463/5076/22
1-кс/463/5062/22
про обрання запобіжного заходу -тримання під вартою
29 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчої слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022141360001017 від 13.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, без місця реєстрації, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
слідча слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12022141360001017 від 13.07.2022, а саме у тому, що підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що 12 липня 2022 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), у час запровадження воєнного стану по всій території України, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, перебуваючи неподалік пам'ятника Діви Марії, що навпроти будинку під АДРЕСА_2 , вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрав із рюкзака ОСОБА_7 , який знаходився в неї на спині, гаманець вартістю 600 (шістсот) гривень, в якому знаходились грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) гривень, котрі належать ОСОБА_7 , після чого з викраденим залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6600 грн.
15.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від від п'яти до восьми років.
Ухвалою суду від 15 липня 2022 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням на нього наступних обов'язків: прибувати до слідчого СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, в провадженні якого перебуватиме провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, навчання та роботи; здати на зберігання до відповідного уповноваженого органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, який останню порушив.
18.07.2022 вручено письмове повідомлення про змінену підозру.
12 вересня 2022 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 .
17.09.2022 року працівниками поліції Харківської області було затримано громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі ухвали про надання дозволу на затримання Личаківського районного суду м.Львова від 12.09.2022 року, підозрюваного було поміщено в ІТТ№1 ГУНП у Харківській області.
19.09.2022 року о 07:00 год. ОСОБА_5 було звільнено з ІТТ№1 ГУНП у Харківській області, оскільки відповідно до ст.191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду, особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
26 вересня 2022 повторно надано дозвіл на затримання підозрюваного.
З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; продовжувати вчиняти інші злочини. А тому вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень. Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.4 ст. 183 КПК України, щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, окрім цього не заперечую про визначення розміру застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Підозрюваний вину визнав, просив зменшити розмір застави.
Захисник підтримав позицію підзахисного.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12022141360001017 від 13.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України України відносно ОСОБА_5 . Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_5 повідомлено 15 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 15 липня 2022 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням на нього наступних обов'язків: прибувати до слідчого СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, в провадженні якого перебуватиме провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, навчання та роботи; здати на зберігання до відповідного уповноваженого органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
18.07.2022 вручено письмове повідомлення про змінену підозру.
12 вересня 2022 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 .
17.09.2022 року працівниками поліції Харківської області було затримано громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі ухвали про надання дозволу на затримання Личаківського районного суду м.Львова від 12.09.2022 року, підозрюваного було поміщено в ІТТ№1 ГУНП у Харківській області.
19.09.2022 року о 07:00 год. ОСОБА_5 було звільнено з ІТТ№1 ГУНП у Харківській області, оскільки відповідно до ст.191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду, особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
26 вересня 2022 повторно надано дозвіл на затримання підозрюваного.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яку слідство обґрунтовує: : протоколом огляду предметів від 14.07.2022, постановами про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження від 14.07.2022, показаннями потерпілої ОСОБА_7 , показами свідка ОСОБА_8 , протоколами огляду відео, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні.
Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні ще триває та в останньому проводяться слідчі (розшукові) дії. Може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: так як підозрюваний обізнаний про можливу міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років за вчинення інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, його наслідки та перебуваючи на волі надають можливість реалізувати ухилення від можливого покарання. Окрім цього може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не має офіційного джерела доходу, що також може спонукати до вчинення правопорушення з метою власного матеріального збагачення, а також обстановка, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення - вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимогами законодавства. Окрім цього ОСОБА_5 порушено запобіжний захід у вигляді особисто зобов'язання.
Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави. Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, саме стаття 5 Конвенції розкриває питання права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до прецедентного права Суду, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (дивіться Мангурас проти Іспанії [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (дивіться Неймайстер проти Австрії, 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8). Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого (дивіться Maнгурас, наведена вище, § § 79 - 80). Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (дивіться Toшев проти Болгарії, № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006 року; і Iванчук проти Польщі, № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року).
Навіть якщо рішення національних судів про відмову звільнення під заставу засновані на «відповідних» і «достатніх» підставах Суд повинен також встановити, чи виявили компетентні національні органи влади «особливу ретельність» при вирішенні цього питання. Суд вважав, що цей критерій повинен бути доречним навіть у зв'язку з рішенням щодо визначення умов звільнення під заставу після того, як звільнення під заставу було офіційно дозволено, якщо особа залишилася в ув'язненні внаслідок відсутності можливості внести заставу (дивіться Koлаковіч проти Мальти, № 76392/12, § 74, 19 березня 2015 року).
Так, у справі Mangouras v. Spain ЄСПЛ вказав, що оскільки зростаючий стандарт в галузі захисту прав людини відповідно і неминуче вимагав більшої твердості при оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств, при визначенні розміру застави не можна виключати прийняття до уваги професійного середовища, яке сформувало обставини для даної діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу.
Та більше, у цій справі заявнику було призначено заставу у сумі 3 000 000 євро і було встановлено, що вказана сума, швидше за все, перевищувала платоспроможність заявника. Однак, враховуючи винятковий характер справи та величезний збиток ЄСПЛ визнав, що визначення застави у такому розмірі не є порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. CzechRepublic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя враховує, що ймовірний злочини віднесений до категорії тяжких.
Тому, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, беручи до уваги інтереси кримінального провадження, вік підозрюваного, його доходи, відсутні соціальні зв'язки, вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року.
На думку слідчого судді, такий розмір застави достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу затримання - 28 вересня 2022 року о 16:35.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 13.12.1991 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49 620 грн.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5) утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1