Справа № 464/3724/22
пр.№ 2-а/464/102/22
26.09.2022 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Галун М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 5998/10000/21 від 27 січня 2022 року,
позивачка ОСОБА_1 23.08.2022 звернулася в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 5998/10000/21 від 27 січня 2022 року, передбачене ч.4 ст. 469 МК України, про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 27 січня 2022 року заступником начальника Київської митниці Державної митної служби України Андрієм Михалевичем розглянуто матеріали справи про порушення митних правил, в результаті чого винесено постанову №5998/10000/21, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, перебачених ч.4 ст.469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 34 000 грн. Про вказану постанову позивачка дізналася лише 11.08.2022, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в Городоцькому ВДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). ОСОБА_1 вважає, що обставини та підстави винесення спірної постанови не відповідають дійсності, оскільки остання жодного автомобіля в Україну з іншої країни 28 вересня 2016 року в режимі транзит не ввозила, а відтак не набула обов'язків, передбачених ст.95 МК України, та об'єктивно не могла вчинити дій, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.469 МК України, тобто передати в користування автомобіль марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 у користування особі, яка безпосередньо такий транспортний засіб не ввозила. Окрім цього, позивачка вказує, що її було позбавлено права брати участь в розгляді справи про порушення митних правил, і розгляду в режимі відеоконференціїї не відбулося 27.01.2022, також додає, що в селі Завидовичі Городоцького району Львівської області така зареєстрована не була, отже її не було належним чином та вчасно повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил.
Ухвалою від 24.08.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено таку до судового розгляду.
Представник Київської митниці Державної митної служби України Д.С.Кундіус 21.09.2022 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 03.11.2021 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці за митною декларацією типу IM 40 AA №UA100320/2021/295560, декларантом ФОП « ОСОБА_2 », в рамках положень Закону України від 15.04.2021 № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», поданий до митного оформлення транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 . До митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий інвойс б/н від 27.10.2021 на продаж автомобіля, де продавцем виступає - UAB «Denisas» (Литва), а покупцем - ОСОБА_3 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 ввезений на митну територію України 28.09.2016 громадянкою ОСОБА_1 , Львівська обл., Городоцький р-н, с.Завидовичі, паспорт № НОМЕР_2 , в режимі транзит, в зоні діяльності Львівської митниці. Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 з митної території України у строк, встановлений ч.1ст.95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, громадянка ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч.4ст.469 МК України. Щодо адреси реєстрації позивачки відповідач зазначає наступне: по-перше, адреса: с.Завидовичі, Городоцького району Львівської області була надана при оформленні зобов'язання при ввезенні транспортного засобу на кордоні, а по-друге, така зазначена в паспорті як адреса місця народження.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, 26.09.2022 подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримала, просила такий задовольнити. У вказаній заяві позивачка додатково зазначила, що насправді 28.09.2016 року вона перевезла через митний кордон України транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 , який одразу в цей же день передала третій особі, яку станом на даний час знайти не може, та відомості про яку в позивачки відсутні. ОСОБА_1 було відомо, що станом на 2016 рік існувала заборона передавати транспортний засіб, ввезений на територію України іншим особам, однак була відсутня відповідальність за такі дії. Штраф в сумі 8 500,00 грн. за несвоєчасне вивезення за межі України транспортного засобу позивачка сплатила ще в 2018 році, власне після передачі вищезазначеного транспортного засобу третій особі. Враховуючи той факт, що закон зворотної сили в часі не має, ОСОБА_1 про сить суд задоволити позов повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови Київської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил №5998/10000/21 від 27.01.2022, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. у зв'язку з тим, що 03.11.2021 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці за митною декларацією типу IM 40 AA №UA100320/2021/295560, декларантом ФОП « ОСОБА_2 », в рамках положень Закону України від 15.04.2021 № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», поданий до митного оформлення транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 . До митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий інвойс б/н від 27.10.2021 на продаж автомобіля, де продавцем виступає - UAB «Denisas» (Литва), а покупцем - ОСОБА_3 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 ввезений на митну територію України 28.09.2016 громадянкою ОСОБА_1 , Львівська обл., Городоцький р-н, с.Завидовичі, паспорт № НОМЕР_2 , в режимі транзит, в зоні діяльності Львівської митниці. Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 з митної території України у строк, встановлений ч.1ст.95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, громадянка ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч.4 ст.469 МК України.
Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зі ст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 90 Митного кодексу).
Згідно ст.102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.
Як вбачається з п.2 ч.1 ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України передбачено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суть виявленого митним органом порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування, передала його іншій особі.
Водночас, відповідачем взагалі не встановлено коли, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу.
Встановлення такої обставини має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивачки до відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення ОСОБА_1 відповідного транспортного засобу на митну територію України.
Так, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до ст. 469 Митного кодексу України було внесено зміни,а саме - назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Згідно з п. 1 розділу IІ вказаного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Тобто, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель BEETLE, номер кузова НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 28.09.2016.
Порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, не є триваючим порушенням, адже є вчиненим у момент передачі транспортного засобу іншій особі.
Водночас, особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлював міру відповідальності за відповідні дії, про що вірно вказував позивач.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності постанови про порушення митних правил, у тому числі в частині застосування ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України з урахуванням обмежень, встановлених ст. 58 Конституції України.
Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).
Відтак, відповідачем не було виконано покладений на нього обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки останнє не містить належних, достовірних та допустимих доказів факту порушення позивачем вимог закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 5998/10000/21 від 27 січня 2022 року, передбачене ч.4 ст.469 МК України, та закрити провадження у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 496,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, та зазначені норми КАС України, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,
адміністративний позов - задовольнити.
Постанову у справі про порушення митних правил № 5998/10000/21 від 27 січня 2022 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 469 МК України, - скасувати.
Справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 469 МК України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Київська митниця Державної митної служби України, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43997555.
Суддя Теслюк Д.Ю.