Справа № 452/2814/22
Провадження № 1-кс/452/1031/2022
Іменем України
28 вересня 2022 року м. Самбір
Слідча суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , прокурора Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, з середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 23 вересня 2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141290000416 від 3 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 отримав 23 вересня 2022 року о 9 год. 50 хв., що підтверджується власноруч складеною ним розпискою, тобто більш ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Ухвалами слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2022 року та 27 вересня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано привід у приміщення Самбірського міськрайонного суду Львівської області на 27 вересня 2022 року на 15 год. 00 хв. (ухвала слідчої судді не виконана), та на 28 вересня 2022 року на 15 год.
30 хв.
Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений до суду працівниками Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області на 28 вересня 2022 року.
Клопотання слідчого обґрунтоване такими обставинами.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року
№ 2102-ІХ. Крім цього, згідно Закону України № 2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю №1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року
№ 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 3 вересня 2022 року близько 14 год. 50 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи по АДРЕСА_2 , за попередньою змовою разом із ОСОБА_6 , заздалегідь розподіливши свої ролі, згідно яких він стояв та спостерігав за наявністю сторонніх осіб, які б могли завадити їхній злочинній діяльності, та з появленням яких мав повідомити ОСОБА_6 , а остання, шляхом вільного доступу підійшла до місця встановлення скриньки для добровільних пожертв грошових коштів для потреб Збройних Сил України, що була встановлена керівником ГО «Самбірський автомайдан» ОСОБА_7 , та за допомогою канцелярського ножа, зрізавши кріплення скриньки для добровільних пожертв, таємно її викрала з грошовими коштами в сумі 3584 грн., після чого спільно покинули місце вчинення злочину.
У результаті чого, ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , спричинили ГО «Самбірський автомайдан» матеріальну шкоду на загальну суму 3584 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому за попереднього змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
Посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_5 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, слідча вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявні чотири ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, останній може:
-переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4
ст. 184 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, на даний час це може спонукати підозрюваного до втечі, підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, немає офіційного джерела доходів, неодружений, раніше притягався до кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України;
-незаконно впливати на потерпілих та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: може чинити на них тиск, так як підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, спонукаючи їх на зміну показів, тобто наявний ризик передбачений
п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати досудове розслідування ухиляючись від явки в органи досудового розслідування та суду, оскільки може бути відсутній по місцю проживання, тобто наявний ризик передбачений п. 4) ч. 1 ст. 177 КПК України;
-вчинити інше кримінальне правопорушення та не виконувати процесуальних обов'язків, оскільки встановлено відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, а отже законного джерела доходу, що може спричинити зміну його місця проживання, пошук заробітку, в тому числі незаконного, тобто наявний ризик передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з правом внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому діяння, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Слідча суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява
№ 42310/04) від 21 квітня 2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, у клопотанні слідчого та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
За змістом ч. 1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14 вересня 2022 року;
- протоколом огляду речового доказу, а саме відеозапису на якому зафіксовано момент крадіжки від 5 вересня 2022 року;
- протоколом огляду речового доказу, а саме скриньки для збору грошових коштів від 5 вересня 2022 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 21 вересня 2022 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 22 вересня 2022 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 22 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_9 від. 22 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_5 від 22 вересня 2022 року.
Саме ці надані стороною обвинувачення документи слідча суддя вважає належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні (ст. 84-86 КПК України).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28 жовтня 1994 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява
№ 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Загалом, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оцінивши вагомість наявних доказів; такі докази в своїй сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, є причетною до скоєння правопорушення.
Щодо наявності ризиків, на які вказує слідчий слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п.33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою … При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.
Як встановлено судом ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, не одружений; без поважних причин тричі (23, 26, 27 вересня 2022 року) не прибував до суду, у зв'язку з чим до нього був застосований привід.
Отже, слідча судя вважає, що слідчим доведені зазначені ризики.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 вчините інше кримінальне правопорушення, слід зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вже неодноразово висловлював у своїй практиці позицію, згідно з якою «висновки про наявність небезпеки вчинення нових правопорушень мають бути підкріплені конкретними фактами» (п.134 рішення Суду у справі «Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява 15217/07, від 12.03.2009 року), а «посилання на минуле особи» не може бути достатнім для обґрунтування існування ризику скоєння особою нових злочинів (п. 44 рішення Суду у справі «Мюллер проти Франції» (Muller v. France), заява № 21802/93, від 17.03.1997 року).
В теперішній час на розгляді в Самбірському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження № 12013150290000795 від 3 серпня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України. Крім того ОСОБА_5 23 вересня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022141290000432 від 14 вересня 2022 року.
Отже слідча суддя вважає, що в даному випадку слідчим доведено наявність вказаного ризику.
Можливість впливу з боку ОСОБА_5 на свідків є лише припущенням слідчого, жодних доказів таких намагань з його боку слідчій судді не надано. Отже, слідча суддя вважає, що слідчим не доведений зазначений ризик.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Оцінюючи в сукупності особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою (із можливістю внесення застави).
Слідча суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя одночасно визначає заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Нормами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року -
2481 грн. 00 коп.
Отже, в грошовому вираженні визначена слідчою суддею сума застави становить 74430 грн. 00 коп., адже така застава здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище. А також слідча суддя вважає, що при такому визначеному розмірі застави, перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слід покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя,
Клопотання слідчого СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022141290000416 від 3 вересня 2022 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, з 28 вересня 2022 року; дія ухвали слідчої судді про застосування запобіжного заходу закінчується 26 листопада 2022 року.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню Самбірським РВП ГУ НП у Львівській області.
Визначити для підозрюваного заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в грошовому вираженні - 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не залишати територію Самбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно.
На ухвалу слідчої судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст цієї ухвали слідчої судді виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 29 вересня 2022 року о
14 год. 00 хв.
Слідча суддя