Справа № 404/486/22
Номер провадження 2/404/109/22
27 вересня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.
за участі секретаря - Проскурня О.О.,
розглянувши в порядку позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суд,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою в якій просить визначити додатковий строк для подачі нею до Кропивиицької міської держаної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача до суду не зяввся про час розгляду справи належно повідомлявся, заяв чи клопотань до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи суд находить за можливе задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 03.02.2022 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.09.2022 року закрито підготовче засідання.
Встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території ДНР помер ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис від 02.04.2021 року Кіровським відділом РАІДС Донецького міського управління юстиції Міністерства Юстиції Донецької Народної республіки. Смерть настала дома за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Померлий ОСОБА_2 є батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження. Позивачка є спадкоємцем першої черги спадкування за законом.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді рухомого та нерухомого майна, а саме квартири в м. Донецьк, недоотриманої суми пенсії, та іншого нерухомого майна, що належало померлому.
У зв'язку з тим, що позивачка знаходилась на самоізоляції у зв'язку із контактом з особою, що мала підозру на захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID 19, а в період з 25 вересня по 10 жовтня 2021 року, а потім з 29 жовтня 2021 року по 16.11.2021 року знаходилась на амбулаторному лікуванні у хірурга у зв'язкі з травмою ноги, тому не мала змоги вчасно подати заяву до Копивницької державної нотаріальної контори.
Окрім того, на її утриманінн занходиться син. який є інвалідом третьої групи дитинства, надання йому допомоги для вирішення побутових проблем це дає змоги вільно пересуватись містом.
Рішенням Кіровського районного суду від 21.10.2021 року № 404/7689/21 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, мешкав за адресою АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
На підставі рішення суду 05.11.2021 року позивачкою було отримано свідоцтво про смерть батька.
24 листопада 2021 року позивачка звернулась до Кропивницької міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
21.12.2021 року було отримано відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском, шестимісячного терміну.
Стаття 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з метою забезпечення реалізації права на спадкування, на тимчасово окупованій території визначає, що:
"У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем, відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги, кредиторів".
Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які , проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», держава вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини, і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття, спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи, питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для .прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, правила ч. З ст. 1272 ЦК України, можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, та, якщо ці обставини визнані судом поважними.
У даній справі, позивач, своєчасно спадщину не прийняла з об'єктивних причин, а саме, у зв'язку із знаходженням, на самоізоляції з причини контакту з особою, яка мала підозру на захворювання гострою респіраторною хворобою СОVID 19 із проходженням лікування у хірурга і неможливістю пересуватися, а також у зв'язку із відсутністю сполучення між Україною і тимчасово окупованою територією, де помер її батько, неможливістю вчасно отримати легітимне свідоцтво про смерть останнього. В зв'язку зі складнощами процедури отримання відповідних документів на нешдконтродьнш Україні території, пов'язаними, з проведенням антитерористичної операції на сході України, зокрема, встановлення факту смерті на підставі рішення суду, прошу визнати, поважними причини пропуску ОСОБА_3 цього строку, оскільки вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і. вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд. здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (К]атіЬіа сазе), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах, проти Туреччини («Ьоігісіои V. 'Г'игкеу», «Сургаз V. Тигкеу»), а також Молдови та Росії («Могег V. ТЬе КериЬІіс оі" Моісіоуз апсі Кшзіа», «Ііазси апсі. Отпегз V. МоМо'а апсі Кшзіа»),
Згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення, відповідності, певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним, законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСГІЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, грунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоинрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСГІЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»). Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Наслідки пропущеная, позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційним, оскільки позивач втрачає право на успадкування майна, яке залишилося, після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для позивача занадто надмірним тягарем нерозмірним з їх діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
На підставі ст.141 ЦПК України суд покладає судові витрати на позивача по фактично понесеним витратам.
На підставі ст. 1272 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 81, 141, 265, 280-289 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_3 до Кропивиицької міської держаної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Кропивницька міська рада ,код ЄДРПОУ 26241020, місце знаходження: вул.В.Перспективна буд.41, м. Кропивницький, 25006.
Повний текст судового рішення складено 27.09.2022 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда