Справа № 462/2766/22
провадження 1-кп/462/388/22
29 вересня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В ході судового розгляду прокурором заявлено клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання лише у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. 04.05.2022 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 02.07.2022 включно, із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який ухвалами суду продовжено по 07.10.2022. У ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме про можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та як підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років; незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в подальшому може вчиняти фізичний і психологічний тиск на останніх з метою їх залякування, так як бачив потерпілу та свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово судимий за корисливі злочини та спосіб вчинення злочину, що проявилось у відкритому викраденні чужого майна в умовах воєнного стану, свідчить, що підозрюваний являється особою, яка не має жодних морально етичних цінностей та схильна на досягнення своїх злочинних цілей вчиняти кримінальні правопорушення, офіційно не працевлаштований, тобто не має офіційного джерела доходу, що також може спонукати до вчинення правопорушення з метою власного матеріального збагачення, а також обстановка, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення - в громадському місці, у денну пору доби - вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимогами законодавства. Враховуючи наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, тяжкість покарання, особу підозрюваного та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений та його захисник не заперечили про задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 04.05.2022 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - по 02.07.2022 року включно. Визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198480 грн.
Ухвалами Залізничного районного суду м. Львова обвинуваченому ОСОБА_4 продовждено строк тримання під вартою по 07 жовтня 2022 року включно. Визначено обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, що є тяжким злочином, за яке встановлено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, можливість останнього незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки такі ще судом не допитані. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за корисливі злочини та спосіб вчинення злочину, що проявилось у відкритому викраденні чужого майна в умовах воєнного стану, що свідчить про те, що обвинувачений являється особою, яка не має жодних морально етичних цінностей та схильна на досягнення своїх злочинних цілей вчиняти кримінальні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тобто не має офіційного джерела доходу, що також може спонукати до вчинення правопорушення з метою власного матеріального збагачення. Відтак, наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час продовжують існувати, а тому дані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.
Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто з 29.09.2022 до 27.11.2022 включно.
Разом з тим, при виконанні судом вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, наявність вище описаних ризиків, беручи до уваги тяжкість, пред'явленого обвинувачення, суд приходить до висновку за можливе встановити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 60 днів, тобто по 27 листопада 2022 року включно.
Заставу обвинуваченому ОСОБА_4 визначити в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілою і свідками у кримінальному провадженні; здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала щодо продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя: