухилення від відбування призначеного покарання.

На переконання Суду, обставини цього провадження указують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеному ризику та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово не виконував покладений на нього в силу ст. 42 КПК України обов'язок прибувати до суду без поважних причин.

Так, будучи слідчим та добре розуміючи обмеженість строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з метою уникнення справедливого покарання за вчинення корупційного злочину, ОСОБА_3 обрав тактику затягування строків судового розгляду. З цією метою він неодноразово не прибував в судове засіданні без поважних причин.

Обвинувачений ОСОБА_3 був повідомлений судом про необхідність виконання ним обов'язків, які передбачені п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, що підтверджується пам'яткою про права та обов'язки особи (обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді, передбачені КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився у судові засідання 28.09.2020, 22.10.2020, 21.12.2020, 01.06.2021, 29.04.2022, про які був належним чином повідомлений, що є порушенням його обов'язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 та ч. 8 ст. 182 КПК України. Про час та дату вказаних судових засідань обвинувачений був повідомлений належним чином у розумінні ч. 1 ст. 136 КПК України. Жодного належного документу, який би підтверджував повжність причин неприбуття в судові засідання, обвинувачений суду не подав.

Належне повідомлення обвинуваченого про час та дату судового засідання, призначеного на вказані дати та час, підтверджується ухвалами суду та письмовими розписками обвинуваченого, а також отриманими судом від обвинуваченого клопотаннями (заявами), що свідчить про його обізнаність про призначені судові засідання.

Заслуговують на увагу також і судові засідання, які були відкладені у зв'язку з хворобою обвинуваченого на підставі заяв обвинуваченого: від 12.11.2019 (Т.1 а.с.62); від 05.12.2019 (Т.1 а.с.80); від 06.12.2020 (Т.2 а.с.79); від 28.05.2021 (Т.2 а.с.187з); від 09.08.2021 (Т.2 а.с.212); від 01.09.2021 (Т.2 а.с.224); від 05.11.2021 (Т.4 а.с.79); від 16.11.2021 (Т.4 а.с.85); від 21.02.2021 (Т.4 а.с.147); від 30.03.2022 (Т.4 а.с.188); від 05.04.2022 (Т.4 а.с.194); від 20.04.2022 (Т.4 а.с.218); від 04.05.2022 (Т.4 а.с.244); від 15.06.2022, з приводу яких суд неодноразово звертався до медичних закладів та Департаменту охорони здоров'я з метою проведення перевірки законності складання та видачі медичних документів обвинуваченому.

Окрім цього, суд неодноразово відкладав судові засідання у зв'язку з неявкою адвоката ОСОБА_147 , з яким обвинуваченим не було укладено угоду; у зв'язку з карантином (зокрема заяви обвинуваченого (Т.1 а.с.150, 162, 192а), у зв'язку з поганими погодними умовами (Т.2 а.с.108); неодноразово у зв'язку з стажуванням обвинуваченого.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.05.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.06.2022 встановлено умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , направлені на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022 визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 28 вересня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 22 жовтня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 21 грудня 2020 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2027 /дві тисячі двадцять сім/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 01 червня 2021 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2189 /дві тисячі сто вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп. Визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 29 квітня 2022 року. Накладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. 00 коп. На підтвердження сплати грошового стягнення, обвинувачений ОСОБА_3 не надв суду оригінали платіжних доручень.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022 звернуто в дохід держави заставу в розмірі 153680 /сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят/ грн. 00 коп., внесену 26 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_146 за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2019 року у справі №463/3309/19, через неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На переконання Суду, така поведінка обвинуваченого, під час судового розгляду справи, була формою перешкоджання кримінальному провадженню, що є суттєвим аргументом в аспекті оцінки ризиків переховування обвинуваченого від суду та можливості подальшого перешкоджання ним кримінальному провадженню.

Суд звертає увагу, що тривалість судового розгляду вказаного кримінального провадження, а саме три роки пов'язана саме з процесуальною поведінкою обвинуваченого, який не з'являвся в судові засідання безліч раз, подаючи різного роду заяви, які були перевірені судом, і винні особи, за видачу незаконних документів притягнуті до відповідальності. Чисельними листами суд повідомляв обвинуваченого про обов'язок прибувати в судові засідання, ухвалами суду встановлено неодноразово факт зловживання обвинуваченим своїми правами, за що накладено штраф та звернуто заставу в дохід держави.

Отже, зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, та враховуючи ризик уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене та вжиття заходів для невідбуття покарання, Суд, обирає запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, вважаючи такий єдиним дієвим заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.

Щодо зарахування до покарання строку попереднього ув'язнення.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання ОСОБА_3 суд враховує, що обвинувачений був затриманий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 25 квітня 2019 року /Т. 2 а.с. 73-75/.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2019 року у справі №463/3309/19 обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680,00 грн. /Т.1 а.с.115-118/.

26 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_146 за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено заставу в розмірі 153680,00 грн. на рахунок ТУ ДСА у Львівській області, після чого обвинуваченого ОСОБА_3 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Частиною 5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VII) визначено, що зарахування строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким змінено ч. 5 ст. 72 КК України. Фактично законодавець повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК України, яка існувала до набрання чинності Законом № 838-VIII і передбачала, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VII.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив злочин після 20 червня 2017 року, при вирішенні питання щодо порядку зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув'язнення необхідно керуватися правилами ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 369-2 КК України, й призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у органах Національної поліції України строком на 3 /три/ роки.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Обвинуваченого ОСОБА_3 затримати негайно і взяти його під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання і взяття його під варту до набрання вироком законної сили.

У порядку, передбаченому ч.5 ст.72 КПК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк тримання його під вартою з 25 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 3140 /три тисячі сто сорок/ грн.; за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 3925 /три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять/ грн.; за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 3925 /три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять/ грн.; за проведення криміналістичної судово-технічної експертизи друкарських форм в сумі 2198 /дві тисячі сто дев'яносто вісім/ грн.; за проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи в сумі 3768 /три тисячі сімсот шістдесят вісім/ грн.

Речові докази:

-Iphone 7 plus з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»; флеш-накопичувач чорного кольору; ноутбук марки «Samsung» модель N1-RV 509; флеш накопичувач марки «KFS» - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

-обеззолені фільтри зі змивами з пальців та долонь правої та лівої рук ОСОБА_3 - знищити;

-кошти в сумі 2000 доларів США наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е /Т.2 а.с.216-219/ - стягнути в дохід держави;

-обеззолені фільтри зі змивами із переднього пасажирського сидіння автомобіля Volkswagen Passat 2011 року д.н.з. НОМЕР_7 , з гачка відкривання передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля, з ручки правої передньої пасажирської дверки вказаного автомобіля та із стійки правої пасажирської дверки зазначеного автомобіля - знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2019, на Iphone 7 plus з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»; флеш-накопичувач чорного кольору, вилучені 25.04.2019 під час особистого обшуку ОСОБА_3 ; пакет експертної служби МВС України в якому знаходяться порошкоподібна речовина білого кольору; висновок експерта №344, вилучені 25.04.2019 в ході обшуку за місцем проживання старшого слідчого СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ; грошові кошти в сумі 2000 доларів США наступних серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 55316438 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НЕ 51651291 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 54678406 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НВ 74666332 R; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KG 35775316 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 47948593 С; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 71932085 F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії KF 69611881 B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 08974415 Е; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії HL 09122893 G; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії СG 46159458 А; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії АВ 67540852 D; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 00993674 X; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 48068917 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LG 16082386 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 33094472 A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 98869343 F; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії AL 98705219 B; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АА 27770255 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 15760094 Е; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії IC 33868726 A; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії В 57275028 А; купюра номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США серії АВ 34470787 Е, які були вилучені 25.04.2019 в ході огляду місця події; автомобіль Volkswagen Passat, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_115 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ключ від вказаного автомобіля; земельну ділянку кадастровий номер 4625380900:01:022:0060, площею 0,12 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1