Номер справи 237/1815/22
Номер провадження 2/237/864/22
(заочне)
09.09.22 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.
при секретарі Бахтіяровій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.
Позивач зазначає, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 про що Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Житомирській області зроблено актовий запис № 2097 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу вони маєють двох дітей: - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 02 серпня 2017 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане 26 лютого 2020 року.
Спільне життя з дружиною не склалося, тому що в них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що вони є різними людьми. Сім?я розпалася та існує формально. Вони переконались, що кожен з них по-різному дивиться на головні критерії шлюбу і тому вирішили розірвати шлюб.
Після їх фактичного припинення шлюбних відносин діти, залишились на утриманні відповідачки. За домовленістю з нею позивач постійно піклується про дітей, бере участь у їх вихованні. З моменту роз'їзду з відповідачкою вона приділяє більшість часу та уваги молодшій дитині, їй бракує часу слідкувати за старшою, тому син постійно знаходиться разом з позивачем і часто не хоче повертатися до матері. Гроші, які дає позивач на утримання дітей, ОСОБА_2 витрачає на власний розсуд та відпочинок.
Позивач повідомляє, що проживає окремо в будинку. Має стабільний та високий заробіток, має можливість дати дітям освіту і добробут. Діти дуже хочуть жити з позивачем, але зважаючи на те, що молодший син знаходиться на грудному вигодовуванні вважає саме в інтересах дитини поки що залишити разом із матір'ю.
Колишня дружина проти такого перебігу подій, взаєморозуміння у цьому питанні вони не досягли. На його думку через те, що маючи в руках як засіб маніпуляції, повне управління їх дітьми, відповідачка часто шантажує позивача тим, що в разі невиконання позивачем її забаганок, стосовно її фінансового забезпечення, вона забере дітей та поїде до іншої країни. Беручи до уваги її постійні погрози, позивач має реальні побоювання, що в нинішній ситуації яка склалася в нашій країні відповідачка дійсно зможе реалізувати свій план без згоди позивача.Відповідачка не може дати дітям ні належного виховання, ні матеріального забезпечення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, з позовними вимогами згодна.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
На підставі ст. 3,76,79,80,175,184 ЦПК, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», статей 160, 161 СК України, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України»,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Красноармійським МВ ГУМВС України в Донецькій обл. 14.03.2008р., адреса: АДРЕСА_1 ., РНОКПП: НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , паспорт громадянина України з електронним носієм документ № НОМЕР_6 , виданий органом 1836, 05.12.2016 року., адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрований Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Житомирській області 25 листопада 2016 про що зроблено актовий запис № 2097 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Визначити місце проживання - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 02 серпня 2017 року, разом з ОСОБА_1 , залишивши його на повному утриманні та вихованні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3
Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров'ю учасників процесу у період дії воєнного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.М. Ліпчанський