Справа №463/1561/22
Провадження №2-а/463/129/22
28 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Рудакова Д. І.
при секретарі судових засідань Метеллі Б.Б.
за участю представника позивача Катун М.І.
представника відповідача ЛРА Башти Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову вказує, що постановою від 16.12.2021 на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП в розмірі 13 600 грн. Відповідно до постанови №163 він 25.11.2021 о 22:35 год. вчинив адміністративне правопорушення, тим, що за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснив продаж алкогольного напою, а саме пляшку горілки «Фінляндія». З даною постановою не згідний, вважає її незаконною, оскільки він алкогольних напоїв не продавав, а протокол та постанова складені з порушенням вимог діючого законодавства, окрім цього матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назву камери на яку здійснювався відеозапис.
Ухвалою суду від 25.04.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30.05.2022 замінено первісного відповідача адміністративну комісію при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради належним відповідачем - Личаківську районну адміністрації Львівської міської ради.
16.06.2022 Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради подано відзив на позовну заяву.
27.06.2022 ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду.
24 серпня 2022 року пстановою восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 27.06.2022, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні 28.09.2022 представник позивача Катун М.І. позовну заяву підтримала з підстав наведених у ній, просила скасувати постанову №163 від 16.12.2021.
Представник відповідача Башта Г.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у такому.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Здійснюючи розширений аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення правил роздрібної торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами відповідними доказами.
Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до ч. 1 цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів,крім сигар);9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Окрім цього відповідно до зазначеного Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП настає у разі порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, 25.11.2021 ДОП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791273 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у якому вказано, що 25.11.2021 о 22:35 год. вчинив адміністративне правопорушення, тим, що за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснив продаж алкогольного напою, а саме пляшку горілки «Фінляндія» у заборонений час, що є порушенням п.1 ухвали Львівської міської ради №4710 від 11.03.2019 та ч.2 ст. 156 КУпАП.
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791273 від 25.11.2021, адміністративною комісією при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради 16.12.2021 винесено постанову №163, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600,00 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що не був присутній 16.12.2021 на засіданні адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради. Окрім цього стверджує, що жодного алкогольного напою у заборонений час не продавав відповідно до п.1 Ухвали Львівської міської Ради №4710.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу і повідомляється про розгляд адміністративної справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2021, ОСОБА_1 не повідомлено про розгляд адміністративної справи (час та місце).
Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 р. справа №1/81171217/16 адміністративне провадження №К/9901741573/18.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791273 від 25.11.2021, складений ДОП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП, судом встановлено, що у вказаному протоколі не зазначено інформації про вилучення алкогольного напою, а саме пляшки горілки «Фінляндія» та про наявність фіскального чека, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З матеріалів справи вбачається, що під час засідання адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради не досліджувались обставини, зазначені позивачем, зокрема, чи дійсно у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 в цей день і час не проводився продаж алкогольних напоїв. Не підтверджено про можливий продаж підакцизних товарів поза електронним касовим апаратом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 791273 від 25.11.2021 зазначено, що нічого не вилучалося.
В той же час безпосереднім об'єктом правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП стала пляшка алкогольного напою, яка всупереч зазначеній вимозі закону працівником ДОП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області. вилучена не була.
В даному випадку адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП не надано оцінку тому факту, що жодних об'єктивних доказів реалізації ОСОБА_1 у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, як і доказів того, що цей товар вилучався у. не надано, відтак відповідачем в порушення вимог ст. 245 КУпАП не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП.
Окрім цього матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назву камери на яку здійснювався відеозапис.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні наданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність як окремо, так і взаємний зв'язок в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, не можна вважати доведеним та прийняте відповідачем рішення не відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, оскільки під час винесення оскаржувано ї постанови не було достовірно з'ясовано всі обставини справи та не була доведена вина позивача.
При цьому, відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 200/14811/16-а.
Окрім цього на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради слід стягнути судовий збір в сумі 496,20 грн.
На підставі ст.ст. 9, 156, 218, 245, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП та керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 19, п.1 ч.1 ст. 20, ст.ст. 44, 72-77, 139, 242-246, 255, 257-262, 268, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову №163 від 16.12.2021 адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13 600 гривень за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП, в решті - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова.
Копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження:79017,м.Львів, вул. К.Левицького,67, ЄДРПОУ 04056109.
Суддя Д.І. Рудаков