Справа №639/1974/22
Провадження №1-кс/639/777/22
29 вересня 2022 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12022221210000435 від 09.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
Старший слідчий СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із вказаним клопотанням, що надійшло до суду 28.09.2022, в якому просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на вилучене під час проведення 23.08.2022 огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 майно.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з вимогами абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Разом із цим, положеннями ч. 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Судовим розглядом встановлено, що клопотання про арешт майна подано слідчим в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221210000435 від 09.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в ході досудового розслідування якого встановлено, що 07.06.2022 вдень, ОСОБА_4 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , коли невідома особа шляхом зловживання його довірою шахрайським шляхом заволоділа з картки «Приват Банку» його грошовими коштами, використавши електронно-обчислювальну техніку.
Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.08.2022 та 22.09.2022 постановлено повернути клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.
Дослідивши клопотання прокурора про арешт майна від 27.09.2022 та долучені до нього матеріали, слідчий суддя, приходить до переконання, що це клопотання також не повною мірою відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
У клопотанні слідчого в переліку і видах майна, що належить арештувати, зазначено, зокрема, карта платника податків на ім'я ОСОБА_5 НОМЕР_1 , договір оренди від 30.05.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мед книжка № НОМЕР_2 , довідка про взяття на облік ВПО №0000443566 на ім'я ОСОБА_7 , тимчасовий військовий квиток № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , медична довідка № 884574 на ім'я ОСОБА_7 , програмно-апаратний комплекс, банківські картки, сім-карти, тощо, при цьому усупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні відсутнє обґрунтування мети та підстави арешту як цих об'єктів та оригіналів документів, так і інших, зазначених у клопотанні прокурора.
Також в клопотанні слідчого не міститься зазначення підстав арешту на комп'ютерні системи чи їх частини на виконання вимог абз. 2 ч .3 ст. 170 КПК України
Метою арешту майна слідчий зазначає збереження речових доказів.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних речей під час огляду місця події та визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
Разом з тим, в клопотанні відсутнє, в порушення ч. 2 ст. 171 КПК України, обґрунтування значення для кримінального провадження вказаних предметів. На підтвердження обставин обґрунтованості рішення слідчого про визнання цих речей речовими доказами ані клопотання, ані додані до нього документи не містять.
При цьому, слідчий формально посилається на ст. 98 КПК України, та додає до клопотання постанову про визнання об'єктів речовими доказами у кримінальному провадженню, що не може бути єдиною підставою для арешту майна.
Враховуючи позицію законодавця, викладену у ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя вважає, що наявність постанови слідчого про визнання певного майна речовим доказом, не зобов'язує слідчого суддю погодитися із таким висновком слідчого та арештувати це майно без дослідження доказів, наданих слідчим або прокурором.
Також, слідчим не обґрунтовано ризиків, що існує реальна загроза знищення вказаного в клопотанні майна.
Усупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, при цьому в клопотанні слідчий посилається на те, що 07.09.2022 отримано відповідь на доручення, згідно якого, на даний час власники майна, а саме: програмно-апаратного комплексу, свичів, банківських карток, слотів від сім-карт, картонних коробок від сім-карт встановлюються.
Про відсутність у клопотанні слідчого даних про власників майна також було зазначено в ухвалах слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.08.2022 та 22.09.2022.
Звертаючись 28.09.2022 з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 23.08.2022, слідчий, не порушує питання про поновлення пропущених строків звернення з таким клопотанням, не доводить поважності причин такого пропуску, а також не долучає жодних доказів, які б свідчили про дотримання слідчим передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України строків, з урахуванням положень ст. 116 названого кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України прокурор звертається до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи.
Тобто, із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить третій особі, може звернутися до суду прокурор. Однак, як зазначено вище, із вказаним клопотанням про арешт майна звернувся слідчий за погодженням із прокурором.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а відтак підлягає обов'язковому уточненню внаслідок необґрунтованості, що обумовлює процесуальну необхідність його повернення прокурору відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12022221210000435 від 09.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1