єдиний унікальний номер справи 546/695/22
номер провадження 1-кс/546/77/22
28 вересня 2022 року м. Решетилівка
Слідчий суддя Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-
встановив:
До суду надійшло вищезазначене клопотання, у якому ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 євласником вищезазначеного майна, на яке було накладено арешт постановою від 09.02.1999 у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 215 КК України. Вирок у справі було ухвалено 01.04.1999.
Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_4 звернулася до суду з даним клопотанням та просить скасувати накладений арешт на майно ОСОБА_3 .
Заявник та його представниця у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, у клопотанні ОСОБА_4 просила розглядати справу за їх відсутності.
У судове засідання прокурор не з'явився, повідомлений належним чином.
Вивчивши надані письмові докази, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 09.02.1999 накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 (звор. а.с. 5). Обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ас. 4).
Вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 01.04.1999 ОСОБА_3 був засуджений до одного року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки (а.с. 6-8).
Зі змісту вироку Решетилівського районного суду від 01.04.1999 встановлено, що судом не вирішувалось питання скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_3 .
Даний арешт, накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року. При цьому, згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Отже у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року.
Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року, забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно з пунктами 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
Як встановлено за матеріалів справи при ухваленні 01.04.1999 вироку Решетилівським районним судом не вирішувалося питання щодо арештованого майна ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 409 КПК України 1960 року, питання про відстрочку виконання вироку, відповідно до статті 405 цього Кодексу про розстрочення чи відстрочку сплати штрафу, про неприведення до виконання вироку у випадках, передбачених частиною 3 статті 49 Кримінального кодексу України і частиною 6 статті 404 цього Кодексу, а також всякого роду сумніви і суперечки, що виникають при виконанні вироку, включаючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частин 2 і 3 статті 54 Кримінального кодексу України, вирішується судом, який постановив вирок.
Судом встановлено, що постановою суду від 09.02.1999 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, з метою досягнення дієвості кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 215 КК України. 01 квітня 1999 року Решетилівським районним судом Полтавської області було ухвалено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 , в якому не було вирішене питання скасування арешту майна, належного ОСОБА_3 .
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дощок та зображень комуністичної символіки у місті Полтава» , яке є в загальному доступі, було, зокрема перейменовано в місті Полтаві вулицю Комсомольську на вулицю Стрітенську.
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, сформованого 14 червня 2021 року, на квартиру АДРЕСА_2 , накладено арешт нерухомого майна на підставі постанови Решетилівського районного суду від 09.02.1999.
Таким чином з моменту ухвалення вироку, яким було закінчене кримінальне провадження, в межах якого було накладено арешт на квартиру ОСОБА_3 , минуло більше 20 років. Інформація про те, що станом на дату розгляду клопотання арешт, накладений постановою Решетилівського районного суду від 09.02.1999, скасований у суду відсутня.
З урахуванням зазначеного вище та тієї обставини, що інші учасники судового процесу не висловили свою позицію щодо даного клопотання, суд доходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити та скасувати арешт, накладений постановою Решетилівського районного суду від 09.02.1999 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 126, 324, 409 КПК України 1960 року, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 1999 року на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1