Справа № 462/3860/22
Іменем України
29 вересня 2022 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 18 липня 2022 року о 22 год. 30 хв. у м. Львів, вул. Сяйво, буд. 11, керував автомобілем «Mercedes-Benz C 200» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, висновок лікаря №001703, будучи двічі притягненим до правопорушення передбаченого ст. 130 протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.
У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП, та про розгляд адміністративної справи у Залізничному районному суді м. Львова, про що розписався в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вживав заходів із повідомлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.
Слід також звернути увагу і на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду, не подав письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, а відтак уникнення відповідальності.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Довідкою від 25.07.2022 року складеною старшим інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н., підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 19.11.2021 року Галицьким районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 11.08.2021 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, крім того, ОСОБА_1 01.10.2021 року притягався Залізничним районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 09.09.2021 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. (а.с.7).
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №273315 від 18.07.2022 року;
- висновком від 18.07.2022 року №001703 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння; (а.с. 3)
- довідкою від 25.07.2022 року складеною старшим інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н., з якої вбачається, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.2 ст. 130, та ч.2 ст. 130 КУпАП; (а.с. 7)
- оглянутими у судовому засіданні відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції.
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАБ №712106 від 18.07.2022 року за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд бере до уваги вказані вище докази та звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості з'явитися в судове засідання та надати пояснення особисто або написати такі власноручно та надіслати на адресу суду та зазначити, чи визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення та не навів докази, які б слугували підставою вважати його невинуватим у вчиненні правопорушення та які слід витребувати суду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Підстави, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту, передбачені ч.2 ст.32 КУпАП судом не встановлені.
При цьому, з довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н.від 25.07.2022 року вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, станом на 25.07.2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані. (а.с.5)
При призначенні покарання суд враховує, що керування транспортним засобом в стані сп'яніння є одним із найтяжчих правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
З врахуванням даних про особу правопорушника, враховуючи що ОСОБА_1 неодноразово протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, в тому числі за ч.3 цієї статті, та після цього продовжує вчиняти аналогічні правопорушення, у судові засідання не з'являється, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до довідки від 25.07.2022 року складеною старшим інспектором ВАП УПП у Львівській області УПП Дяків Н.вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, станом на 25.07.2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані (а.с.5), а відтак вважаю неможливим накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривні 20 копійок.
Керуючись ст. 36, 40-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 496 гривні 20 копійок.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: І.С. Мруць