Справа № 463/7033/22
Провадження № 1-кс/463/5397/22
про застосування запобіжного заходу
29 вересня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022141360001363 від 04.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що у слідчому відділі Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 12022141360001363 від 04.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 03 вересня 2022 року близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента № 64/2022, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений до 23.11.2022 року на підставі Указу Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, зайшов в під'їзд будинку АДРЕСА_1 , де скориставшись відсутністю стороннього нагляду, вчинив напад на ОСОБА_7 поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, завдавши йому удар рукою по голові, в результаті якого останній впав та втратив свідомість, після чого заволодів майном останнього, а саме: рюкзаком чорного кольору фірми «Puma», вартістю 2200,0 гривень, в якому знаходились ID-картка паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_7 , військовий квиток, виданий на ім'я ОСОБА_7 , павербанк чорного кольору на 30 тис. mAh., вартістю 1400,0 гривень та мобільний телефон марки «blackview BV 4900», вартістю 6000,0 гривень, з вставленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , вартістю 20,0 гривень та сім-карткою мобільного оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_2 , вартістю 20,0 гривень. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 9640,0 гривень.
28 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки злочин у скоєнні якого він підозрюється є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, не має стійких соціальних зв'язків, постійого місця праці, не має місця реєстраці, а тому перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім цього, просить не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинений із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Захисник в судовому засіданні відносно клопотання заперечила. Додатково зазначила, що підозрюваний з'являється на виклики до органу досудового розслідування, надав правдиві покази, шкодує про вчинене, не має наміру перераховуватися від органу досудового розслідування та суду, буде сприяти у проведенні досудового розслідування, а тому, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та достатність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним вище ризикам, а тому, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141360001363 від 04.09.2022 року, внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_5 повідомлено 28.09.2022 року.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушеня, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.09.2022 року; протоколом огляду місця події від 08.09.2022 року; протоколом допиту потерпілого від 06.09.2022 року; висновком експертного дослідження № 043-275-2022 від 27.09.2022 року; протоколом огляду предмету від 07.09.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.09.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.09.2022 року; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 27.09.2022 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.09.2022 року; протоколом допиту підозрюваного від 28.09.2022 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, підозрюваний раніше суджений, не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працює, без визначеного місця реєстрації, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, має реальні можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
В той же час, відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи те, що вказаний злочин вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Враховуючи наведене, слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та вказаний злочин підозрюваним вчинений із застосуванням насильства до потерпілого.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, раніше судженого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресами: АДРЕСА_2 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 16 год. 40 хв. 29 вересня 2022 року до 27 листопада 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1