29.09.2022 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер №448/986/22
провадження №2/448/421/22
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Юрія БІЛОУСА,
з участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська заяву представника позивачки - адвоката Ориника Андрія Романовича про зміну підстав позову, подану в порядку статті 49 ЦПК України, в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про: захист прав споживачів, що полягає у скасуванні акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_2 - не з'явилася,
її представник - адвокат Андрій ОРИНИК (ордер серії ВС №1154073,)
представник відповідача - адвокат Ярослав ТУРЧИНЯК (довіреність №007.1 Др-125-0622 від 06.06.2022 року),
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про захист прав споживачів, що полягає у визнанні незаконним та скасуванні рішення центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу і донарахування за втручання в роботу газового лічильника.
У відповідності до пред'явлених позовних вимог, викладених у позовній заяві, позивачка ОСОБА_1 , просила скасувати акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, складений Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» про задоволення акта про порушення №21нас242/02 (009778) від 29.04.2021 року та здійснення перерахунку (донарахування) не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу на суму 140 651,82 грн. стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.08.2022 року відкрито провадження по даній справі.
На адресу суду надійшла письмова заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ориник А.Р., про зміну предмета позову, подану в порядку ст.49 ЦПК України. Із змісту вказаної заяви вбачається, що у такій, окрім вищевказаної вимоги, пред'явлено ще дві позовні вимоги, зокрема, сторона позивача просить визнати недійним акт про порушення №009778 від 29.04.2021 року та протокол Комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРС Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» №09/02-Н від 21.02.2022 року.
Проаналізувавши доводи поданої,в порядку статті 49 ЦПК України,письмової заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У чинному ЦПК України процесуальні права та обов'язки сторін, в тому числі право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, на зміну предмету або підстави позову регламентовано статтею 49 ЦПК України.
Згідно частини 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
У розумінні цивільного-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Зміна предмету позову - це зміна матеріального змісту позовних вимог позивача, зокрема заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Проаналізувавши зміст письмової заяви, поданої представником позивачки - адвокатом Ориник А.Р., суд розцінює таку саме як «заяву про зміну предмету позову», оскільки у даному випадку стороною позивача первісні позовні вимоги доповнено новими вимогами.
Враховуючи те, що інші (нові) вимоги, заявлені стороною позивача, пов'язані з первісними вимогами, позивачкою не змінено підставу позову, а також те, що зміна предмету позову (позовних вимог) необхідна для захисту прав позивачки, суд приймає до розгляду вказану заяву, подану в порядку статті 49 ЦПК України.
Керуючись статтями 2-3, 10-13, 49, 189, 196-198, 260-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
Прийняти до розгляду письмову заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ориник Андрія Романовича про уточнення позовних вимог (зміну предмета позову), подану в порядку ст.49 ЦПК України, в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про: захист прав споживачів, що полягає у скасуванні акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 20.10.2022 року.
Повідомити сторони про час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали надіслати суду відзив на позов з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмета позову, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачці п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Юрій БІЛОУС