Справа 556/1967/22
Номер провадження 1-кп/556/179/2022
29.09.2022 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Володимирець кримінальне провадження №12022181230000125 від 07 липня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта незакічена вища, розлученого, військовозобов'язаного, не працює , не судимого,-
за ч.1 ст.240-1 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , 03.07.2022, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій придбав, шляхом знайдення каміння, ззовні схоже на бурштин, у лісовому масиві, неподалік смт Володимирець Вараського району Рівненської області, яке відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 року, та Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, є дорогоцінним камінням органогенного утворення природного походження, а саме каміння бурштину в стані сировини.
Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 до 07.07.2022 зберігав знайдене ним каміння при собі. 07.07.2022 він перемістив незаконно придбане каміння природного походження у салон автомобіля, марки "Меrсеdes-Вenz СLК 270 СDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 та зберігаючи, перевозив його. Під час руху, на ділянці автомобільної дороги між с. Суховоля та смт Рафалівка Вараського району Рівненської області, автомобіль, в якому пересувався ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції, які в ході огляду салону зазначеного транспортного засобу виявили та вилучили каміння, яке згідно висновку експерта №СЕ 19/103-22/5624-ГМ судової гомологічної експертизи є бурштином у сировині, що належить до дорогоцінного каміння органогенного утворення, масою 0.81934 кг., вартість якого становить 40533 (сорок тисяч п'ятсот тридцята, три) гривні 99 (дев'яносто дев'ять) копійок, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезені бурштину, законність якого не підтверджується відповідними документами ОСОБА_4 , вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 240-1 КК України.
23 вересня 2022 року між начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди, обвинувачений повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався під час судового розгляду беззастережно визнати обвинувачення в обсязі висунутого у судовому провадженні та зобов'язується у подальшому подібного не вчиняти. Щиро розкаявся у вчиненому.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.1 ст.2401 КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2401 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Кримінальні правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям, які передбачені ч.1 ст.2401 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні те, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. ст.2401 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта в сумі 1510 грн. 24 коп., згідно ст.124 КПК України.
Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 174, 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 вересня 2022 року, укладену між начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № №12022181230000125 від 07 липня 2022 року за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2401КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості від 23 вересня 2022 року призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 2401КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп.
Речові докази: бурштин у сировині, масою 0,81934 кг. - конфіскувати в дохід держави.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2401КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1