Справа 556/921/22
Номер провадження 3/556/509/2022
02.09.2022 року. Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,-
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28.04.2022 поліцейським СРПП відділення поліції №1 Вараського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Бондарем В.В. складено протокол відносно ОСОБА_1 про те, що цього числа о 22 год. 10 хв. в с. Полиці на вул. Радянській, Вараського району, він керував автомобілем «Mercedes-Benz 123», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав та просив закрити провадження у справі щодо нього за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що 24.08.2022 він повертався додому після роботи в теплицях, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 , і в с. Полиці, його зупинили працівники поліції, запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера, хоча жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було. Він погодився пройти тест на місці, оскільки не вживав алкоголь. Тест показав 0.25 проміле, чому саме було зафіксовано такий результат він не може пояснити. Стверджує, що в той день не вживав спиртні напої, випив лише квасу, про що говорив працівникам поліції.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кругліцька В.М. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що пунктом 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 на наявність стану алкогольного сп'яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує цифровий показник останній більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Покликається також на те, що положеннями ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стверджує, що в даному випадку встановлено перевищення допустимої норми на 0,05 проміле, що є надзвичайно малим показником. Згідно з технічними характеристиками та керівництва з експлуатації газоаналізатора «Drager» Alcotest 6810 погрішності при температурі зовнішнього повітря від 15,0 * С до 25,0 *С вкл. показники допустимої погрішності +- 0,05 мг/л. Тобто у вказаному випадку заявлена виробником похибка газоаналізатора «Drager» становить + - 0,05 проміле, свідчить про те, що вказані результати газоаналізатора «Drager» не встановлюють перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. (0,25 проміле - похибку 0,05 проміле, яка встановлена виробником становить 0.20 проміле).
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно доч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735.
За правилами частин 2-5ст.266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року N 1452/735зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вимог пунктів 4,7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином вимоги ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп'яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров'я.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcоtest 6810, та згідно результатів такого огляду було виявлено 0.25 проміле.
Разом з тим, згідно з технічною характеристикою приладу Drager Alcotest 6810, комплект газоаналізатора Drager Alcotest 6810 з мобільним принтером, яка наведена виробником для загального відому, границя допустимої похибки результату вимірювання, в залежності від температури довкілля, становить + - 0,05 проміле.
На запит суду, відділенням поліції №1 Вараського РВП не надано керівництва з експлуатації конкретного газоаналізатора, який використовувався при проведенні тесту ОСОБА_1 28.04.2022 року, його технічного паспорту, сертифікату, технічних умов або будь-яких інших документів, які б характеризували роботу конкретного засобу вимірювання, у зв'язку з чим встановити межі допустимої похибки для даного приладу не представилось можливим.
Враховуючи зазначене, зафіксований на роздруківці з принтеру спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 0,25 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, - 0,2 проміле, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях (0,05) допустима норма не перевищена (0,25-0,05=0,2).
Крім того, працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 допущено також інші порушення порядку проведення огляду водіїв, встановлені названими вище нормативними актами. Зокрема, на оглянутому в судовому засіданні відеозаписі з місця події чути, як працівники поліції проводять тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою якогось технічного приладу, і оголошують результат тесту - 0,25 проміле. В той же час, на даному відеозаписі практично відсутнє зображення, оскільки освітлення на місці зупинки не дає змогу побачити ні транспортний засіб, ні його водія, ні процес освідування, включаючи технічний прилад та зафіксовані ним показники; а починаючи з 02 хв. 48 сек. запису ВК-2021_ВК202120080810022916_0921В відсутній також і звук.
З огляду на викладене, наданий працівниками поліції відеозапис не є належним доказом, оскільки не містить інформації, необхідної для встановлення обставин події. Зокрема, на відеозаписі не не зафіксовано згоди водія з даними результатами чи пропозиції працівників поліції пройти водієві тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Не зафіксовано на відеозаписі і роз'яснень працівників поліції, що в разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Наявність в матеріалах справи направлення до медичного закладу викликає обґрунтоване припущення, що ОСОБА_1 оспорив результати освідування з допомогою технічного приладу, однак ні наявні в справах письмові докази, ні відеозапис не дають змоги встановити, з якої причини водій не проходив медогляд в медичному закладі.
Крім того, з відеозапису не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , поведінка водія спокійна і адекватна, вимоги працівників поліції він виконує без будь-яких заперечень. На запитання працівників поліції чи вживав алкоголь він пояснив, що пив квас, можливо саме це і стало причиною такого результату тесту. Також в протоколі не вказано жодної ознаки такого сп'яніння.
Сукупність таких обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, приймаючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 28.04.2022 о 22 год. 10 хв. керував автомобілем «Mercedes-Benz 123», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння або відмовився пройти медогляд в порядку, визначеному законом, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26травня 2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Іванків О.В.